КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м.Кропивницький Справа № 1140/2618/18

провадження № 2-кас/340/5/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області (вул.В.Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25000) про визнання наказу про звільнення незаконним, скасування наказу, поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

25.09.2018р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ №1356 від 31.07.2018 р.;

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №371 о/с від 16.08.2018 р. "По особовому складу", яким ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції з 17 серпня 2018 р. ;

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №377 о/с від 20.08.2018 р. "По особовому складу", яким внесено зміни до пункту наказу від 16.08.2018 р. №371 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2019р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено (т.3а.с.15-32,34-38).

Постановою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020р. частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2019р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду (т. 3 а.с.61-72).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.03.2020р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.04.2020р. (т.3а.с.75,76).

Ухвалою суду від 22.04.2020р. підготовче судове засідання було відкладено до 12.05.2020р. за клопотання учасників справи у зв`язку із запровадження карантину на території України (т.3а.с.128-130,133).

Ухвалою суду від 12.05.2020р. закрито підготовче провадження у справі, судове засідання призначено на 04.06.2020р. та викликано свідків в судове засідання (т.3а.с.146).

04.06.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.06.2020р. для повторного виклику свідків (т.3а.с.160,161).

26.06.2020р. в судовому засіданні продовжено перерву до 14.08.2020р. у зв`язку з перебуванням судді у відпустці (т.3а.с.172,173).

17.08.2020р. учасники справи подали клопотання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні (т.3а.с.185,186).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ з 30 вересня 1998 року по 06 листопада 2015 року. З 07 листопада 2015 року відповідно до ст.ст.9, 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" був прийнятий на службу до Національної поліції. 16.08.2018 р. наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №371 о/с "По особовому складу", ОСОБА_1 з 17.08.2018 р. звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). 20.08.2018 р. наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області "По особовому складу" №377 о/с, частково внесено зміни до наказу від 16.08.2018 р., а саме "в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області замінено цифри та слова " 17 серпня 2018 року" на " 20 серпня 2018 року". З вказаними наказами позивача ознайомлено 20.08.2018 року. Підставою для видання оскаржуваних наказів, став висновок службового розслідування, з яким позивач ознайомлений також 20.08.2018 року. З метою отримання більш детальної інформації щодо підстав, які послугували звільненню та отримання копії висновку службового розслідування, позивач звернувся з відповідним запитом до ГУ НП в Кіровоградській області. Однак, листом від 31.08.2018 р. "Про надання інформації", позивачу відмовлено у наданні копії висновку службового розслідування. Позивач не погоджується з оскаржуваними наказами, оскільки вважає, що звільнення відбулось з чисельними порушеннями вимог закону, зокрема, позивач зазначає, що він не мав можливості ознайомитись з матеріалами службового розслідування, наполягає, що сумлінно виконував функціональні обов`язки, його вина у вчиненні корупційного правопорушення не доведена. Також зазначав, що оскаржувані накази прийнято без урахування характеру проступку, обставин за яких його було вчинено, наслідки такого проступку, попередня поведінка особи, ставлення позивача до виконання службових обов`язків, тобто на думку позивача, відповідачем не дотримано вимог ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

01.04.2020р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (т.3 а.с.84-92) в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що оскаржувані накази прийнято ГУНП в Кіровоградській області у відповідності до норм чинного законодавства України. Представник відповідача стверджує, що службове розслідування проведено без процесуальних порушень у відповідності до вимог Інструкції, на підставі зібраних матеріалів встановлено наявність та склад дисциплінарного проступку в діях та бездіяльності позивача, міра дисциплінарного впливу врахована із додержанням вимог ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС та відповідає тяжкості проступку. Також вказує, про те що відносно позивача проводилося службове розслідування, останній був обізнаний, оскільки 15.05.2018 під підпис ознайомлений з наказом ГУНП в Кіровоградській області №808 від 11.05.2018 "Про призначення проведення службового розслідування" та двічі на підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання за фактом службового розслідування будь-яких пояснень. В той же час, відповідно до п.п.6.3.5 та 6.3 Інструкції, позивач має право ознайомитись з матеріалами службового розслідування на підставі заяви або рапорту. Згідно наданої відповіді ГУНП в Кіровоградській області від 31.08.2018 №Ш-336/15/01-18 на заяву позивача від 27.08.2018, позивачу роз`яснено про необхідність подання відповідної заяви для ознайомлення з матеріалами службового розслідування в тому числі й висновку за результатами службового розслідування. Позивач із відповідними заявами про ознайомлення не звертався. Також, зазначав, що за результатами службового розслідування позивача звільнено у зв`язку із встановленням та підтвердженням наявності в його діях дисциплінарного проступку, а не ознак кримінального правопорушення.

07.04.2020р. та 17.04.2020р. позивачем надано відповідь на відзив та додаткові пояснення відповідно, які на переконання позивача спростовують доводи наведені відповідачем у відзиві на позов (т.3а.с.93-101,109-118).

В ході розгляду справи позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 30.09.1998 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, 07.11.2015 склав Присягу на вірність Українському народові та прийнятий на службу до Національної поліції. Наказом №276 о/с від 31.08.2017 призначений на посаду заступника начальника Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, що підтверджується копією послужного списку позивача №0069089 (т.1 а.с.37-45, 72).

Наказом №148 о/с від 10.04.2018 (по особовому складу) у зв`язку зі службовою необхідністю, відповідно до ст.69 Закону України "Про Національну поліцію" покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника цього ж відділу поліції (т.1а.с.81).

Відповідно до п.1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №1356 о/с від 31.07.2018 "Про порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Кіровоградській області та покарання винних" за порушення вимог Присяги працівника поліції, затвердженої статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 68 Конституції України, ч.1 ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції", п.1 розділу II Прав етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, доручення ГУНП в Кіровоградській області від 27.11.2017 №188/01/15-2017 "Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських", наказу ГУНП в Кіровоградській області від 20.03.2018 №138 "Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських", п.5 розділу III Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 №1377, ст.15 Закону України "Про звернення громадян", пунктів 3, 4 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НПУ в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 №575, п.2 розділу ІІІ Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС від 13.06.2016 №503, що виразилось у свідомому ігноруванні вимог антикорупційного законодавства, а саме прийняття пропозиції отримання неправомірної вигоди, не залученні свідків, у тому числі з числа співробітників, не повідомленні письмово про пропозицію безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, що загалом викликало негативний суспільний резонанс та дискредитувало Національну поліцію України, зокрема ГУНП в Кіровоградській області, неналежному контролі за діяльністю підлеглих, що, як наслідок, призвело до укриття кримінальних правопорушень від обліку в ЄРДР та направленні до ГУНП в Кіровоградській області недостовірної інформації про виконання вимог розпорядчих документів Головного управління, заступника начальника Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (т.1 а.с.134-140).

Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №371 о/с від 16.08.2018 "По особовому складу", позивача звільнено зі служби в поліції з 17 серпня 2018 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстави для звільнення: подання до звільнення, наказ ГУНП в Кіровоградській області від 31.07.2018 року №1356, довідка УКЗ ГУНП в Кіровоградській області від 16.08.2018 №620/15/01-2018 (т.1 а.с.7).

Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №377 о/с від 20.08.2018 "По особовому складу" змінено пункт наказу ГУНП в Кіровоградській області від 16.08.2018 р. №371 о/с у частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 замінено цифри та слова " 17 серпня 2018 року" на " 20 серпня 2018 року" (т.1 а.с.8).

Прийняттю оскаржуваних наказів про звільнення позивача передувало службове розслідування.

На підставі наказу №808 від 11.05.2018 "Про призначення проведення службового розслідування" (т.1 а.с.79), було проведено службове розслідування за фактом затримання 11.05.2018 в порядку ст.208 КПК України т.в.о. начальника Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 та оголошення йому про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №203 о/с від 11.05.2018 позивача на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків з 11.05.2018 (т.1 а.с.80).

04.06.2018 з дозволу т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області полковника поліції Ткачонка Д.Г . термін проведення службового розслідування продовжено до 11.07.2018.

Результати службового розслідування оформлено висновком від 11.07.2018р. (т.1а.с.116-133).

В ході службового розслідування було встановлено, що 01.05.2018 р. ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення з боку майора поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 . У цей же день прокурором військової прокуратури Кіровоградського гарнізону відомості за вище вказаним фактом внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018120050000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Так, 04.05.2018 близько 12:00 год. ОСОБА_3 на виконання злочинної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прибув до Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області де в ході зустрічі з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 передав останнім частину неправомірної вигоди у розмірі 2000 грн., за безперешкодне здійснення ОСОБА_3 підприємницької діяльності, пов`язаної із реалізацією дров дерев різних порід, без належних документів, та не притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезення деревини без належних документів. В подальшому, 08.05.2018 близько 12:00 год. ОСОБА_3 , на виконання злочинної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прибув до Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області, де в ході зустрічі із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 передав останнім частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн., за безперешкодне здійснення ОСОБА_3 підприємницької діяльності пов`язаної із реалізацією дров дерев різних порід, без належних документів, та не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезення деревини без належних документів. Після цього, 11.05.2018 близько 09:00 год. ОСОБА_3 , на виконання злочинної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прибув до Гайворонського ВП ГУНП, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Чкалова, 8, де в ході зустрічі із ОСОБА_1 передав останньому частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн., за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності пов`язаної із реалізацією дров дерев різних порід, без належних документів, та не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезенні деревини без належних документів. Після отримання вказаної частини неправомірної вигоди, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 затримано працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, спільно із співробітниками Кіровоградського управління ДВБ НП України та ВБКОЗ УСБ України та у подальшому і правоохоронними органами, у порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та поміщено до ІТТ №1 ГУНП.

Всього, упродовж травня 2018 року ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_4 за вищевикладених обставин одержали від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 8000 грн. за безперешкодне здійснення останнім підприємницької діяльності пов`язаної із реалізацією дров дерев різних порід, без належних документів, та не притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезення деревини без належних документів, чим вчинили: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 11.05.2018 прокурором військової прокуратури Кіровоградського гарнізону підполковником юстиції Гриником А.О. повідомлено ОСОБА_4 та 12.05.2018 ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за фактом отримання неправомірної вигоди. 11.05.2018 керівництвом ГУНП в Кіровоградській області за даним фактом призначено проведення службового розслідування. Окрім цього, наказом ГУНП від 11.05.2018 №203 о/с на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків майора поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 12.05.2018 р. Ленінським районним судом м. Кіровограда за поданням прокурора стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_1 обрано запобіжні заходи, а саме ОСОБА_4 - домашній арешт, ОСОБА_1 - тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 105000 грн. 14.05.2018 за ОСОБА_1 внесено заставу та останнього звільнено з під варти.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 порушили вимоги Присяги працівника поліції, затвердженої статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 68 Конституції України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції", статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, наказу ГУНП в Кіровоградській області від 20.03.2018 №138 "Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобіганні злочинним проявам та не допущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських", доручення ГУНП в Кіровоградській області від 27.11.2017 №188/01/15-2017 "Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських", та допустили свідоме ігнорування вимог Національної поліції України та ГУНП в Кіровоградській області щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII), Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст.3 Закону №580-VIII).

Згідно статті 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Статтею 60 Закону №580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII установлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 9 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 р. №901-VIII передбачено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Згідно статей 1, 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (в редакції Закону України від 16 травня 2013 року №245-VII, далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Так, порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230 (далі за текстом - Інструкція №230 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Вказана Інструкція затверджена відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення.

Відповідно до п.1.2 Інструкції №230, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з`ясування інших обставин.

Таким чином, метою проведення службового розслідування є вжиття заходів для всебічного встановлення обставин, які стали підставою для призначення такого службового розслідування та ступеня вини особи, якою вчинено дисциплінарний проступок.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зокрема вказав наступне:

«64. Суд зазначає, що Висновок службового розслідування від 11 липня 2018 року в частині, яка стосується порушення позивачем Присяги поліцейського, правил етичної поведінки та вимог антикорупційного законодавства, повністю відтворює зміст заяви про вчинення злочину, на підставі якої були розпочаті слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні №42018120050000043 і підозри, що була повідомлена позивачеві.

65. В аспекті спірних правовідносин Суд зазначає, що з`ясування обставин, які були приводом для службового розслідування (скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування.

66. На відміну від звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.».

«69. Водночас суди попередніх інстанцій не перевіряли, чи містить Висновок службового розслідування від 11 липня 2018 року самостійно доведені факти, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни, зокрема, встановлення позаслужбових відносин з ОСОБА_3 , чи було надання позивачем протиправних вказівок ОСОБА_4 .

70. Отже, беручи до уваги, що позивача звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, а не за пунктом 10 частини першої статті 77 указаного Закону, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наявності або відсутності в діях позивача складу дисциплінарного проступку та, відповідно, обґрунтованості підстав для застосування відповідачем до нього дисциплінарного стягнення.».

З метою надання належної оцінки наявності або відсутності в діях позивача складу дисциплінарного проступку суд зазначає наступне.

З метою з`ясування чи надавались позивачем протиправні вказівки ОСОБА_4 у зв`язку з фактами викладеними у висновку службового розслідування та які стали підставою для його проведення, в судове засідання був викликаний в якості свідка ОСОБА_4 , але останній відмовився надавати свідчення з посилання на ст. 63 Конституції України (т.3а.с.171).

За визначенням ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (який застосовувався до спірних правовідносин на момент їх виникнення), дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Отже, характеризуючими ознаками дисциплінарного проступку є особа рядового або начальницького складу, яка вчинила проступок та факт невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни.

Згідно ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Підставами для відкриття дисциплінарного провадження щодо застосування заходів дисциплінарного примусу стосовно поліцейських зокрема є: недоліки в службовій діяльності, порушення транспортної дисципліни, надзвичайні події за участю особового складу (порушення кримінального провадження стосовно поліцейського, злочини проти особового складу поліції, корупційні правопорушення, факти застосування та використання зброї поліцейськими та ряд інших).

Як вже встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач, на час виникнення спірних правовідносин, був поліцейським в розумінні ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», а отже був особою на яку розповсюджуються положення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що підтверджено матеріалами службового розслідування та свідчить про наявність однієї з характеризуючи ознак дисциплінарного проступку.

Згідно п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016, (далі за текстом - Правила №1179) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Крім того, суд звертає увагу, що звільнення за порушення Присяги може мати місце тоді, коли поліцейський скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті.

Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування підставами для його проведення стала надзвичайна подія за участю позивача.

11.05.2018р. до ГУНП в Кіровоградській області надійшла інформація про те, що цього ж дня о 10:30 працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, спільно із співробітниками Кіровоградського управління ДВБ НП України та ВБКОЗ УСБ України затримано т.в.о. начальника Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 та т.в.о. дільничного офіцера поліції сектору превенції Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 під час отримання неправомірної вигоди в сумі 3000 грн.

Вищевказану подію було висвітлено в засобах масової інформації та мережі Інтернет з негативного боку, що, як наслідок, дискредитувало Національну поліцію України, зокрема Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (відповідні матеріали долучено до матеріалів службового розслідування) (т.1а.с.98,99).

Вказані обставини свідчать про наявність такої характеризуючої ознаки дисциплінарного проступку, як невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни.

При цьому суд зазначає, що 10.07.2018 ОСОБА_1 надано можливість надати пояснення за фактом його затримання 11.05.2018, однак останній відповідно до вимог ст.63 Конституції України відмовився надати пояснення (т.1а.с.112).

Отже, знаючи про проведення службового розслідування позивач, будучи зацікавленим, мав право реалізувати право на захист, надати письмові пояснення щодо надзвичайної події та докази відсутності дисциплінарного проступку в своїх діях, проте не скористався зазначеним правом.

В ході розгляду справи представник відповідача зазначив, що в ході проведення службового розслідування відносно позивача, було встановлено ряд інших порушень службової дисципліни з боку позивача, але дисциплінарний проступок із яким пов`язано проведення службового розслідування є за наслідками більш тяжким у порівнянні з іншими, повністю поглинає їх, а тому є самостійною та достатньої підставою для застосування до позивача такого заходу дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби.

Суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службових обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч.1, 2 ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Таким чином, за вчинене протиправне діяння поліцейський може бути притягнутий до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності, при цьому за одне діяння особа може притягуватися до різних видів відповідальності, що узгоджується зі змістом ч.1 ст.61 Конституції України, ч.1 ст.19 Закону №580-VIII та ч.1, 2 ст.5 Дисциплінарного статуту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення позивачем вимог Присяги працівника поліції, затвердженої ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст.68 Конституції України, ч.1 ст.24 Закону України "Про запобігання корупції", ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV, п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, доручення Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 27.11.2017 року №188/01/15-2017 "Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських", наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 20.03.2018 №138 "Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських".

При визначенні позивачу дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, попередня поведінка позивача та невизнання ним своєї вини, а також шкоду, завдану авторитету органів поліції, а тому звільнення позивача з поліції у зв`язку з порушенням службової дисципліни є правомірним та обґрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у ході розгляду справи відповідачем доведено правомірність оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №1356 від 31.07.2018 р., №371 о/с від 16.08.2018 р. та №377 о/с від 20.08.2018 р. в частині звільнення позивача із служби в поліції, які видано відповідачем на підставі всебічного, об`єктивного дослідження обставин та за результатами проведення службового розслідування, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник