ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2020

Справа № 910/6108/20

За позовом

Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів»

до

Львівської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача

Стрийської районної державної адміністрації Львівської області

про

визнання договору оренди укладеним

Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (надалі - «Товариство») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної державної адміністрації про визнання договору оренди землі укладеним.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625382600:03:000:0505, яка розташована на території Завадівської сільської ради Стрийського району Львівської області за межами населеного пункту, від укладення якого відповідач ухиляється.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

10.06.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що розпорядження щодо передачі позивачу в оренду земельної ділянки не було реалізовано в однорічний термін з моменту його видання. Також відповідач у поданому відзиві вказує на порушення строку позовної давності для звернення позивача із даним позовом до суду.

У відповіді на позовну заяву, направленій на електронну пошту суду, позивач проти доводів відповідача заперечує та вказує, що однорічний термін у розпорядженні відповідача про передачу земельної ділянки стосувався строку укладення договору, а не реалізації розпорядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 залучено до участі у справі Стрийську районну державну адміністрацію Львівської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2020.

Судове засідання 03.08.2020 з розгляду справи по суті було відкладено на 10.08.2020.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 03.08.2020 на електронну адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16).

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності представників учасників справи за наявними у справі документами.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голови Львівської обласної адміністрації №788/0/5-11 від 03.08.2011 «Про передачу земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (правонаступником якого є Товариство) під розширення Глобутівського кар`єру глинсировини площею 6,1366 га пасовищ із земель запасу на території Завадівської сільської ради Стрийського району, з них І етап - 1,5222 га, ІІ етап - 1, 5000 га, ІІІ етап - 1,5000 га, ІV етап - 1,6144 га.

Також вказаним розпорядженням переведено земельну ділянку площею 1,522 га із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; надано ВАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» земельну ділянку під розширення Глобутівського кар`єру глинсировини площею 1,5222 га із категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення в оренду терміном на 1 рік на території Завадівської сільської ради Стрийського району.

Листом №124 від 12.09.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням надати в оренду під розширення розробки Глобутівського кар`єру земельні ділянки площею 1,5222 га, кадастровий номер 4625382600:03:000:0505, та площею 1,5000 га, 4625382600:03:000:0506.

У відповідь на вказане звернення, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом №16-651/0/2-20 від 10.02.2020 повідомив, що надання в оренду земельної ділянки площею 1,5222 га можливо здійснити на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Листом №33 від 20.02.2020 позивач повторно звернувся до відповідача із проханням укласти договір оренди спірної ділянки. До вказаного листа позивачем було додано два примірники проекту договору в редакції, зазначеній у даній позовній заяві.

Спір у справі виник у зв`язку з незаконною, на думку позивача, відмовою відповідача укладати договір оренди землі.

Пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору. Поряд з цим, частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 і 627, Цивільного кодексу України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору у Цивільного кодексу України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства (постанова Верховного Суду України від 10.10.2012 у справі № 6-110цс12).

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статей 1 і 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 затверджений Типовий договір оренди землі.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями чинного законодавства передбачено, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.

Пунктом а) ст. 8 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад.

Як встановлено судом, на підставі розпорядження відповідача №788/0/5-11 від 03.08.2011 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу під розширення Глобутівського кар`єру глинсировини площею 6,1366 га пасовищ із земель запасу на території Завадівської сільської ради Стрийського району, з них І етап - 1,5222 га, ІІ етап - 1, 5000 га, ІІІ етап - 1,5000 га, ІV етап - 1,6144 га.

Також вказаним розпорядженням надано ВАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» земельну ділянку під розширення Глобутівського кар`єру глинсировини площею 1,5222 га із категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення в оренду терміном на 1 рік на території Завадівської сільської ради Стрийського району.

Частиною 8 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

За статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобовязаною у разі її прийняття.

Відповідно до приписів статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обовязковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до вимог ст. 181 Господарського кодексу України надіслав на адресу відповідача лист №124 від 12.09.2019 з проханням надати в оренду під розширення розробки Глобутівського кар`єру земельні ділянки площею 1,5222 га, кадастровий номер 4625382600:03:000:0505, та площею 1,5000 га, 4625382600:03:000:0506.

У відповідь на вказаний лист, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом №16-651/0/2-20 від 10.02.2020 повідомив, що надання в оренду земельної ділянки площею 1,5222 га можливо здійснити на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Листом №33 від 20.02.2020 позивач повторно звернувся до відповідача із проханням укласти договір оренди спірної ділянки.

До вказаного листа позивачем було додано проект договору оренди землі, який містить істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відповідає розпорядженню Львівської обласної державної адміністрації №788/0/5-11 від 03.08.2011 (чинне та не скасоване) та відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220.

Відповідач, одержавши проект договору оренди, не повернув позивачу примірник договору та не склав протокол розбіжностей до цього договору.

Однак, відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором, що свідчить про відсутність належних заперечень до надісланого договору та безпідставне ухилення від його укладення стороною.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту (стаття 648 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За приписами статей 13, 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до приписів статті 21 названого Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною першою пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель).

Статтею 288 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 пункту 288.5); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 пункту 288.5); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (підпункт 288.5.3 пункту 288.5).

Суд відзначає, що у запропонованому проекті договору річний розмір орендної ділянки визначений позивачем на підставі технічної документації нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає вище вказаним приписам. Також судом встановлено, що запропонований проект договору в редакції позивача відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220.

Твердження відповідача про те, що розпорядження Львівської обласної державної адміністрації №788/0/5-11 від 03.08.2011 мало бути реалізоване в однорічний термін з моменту його видання судом відхиляється, оскільки ні умовами чинного законодавства, ні змістом самого розпорядження не встановлено строку його дії та, відповідно, можливості реалізації позивачем свого права на отримання в оренду земельної ділянки. При цьому, однорічний термін, зазначений в тексті такого розпорядження, стосувався строку оренди, на який відповідач прийняв рішення передати землю позивачу.

Щодо посилання відповідача на неналежне пред`явлення даної позовної вимоги саме до нього, а не до Стрийської районної державної адміністрації, суд відзначає, що правом розпорядження спірною земельною ділянкою наділена саме Львівська обласна державна адміністрація, а відтак саме вона має виступати орендодавцем за договором.

Враховуючи наявність чинного розпорядження Львівської обласної державної адміністрації №788/0/5-11 від 03.08.2011 про передачу земельної ділянки в оренду відповідачу та беручи до уваги, що свобода договору не є безмежною, а умови спірного договору оренди викладені відповідно до розпорядження відповідача (строк), чинного законодавства України і Типового договору, суд приходить до висновку про необхідність укладення договору оренди землі в редакції позивача.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Враховуючи зміст вказаних норм законодавства України, суд зазначає, що вимога про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні (поновленні) договору оренди землі, шляхом визнання договору оренди земельної ділянки укладеним в редакції позивача є належним способом захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання, передбаченим нормами Господарського кодексу України або Цивільного кодексу України.

Щодо тверджень про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом суд відзначає таке.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 Постанови №10 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов`язань, визначених ст. 175 Господарського кодексу України.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 Постанови № 10 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Як вбачається із матеріалів справи, право на звернення до суду із даним позовом у позивача виникло після його звернення до відповідача із пропозицією на укладення договору, від укладення якого останній ухилився, тобто з 2020 року.

Відтак, позивач звернувся до суду у межах трьохрічного строку позовної давності.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідністю повного задоволення позовних вимог Товариства.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» задовольнити повністю.

2. Визнати укладеним між Приватним акціонерним товариством «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» та Львівською обласною державною адміністрацією договір оренди в наступній редакції:

«Договір оренди землі

місто Львів « 20» лютого 2020 року

Орендодавець (уповноважена ним особа): Львівська обласна державна адміністрація, в особі голови адміністрації Козицького Максима Зіновійовича, з одного боку, та

Орендар: Приватне акціонерне товариство «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», код ЄДРПОУ 00291109, в особі директора Ріпака Володимира Романовича, що діє на підставі статуту, з другого, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець на підставі Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 03.08.2011 року № 788/0/5-11, надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, код КВЦПЗ 11.01 (обслуговування Голобутівського кар`єру углинків та глини), з кадастровим номером 4625382600:03:000:0505, яка розташована на території Завадівської сільської ради Стрийського району Львівської області за межами населеного пункту.

Об`єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,5222 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, код КВЦПЗ 11.01 (обслуговування Голобутівського кар`єру углинків та глини), з кадастровим номером 4625382600:03:000:0505, яка розташована на території Завадівської сільської ради Стрийського району Львівської області за межами населеного пункту.

3. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури.

4. Кадастровий номер земельної ділянки: 4625382600:03:000:0505.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: 665142,47 гривень (Шістсот шістдесят п`ять тисяч сто сорок дві гривні 47 копійок).

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

7. Відсутні Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини.

Строк дії договору

8. Договір укладено на 1 (один) рік.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9. Орендна плата вноситься орендарем у грошові формі у розмірі 12% (Дванадцять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 78 817,09 гривень (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімнадцять гривень 09 копійок) на рік або відповідно 6 651,42 гривень (шість тисяч шістсот п`ятдесят одна гривня 42 копійки) на місяць.

10. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

11. Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно не пізніше тридцяти днів після закінчення звітного періоду шляхом безготівкового перерахунку на рахунок Завадівської сільської ради.

12. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати у випадках спеціально та додатково погоджених Сторонами та внесення відповідних змін в цей договір оформляється відповідними актами.

13. Розмір орендної плати переглядається один раз на ріку разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності;

- в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки (земельних ділянок)

15. Земельна ділянка (земельні ділянки) передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобиш і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (обслуговування Голобутівського кар`єру углинків та глини).

16. Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, код КВЦПЗ 11.01.

17. Умови збереження стану об`єкта оренди: використання його за цільовим призначенням та у відповідності до чинного законодавства України.

Умови повернення земельної ділянки (земельних ділянок)

18. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку (земельні ділянки) у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, після проведення рекультивації на умовах, передбачених проектом розробки та рекультивації Голобутівського родовища суглинків та глини.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 193).

19. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

20. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню.

21. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.

Збитками вважаються:

- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

22. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (земельних ділянок)

23. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

24. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов`язки сторін

25. Орендодавець має право вимагати від Орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням;

- забезпечення екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів;

- додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства України, державних та місцевих стандартів, норм і правил, щодо використання землі;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

- своєчасного внесення орендної плати;

- вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням Орендарем умов договору та вимог законодавства;

- вимагати від Орендаря збільшення орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розмірів земельного податку, якщо такий розмір перевищує розмір орендної плати, встановленої цим Договором;

- відшкодування збитків, у разі погіршення Орендарем корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану;

- інші права, передбачені чинним законодавством України та цим Договором.

26. Обов`язки орендодавця:

- передати Орендарю по акту приймання-передачі у належному стані тау визначених межах земельну ділянку згідно з договором;

- не втручатись у господарську діяльність орендаря і не створювати йому будь-яких перешкод при виконанні умов цього Договору;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта;

27. Права орендаря:

- використовувати земельну ділянку на власний розсуд у відповідності до цільового призначення;

- одержувати доходи;

- за згодою орендодавця передавати у володіння та користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда), у випадках та на умовах, передбачених законом;

- переважне право перед іншими особами на продовження дії договору оренди за умови належного виконання орендарем обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України;

- користуватися на умовах платності та у відповідності з діючим порядком інженерними комунікаціями орендодавця з метою забезпечення належної господарської діяльності на орендованій земельній ділянці.

28. Обов`язки орендаря:

- приступити до використання орендованої земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, після державної реєстрації договору;

- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, визначеного цим договором, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, норм і правил щодо використання землі;

- своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату;

- не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

- у належному стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди;

- у разі укладення додаткових угод до цього договору, здійснювати всі передбачені законодавством заходи, спрямовані на їх державну реєстрацію;

- дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

29. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар.

Страхування об`єкта оренди

30. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії

31. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

32. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

33. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

34. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

35. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також: реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку не може бути відчужено орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду (статутного капіталу), передано у заставу, крім передбачених чинним законодавством України випадків.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

36. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

37. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

38. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

39. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря.

40. Всі витрати, пов`язані з укладенням цього договору та додаткових угод (у разі їх укладення у подальшому) бере на себе Орендар.

41. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Реквізити сторін

ОРЕНДОДАВЕЦЬ :

Львівська обласна державна адміністрація

Код ЄДРПОУ 00022562

79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18

ОРЕНДАР:

Приватне акціонерне товариство «Дрогобицьке заводоуправління будівельних

матеріалів»

Код ЄДРПОУ 00291109

82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73»

3. Стягнути з Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18; ідентифікаційний код 00022562) на користь Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73; ідентифікаційний код 00291109) судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.08.2020.

Суддя В.П. Босий