ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020

м. Дніпро

Справа № 904/10350/15

Господарський суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів: головуючого судді Соловйової А.Є., судді Назаренко Н.Г., судді Панни С.П., за участю секретаря судового засідання Пацан А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення 53 158 387,58 грн

Представники:

від позивача: Остапенко В.М., довіреність №14-201 від 17.05.2019

від відповідача: Кісілевич Є.Є., довіреність №01/2020 від 13.01.2020

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач), звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоектроцентраль", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" (надалі - відповідач), про стягнення штрафних санкцій у розмірі 53 158 387,58 грн за договором №13/2329-ПР-3 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012, з яких: 2 610 870,10 грн - 3% річних, 479 530,78 грн - пеня, 50 067 986,70 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2015 порушено провадження у справі, призначено судове засідання.

22.12.2015 від відповідача до суду надійшло клопотання вих. №2705/07 від 21.12.2015 про зупинення провадження у справі, в якому останній зазначив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 порушено провадження у справі №904/10198/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоектроцентраль".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2015:

- зупинено провадження у справі №904/10350/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоектроцентраль" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 53 158 387,58 грн до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №904/10198/15 про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоектроцентраль".

- зобов`язано сторін повідомити Господарський суд Дніпропетровської області (суддю Соловйову А.Є.) про затвердження Господарським судом Дніпропетровської області реєстру вимог кредиторів по справі №904/10198/15 про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоектроцентраль"; надати суду копії відповідних процесуальних документів.

На запит Господарського суду Дніпропетровської області №904/10350/15/18904/19 від 14.05.2019 про надання інформації про затвердження судом реєстру вимог кредиторів у справі №904/10198/15 про визнання банкрутом ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" суддею Примак С.А. надано відповідь №904/10198/15/19123/19 від 15.05.2019, згідно з якою реєстр вимог кредиторів у справі №904/10198/15 затверджено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017. Ухвалою суду від 13.11.2018 задоволено клопотання Фонду Державного майна України №10-52-5984 від 27.03.2018, №10-52-12552 від 22.06.2018 та клопотання АТ "Дніпровська ТЕЦ" №1645/07 від 02.11.2018. Закрито провадження у справі №904/10198/15 про банкрутство АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль".

31.05.2019 від відповідача надійшла заява вих. №771/07 від 30.05.2019 про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 поновлено провадження у справі №904/10350/15, призначено підготовче засідання на 24.06.2019.

21.06.2019 від відповідача до суду надійшло клопотання вих. № 902/07 від 19.06.2019 про перенесення розгляду справи.

02.07.2019 від відповідача до суду надійшло клопотання вих. № 903/07 від 19.06.2019 про зупинення провадження у справі № 904/10350/15 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/483/19.

03.07.2019 відповідач подав до суду відзив вих. № 898/07 від 19.06.2019 на позовну заяву про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за спожитий природний газ.

Підготовче засідання, призначене на 24.06.2019, не відбулось.

Враховуючи предмет спору та обсяг доказів, який має бути досліджений при вирішенні спору, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2019 призначено колегіальний розгляд справи № 904/10350/15.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.08.2019 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Соловйова А.Є., судді Панна С.П., Назаренко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2019 справу №904/10350/15 прийнято до розгляду в колегіальному складі суду: головуючий суддя Соловйова А.Є., судді Панна С.П., Назаренко Н.Г., призначено підготовче засідання спочатку на 23.09.2019.

05.09.2019 до господарського суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" вих. №1182/07 від 02.09.2019 про зупинення провадження в справі № 904/10350/15 до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/483/19 за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Енергоринок", про визнання споживання газу АТ "Дніпровська ТЕЦ" за договором №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 - для виробництва електричної енергії та визнання права на реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва електричної енергії, яка виникла у позивача перед відповідачем станом на 01.07.2016 та не погашена до 31.12.2016 за договором №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 в сумі 72 030 807,69 грн.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження в справі заявник зазначив, що право АТ "Дніпровська ТЕЦ" на підписання договору реструктуризації боргу за договором №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 визнано рішенням суду Господарського суду м. Києва від 14.05.2019 та гарантоване Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємства централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730 від 03.11.2016. При цьому, ухилення АТ "НАК "Нафтогаз України" від підписання договору реструктуризації боргу за договором №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 може призвести до неправомірного стягнення з відповідача неустойки, інфляційних втрат та 3% річних.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі з таких підстав.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом положень 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для відповідного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, в тому числі, у зв`язку з одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, рішенням Господарського суду м. Києва від 14.05.2019 у справі №910/483/19 позов задоволено частково; визнано право АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" на реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва електричної енергії, що виникла у АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" станом на 01.07.2016 та не погашена до 31.12.2016 за договором купівлі-продажу природного газу №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 року в сумі 72 030 807,69 грн; стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" судовий збір у розмірі 1 921,00 грн, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Виходячи з предмета та підстав позову АТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 53 158 387,58 грн за договором №13/2329-ПР-3 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 у справі 904/10350/15, суд на підставі доказів має встановити обставини щодо наявності або відсутності у АТ "Дніпровська ТЕЦ" простроченої заборгованості перед АТ "НАК "Нафтогаз України". Для вирішення даної справи необхідним є встановлення наявності у відповідача права на реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ за вищевказаним договором, оскільки на реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості (ч. 3 ст. 5 Закону України № 1730-VIII).

Зазначені обставини вказують на наявність об`єктивної неможливості розгляду господарської справи №904/10350/15 з предметом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 53 158 387,58 грн за договором №13/2329-ПР-3 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 до вирішення справи №910/483/19 з предметом про визнання споживання газу для виробництва електричної енергії і визнання права на реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва електричної енергії за вищезазначеним договором в сумі 72 030 807,69 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 підготовче провадження у справі №904/10350/15 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 53 158 387,58 грн за договором №13/2329-ПР-3 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/483/19. Зобов`язано сторін повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №904/10350/15, в підтвердження чого надати належні докази.

19.03.2020 позивач електронною поштою надіслав клопотання про поновлення провадження у справі №904/10350/15, в якому зазначив наступне.

14.05.2019 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/483/19 позов задоволено частково. Визнано право Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» (ідентифікаційний код 00130820, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Заводська, буд. 2) на реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва електричної енергії, що виникла у Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" станом на 01.07.2016 та не погашена до 31.12.2016 по Договору купівлі-продажу природного газу №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 року в сумі 72 030 807,69 грн (сімдесят два мільйона тридцять тисяч вісімсот сім гривень 69 копійок). В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судового збору.

24.09.2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №910/483/19 скасовано частково. Викладено резолютивну частину рішення у такій редакції: "У задоволенні позову відмовити повністю".

Постановою Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/483/19 постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2020 поновлено підготовче провадження у справі№904/10350/15, продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, призначено підготовче засідання на 29.04.2020 о 10:00.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2020 відкладено підготовче засідання на 27.05.2020 о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 відкладено підготовче засідання на 17.06.2020 о 10:30 год.

Підготовче засідання, призначене на 17.06.2020 у справі №904/10350/15 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про стягнення 53 158 387,58 грн, що розглядається у складі колегії суддів: головуючий суддя - Соловйова А.Є., судді - Назаренко Н.Г., Панна С.П., не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. у відпустці з 17.06.2020.

Ухвалою суду від 03.07.2020 призначено підготовче засідання на 22.07.2020 о 10:30.

В підготовче засідання, призначене на 22.07.2020, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце засідання був повідомлений належним чином.

17.07.2020 від акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" електронною поштою надійшли клопотання б/н б/д, в яких позивач просить суд закрити підготовче провадження, перейти до розгляду справи по суті та відкласти судове засідання на іншу дату.

Представник відповідача в підготовче засідання з`явився, проти відкладення розгляду справи не заперечував. В той же час, представник відповідача заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, посилаючись на необхідність узгодження з позивачем позиції щодо нарахування інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 22.07.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 19.08.2020 о 10:30 год.

В судове засідання, призначене на 19.08.2020 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, підтримав клопотання про зменшення розмір пені на 50%.

В судовому засіданні 19.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд

встановив :

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі-Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська Теплоцентраль" (далі-Покупець) був укладений договір №13/2329-ПР-3 від 28.12.12р. купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору (1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013 року по 31.12.2013р. газ обсягом до 15631 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м) у 2013 році, в тому числі по місяцях:

- січень - 3533 тис.куб.м;

- лютий - 3132 тис. куб.м;

- березень - 2477 тис. куб.м;

- квітень - 364 тис. куб.м;

- травень ---- тис. куб.м;

- червень ---- тис. куб.м;

- липень ---- тис. куб.м;

- серпень ---- тис. куб.м;

- вересень ---- тис. куб.м;

- жовтень - 441 тис. куб.м;

- листопад - 2339 тис. куб.м;

- грудень - 3345 тис. куб.м.

В подальшому до вказаного договору сторони уклали додаткову угоду № 1 від 31.07.2013 (а.с. 20).

Згідно п. 5.2 Додаткової угоди ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 354,72 грн. з ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 4588,54 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 Договору Відповідач зобов`язався здійснювати оплату за поставлений природний газ грошовими коштами у наступному порядку:

- перша оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки;

- остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Так, протягом періоду з січня по грудень 2013 року Позивач передав Відповідачу природний газ обсягом 15856,756 тис. куб.м, на загальну суму 73478849,40 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, які складені та підписані обома сторонами (а.с. 17-20).

Відповідач свої зобов`язання з оплати по Договору №13/2329-ПР-3 від 28.12.2013 купівлі-продажу природного газу, виконав частково на суму 1448041,71 грн., внаслідок чого у нього перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 72 030 807,69 грн основного боргу.

У разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Заборгованість та штрафні санкції за природний газ, поставлений у січні 2013- грудні 2013 року, а також 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих до 22.05.2014 стягнуті рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі №904/4108/14. Проте рішення в частині стягнення основного боргу за природний газ поставлений у січні 2013- грудні 2013 не було виконано.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач заявляє до стягнення пеню в розмірі 479 530,78 грн за період прострочення з 23.05.2014 по 13.07.2014, 3% річних в розмірі 2 610 870,10 грн за період прострочення з 23.05.2014 по 06.08.2015, та інфляційні втрати в розмірі 50 067 986,70 грн за період прострочення з травня 2015 року по червень 2015 року.

Предметом доказування у даній справі є наявність прострочення виконання зобов`язань з оплати поставленого природного газу.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.

У відповідності до вимог статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 50 067 986,70 грн за загальний період прострочення з травня 2014 року по червень 2015 року включно та 3% річних в сумі 2 610 870, 10 грн за загальний період прострочення з 23.05.2014 по 06.08.2015.

Враховуючи, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі №904/4108/14 в частині стягнення основного боргу за природний газ поставлений у січні 2013- грудні 2013 не було виконано, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає, що розрахунок здійснений арифметично та методологічно вірно, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме: стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 50 067 986,70 грн та 3% річних в сумі 2 610 870,10 грн.

Що стосується заперечень відповідача про неправильне застосування методики нарахування інфляційних втрат, суд виходить з такого.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078).

Отже, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

З огляду на таке, суд погоджується з методикою розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України, яка передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).

Така ж правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 (а також у постановах Верховного Суду у справах №905/600/18, №905/306/18, №908/1928/18, №904/4565/18, №904/4083/18, №904/10242/17, №913/63/18.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача розмір пені за порушення строків оплати природного газу, поставленого в січні - грудні 2013 року, за загальний період прострочення з 23.05.2014 по 06.08.2015 становить 479 530,78 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В силу п. 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов`язання з оплати поставленого природного газу відповідачем не виконано в порушення вимог п. 6.1. Договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок пені здійснений арифметично та методологічно вірно, а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 479 530,78 грн є обґрунтованим.

В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд зменшити розмір пені з посиланням, зокрема, на ст. 233 Господарського кодексу України. В обґрунтування заперечень відповідач просив звернути увагу на те, що рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради №360 від 13.06.2007 функції з реалізації виробленої АТ "Дніпровська ТЕЦ" теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання правобережної частини міста, а також повної бази даних споживачів 1,2,3,4 груп станом на 30.09.2011 вирішено передати до КП КМР "Тепломережі." Правовідносини регулюються договорами поставки теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб населення, установ і організацій, що фінансуються із державного та місцевих бюджетів. Однак в порушення умов вказаних договорів КП КМР "Тепломережі" не розраховується за надану теплову енергію з постачальником і має більше мільярда гривень заборгованості, які мають йти на погашення боргів АТ "НАК"Нафтогаз України".

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду. Якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, зі змісту наведених норм можна зробити висновок, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу, пені), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Майновий стан сторін і соціальна значущість боржника має значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій.

При цьому, розмір, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Взявши до уваги майновий стан сторін і оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50 % підлягає задоволенню, пеня підлягає зменшенню з 479 530,78 грн до 239 765,39 грн.

Доводи відповідача щодо невиконання третіми особами щодо розрахунків за надану теплову енергію не можуть бути підставою для будь-якої форми звільнення від відповідальності оскільки сторонами договору №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 є саме відповідач та позивач, дії третіх осіб не передбачені як підстава для звільнення/зміна/послаблення договірних зобов`язань, умовами договору природний газ постачався для власних потреб, а відносини щодо здійснення оплат КП КМР «Тепломережі» з перерахунку коштів за отриману теплову енергію не мають відношення та жодного впливу на предмет спору. Надана відповідачем довідка про фінансовий стан підприємства не може вважатись належним доказом у відповідності до ст.76 ГПК України.

Заперечення відповідача щодо посилань на заборну нарахувань відповідно до п.4-3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з приводу того, що після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Виходячи з зазначеної норми після припинення провадження забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, не нараховується неустойка, не застосовуються інші санкції. Однак, позивач звернувся з позовом до моменту припинення провадження у справі про банкрутство, а відтак заявлені вимоги є законними.

При цьому слід врахувати, що на момент звернення з позовною заявою (кінець 2015 року) діюча редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містила вищенаведеної норми.

На даний час вищезазначений закон втратив чинність.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для видання наказу після набрання рішенням законної сили не відповідає діючому законодавству.

Посилання відповідача на Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (далі - Закон 1730) суд не бере до уваги з огляду на наступне :

- закон 1730 набрав чинності після початку розгляду справи №904/10350/15.

- судом у постанові Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2919 року по справі 910/483/19, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 04.12.2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання споживання газу AT "Дніпровська ТЕЦ" по договору №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 - для виробництва електричної енергії та визнання права на реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва електричної енергії, яка виникла у позивача перед відповідачем станом на 1 липня 2016 року тане погашена до 31 грудня 2016 року по договору №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 у сумі 7 030 807,69 грн. Таким чином, на даний час відсутній укладений договір реструктуризації, що унеможливлює застосування приписів ст.5, ч.1 ст.7 Закону 1730.

- природний газ, отриманий Відповідачем відповідно до умов договору купівлі- продажу, використовується виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем. А відтак, спірні відносини не підпадають під дію ч.3 ст.7 Закону 1730, оскільки поширюються виключно на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону 1730 на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Як підтверджує і сам відповідач у відзиві на позовну заяву, розмір основного боргу за договором №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 не змінився та становить 72 030 807,69 грн, тобто з 2013 року відповідачем не здійснено жодного платежу.

Частина третя ст.7 Закону 1730 застосовується лише на заборгованість, погашену до набрання чинності Закону, тобто - до 30.11.2016.

Наведений аналіз обставин справи та норм законодавства доводить безпідставність застосування процедури списання нарахувань, заявлених у даній справі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Заводська,2 код ЄДРПОУ 00130820) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ЄДРПОУ 20077720) 2 610 870,10 грн - 3% річних; 50 067 986,70 грн - інфляційних втрат; 239 765,39 - грн пені; 182 700,00 грн - судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.08.2020

Головуючий суддя А.Є. Соловйова

Суддя Н.Г. Назаренко

Суддя С.П. Панна