ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2020 року Суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА _1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив :

ОСОБА_1 18.06.2020 року о 01.15 год. по вул. Сяйво, 6 у м.Львові, будучи учасником ДТП, керував автомобілем «Мерседес» р.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на місці та в медичному закладі на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що 18.06.2020 року він повертався додому по вул. Сяйво, була мокра дорога, перед автомобілем вибігла собака, щоб уникнути зіткнення, він вивернув автомобіль з дороги, у зв`язку із чим автомобіль отримав пошкодження. Більше нікому шкода завдана не була. На місце події приїхали працівники поліції, які агресивно себе поводили. Після того, як йому запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці вчинення правопорушення, він відмовився, оскільки не довіряє технічним приладам і погодився на проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Однак сказав працівникам поліції, що в медичний заклад поїде тоді, коли відвезе свій автомобіль, оскільки переживав за своє майно. Коли його насильно привезли у медичний заклад, він побачив, що працівники поліції перебувають у дружніх відносинах з медичними працівниками, а тому він сказав, що хоче у інший заклад. Після дій працівників поліції він відмовився від огляду.

Окрім цього, захисник просить закрити провадження по справі за ч. 1 п. 6 ст. 247 КУпАП, оскільки скасований акт, який встановлює адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 , який викликаний в судове засідання за клопотанням ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснив, що він рухався по вул. Сяйво, в цей час дорогу перебігала собака, а тому ОСОБА_1 з`їзав з дороги, в подальшому приїхали працівники поліції, запаху алкоголю від ОСОБА_1 чути не було.

Свідок ОСОБА_3 , який викликаний в судове засідання за клопотанням ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вони з ОСОБА_1 познайомилися, коли сталася ДТП. Він постукав у двері будинку, де він проживає, була знесена огорожа. В подальшому приїхали працівники поліції, було викликано евакуатор. Він не чув, щоб ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння.

Незважаючи на невизнання вини, його вина стверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом ОБ №212935 від 18.06.2020 року, поясненнями свідків від 18.06.2020 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

З оглянутого в судовому засіданні відео з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння і на місці вчинення правопорушення, і в медичному закладі. Зокрема, як вбачається з запису з нагрудних камер працівників поліції, він відмовився проходити огляд на місці за допомогою технічних засобів, сказав, що поїде у медичний заклад, однак на прохання працівників поліції сісти у транспортний засіб він відмовлявся та зазначав, що хоче відвезти свій автомобіль, а потім поїде. При чому, працівник поліції роз`яснював ОСОБА_1 , що огляд на стан сп`яніння здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Прибувши у медичний заклад, він також відмовився від проходження огляду, та, як вбачається із запису, працівник поліції зазначає, що він відмовився заходити в медичний заклад.

Суд не бере до уваги покликання ОСОБА_1 на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки такі твердження спростовуються наведеними вище доказами.

Також суд не бере до уваги і покликання ОСОБА_1 та його захисника на те, що слід закрити провадження по справі за ч. 1 п. 6 ст. 247 КУпАП, оскільки скасований акт, який встановлює адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" зі змінами, внесеними згідно із Законом № 321-IX від 03.12.2019 року, який набирав чинності з 01.07.2020 року, із положення ст. 130 КУпАП було виключено, зокрема та в тому числі, диспозицію щодо адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, вищевказаним нормативно-правовим актом Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою було встановлено кримінальну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, що карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Надалі, Законом України № 720-ІХ від 17.06.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виключено з числа кримінальних проступків, віднесено до категорії адміністративних правопорушень.

Згідно ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Частино 2 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Отже, усі правопорушення фактично мають однакову юридичну природу, проте за своїм характером поділяються на ті, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність та ті, які тягнуть собою кримінальну відповідальність.

Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

При цьому, законодавець чітко визначив, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, за умови посилення, пом`якшення або скасування відповідальність за адміністративні правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діяла під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону України № 2617-УІІІ від 22.11.2018 року, яка діяла на час вчинення ОСОБА_1 правопорушення), керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналогічну позицію висловив Касаційний кримінальний суд в складі Верховного Суду, зазначивши, що суди мають здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, які було вчинено до 01 липня 2020 року, відповідно до цієї статті у редакції, чинній на час вчинення таких діянь.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з скасуванням акту, який встановлює відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він всупереч п.2.5 ПДР України, керуючим транспортним засобом відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що стверджується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема протоколом, поясненнями свідків.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись ст. 283 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Г.М. Пилип`юк

Оригінал постанови.