гСправа № 187/2/20 Провадження №1-кп/0187/1/20

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 120019040520000653 від 01.12.2019 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українця, освіта середня, працює на ПрАТ «Оріль-Лідер», не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17.03.1992 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за ч. 3 ст.140 КК 1960 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі КК 1960 року вважати засудженим умовно з іспитовим строком 2 роки;

- 22.08.1996 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за ч.2 ст.140 КК 1960 року до виправних робіт на строк до 6 місяців з утриманням 10 %;

- 14.01.1997 Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.140 КК 1960 року до 2 років позбавлення волі, на основі ст.43 КК 1960 року повністю приєднати 2 місяці за вироком від 22.08.1996 року, до відбуття 2 роки 2 місяці позбавлення волі;

- 28.02.2000 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за ч.2 ст.140, ч.1 ст.206, ст.42 КК 1960 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі, вироком Синельніківського районного суду від 30.08.2000 року невідбутий строк 1 рік 10 місяців 14 днів скорочення на на 11 місяців 7 днів на основі ст.9 п.а Закону України «Про амністію» від 11.05.2000 року;

- 12.12.2001 Царичанським районним судом Дніпропетровської області за

ч. 2 ст.189 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 25.12.2008 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 18.11.2011 Баглійським районним судом Дніпропетровської області за

ч. 2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбутий строк 3 місяці по вироку від 25.12.2008 року, до відбуття 4 роки 9 місяців позбавлення волі;

- 10.03.2015 умовно-достроково звільнення, невідбутий строк 1 рік 1 місяць 3 дні,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_4 , повторно, маючи умисел на викрадення чужого майна 30.11.2019 року в період часу з 20 години до 20 години 20 хвилин прибув до домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , за згодою ОСОБА_5 зайшов на подвір`я вищевказаного домоволодіння, де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що ОСОБА_5 втратила пильність, маючи корисливий мотив ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу підійшов до стільця, який стояв біля дверей в будинок, розуміючи, що своїми діями здійснює безоплатне незаконне вилучення чужого майна поза волею власника, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: гаманець темно-червоного кольору, з надписом «Lucky Classic», жіночий, шкіряний; грошові кошти в сумі 193 гривні.

Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 663 гривні.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину по пред`явленому обвинуваченню визнав повністю і не заперечував проти викладених в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що 30.11.2019 близько 20-20 години, знаходячись на подвір`ї будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , помітивши що потерпіла за ним не спостерігає, викрав червоний гаманець, який лежав на стільці біля входу до будинку та в якому знаходилось 193 гривні. В скоєному щиро кається, просив не застосовувати строге покарання.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність через завантаження на роботі, повідомила, що претензій до обвинуваченого не має, майнова шкода відшкодована в повному обсязі, просила винести покарання на розсуд суду (а.с. 28, 32).

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає. Також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували розглянути справу у скороченому провадженні.

В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням ст. 349 ч. 3 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин провадження допитом обвинуваченого та оголошенням даних, які характеризують особу ОСОБА_4 та дійшов до переконання, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження повністю та в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, які були об`єктом судового розгляду, а також доказів які не досліджувались в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та яким надано належну оцінку.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, тому її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу ст.

12 КК України є нетяжким злочином та особу обвинуваченого, який неодноразово був судимий, повністю визнав себе винним, щиро розкаювався у скоєному злочині, працює на ПрАТ «Оріль-Лідер», за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, повністю відшкодував майнову шкоду потерпілій.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 є активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням конкретних обставин справи, відношення обвинуваченого до скоєного та виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети покарання, призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті закону, визначеної за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тобто, буде пропорційним легітимній цілі, яка переслідується таким покаранням. Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті чи звільнення обвинуваченого від покарання, судом не встановлено.

При цьому, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому ОСОБА_4 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідност. 75 КК Україниз покладенням на нього обов`язків передбаченихст.76КК України

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_5 не заявлено.

Процесуальні витрати в розмірі 314 грн за проведення судово-товарознавчої експертизи № 5667-19 від 17.12.2019 року необхідно стягнути із ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази: жіночу сумку, чорного кольору з написом «VS»; жіночій гаманець, бордового кольору повернути потерпілій ОСОБА_5 , згідно з положеннямст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно доположень ст.75КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 відповідно доположень ст.76КК Україниобов`язки:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, а також виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути із ОСОБА_4 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 5667-19 від 17.12.2019 року в розмірі 314 (триста чотирнадцять) грн на користь держави.

Речові докази: жіночу сумку, чорного кольору з написом «VS»; жіночій гаманець, бордового кольору повернути потерпілій ОСОБА_5 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя: ОСОБА_1