ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2020 року

м. Дніпро

справа № 160/4401/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Романова Валерія Петровича, що діє в інтересах позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №160/4401/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якому просили визнати дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС у порядку ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ протиправними та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС, починаючи з 01.10.2017 року у п`ятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у порядку ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог посилаються, що позивачі є дружинами інвалідів війни, які були військовослужбовцями, проходили строкову службу з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС та померли від захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 03.11.2018 року позивачі звернулись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про забезпечення проведення перерахунку їх пенсійного забезпечення в розмірі відшкодування фактичних збитків із застосуванням п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої Законом на 01.01.2017 року за матеріалами пенсійних справ з 01.10.2017 року, з подальшим нарахуванням згідно постанови КМУ №851 від 15.11.2017 року та відповідно до ст. 59 Закону України №796-ХІІ. Однак Пенсійний орган відмовив їм у проведенні такого перерахунку. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), позивачі вважають, що дія ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" поширюється також і на їх померлих чоловіків, а тому відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії є необґрунтованою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №160/4401/19 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Романов Валерій Петрович, що діє в інтересах позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін. Вказує на правомірності дій Пенсійного органу, оскільки пенсійний орган відмовив заявникам у проведенні такого перерахунку, з рахуванням норм законодавства, що були чинні на час звернення позивачів до пенсійного органу та надання відповіді.

Сторони, представник позивачів, повідомлені про день розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що як дружина (згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 21.08.1992 року) померлого ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть від 10.12.2016 року) - військовослужбовця (військовий квиток серії НОМЕР_1 ), ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни, що також підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 від 10.11.2017 року.

Згідно Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по установленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС №2858 від 27.03.2017 року, захворювання ОСОБА_4 , що привело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 звернулась до Центрально-міського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення розрахунку пенсії по втраті годувальника з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за померлого чоловіка, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і який отримував пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом за №Л17552-18 від 14.11.2018 року відповідач повідомив ОСОБА_1 , що за даними пенсійної справи чоловік позивача - ОСОБА_4 проходив дійсну строкову службу з 02.09.1965 року по 16.11.1968 року, а брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 10.04.1988 року по 06.07.1988 року у зв`язку з чим, підстави для обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 відсутні.

Як дружина (згідно свідоцтва про одруження від 27.04.2004 року) померлого ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть від 16.10.2015р.) - військовослужбовця (військовий квиток серії НОМЕР_4 ), ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни, що також підтверджується посвідченням № НОМЕР_6 від 09.01.2018 року та отримує пенсію по інвалідності згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_7 .

Згідно Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по установленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС №7613 від 28.03.2016р, захворювання ОСОБА_5 , що привело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_2 звернулась до Центрально-міського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення розрахунку пенсії по втраті годувальника з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за померлого чоловіка, інвалідність якого була пов`язана з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і який отримував пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом за №П 17553-18 від 15.11.2018 року відповідач, зокрема, повідомив ОСОБА_2 , що за даними пенсійної справи чоловік позивача - ОСОБА_5 проходив дійсну строкову службу з 21.05.1970 року по 12.06.1972 року, а брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 14.01.1988 року по 04.04.1988 року, у зв`язку з чим підстави для обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 відсутні, а також зауважив, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управління як особа, яка отримує пенсію по інвалідності ІІІ-ої групи (загальне захворювання) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як дружина (згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 01.06.1988 року) померлого ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть від 21.03.2011 року) - військовослужбовця (військовий квиток серії НОМЕР_8 ), ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_9 ) має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни, що також підтверджується посвідченням № НОМЕР_10 від 18.07.2011 року.

Згідно Експертного висновку Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС №9597 від 04.05.2017р, захворювання ОСОБА_6 , що привело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_3 звернулась до Центрально-міського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення розрахунку пенсії по втраті годувальника з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за померлого чоловіка, інвалідність якого була пов`язана з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і який отримував пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом за вих. №Ц 17554-18 від 14.11.2018р. відповідач повідомив ОСОБА_3 , що за даними пенсійної справи чоловік позивача - ОСОБА_6 проходив дійсну строкову службу з 06.05.1971 року по 08.05.1973 року, а брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 26.12.1987 року по 31.12.1987 року, з 01.01.1988 року по 20.03.1988 року, у зв`язку з чим підстави для обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 відсутні.

Позивачі не погодившись з вищезазначеними відмовами органу пенсійного фонду, у перерахунку пенсії позивачам відповідно до ст. 59 Закону №796-ХІІ, у травні 2019р. звернулись до суду із даним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги фактично рішенням Конституційного Суду України

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до пенсійного органу із заявами про перерахунок пенсій, позивачі не відповідали всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, оскільки участь їх чоловіків у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ними дійсної строкової служби, а посилання на рішення Конституційного суду від 25.04.2019р. є помилковим, оскільки таке не існувало на час звернення позивачами до відповідача та на час надання відповіді останнім. Доказів повторного звернення позивачів до відповідача, у період з 25.04.2019р., суду не було надано.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Спір полягає у протиправності дій відповідача щодо відмови у листопаді 2018р. у проведенні перерахунку пенсії позивачам у п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, починаючи з 01.10.2017р.

Як свідчать встановлені обставини у справі, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають на обліку у відповідача з 03.01.2012р. та з 28.04.2017р., відповідно, та отримують пенсію по втраті годувальника у розмірі фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону №796-ХІІ

ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача з 09.03.2016р. та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

03.11.2018р. позивачі звернулись до відповідача з вимогами про проведення перерахунку пенсій в розмірі відшкодування фактичних збитків застосуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, з урахуванням Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851, починаючи з 01.10.2017р.

Відповідач листами від 14.11.2018р. надано відповідь позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що чоловіки позивачів, під час виконання робіт по ліквідації наслідків на Чорнеобильській АЕС не проходили дійсну строкову службу. (а.с. 36, 43).

Позивачу ОСОБА_2 відповідач листом від 14.11.2018р. надав відповідь про відмову у проведенні перерахунку пенсії мотивуючи тим, що чоловік позивача, під час виконання робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову службу, а також з тих підстав, що позивач отримує інший вид пенсії - пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». (а.с. 39, 40).

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Аналогічні приписи закріплено і у статтях 9, 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку (стаття 6 Закону № 1788-XII).

Частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII, у редакції, чинній до 01.10.2017, було визначено лише одну категорію військовослужбовців, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас, незмінною залишалась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.

На час звернення позивачами до відповідача - 03.11.2018р. та на час надання відповіді відповідачем на такі звернення - 14.11.2018р., приписи ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ регулювали право осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали інвалідами, на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та не надаали передумов для їх неоднозначного тлумачення.

Дана норма статті визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19).

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, станом на день звернення позивачів до відповідача із заявами від 03.11.2018р. про перерахунок пенсії, останній за результатами їх розгляду, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є вірним висновки суду першої інстанції про правомірність дій відповідача.

Доказів того, що позивачі звертались до відповідача з аналогічними заявами про проведення перерахунку пенсії у період з 25.04.2019р., та наявністю відмови відповідача про проведення перерахунку пенсії, суду не надано.

Також слід зазначити, що позивачу ОСОБА_2 підставою відмови, у тому числі, про перерахунок пенсії, було перебування такої на обліку у відповідача з отриманням пенсії по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із статтею 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника) призначається один з видів пенсії за її вибором.

Відповідно до статті 45 цього Закону переведення з одного виду пенсії на інший проводиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Отже, переведення з одного виду пенсії на інший, призначення пенсії відбувається за певною процедурою з прийняттям органом, що призначає пенсію, відповідного рішення, яке може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку, в тому числі до суду.

Натомість, позивач ОСОБА_2 , 03.11.2018р. звертаючись із заявою до відповідача про перерахунок пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, починаючи з 01.10.2017 року не ставив питання щодо переведення на інший вид пенсії. (а.с. 63).

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення щодо відмови у задоволенні позову прийнято з дотриманням норм матеріального права.

Проте колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з позивачів судового збору з підстав його відстрочення, підлягає скасуванню, враховуючи правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 20.05.2020р., що позивачі, як члені сім`ї померлого ветерану війни, у відповідності до положень п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, проте рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині розподілу судового збору.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Романова Валерія Петровича, що діє в інтересах позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №160/4401/19 - скасувати в частині: «Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України (р/р отримувача № 31210206784008 УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253 банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030101) - судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Державного бюджету України (р/р отримувача № 31210206784008 УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253 банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030101) - судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_11 ) на користь Державного бюджету України (р/р отримувача № 31210206784008 УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253 банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030101) - судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).»

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №160/4401/19- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва