ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Білова О.В

10 серпня 2020 р.

Справа № 520/3714/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

17.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким фактично просить:

- визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), які полягають у зменшенні з 01.01.2018 року відсоткового розміру грошового забезпечення, з якого обраховується його пенсія, з 90% до 70%;

- зобов`язати відповідача з 01.01.2018 року здійснити перерахунок пенсії, обчисливши її розмір з 90% грошового забезпечення, та виплатити перераховані суми пенсії однією сумою без урахування постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - постанова КМУ № 649);

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у виплаті йому у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року лише 50% підвищення пенсії після проведеного з 01.01.2018 року перерахунку пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, та виплаті у період з 01.01.2019 року лише 75% підвищення пенсії;

- зобов`язати відповідача з 01.01.2018 року, здійснивши обчислення розміру пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення, перерахувати та виплатити йому пенсію з урахуванням 100% її підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року, однією сумою без застосування постанови КМУ № 103;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - постанова КМУ № 159) без урахування постанови КМУ № 649.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що пенсія йому призначена за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), однак виплата пенсії після проведення перерахунку проводилася лише в розмірі 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2019 року та виходячи з 70% грошового забезпечення. Позивач вважає таку виплату лише частини перерахованої пенсії відповідно до постанови КМУ № 103, виходячи з 70% грошового забезпечення, протиправною.

Позивач вказує, що його право на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом № 2262-ХІІ, отже, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності» і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати «майном» у значенні цього положення, оскільки він отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови КМУ № 103 передбачено Законом № 2262-ХІІ, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право на мирне володіння майном.

Крім того, позивач вказує, що право на виплату пенсії у визначених під час перерахунку з 01.01.2018 року розмірах, виникло у нього до прийняття постанови КМУ № 649, а відтак, з урахуванням принципу неможливості зворотної дії у часі нормативно-правового акут, зазначена постанова до спірних правовідносин не може бути застосована.

Не погоджуючись із вимогами позивача, у відзиві на адміністративний позов ГУ ПФУ у Харківській області вказує, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII та постанови КМУ № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704) на підставі довідки, виданої уповноваженим органом. Виплата пенсії проводилась відповідно до п. 2 постанови КМУ № 103.

За наведених обставин, відповідач вказує, що дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії позивача за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року та 75% з 01.01.2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання постанови КМУ № 103, положення п.п. 1, 2 якої на час вчинення спірних дій були чинними та підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо зобов`язання здійснити виплату позивачу пенсії однією сумою, пенсійний орган зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі задоволення позову та набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми єдиним платежем, так і кількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.

Відповідач вважає, що вимога щодо здійснення виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року єдиним платежем не підлягає задоволенню, оскільки з системного аналізу положень ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, оскільки суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Крім того, відповідач вважає, що вимога позивача щодо компенсації втрати частини доходу є передчасною та не підлягає задоволенню. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.07.2018 року у справі № 487/6923/16-а.

Також, ГУ ПФУ у Харківській області зазначає, що оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, він повинен враховувати приписи ст. 116 Бюджетного кодексу України та постанови КМУ № 649, якою Уряд визначив механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок бюджетних коштів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 задоволені частково.

Судовим рішенням визнані протиправними дії пенсійного органу, які полягають в перерахунку пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, з 01.01.2018 року, та у виплаті позивачу лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2019 року.

ГУ ПФУ у Харківській області зобов`язано перерахувати та виплати позивачу пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 року та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року.

У задоволенні вимог адміністративного позову в іншій частині ОСОБА_1 відмовлено.

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто з ГУ ПФУ у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь позивача у розмірі 840,80 грн.

Висновок суду вмотивований тим, що застосування показника до перерахунку пенсії позивача (70%) є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Означена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18.

Таким чином, суд визначився про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, та як наслідок, зобов`язання ГУ ПФУ у Харківській області перерахувати та виплатити йому пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.

Суд зазначив, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом № 2262-ХІІ, отже підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності», і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати «майном» у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови КМУ № 103 було передбачено Законом № 2262-ХІІ, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Таким чином, в даному випадку є підстави стверджувати про наявність «законних сподівань», оскільки позивач отримав право на перерахунок пенсії відповідно до Закону у січні 2018, а постанова КМУ № 103, яка фактично звужує право позивача на отримання розміру перерахованої пенсії за 2018-2019 роки, без внесення змін до відповідного Закону.

За таких обставин, суд визнав, що позивач мав «законні сподівання» отримати пенсію у збільшеному розмірі після перерахунку її розміру, отже, обмеження щодо розмірів виплати сум доплати до пенсії за 2018-2019 роки, передбачені постановою КМУ № 103, не можуть бути застосовані.

Щодо зобов`язання здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою суд зазначив, що спосіб вчинення дій, які має виконати за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Отже, в задоволенні цієї вимоги належить відмовити.

Крім того, суд зазначив, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України. Відповідач при виконанні рішень судів, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний діяти лише в межах чинного законодавства та з врахуванням вимог постанови КМУ № 649. Отже, вимога позову щодо зобов`язання відповідача виплатити різницю пенсії без використання при такій виплаті цього Урядового акту, не підлягає задоволенню.

Також, суд визначився про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 року згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року через їх передчасність.

Будучи незгодним з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати в частині, якою судом задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені цих вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пенсійних орган посилається на доводи, що наведені ним у відзиві на позов.

Правом на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.20120 року, а також подання відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Харківській області позивач ОСОБА_1 не скористався.

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену в порядку та умовах, визначених Законом № 2262-ХІІ.

Статтею 63 Закону № 2262-XII унормовано, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Нормативним актом, що регулює питання проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ є Порядок № 45.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшені розміри грошового забезпечення означених осіб.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктами 1, 2 якою визначено:

Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.08.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах:

з 01.01.2018 року - 50%;

з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75%;

з 01.01.2020 року - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Листом за № 6194/02-23 від 26.02.2018 року, скерованим на адресу Головних управлінь ПФУ та державних органів, Пенсійний фонд України повідомив останніх про те, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року № 103. А також, про те, що згідно повідомлення Міністерства соціальної політики України від 26.02.2018 року № 3590/0/2-18/21 зазначена постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Також, в листі зазначено, що на виконання п. 2 Порядку № 45 до 03.03.2018 року належить забезпечити подання уповноваженим структурним підрозділам силових міністерств та відомств (крім осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) та поліцейських) списків осіб зазначеної категорії, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Після виконання алгоритму дій, передбачених Порядком № 45, та надходження до пенсійного органу довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, відповідачем з 01.01.2018 року проведений перерахунок пенсії останнього, виплата якої здійснювалася відповідно до положень Постанови № 103.

При цьому відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія позивача зменшений з 90% до 70%.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, що набрало законної сили 05.03.2019 року, у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103.

У відповідь на звернення представника позивача листом від 15.02.2020 року за № 2828/02.2-20 пенсійний орган повідомив останню про відсутність правих підстав для здійснення змін в пенсійному забезпеченні ОСОБА_1 /а.с. 9/.

З 01.01.2020 року виплата пенсійним органом пенсій позивача здійснюється з урахуванням 100% підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян».

Означеним урядовим актом установлено, що з 01.01.2020 року виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2020 року у справі № 640/559/20, яке на час апеляційного розгляду справи не набрало законної сили, підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян» визнаний протиправним та нечинним.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області в частині, якою відповідач просить скасувати рішення суду про задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії пенсійного органу, які полягають в перерахунку пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, з 01.01.2018 року, та у виплаті позивачу лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 05.03.2019 року, та зобов`язання ГУ ПФУ у Харківській області перерахувати та виплати позивачу пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 року та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 05.03.2019 року, колегія суддів зазначає про наступне.

За правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, - відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії і застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Відтак, обґрунтованими є вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у зменшенні з 01.01.2018 року відсоткового розмиру грошового забезпечення, з якого обраховується його пенсія, з 90% до 70%, та про зобов`язання відповідача з 01.01.2018 року здійснити перерахунок пенсії, обчисливши її розмір з 90% грошового забезпечення, та виплатити перераховані суми пенсії.

Відповідно до п. 2 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 27.02.2014 року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 794-VII діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Пунктами 1 та 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, установлено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню (п. 1).

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2).

Частиною 1 ст. 117 Конституції України унормовано, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

З набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 (тобто з 05.03.2019 року), яким, окрім іншого визнані протиправними та скасовані п. 1 і п. 2 постанови КМУ № 103 позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, після проведення пенсійним органом з 01.01.2018 року її перерахунку, а у пенсійного органу виник обов`язок проводити виплату пенсії позивача з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.08.2019 року у справі № 160/3586/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року.

Колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, не впливає на обов`язок ГУ ПФУ в Харківській області з 05.03.2019 року здійснювати позивачу виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, оскільки за висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 06.08.2019 року по справі № 160/3586/19, - системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області та необхідність часткового скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року, а саме в частині, якою задоволені позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Харківській області, які полягають: - у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року: - лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, у період з 01.01.2019 року по 05.03.2019 року, з прийняттям нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволені означених вимог.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області в іншій частині, оскільки доводи скаржника вищеозначених висновків суду не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

За приписами ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням висновку суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів, змінюючи розподіл судових витрат по справі, скасовує судове рішення в частині, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь позивача судові витрати у розмірі 420,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року скасувати в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року лише 50% та у період з 01.01.2019 року по 05.03.2019 року лише 75% суми підвищення пенсії, з прийняттям нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволені цих вимог.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року скасувати в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року по 05.03.2019 року, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні означених вимог ОСОБА_1 .

В іншій частині, а саме в частині якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року залишити без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року скасувати в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрат по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

(підпис)

Л.В. Мельнікова

Судді

(підпис) (підпис)

С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц

Постанова у повному обсязі складена і підписана 18 серпня 2020 року.