ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року справа №200/3774/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Міронової Г.М.

Сіваченка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Кочанова П.В.) від 10 червня 2020 року у справі №200/3774/20-а (повний текст рішення складено 10 червня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні, починаючи з 01.03.2018р. по 31.12.2018р. включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 07.12.2017р. року №2246-УІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018р.; зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку, починаючи з 01.03.2018р. по 31.12.2018р. включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018р., та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; визнання протиправними дії, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні мені, починаючи з 01.01.2019р. по 01.08.2019р. включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовими званнями з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 23.11.2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01.01.2019р.; зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку, починаючи з 01.01.2019р. по 01.08.2019р. включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовими званнями з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 23.11.2018 року № 2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01.01.2019р., та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; зобов`язання виплатити недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме: Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018р. та Законом України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01.01.2019р., зобов`язання подати до суду звіт про виконання рішення суду у встановлений судом термін з моменту його виконання.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що Примітками до Додатку 1 та Додатку 14 постанови № 704 передбачено визначення посадових окладів за розрядами тарифної сітки та окладів за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. На думку позивача, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням є саме мінімальна заробітна плата, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб. Посилання суду першої інстанції на постанову КМУ від 06.09.2005 року №870, якою затверджено Правила підготовки проектів актів КМУ, оскільки такі Правила визначають загальні підходи до підготовки проектів актів КМУ, їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням норм проектувальної техніки та є обов`язковим для виконавців проекту, але ж є нормативним актом, який регулює порядок та правила застосування норм матеріального права. Позивач вважає, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону», оскільки Уряд вносячи зміни Постановою №103 до Постанови №704, примітки до додатків вказаної постанови залишив у певній редакції. Тому, в разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини. Крім того, всі пункти змін, які були внесені п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 в інші нормативні акти, в тому числі п.4 постанови КМУ №704, визнані Шостим апеляційним адміністративним судом протиправними та скасовані постановою від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18, за винятком набрання чинності постанови КМУ №704 з 01.03.2018 року. Тобто, на даний час діє первинна редакція п.4 постанови КМУ №704.

Позивачем на адресу суду апеляційної інстанції надіслано клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що наказом начальника 6 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 09 січня 2018 року №10-ос, виключено зі списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення: Підполковника ОСОБА_1 (П-001909), помічника начальника загону - начальника прес-служби, який вибуває для подальшого проходження військової служби в розпорядження начальника Донецько-Луганського регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України м. Краматорськ.

Згідно витягу з наказу начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11 січня 2018 року №4-ос, зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення: Підполковника ОСОБА_1 (П-001909), який прибув із 6 Волинського прикордонного загону Північного регіонального управління 11 січня 2018 року та наказом Голови Державної прикордонної служби Украйни від 16 грудня 2017 року № 1296-ОС призначений помічником начальника регіонального управління - начальником сектору з питань взаємодії із засобами масової інформації.

Як вбачається з копії витягу з наказу Голови Державної прикордонної служби України від 29 червня 2019 року №674-ос, припинено (розірвано) контракт та позивача звільнено з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону в запас по Донецько-Луганському регіональному управлінню Державної прикордонної служби України.

Згідно витягу з наказу начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25 липня 2019 року №242-ос, позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2019 року.

Відповідно довідки від 25.02.2020 року Донецько-Луганського регіонального управління ДПСУ (в/ч 1566), розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.08.2019 року становить:- посадовий оклад (ПО) - 7 750,00 грн.,- оклад за військовим званням (ОВЗ)-1 480,00 грн.,- надбавка за вислугу років (НВР) ((ПО+ОВЗ)x50%) - 4 615,00 грн.,- надбавка за особ.прох.служби ((ПО+ОВЗ + НВР)x25%) - 3 461,25 грн.,- надбавка за службу в умовах режим.обмежень (ПО x 15%) - 1 162,50 грн.,- надбавка за кваліфікацією (ПО x 7%) - 542,50 грн.,- преміювання (ПО x 25%) - 1 937,50 грн. Грошове забезпечення: 20 948,75 грн..

Як вбачається з архівних відомостей за період з березня 2018 року по грудень 2018 року, з січня 2019 року по грудень 2019 року, за позивачем визначено оклад в розмірі 7 750,00 грн.

Як зазначає відповідач у відзиві, в період з 01.03.2018 р. по дату виключення зі списків частини, позивачу проводився розрахунок складових грошового забезпечення саме з тих показників, які визначені пунктом 4 Постанови № 704 та підпункт 1 пункту 2 Глави II Інструкції №558, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, передбачений додатком 1 та відповідно додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).

Частинами 2,4 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року (далі Постанова № 704), затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Згідно пункту 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018р.) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови № 704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно Примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018р.) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.".

Окрім того, пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , який набрав чинності 01.01.2017р., установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018р., а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.

Посилання позивача на ті обставини, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. № 103 зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 був залишений у первинній редакції, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки, на думку колегії суддів, Примітка застосовується безпосередньо для супроводу та зв`язку з нормою. Пунктом 4 Постанови №704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 8 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. На виконання наведених вимог Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 704 (в редакції Постанови № 103), пунктом 4 якої встановлено, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018р..

Наведена постанова була чинною у спірний період, а тому колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно проводився розрахунок складових грошового забезпечення позивача саме з тих показників, які визначені пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції Постанови № 103), а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, передбачений додатком 1 та відповідно додатком 14 .

Посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки у спірний період наведена постанова була чинною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі №200/3774/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі №200/3774/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 18 серпня 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: Г. М. Міронова

І.В. Сіваченко