Номер провадження: 33/813/910/20

Номер справи місцевого суду: 521/9423/20

Головуючий у першій інстанції Поліщук І.О.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Журавльова О.Г., за участі секретаря судового засідання Подуст Т.П., за участі представника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності адвоката Малофеєва В.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.06.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

-про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 174 КУпАП,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень на користь держави з конфіскацією об`єкту правопорушення зазначеного в протоколі серії АПР 18 №752557 від 13.06.2020 р.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 13.06.2020 року приблизно о 17 год. знаходячись в м. Одесі на вул. Прохорівська здійснив 15-ть пострілів з пневматичної гвинтівки, чим грубо порушив стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, за що передбачена відповідальність за ст. 174 КУпАП.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що вважає оскаржувану постанову ухваленою із порушеннями норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне:

- судом першої інстанції не було встановлено та належним чином не досліджено всі фактичні обставини справи, а також всупереч вимогам процесуального законодавства, не було викликано і допитано свідків;

- судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, сім`ю, виховує двох малолітніх дітей;

- відповідно до ст. 174 КУпАП України правопорушенням є стрільба з пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра, а пневматична зброя, з якої ОСОБА_1 здійснював постріли, має чітко визначений калібр 4,5 міліметра, однак дану обставину судом першої інстанції не було досліджено;

- судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови, було порушено принцип адміністративного судочинства змагальності сторін, диспозитивності та з`ясування всіх обставин справи.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Малофеєва В.О., перевіривши доводи апеляційної скарги та повторно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі, з повним дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, а ухвалене рішення є обґрунтованим.

Так, ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АРП18 №752557 від 13.06.2020 р., ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке виразилось у здійсненні 15-ти пострілів з пневматичної гвинтівки, чим ним порушено стрільбу з пневматичної зброї.

При цьому ОСОБА_1 особисто підписав протокол про адміністративне правопорушення та долучив до нього свої пояснення, у яких пояснив, що він дійсно вирішив пристріляти пневматичну гвинтівку «Crosman Vantage NP (30021)», та з цією метою здійснив постріли по кам`яній стіні будинку в безпечне та безлюдне місце. Про те, що стріляти таким чином заборонено, він не знав.

Водночас, у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 також визнав свою провину, з огляду на що, посилання ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції порушено принцип змагальності сторін, диспозитивності та з`ясування всіх обставин справи, є безпідставним.

Окрім того, матеріали провадження містять заяву ОСОБА_2 (а.п.4), а також її пояснення та пояснення ОСОБА_3 , відповідно до яких останні пояснили, що ОСОБА_1 (вказавши на адресу мешкання останнього) систематично здійснює постріли з балкону своєї квартирі по будинку навпроти.

Вказані пояснення зафіксовані як у письмовому протоколі, так і роздруківкою рапорту інспектора чергової частини Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 13.06.2020 р.

Більш того, відповідно до рапорту мол. інспектора батальйону №1 Готовкіна А.Е. (а.п.12), проведеними заходами була встановлена адреса порушника, яким виявися ОСОБА_1 , у приміщенні квартири якого була знайдена пневматична гвинтівка «Crosman Vantage NP (30021)», яка вилучена та разом із ОСОБА_1 доставлена до Хмельницького ВП. Зауважень на дії працівників правоохоронних органів, а також неналежність гвинтівки ОСОБА_1 , останній не зазначав та не заперечував.

З приводу доводів ОСОБА_1 щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з тим, що калібр, вилученої у нього гвинтівки становить 4,5 мм, а відповідальність за ст. 174 КУпАП настає при стрільбі з пневматичної гвинтівки калібром понад 4,5 мм, апеляційний суд зазначає наступне.

На території України (Згідно чинної постанови №576 від 12.10.1992 року Кабінету Міністрів України): ліцензуванню, тобто реєстрації в органах МВС підлягає пневматична зброя калібру понад 4,5 мм і швидкістю кулі понад 100 м/с. Це означає, що дозвіл необхідно в разі одночасного виконання двох умов: калібр більше 4,5 мм і початкова швидкість кулі вище 100 м/с. З вище сказаного випливає, що незалежно від потужності пневматичної зброї, якщо калібр не перевищує 4,5 мм, ця зброя не потребує ліцензування (реєстрації) в МВС і може вільно зберігатися, переноситися і використовуватися.

При цьому, це не звільняє особу від адміністративної та кримінальної відповідальності при використанні пневматичної зброї не за призначенням (стрільба в не відведених місцях, нанесення громадянам тілесних ушкоджень, залякування і т. п.), та карається відповідно до діючого законодавства, у даному випадку, притягненням до адміністративної відповідальності.

В свою чергу, посилання ОСОБА_1 на те, що він не знав, що стріляти у глуху стіну будинку, в населеному пункті, де не може бути людей, заборонено, не звільняє останнього від відповідальності та є презюмованим знанням закону, згідно з яким закон поширюється на кожного, навіть якщо особа і не знає про нього. Він може бути також визначений як «заборона незнання закону».

Правова основа презумпції знання законодавства полягає у тому, що обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов`язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.

Враховуючи досліджені в апеляційному порядку матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, з`ясувавши всі обставини справи та дослідивши всі належні та допустимі докази, всупереч доводів апеляційної скарги, дотримався вимог статей 245 та 280 КУпАП та дійшов правильного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства.

Згідно із п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Керуючись статтями. 7, 252, 280, 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 15.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальності,передбаченої ст.174КУпАП- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов