МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2020 р. Справа №370/754/20

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом

Національного університету «Києво-Могилянська академія» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в :

Національний університет «Києво-Могилянська академія» в особі представника - керівника Ожоган В.М., (далі - позивач, НаУКМА), звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача 57815,28 грн. витрат за весь період навчання як аспіранта, який навчався за державним замовленням з відривом від виробництва, та судові витрати по справі у розмірі 2102,00 грн., сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідача з 01.11.2014 року було зараховано до аспірантури НаУКМА за спеціальністю 23.00.01 «теорія та історія політичної науки» за державним замовленням та призначено стипендію. Ухвалою вченої ради факультету соціальних наук та соціальних технологій від 29.08.2016 року протокол №8 на підставі заяви відповідача від 16.08.2016 року прийнято рішення про надання дозволу на переривання терміну навчання аспіранта 2-го року навчання кафедри політології факультету соціальних наук і соціальних технологій з 01.09.2016 року в зв`язку зі складними сімейними обставинами (з правом поновлення). Наказом НаУКМА від 23.08.2017 року відповідача з 01.09.2017 року було відраховано з аспірантури як такого, що порушив термін переривання навчання і не поновився на навчання. Відповідно до Акту ревізії Державної аудиторської служби України від 19.12.2017 року №03-21/11 «Про перевірку фінансово-господарської діяльності НаУКМА» виплачена стипендія за період навчання підлягає відшкодуванню відрахованими аспірантами, які навчалися за державним замовленням. Так, за період з листопада 2014 року по серпень 2016 року відповідачу з державного бюджету була виплачена стипендії у розмірі 57815,28 грн., яку він, не закінчивши навчання та не виконавши свої зобов`язання як аспіранта, добровільно не відшкодував.

Ухвалою Макарівського районного суду від 21.04.2020 року позовну заяву Національного університету «Києво-Могилянська академія», прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 21.04.2020 року та позовну заяву з додатками відповідач отримав 07.05.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0800104958687 (а.с. 51).

13.05.2020 року відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву та підтвердження направлення його позивачу з описом поштового вкладення (а.с. 53-58). У відзиві зазначив про те, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та заперечує проти їх задоволення, виходячи з наступного. Так, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою КМ України від 01.03.1999 року №309, проте дане положення не визначає порядок розрахунку розміру відшкодування та порядок виплати самого відшкодування. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач розмір завданої шкоди визначив виходячи із розміру виплаченої стипендії за період підготовки, однак жодна норма чинного законодавства не визначає такий порядок розрахунку витрат на навчання підготовку аспіранта. Також відповідач зауважив, що його було відраховано з аспірантури 01.09.2016 року, а тому до спірних правовідносин мають бути застосовані норми Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах), затвердженого постановою КМ України від 23.03.2016 року №261, оскільки даний нормативно-правовий акт був чинним на дату його відрахування, а постанова КМ України від 01.03.1999 року №309, на яку посилається позивач - втратила чинність з 19.04.2016 року. Крім того, законодавством не передбачено обов`язку відшкодування вартості навчання. Необхідною умовою відшкодування до державного бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівця, є намір особи повторно здобути освіту за державним замовленням, однак, такого наміру відповідач не мав. Також як зазначає сам позивач у позовній заяві, між ним, ОСОБА_1 , та НаУКМА не укладалось жодних угод, які б передбачали його обов`язок відшкодувати вартість витрат на його підготовку в аспірантурі. А тому посилання позивача на положення ст. 22, 218, 526, 611 ЦК України є безпідставними, адже між ними не існує та не існувало жодних договірних зобов`язань з даного питання. Згадана позивачем ч. 1 ст. 78 Закону України «Про вищу освіту» не регулює питання відшкодування витрат на підготовку аспірантів за державним замовленням, а тому не застосовується до спірних правовідносин, а доданий до позовної заяви лише витяг з акту від 19.12.2017 року №03-21/11 ревізії фінансово-господарської діяльності НаУКМА не дає змоги встановити предмет перевірки та факти, які досліджувались ревізорами під час перевірки, взагалі не містить інформації щодо предмета доказування по даній справі.

16.06.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив поштовим відправленням №0407034997988 разом з підтвердження направлення його відповідачу з описом поштового вкладення (а.с. 59-67), в якому позивач зазначив, що правовідносини сторін регулюються постановою КМ України від 01.03.1999 року № 309, а відповідач необґрунтовано посилається на інші нормативно-правові акти, які не стосуються сторін. Так, відповідно до п. 2 постанови КМ України від 23.03.2016 року №261 «Про Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)», підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами і започаткована до 01.09.2016 року продовжується в межах передбаченого строку підготовки відповідно до законодавства, чинного на момент набрання чинності Законом України від 01.07.2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту»». Крім того, у п. 4 постанови № 261 встановлено, що постанова № 309 втрачає чинність лише з 01.01.2019 року, тобто після дати відрахування відповідача. Отже, положення постанови № 261 не підлягають застосуванню до правовідносин сторін у цій справі, оскільки підготовка відповідача започаткована до 01.09.2016 (період навчання 01.11.2014 - 31.08.2016), а тому до правовідносин сторін застосовується постанова № 309. Наданий Акт ревізії Державної аудиторської служби України містить предмет доказування, зокрема, щодо фактів виплати відповідачу стипендії з державного бюджету, розміру спричинених збитків державі у зв`язку з відсутністю відповідного відшкодування коштів. Відповідач помилково вважає, що відсутність укладеного договору на навчання в аспірантурі звільняє його від зобов`язання відшкодувати кошти після відрахування, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. НаУКМА свої зобов`язання щодо організації навчання та виплати стипендій відповідачу виконав, а відповідач прийняв виконання, але навчання не завершив. Стипендія аспіранта є частиною витрат закладу вищої освіти на навчання, а тому підлягає поверненню.

23.06.2020 року відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заперечення на відповідь на відзив разом з підтвердження направлення його позивачу з описом поштового вкладення (а.с. 68-72), в якому просив відмовити в задоволенні позову Національного університету «Києво-Могилянська академія» до нього про стягнення майнової шкоди, як необґрунтованого з підстав, викладених у відзиві на позивну заяву.

Вказані вище заяви по суті справи (відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив), подані у встановлений судом строк, з урахуванням п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, яким процесуальні строки, визначені Кодексом та встановлені судом були продовжені на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Національний університет «Києво-Могилянська академія» наказом від 14.10.2014 року №38-а на підставі рішення приймальної комісії від 10.10.2014 року №1 зарахував відповідача до аспірантури НаУКМА з 01.11.2014 року за спеціальністю 23.00.01 «теорія та історія політичної науки» (з відривом від виробництва) за державним замовленням та призначив стипендію (а.с. 19).

Як вказав позивач у позовній заяві та підтвердив відповідач у відзиві: угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення НаУКМА та відповідач не укладали.

Наказом №48-а від 12.11.2014 року «Про призначення стипендій аспірантам вступу 2014 року» відповідачу призначено стипендію в сумі 2198,00 грн. (а.с. 20).

Як вбачається із Витягів з наказів №35-а від 17.10.2015 року, №52-а від 17.12.2015 року та №3-АС від 10.05.2016 року «Про зміни стипендії аспірантів», відповідачу призначено стипендію з 01.09.2015 року у розмірі 2611,00 грн., з 01.12.2015 року у розмірі 2872,00 грн., з 01.05.2016 року у розмірі 3057,00 грн.(а.с. 21-23).

Ухвалою Вченої ради НаУКМА від 25.12.2014 року протокол № 20 затверджено відповідачу тему кандидатської дисертації «Політичний вимір російського неоколоніалізму у пострадянський період» та призначено доцента, кандидата політичних наук ОСОБА_2 науковим керівником (а.с. 24).

Індивідуальний план підготовки аспіранта затверджено на засідання кафедри політології факультету соціальних наук і соціальних технологій 03.12.2014 протокол №10 та визначено складання кандидатських іспитів: англійська мова, філософія - червень 2015 року, спеціальність - вересень 2017 року (а.с. 25-27).

Ухвалою вченої ради НаУКМА протоколом від 30.04.2015 року №25 відповідача атестовано за перше півріччя першого року навчання (а.с. 29).

Кандидатські іспити відповідач склав з англійської мови 21.05.2015 року, з філософії 24.06.2015 року (а.с. 30-33).

Відповідно до Статуту НаУКМА рішення з питань навчання, у тому числі аспірантів, приймає Вчена рада НаУКМА, яка може делегувати частину своїх повноважень вченим радам факультетів (а.с. 34).

Ухвалою вченої ради факультету соціальних наук та соціальних технологій від 29.08.2016 року протокол №8 на підставі заяви відповідача від 16.08.2016 року (а.с. 35) прийнято рішення про надання дозволу на переривання терміну навчання - аспіранта 2-го року навчання кафедри політології факультету соціальних наук і соціальних технологій з 01.09.2016 року в зв`язку зі складними сімейними обставинами (з правом поновлення) - (а.с. 36).

Наказом НаУКМА від 31.08.2016 року №32-а «Про переривання терміну навчання в аспірантурі» відповідно до п. 19 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.03.1999 року № 309, відповідача, аспіранта 2-го року навчання кафедри кафедри політології факультету соціальних наук і соціальних технологій з аспірантури відраховано з 01.09.2016 року та припинено виплату стипендії (а.с. 37).

Наказом НаУКМА від 23.08.2017 року № 26-А відповідача, аспіранта 2-го року навчання кафедри політології факультету соціальних наук і соціальних технологій відраховано з 01.09.2017 року з аспірантури, з підстав порушення наданого терміну переривання навчання і не поновлення на навчання (а.с. 38).

Згідно довідки НаУКМА за період навчання відповідачу нарахована стипендія у розмірі 57815,28 грн. (а.с. 41).

Враховуючи наведене, позивач, посилаючись на вимоги ст. ст. 16, 22, 526, 218, 1166 ЦК України, зазначив, що НаУКМА свої зобов`язання виконав, а саме на підготовку відповідача в аспірантурі НаУКМА витратив бюджетні кошти, а відповідач як аспірант не виконав взяті на себе зобов`язання, тим самим завдав своїми діями майнової шкоди позивачу, яку і просить відшкодувати у виді виплаченої стипендії за час навчання у розмірі 57815,28 грн.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вказав позивач у позовній заяві та підтвердив відповідач у відзиві: угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення НаУКМА та відповідач не укладали.

Посилання позивача на п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою КМ України від 01.03.1999 року №309, яким передбачено, що аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований, зокрема через невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених п. 19 Положення, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України, суд не бере до уваги як підставу стягнення стипендії, оскільки стипендія не є вартістю навчання.

Крім того, діючим цивільним законодавством не передбачено обов`язку та порядку обов`язкового відшкодування вартості навчання.

Посилання ж позивача на ст. 1166 ЦК України в даному випадку застосовуватись не може, оскільки регулює деліктні правовідносини, які в даній конкретній ситуації відсутні.

Крім того слід звернути увагу, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ще одним принципом цивільного судочинства є диспозитивність. Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що НаУКМА свої зобов`язання з організації навчання та виплати стипендії відповідачу виконав, відповідач прийняв виконання, але навчання не завершив та відповідно до Акту ревізії Державної аудиторської служби України від 19.12.2017 року №03-21/11 про перевірку фінансово-господарської діяльності НаУКМА виплачена стипендія за період навчання підлягає відшкодуванню відрахованими аспірантами, які навчалися за державним замовленням, в тому числі і відповідача.

Поряд з тим, як вбачається зі змісту доданого до позову згаданого вище Акту ревізії Державної аудиторської служби України від 19.12.2017 року №03-21/11, він не містить інформації щодо предмета доказування, а саме відносно відповідача ОСОБА_1 , оскільки в ньому зазначено лише перелік відрахованих аспірантів та загальна сума виплаченої їм стипендії. Крім того суду надано лише витяг із вказаного Акту ревізії, ксерокопія якого не засвідчена в установленому законом порядку, а тому суд не приймає його до уваги.

Надана ж позивачем довідка про нараховану відповідачу стипендію (а.с. 41), є лише розрахунком розміру нарахованих сум стипендії, та не є належним доказом, що підтверджує її виплату та отримання її відповідачем.

Враховуючи, що позивач у встановленому процесуальним законом порядку не довів ті обставини, на які посилався у позовній заяві, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 274, 265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позовних вимог Національного університету «Києво-Могилянська академія» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2020 року.

Реквізити сторін:

Національний університет «Києво-Могилянська академія», адреса: 04070, м. Київ, вул. Григорія сковороди, 2 (код ЄДРПОУ 16459396);

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Тандир