Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/390/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: Переріслянської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області,

про стягнення майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди в сумі 2 261 374 грн 00к.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, посвідчення водія серія НОМЕР_3 від 26.09.2007 року

від відповідача: Святненко Сергій Володимирович - адвокат, (ордер на надання правової допомоги серія ІФ № 075302 від 18.06.2020 року; посвідчення адвоката № 915 від 26.06.2012 року)

установив: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Переріслянської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області (далі - відповідач) про стягнення майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди в сумі 2 261 374 грн 00к.

Позовні вимоги обгрунтовані автономним (без договору, укладеного з організацією, що має відповідний дозвіл (ліцензійний договір)) використанням відповідачем по справі та підпорядкованими їй навчальними закладами обладнання запатентованої охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1", тобто використання здійснюється без законних на те підстав, чим порушуються умови Ліцензійного договору та авторські права на винахід.

Господарський суд Івано-Франківської області відповідно до ухвали від 18.05.2020 року вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 04.06.2020 року.

Судом ухвалою - повідомленням від 04.06.2020 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 19.06.2020 року.

18 червня 2020 року відповідачем по справі подано клопотання про залучення третіх осіб (вх.№8617/20 від 18.06.20).

19.06.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача вх. № 8617/20 від 18.06.2020 року про залучення третіх осіб.

В підготовчому судовому засіданні 19.06.2020 року судом оголошено перерву до 16.07.2020 року.

Відповідно до ухвали від 16.07.2020 року Господарський суд Івано-Франківської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.07.2020 о 10:00.

В судовому засіданні 28.07.2020 року оголошувалась перерва до 31.07.2020 року, після чого оголошувалась перерва до 03.08.2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити. Свої заперечення обгрунтовував тим, що у договорах про надання послуг охорони та відеоспостереження не вказано, що саме "Охоронювальна система "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка запатентована ОСОБА_1. (тобто немає ідентифікуючих ознак) підключена у спірних адміністративних приміщеннях.Відповідач, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав та причини його неподання суду не повідомив.

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

На підставі патенту на корисну модель №118627 "Охоронну систему "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 10.08.2017 року, виданого Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) та свідоцтва про реєстрацію авторського права на Науковий твір "Проект ОСОБА_1" НОМЕР_4 від 27.03.2017 року, виданого Державною службою інтелектуальної власності, громадянин України ОСОБА_1 є власником авторських прав на охоронну систему "ІНФОРМАЦІЯ_1".

ОСОБА_1 , як власником патенту на корисну модель, було укладено ряд договорів на користування ліцензійними правами на корисну модель та авторські права - охоронну систему "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - Ліцензійні договори) з наступними юридичними особами: - Переріслянською сільською радою ОТГ Надвірнянського району (Ліцензійний договір №05-ОТГ від 31.12.2018 року), Фітьківським закладом дошкільної освіти "Сонечко Переріслянської сільської ради ОТГ (Ліцензійний договір №07-ОТГ від 31.12.2018 року), Гаврилівським закладом дошкільної освіти "Незабудка" Переріслянської ОТГ (Ліцензійний договір №06-ОТГ від 31.12.2018 року), Переріслянським закладом дошкільної освіти "Золота рибка" Переріслянської ОТГ (Ліцензійний договір №08-ОТГ від 31.12.2018 року).

Зазначені договора підписані сторонами та скріплені печатками. Термін їх дії до 31.12.2028 року.

Запатентовану охоронну систему "ІНФОРМАЦІЯ_1" встановлено на підставі укладеного договору про надання послуг охорони та відеоспостереження №4 від 26.12.2018 року в приміщеннях наступних закладів освіти Переріслянської сільської ради ОТГ:

-Переріслянський ліцей Переріслянської сільської ради ОТГ (адреса: Івано- Франківська обл., Надвірнянський район, с. Перерісль, вул. Січових Стрільців, 23);

- Фитьківський ліцей Перерісляської сільської ради ОТГ (адреса: Івано-Франківська обл. Надвірнянський район, с. Фитьків, вул. Січових Стрільців, 76);

- Волосівський ліцей Переріслянської сільської ради ОТГ (адреса: Івано-Франківська обл. Надвірнянський район, с. Волосів, вул. Грушевського, 10);

- Гаврилівський ліцей Переріслянської сільської ради ОТГ (адреса: Івано-Франківська обл. Надвірнянський район, с. Гаврилівка, вул. Гаврилівка, 78).

Згідно з п.1.4 Ліцензійних договорів, передача користувачу ліцензійних послуг, ліцензійних не виключних прав на корисну модель та авторських не виключних прав здійснюється з метою подальшого використання запатентованої охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1" для здійснення охорони приміщень та території для власних потреб.

Пунктом 2.2. Ліцензійного договору передбачено, що використання запатентованої охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1" здійснюється за умови, коли послуги охорони надаються організацією, що має відповідний дозвіл (ліцензійний договір) наданий (укладений) між такою організацією (охоронною службою) та Винахідником, виключне право якого закріплене чинним законодавством України.

Вказаний вище дозвіл на використання охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1" має ТОВ "Інвестиційні технології безпеки" на підставі Договору на використання Патенту №118627 від 29.05.2019 року, укладеного із позивачем по справі, як власником патенту на корисну модель (копія договору знаходиться в матеріалах справи).

Між ТОВ "Інвестиційні технології безпеки", як ліцензованим позивачем суб`єктом та Переріслянською сільською радою ОТГ Надвірнянського району, Переріслянським ліцеєм Переріслянської сільської ради ОТГ, Фитьківським ліцеєм Переріслянської сільської ради ОТГ, Волосівськиим ліцеєм Переріслянської сільської ради ОТГ, Гаврилівським ліцеєм Переріслянської сільської ради ОТГ, Фітьківським закладом дошкільної освіти "Сонечко" Переріслянської сільські ради ОТГ, Гаврилівським закладом дошкільної освіти "Незабудка" Переріслянської ОТГ, Переріслянським закладом дошкільної освіти "Золота рибка" Переріслянської ОТГ були укладені договори про надання послуг охорони та відео спостереження, зокрема Договора №8 від 18.02.2019 року, №1 від 26.02.2019 року, №75 від 19.05.2019 року, №100 від 28.05.2019 року, №2 від 29.08.2019 року, № 150 від 04.09.2019 року, №196 від 26.09.2019 року, . Термін дії вказаних договорів закінчився 31.12.2019.

На підставі п.5 Договору на використання корисної моделі, укладеного між позивачем, як винахідником охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ТОВ "Інвестиційні технології безпеки" ТОВ "Інвестиційні технології безпеки" (як ліцензований суб`єкт) сплачує Винахіднику винагороду в сумі 50 000,00 грн. щорічно за кожну встановлену охоронну систему "ІНФОРМАЦІЯ_1" на наступних об`єктах: - Переріслянська сільська рада ОТГ Надвірнянського району; - Переріслянський ліцей Переріслянської сільської ради ОТГ; - Фитьківський ліцей Переріслянської сільської ради ОТГ; - Волосівськиим ліцей Переріслянської сільської ради ОТГ; - Гаврилівський ліцей Переріслянської сільської ради ОТГ; - Фітьківський заклад дошкільної освіти "Сонечко" Переріслянської сільської ради ОТГ; - Гаврилівський заклад дошкільної освіти "Незабудка" Переріслянської ОТГ.; - Переріслянський закладом дошкільної освіти "Золота рибка" Переріслянської ОТГ.

Вказана вище сума винагороди сплачується Винахіднику за умови сплати Користувачу особами, визначеними в п.2.2. цього Договору коштів за надання послуг охорони та відеоспостереження з використанням Корисної моделі - охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1".

На підставі договору купівлі-продажу №195 від 26.09.2019 рок, укладеного між ТОВ "Інвестиційні технології безпеки" та Переріслянською сільською радою ОТГ Надвірнянського району обладнання охоронної системи передано у власність Переріслянської сільської ради ОТГ.

Листом від 11.12.2019, позивач з урахування п.2.2. Ліцензійного договору звернувся до відповідача із пропозицією укласти договір про надання послуг охорони з ліцензованим суб`єктом та повідомлено про відповідальність за порушення його (позивача по справі) авторських прав та надіслано проект договору про надання послуг охорони з суб`єктом, який має право використовувати запатентовану охоронну систему "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Листом №1061/03-26 від 24.12.2019 року відповідач щодо укладення запропонованого позивачем договору про надання послуг охорони та відеоспостереження проігнорував, та зазначив у листі про те, що позивачем в офіційному бюлетні "Промислова власність" №20 опублікована заява про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання корисної моделі за патентом №118627.

Зі змісту листа Переріслянської ОТГ від 24.12.2019 вбачається, що відповідач фактично визнає право автора на запатентовану охоронну систему "ІНФОРМАЦІЯ_1", посилається на заяву автора, опубліковану в офіційному бюлетні "Промислова власність №20", однак не висловлює бажання звернутися до автора та отримати відповідний дозвіл стосовно використання запатентованої охоронної системи без зобов`язання укладати угоду про надання послуг охорони з ліцензованим суб`єктом (тобто автономно, без додаткових послуг охоронних фірм).

02 січня 2020 року позивач по справі повторно звернувся до Переріслянської ОТГ із попередженням щодо неприпустимості використання встановленої в приміщеннях вищезазначених установах та закладах для власних потреб без укладання договору на охорону з ліцензованим позивачем, як винахідником суб`єктом надання охоронних послуг. Також в цьому попередженні останній просив терміново визначитись з охоронним підприємством, яке буде надавати відповідні послуги.

Листом №01/0120 від 02.01.2020 ТОВ "Інвестиційні технології безпеки" повідомило ОСОБА_1 про те, що дії керівництва Переріслянської сільської ради ОТГ внаслідок порушення договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг охорони, призвели до того, що ТОВ "Інвестиційні технології безпеки" було змушене продати обладнання охоронної системи на невигідних для себе умовах та укласти нові договори на охорону на термін до 31.12.2019. Також, з метою встановлення факту порушення прав винахідника та інтересів товариства, керівництво ТОВ "Інвестиційні технології безпеки" звертало увагу на необхідності звернення до суду та правоохоронні органи про заборону використання корисної моделі №118627 Переріслянською сільською радою ОТГ.

Листом №40/03 від 20.01.2020 Переріслянська сільська рада повідомила позивача по справі про неможливість укладання договору охорони приміщень у зв`язку з відсутнісю бюджетних асигнувань, викупом обладнання запатентованої охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1" та тим, що таке обладнання в майбутньому не буде використовуватися за призначенням.

Довідкою від 27.01.2020 ТОВ "Інвестиційні технології безпеки" повідомило позивача про те, що навчальні заклади та Переріслянська сільська рада ОТГ продовжують використовувати запатентований ОСОБА_1 винахід "Охоронну систему "ІНФОРМАЦІЯ_1" в своїй господарській діяльності без укладання договору на охорону, що підтверджується відомостями з пульта охорони.

Отже , обладнання на теперішній час продовжує використовуватись Переріслянською сільською радою ОТГ з порушенням чинного законодавства в сфері захисту авторських прав.

Наведені вище обставини позивач вважає порушенням авторських прав на винахід, що і зумовило останнього звернутись з даним позовом до суду.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Конституцією України в ст. 54 закріплено норму, згідно з якою кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без згоди, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із Законом України "Про авторське право і суміжні права" використання (відтворення) форми надання послуг, яка виражена у цьому науковому творі, без відому власника авторських прав та його згоди є грубим порушенням підпункту 8 пункту 13 Ліцензійних умов охоронної діяльності, затверджених постановою КМУ від 18.11.2015 №960 (Заборонено: вчиняти дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їх життя та здоров`я, честь, гідність і ділову репутацію).

Пунктом "а" ч. 1 ст. 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого авторського права. Позивач, в свою чергу, має право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Приписами ст. 424 Цивільного кодексу України встановлено, що до майнових прав інтелектуальної власності належить право власника дозволяти чи відповідно заборонити іншим особам використовувати такі права.

Відповідно до ст.495 Цивільного кодексу України одним із майнових прав інтелектуальної власності є "виключне право перешкоджати неправомірному використанню знака для товарів та послуг в тому числі забороняти таке використання".

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що "порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом, іншим законом чи договором" ч. 1 ст.432 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Майновими ж правами відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами будь-яким способом, передбаченому у письмовому договорі.

Таким чином, виключно автор має право на використання твору, а також дозволяти чи забороняти його використання.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Виходячи з викладеного, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обгрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Окрім цього, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести фактичне вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержаний кредитором очікуваний дохід є наслідок недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.

В постанові ВСУ від 9 грудня 2014 року у справі № 3-188гс14 прямо зазначається, що у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором. А в постанові ВСУ від 18 травня 2016 року у справі № 6-237цс16 вказано, що такі збитки позивача полягають не в його реальних втратах, яких він зазнав або зазнає, а в тих доходах, які позивач недоотримав або недоотримає внаслідок порушення його цивільного права.

В спірному випадку позивач посилається на завдання відповідачем йому збитків, шляхом автономного використання запатентованої "Охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1" посадовими особами Переріслянської сільської ради ОТГ та підпорядкованими їй навчальними закладами без договору, укладеного з організацією, що має відповідний дозвіл (ліцензійний договір), тобто здійснюється без законних на те підстав, чим порушуються умови Ліцензійного договору та авторські права позивача на Винахід.

При цьому суд зазначає, що перехід встановленого та під`єднаного до пульта охорони обладнання запатентованої охоронної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1" у власність Переріслянської сільської ради ОТГ не припиняє дію Ліцензійних договорів та не дає юридичних підстав відповідачу використовувати вищевказане обладнання з порушенням ліцензійних договорів, укладених з винахідником.

Зазначені вище дії відповідача є умисними діями, які в подальшому призвели до спричинення автору винаходу майнової шкоди за порушення авторських прав у вигляді упущеної вигоди.

На підтвердження розміру спричинених йому збитків позивачем по справі надано суду експертний висновок судового експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовленим для використання у судочинстві № 01/02/20 від 28.04.2020, копія якого долучена до матеріалів справи.

Отже, у відповідності до чинного законодавства, використання прав, наданих патентом (свідоцтвом), здійснюється в межах, передбачених законодавством. Будь-яка особа не може використовувати запатентований (зареєстрований) винахід без згоди власника патенту.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Саме в результаті протиправної поведінки відповідача, позивач, як винахідник та власник авторських прав на Охоронну систему "ІНФОРМАЦІЯ_1" отримав ці збитки.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частинами 2-7 статті 225 ГК, зокрема зазначені додаткові умови та обставини відповідно відшкодування збитків:

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Сторони господарського зобов`язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов`язання чи строків порушення зобов`язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов`язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов`язань визначений законом.

Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб`єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.

Згідно з експертним висновком № 01/02/20 від 28.04.2020 судового експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлениим для використання у судочинстві, визначено, що розмір майнової шкоди, який нанесено позивачу, як правовласнику корисної моделі "Охоронна система "ІНФОРМАЦІЯ_1", захищеної Патентом України на корисну модель № НОМЕР_1 та наукового твору "ІНФОРМАЦІЯ_2", захищеного Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_5, неправомірним їх використанням Переріслянською сільською радою ОТГ Надвірнянського району у закладах освіти: Фітьківським закладом дошкільної освіти "Сонечко" Переріслянської сільськіої ради ОТГ, Гаврилівським закладом дошкільної освіти "Незабудка" Переріслянської ОТГ та Переріслянським закладом дошкільної освіти "Золота рибка", Переріслянської ОТГ складає 2 261 374 грн. (два мільйони двісті шістдесят одна тисяча триста сімдесят чотири грн.00 коп).

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено поняття належності доказів, тобто таких на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України закріплено допустимість доказів - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 76-79 ГПК України).

В порушення вказаних норм, відповідачем не спростував належними доказами свої твердження про встановлення у спірних приміщеннях іншої охоронювальної системи (не вказав та не довів факт конкретної охоронювальної системи), а ніж Охоронювальної системи "ІНФОРМАЦІЯ_1, яка запатентована ОСОБА_1 згідно Патенту України на корисну модель № НОМЕР_1,як і не спростував розміру спричинених збитків.

Системний аналіз матеріалів справи та норм чинного законодавства дає суду підстави для висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню.

Отже позов ОСОБА_1 до Переріслянської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про стягнення майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди в сумі 2 261 374 грн 00к. слід задоволити.

Щодо судових витрат по справі, то слід зазначити наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При поданні позову позивачем заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, за результатами розгляду якого зазначене клопотання задоволено та відстрочено його сплату до ухвалення судового рішення (ухвала суду від 18.05.2020 року).

Крім того, позивачем у заяві про уточнення позовних вимог (вх.№6603/20 від 28.05.2020 року) заявлено клопотання про відшкодування витрат понесеним ним по проведенню експертизи в розмірі 30 000 грн 00к.

Згідно приписів частин 4-6 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

В підтвердження вказаних витрат позивач надав суду Висновок експерта №01/02/20 від 28.04.2020 року, Акт приймання-передачі наданих послуг від 29.04.2020 року та копію квитанції №0.0.1624464905.1 від 20.02.2020 року.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем по проведенню експертизи в розмірі 30 000 грн 00к., зазначає, що надані копії Висновку експерта №01/02/20 від 28.04.2020 року, Акту приймання-передачі наданих послуг від 29.04.2020 року та квитанції №0.0.1624464905.1 від 20.02.2020 року в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат понесених позивачем по проведенню експертизи в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Отже, за наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача по справі (Переріслянської сільської ради ОТГ Надвірнянського району) судових витрат понесеним позивачем по проведенню експертизи в розмірі 30 000 грн 00к.

Щодо судового збору, то суд з врахуванням відстрочки його сплати до ухвалення судового рішення у справі та з урахуванням результату задоволення позовних вимог, приходить до висновку про їх стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України в сумі 33 920 грн 61к. (2 261 374 грн 00к.х1,5/100=33 920 грн 61 к.).

Керуючись ст. 41,54 Конституції України, ст. 15, 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", ст. 15, 22, 321, 424, 431, 432, 495,1166 Цивільного кодексу України, ст. 224, 225, ст. ст. 13, 74, 76-79, 123, 129, 176, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Переріслянської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про стягнення майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди в сумі 2 261 374 грн 00к. - задовольнити.

Стягнути з Переріслянської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області (вул. Січових Стрільців, буд. 21, с. Перерісль, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78420, код ЄДРПОУ 04354692) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін.к. НОМЕР_2 ) майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди в сумі 2 261 374 грн 00к. (два мільйони двісті шістдесят одна тисяча триста сімдесят чотири гривні) та 30 000 грн 00к. (тридцять тисяч гривень) - витрат по проведенню експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Стягнути з Переріслянської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області (вул. Січових Стрільців, буд. 21, с. Перерісль, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78420, код ЄДРПОУ 04354692) в доход державного бюджету України (Отримувач коштів УК у м.Ів.-Фр./ОТГ м.Ів.-Фр./ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача UA688999980313141206083009612, Код класифікації доходів бюджету 22030101) - 33 920 грн 61к. (тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять гривень шістдесят одну копійку) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.08.2020

Суддя Фанда О. М.