ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.2020 Справа № 905/2395/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Сельком", м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області, смт. Мангуш, Донецька область,

про визнання переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання незаконної відмови у поновленні договору, визнання укладеною додаткової угоди, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

від позивача - Бєлякова К.А., наказ від 3 квітня 2018 р.,

від відповідача - не з`явився,

від третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Сельком" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання незаконної відмови у поновленні договору, визнання укладеними додаткових угод, визнання поновленим договір договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року було відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства "Сельком" від 17.12.2019 про забезпечення позову в справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.12.2019 позов було залишено без руху, та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява №б/н від 14.02.2020, в якій позивач просить суд:

1) Визнати за Приватного підприємства "Сельком" переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.11.2009 р, із змінами на кадастрові земельні ділянки 1423955500:04:000:1171 площею 13,4485 га - рілля та 1423955500:04:000:1172 площею 43,8091 га рілля, зареєстрованого у Першотравневому райвідділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», про що здійснено у книзі записів державної реєстрації договори оренди землі вчинено запис 12.11.2009 р. за № 040916600102 із додатками;

2) Визнати незаконною відмову у поновленні договору, викладену у листі-повідомлені від 05.12.2019 № 11-7036/0-1767/0/37-19 Головного управління Держтеокадастру у Донецькій області;

3) Визнати укладеною додаткову угоду 2 від 12.11.2019 до договору оренди земельної ділянки від 12.11.2009 із змінами та додатками;

4) Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 12.11.2009 р. із змінами та додатками.

Викладені в заяві №б/н від 14.02.2020 вимоги прийняті судом, як остаточно заявлені.

Ухвалою суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2395/19; справу №905/2395/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.05.2020 року було відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства "Сельком" б/н та б/д (вх. №8550/20 від 05.05.2020) про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 26.05.2020 відкладено підготовче засідання на 11.06.2020; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Першотравневу районну державну адміністрацію Донецької області.

Ухвалою суду від 01.07.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/2395/19, призначено розгляд справи по суті.

За змістом позовної заяви підставами звернення до суду стало порушення передбаченого ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" переважного права позивача на поновлення договору оренди землі від 12.11.2009 року, укладеного між позивачем та Першотравневою районною державною адміністрацією, оскільки на звернення позивача 06.08.2019 року до Мангушської райдержадміністрації, та від 09.10.2019 року до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з пропозицією про поновлення договору оренди землі від 12.11.2009 року, позивачем 12.12.2019 було отримано лист-повідомлення про припинення договору оренди землі, з підстав звернення позивача з пропуском місячного терміну до спливу дії договору оренди землі, а також відсутності додатку - проекту додаткової угоди. Позивач наголошує на тому, що звернувся до відповідача без пропуску місячного терміну до дати спливу дії договору оренди землі, а саме - 09.10.2019 року.

Позов вмотивовано приписами статті 21 Цивільного кодексу України, статтями 179, 181, 187, 188 Господарського кодексу України, статті 123 Земельного кодексу України,ч.5 ст. 33 Закону Україні «Про оренду землі».

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач наголошує, що позивач пропустив встановлений договором тримісячний строк для повідомлення про намір продовжити дію спірного договору, звернувшись із відповідною заявою 15.10.2019. Також відповідач зазначає, що до повідомлення не були додані: проект додаткової угоди, оригінали агрохімічних паспортів. З огляду на викладене відповідач вважає, що договір не було пролонговано за приписами ст.33 Закону Україні «Про оренду землі», та він припинив свою дію з 12.11.2019 р., тому позовні вимоги є безпідставними.

В якості додаткової підстави, за якої спірний договорі припинив свою дію є недосягнення сторонами згоди щодо суттєвих умов договору - строку оренди та розміру орендної плати. Так позивач в заяві про продовження дії договору оренди землі визначив нові умови договору, а саме строк його дії (49 років) та ставку річної орендної плати - 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, ст. 33 Закону Україні «Про оренду землі» передбачає, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, та у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Додатково відповідач зазначає, що згідно листа Державної служби України з питань геодезії №22-28-0,13-10489/21 від 05.07.2017 про застосування відсоткової ставки орендної плати при укладанні (переукладанні) договорів оренди земельних ділянок, набутих на безконкуреіпних засадах: з метою забезпечення раціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, прозорості діяльності системи управління земельними ресурсами, запобігання виникненню корупційних факторів та уникненню надання переваг одному орендарю перед іншим в частині встановлення розміру орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки, збільшення надходжень до місцевих бюджетів рекомендовано поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної Податковим кодексом України 12 %.

26.05.2020 від позивача надійшли «Заперечення на заперечення», які за своїм змістом є відповіддю на відзив, у яких позивач не погоджується з викладеними у відзиві доводами та просить суд задовольнити позовні вимоги, які подані в уточненій позовній заяві №б/н від 14.02.2020. Наголошує на тому, що у відповідності до приписів ст.33 Закону Україні «Про оренду землі», орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. Таким, чином, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача 09.10.2019 року, то дана вимога Закону була дотримана.

Також, позивач зазначає, що неодноразово звертався до Відповідача письмово (копії звернень додано до позову), у телефонному режимі, здійснив декілька виїздів до відділу Управління Держгеокадастра у м.Маріуполь задля поновлення строку договору оренди землі від 12.11.2009 року. Проте, з боку відповідача спостерігалось ігнорування у телефонних запитах та створення штучних перешкод у досягненні домовленості щодо умов договору оренди землі, та зволікання при його укладанні.

Суд не приймає до уваги зміст пояснень відповідача та третьої особи без самостійних на предмет спору на стороні відповідача, які надійшли на електронну адресу Господарського суду Донецької області 05.06.2020 та 19.06.2020 відповідно, оскільки вони не скріплені електронним цифровим підписом.

У судове засідання 29.07.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача та третьої особи до зали судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, господарським судом встановлено:

Між ПП «СЕЛЬКОМ» та Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області укладено договір оренди земель від 12.11.2009, відповідно до п. 1. якого, Орендодавець, відповідно до розпорядження голови Першотравневої районної державної адміністрації від 12.10.2009 року №501 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки з кадастровими номерами 1423955500:04:000:1171 площею 13,4485 га - рілля, та 1423955500:04:000:1172 площею 43,8091 га - рілля для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Ялтинської ради за межами населеного пункту за актом прийому передачі та прийому в оренду.

Відповідно до п. 6 розділу «Строк дії Договору» договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою №1 б/н та б/д до договору оренди землі п.7 Договору викладено в новій редакції «Орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах: 397 гривні за один гектар за рік (що складає 3% від середньої грошової оцінки сільськогосподарських земель у Донецькій області на 2011 рік).

Договір був підписаний представниками сторін, скріплений їх печатками.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань

земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають

земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків,

визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Приписами ч.4 ст.4 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент укладання спірного правочину) встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" частину четверту статті 4 Закону України "Про оренду землі" викладено в такій редакції: "Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування". Вказаний закон набрав чинності 01.01.2013р.

Постановою №15 від 14.01.2015р. Кабінету Міністрів України затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру за приписами п.1 якого державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з підп. 31 п.4 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Також, відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» №14 від 03.02.2015 затверджено положення «Про Головне управління Держгеокадастру в області», за змістом абз.1 ч.1 якого, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з підп.13 п.4 вказаного Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Приймаючи до уваги вищенаведене, розпорядником земель за спірним договором оренди є Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із заявою №79 від 09.10.2019 про поновлення (подовження) договору оренди землі від 12.11.2009 року на 49 років. В заяві повідомлено про згоду на перегляд окремих умов та встановлення орендної плати на рівні 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В заяві зазначені додатки що додаються: 1) копія Статуту (місце реєстрації, повноваження директора та загальні положення); 2) копія витягу ПП «СЕЛЬКОМ»; 3) копії документів уповноваженої особи та доручення (копія наказу про прийняття на посаду директора); 4) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку(оригінал); 5) копія договору оренди земельної ділянки; 6) клопотання сільської ради про доцільність поновлення договору оренди; 7) агрохімічний паспорт поля (а.с. 18).

Суд відхиляє викладені у відзиві доводи відповідача, що із заявою про продовження договору оренди землі позивач звернувся 15.10.2019 року (дата реєстрації заяви відповідачем), оскільки це суперечить відомостям штампу про отримання відповідачем з вхідною датою 09.10.2019р.

Відповідач, в листі №П-7036/0-1767/0/37-19 від 05.12.2019 року, адресованому позивачу повідомив про неможливість продовження договірних відносин з позивачем, оскільки позивач повідомив про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі 15.10.2019, тобто пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди (12.11.2019); також до заяви про поновлення дії договору оренди землі не додані додатки, а саме: проект додаткової угоди, оригінали агрохімічних паспортів.

Також в листі відповідача повідомляється, що згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0,13-10489/21 від 05.07.2017 року про застосування відсоткової ставки орендної плати при укладенні (переукладенні) договорів оренди земельних ділянок, набутих на безконкурентних засадах: з метою забезпечення раціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, прозорості діяльності системи управління земельними ресурсами, запобігання виникненню корупційних факторів та уникненню надання переваг одному орендарю перед іншим в частині встановлення розміру орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки, збільшення надходжень до місцевих бюджетів рекомендовано поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної Податковим кодексом України (дванадцять відсотків) (а.с. 19-20).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Реалізуючи своє право на судовий захист позивач звернувся із позовом за захистом свого права на користування земельними ділянками, які йому були надані в оренду за договором оренди земельної ділянки від 12.11.2009, шляхом визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.11.2009; визнання незаконною відмову у поновленні договору, викладену у листі-повідомлені від 05.12.2019 № 11-7036/0-1767/0/37-19 Головного управління Держтеокадастру у Донецькій області; визнання укладеною додаткову угоду 2 від 12.11.2019 до договору оренди земельної ділянки від 12.11.2009 із змінами та додатками; визнання поновленим договір оренди земельної ділянки від 12.11.2009 р. із змінами та додатками.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст.126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2009 між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровими номерами 1423955500:04:000:1171 площею 13,4485 га - рілля, та 1423955500:04:000:1172 площею 43,8091 га - рілля для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Ялтинської ради за межами населеного пункту, строком на 10 років, тобто до 12.11.2019 року.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

В п.6 укладеного між сторонами договору оренди були передбачені умови щодо переважного права орендаря на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин - реалізація переважного права) регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин) та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин).

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин) визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону (в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин) врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення (листа-повідомлення) орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин), необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин). При цьому, відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин), не пов`язані одна з іншою.

Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження права оренди землі 09.10.2019, тобто менш ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору оренди землі (12.11.2019), як-то передбачено в п.6 Договору.

Крім того, до заяви №79 від 09.10.2019 позивачем не було додано проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 12.11.2009, про що вказано відповідачем у своїй відповіді - листі-повідомленні про припинення договору оренди землі №П-7036/0-1767/0/37-19 від 05.12.2019 року.

З викладеного слідує, що орендар земельної ділянки не виконав належним чином свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі за три місяці до закінчення строку дії договору, як це передбачено умовами договору оренди землі від 12.11.2009, та не додав до заяви проекту додаткової угоди, що суперечить положенням частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин).

Твердження позивача, що він звертався до відповідача раніше 09.10.2019 року, судом відхиляються з огляду на те, що наявні в матеріалах справи листи №68 від 06.08.2019 року, та №74 від 06.09.2019 року про намір продовжити дію договору оренди землі були адресовані не відповідачу, а Мангішській Райдержадміністрації, відсутні докази їх направлення, а також вони не мали серед додатків проекту додаткової угоди.

Також, позивач вказує, що намагався досягти домовленості щодо пролонгації договору оренди землі від 12.11.2009 року в телефонних розмовах, що також судом не приймається до уваги, оскільки ч.3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" чітко регламентує форму звернення до орендаря, у разі наявності наміру поновити договір оренди землі, а саме - шляхом надсилання листа-повідомлення.

Крім того, як було встановлено судом, позивач в своїй заяві №79 від 09.10.2019 запропонував поновити (продовжити) договір оренди землі від 12.11.2009 на інший строк ніж було встановлено у договорі, а саме на 49 років, замість 10 років. Також, позивачем було запропоновано змінити орендну плату.

За приписами ч.4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на момент виниклих правовідносин), при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Таким чином, лист відповідача №П-7036/0-1767/0/37-19 від 05.12.2019 року про припинення договору оренди землі свідчить про недосягнення домовленості щодо такої істотної умови договору, як строк його дії.

Отже, враховуючи наявність волевиявлення відповідача щодо припинення дії договору оренди, яке було ним висловлено в листі №П-7036/0-1767/0/37-19 від 05.12.2019 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.11.2009; визнання незаконною відмову у поновленні договору, викладену у листі-повідомлені від 05.12.2019 №11-7036/0-1767/0/37-19 Головного управління Держтеокадастру у Донецькій області; визнання укладеною додаткової угоди 2 від 12.11.2019 до договору оренди земельної ділянки від 12.11.2009 із змінами та додатками; визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 12.11.2009 р. із змінами та додатками.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору залишаються на позивачеві.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Сельком", м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області, смт. Мангуш, Донецька область, про визнання переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання незаконної відмови у поновленні договору, визнання укладеною додаткової угоди, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, - відмовити повністю.

В судовому засіданні 29.07.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз