Філія «ЦЗВ» є відокремленим підрозділом АТ «Укрзалізниця», який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені АТ «Укрзалізниця» та в його інтересах, здійснює делеговані АТ «Укрзалізниця» функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства.

Метою діяльності філії «ЦЗВ» є забезпечення потреб АТ «Укрзалізниця» матеріально-технічними ресурсами, надання послуг, що здійснюються (надаються) Філією, забезпечення ефективного функціонування та розвитку виробничо- технологічного комплексу залізничного транспорту України.

Одними з основних завдань філії «ЦЗВ» є забезпечення потреб АТ «Укрзалізниця» паливно-мастильними матеріалами, матеріалами верхньої будови колій, обладнанням, запасними частинами, машинами, механізмами, автотранспортними засобами та іншими матеріально-технічними ресурсами (а в цілому та у подальшому - МТР) та організація, здійснення централізованої закупівлі МТР, укладання договорів, контрактів, угод на постачання МТР з юридичними та фізичними особами.

Філія «ЦЗВ» здійснює фінансово-господарську діяльність відповідно до затвердженого АТ «Укрзалізниця» фінансового плану. Продукція, закупівлю якої здійснює філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», є стратегічно важливою для залізничного транспорту та потребує значних фінансових витрат, а відтак, враховуючи те, що АТ «Укрзалізниця» є підприємством державного сектору економіки, на яке покладені функції державного рівня, то справи, що стосуються публічних закупівель, мають значний суспільний інтерес.

Поставка нафти, дизельного палива, олив та мастильних матеріалів є стратегічно важливою для забезпечення безперебійної роботи всього залізничного транспорту, оскільки AT «Укрзалізниця» не має змоги формувати їх запаси.

Філія «ЦЗВ» повідомляє, що закупівля продукції здійснюється відповідно до планів, складених на підставі заявок структурних підрозділів (регіональних філій) AT «Укрзалізниця», у зв`язку із чим сформувати запаси на довготривалу перспективу неможливо. Крім того, навіть у випадку можливості здійснити заходи для формування резерву олив та мастильних матеріалів, формування запасів могло б призвести до додаткових значних витрат коштів, що неприпустимо в режимі жорсткої економії.

Таким чином, процедура закупівлі за ідентифікатором № UA-2019-12-19- 000033-Ь є тендером, який проводиться у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», оголошений філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» та проводиться від імені держави.

11.08.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представником ТОВ «Торум» був поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники третіх осіб -1, 2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили у її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Встановлено, що 11.08.2020 представники позивача та третіх осіб - 3,4 у судове засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача та третіх осіб - 3,4.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В частинах 10, 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на продовження процедури закупівлі, оголошеної в електронній системі Рrozorro за ідентифікаторами № UА-2019-12-19-000033-b, у тому числі, але не виключно: укладати договори про закупівлю за результатами зазначених процедур та вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення таких договорів; оприлюднювати інформацію про укладення відповідних договорів; виконувати договори, за результати даних процедур закупівель.

Оскільки ТОВ «Араз Оіл» має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі їх задоволення, не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Позивачем у заяві про забезпечення позову, як і судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі суду, не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.

Висновки суду першої інстанції про необхідність вжиття заявлених заходів забезпечення позову спроможних забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника, є безпідставними, ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені будь-якими належними доказами згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції, не врахував, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності відповідача, не врахував, що філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» є відокремленим підрозділом АТ «Укрзалізниця», метою діяльності якої є забезпечення потреб АТ «Укрзалізниця» матеріально-технічними ресурсами (в т. ч. паливно-мастильними матеріалами), надання послуг (в т. ч. з організації та здійсненні централізованої закупівлі матеріально-технічних ресурсів та укладення договорів на їх постачання), забезпечення ефективного функціонування та розвитку виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту України. При цьому продукція (товари), закупівлю якої здійснює відповідач на виконання планів АТ «Укрзалізниця», є стратегічно важливою для залізничного транспорту України, а справи щодо публічних закупівель мають значний суспільний інтерес.

Питання вчасного забезпечення відповідачем АТ «Укрзалізниця» матеріально-технічними ресурсами пов`язане із безпекою руху на залізничному транспорті, тому зупинення спірної процедури закупівелі внаслідок вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для АТ «Укрзалізниця», яке є підприємством державного сектору економіки, безперебійна робота якого має значення для суспільства.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про задоволення заяви ТОВ «Араз Оіл» про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на продовження процедури закупівлі, оголошеної в електронній системі Рrozorro за ідентифікаторами № UА-2019-12-19-000033-b, у тому числі, але не виключно: укладати договори про закупівлю за результатами зазначених процедур та вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення таких договорів; оприлюднювати інформацію про укладення відповідних договорів;виконувати договори, за результати даних процедур закупівель; не дотримався принципу співмірності заходів забезпечення позову із вимогами заявити, які має намір позивач та не забезпечив збалансованості інтересів сторін, оскільки не врахував співвідношення негативних наслідків, які можуть настати для відповідача через вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати для позивача в результаті невжиття цих заходів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вжиті судом заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із вимогами заявити, які має намір позивач, а тому висновки суду про забезпечення позову у даній справі є помилковими.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При здійсненні апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 24.01.2020 у справі № 910/13658/19.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про забезпечення позову не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 по справі №910/9630/20 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" підлягає задоволенню.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права та керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 270, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 по справі № 910/9630/20 скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Араз Оіл" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Араз Оіл" (04119, м. Київ, вул. сім`ї Хохлових, буд. 8, офіс 4 ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40828361) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. (Єжи Гейдроця) Тверська, 5, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України ВП 40081347) судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору за апеляційний розгляд.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва

6. Матеріали справи № 910/9630/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.08.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська