ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р. Справа № 910/2510/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Паритет"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 (повне рішення складено та підписано 06.05.2020) (суддя Трофименко Т.Ю.)

у справі № 910/2510/20 Господарського суду міста Києва

за позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Паритет"

про стягнення 51 358,18 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

1. Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури (прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Паритет" (далі - ТОВ "Авто Паритет", відповідач) про стягнення на користь держави плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 51 358,18 грн, що еквівалентно 1 749 євро. Також, прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь Прокуратури Чернігівської області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" здійснив перевезення вантажу із перевищенням загальної маси, осьових навантажень та нормативно-правових параметрів, без дозволу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 у справі № 910/2510/20, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Авто Паритет" на користь держави плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в розмірі 53 280,43 грн, що еквівалентно 1 749 євро. Стягнуто з ТОВ "Авто Паритет" на користь Прокуратури Чернігівської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача було встановлено перевищення загальної маси, осьових навантажень та нормативно правових параметрів транспортного засобу. Крім того, при складанні відповідної довідки, актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових та габаритних параметрів судом встановлено, що при здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням його вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення їх доводів.

5. Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Авто Паритет" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 у справі № 910/2510/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що при прийнятті рішення у даній справі господарський суд першої інстанції застосував норми щодо збитків, не врахувавши їх юридичну сутність; суд не встановив, яку реальну шкоду автомобільним дорогам завдано відповідачем.

7. Також відповідач зазначив, що суд надав оцінку доказу - талону № 112, як належного доказу, проте вказаний талон датований 26.03.2018, тобто за рік до зважування вантажу.

8. Крім того, апелянт не погодився із збільшенням розміру позовних вимог, оскільки задовольняючи заяву про збільшення позовних вимог, суд не дотримався однієї із засад господарського судочинства - змагальності сторін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

9. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020 справу № 910/2510/20 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Авто Паритет" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 у справі № 910/2510/20; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 30.06.2020.

Позиції учасників справи.

11. 30.06.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури на апеляційну скаргу відповідача, в якому прокурор проти вимог апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 у справі № 910/2510/20 - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

12. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 27.03.2019 на дорозі М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області було здійснено габаритно-ваговий контроль автопоїзду - автомобіль (тягач) марки SCANIA, модель Р380, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки Faymonville, модель STN-4A, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать ТОВ "Авто Паритет", про що складено акт № 124751 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. (а.с. 19).

13. Відповідно до акта № 124751 виявлено порушення - здійснення відповідачем перевезення вантажу для власних потреб згідно з ТТН від 27.03.2019 № 037 без документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними органами, перевантаженим, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

14. Так, фактична повна маса транспортного засобу складає 56,29 т при допустимій 40 т, нормативно допустиме осьове навантаження становить 11; 8; 8; 8; 8; 8; 8; т, а фактичне - 5,90; 4,31; 6,25; 10,05; 9,77; 10,0; 10,0 т, про що свідчить акт №0005082 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. (а.с. 20).

15. Крім того, за результатами перевірки було встановлено, що транспортним засобом відповідача перевищено нормативно габаритні параметри, про що складено акт № 0004942 про перевищення транспортним засобом нормативно габаритних параметрів. (а.с. 24).

16. При нормативно допустимих габаритні параметри становлять: довжина 22 м, ширина 2,6 м, висота 4,0 м, а під час перевірки транспортного засобу відповідача встановлено, що фактично довжина становить 17,6 м, ширина 3,42 м, висота 4,49 м.

17. Згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 27.03.2019 відповідачу за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 1 749 євро. (а.с. 23).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

18. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

19. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

20. Враховуючи зазначені вище положення, слід дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

21. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

22. Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

23. Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

24. Згідно з п.п. 15, 27 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

25. Положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

26. Листом від 14.01.2020 №230/05/15-20 Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила місцеву прокуратуру про відсутність у Укртрансбезпеки повноважень на звернення до суду в якості позивача.

27. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

28. Відповідно до п. 1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4 - 7, 9, 11 - 15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22 - 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.

29. Згідно з п. 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

30. Отже, Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури належним чином обґрунтував порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

31. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

32. Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

33. Відповідно до ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

34. У відповідності до ст. 49 Закону № 2862-IV власники доріг, органи, що здійснюють управління автомобільними дорогами, та користувачі автомобільних доріг, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

35. Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

36. Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок).

37. Згідно з п. 3 Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

38. Відповідно до п.п. 3 п. 2 Порядку великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

39. Згідно з п. 22.5 Правил за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

40. Відповідно до п. 21 Порядку у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

41. Згідно з п.п. 26 Порядку кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

42. Відповідно до п. 28 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

43. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. (п. 30 Порядку).

44. Згідно з п. 31 Порядку при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

45. Відповідно до п. 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

46. Під час перевезення вантажу автомобілем (тягач) марки SCANIA, модель Р380, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки Faymonville, модель STN-4A, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать ТОВ "Авто Паритет", було допущено перевищення вагових та габаритних параметрів.

47. Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

48. Доказів оплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи на суму 53 280,43 грн, що станом на 27.03.2019 еквівалентно 1 749 євро, матеріали справи не містять.

49. Крім того, згідно з частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

50. Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

51. Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

52. Відповідно до ч.ч. 2. 3 ст. 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

53. Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому законом порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Вказаних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.02.2020 №917/210/19.

54. Посилання апелянта на свідоцтво про реєстрацію та інформаційну табличку заводу-виробника, в яких міститься інформація про маси транспортного засобу та вантажу, апеляційним господарським судом до уваги взяте бути не може, оскільки відповідач своїм правом, наданим п. 41 Порядку № 879, не скористався, акт № 124751 про проведення перевірки не оскаржив. Крім того, вказаний акт містить підпис водія, без зауважень.

55. Стосовно доводів відповідача про дату талону № 112, то надані в сукупності докази, а саме: акт перевірки № 124751, акти №№ 0005082, 0004942 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідка № 042118 про результати здійснення габаритно-вагового контролю підтверджують порушення відповідача щодо здійснення перевезення із перевищенням загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів, проте як помилкове зазначення дати в талоні не спростовує порушень, які встановлені вищезазначеними доказами.

56. Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

57. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

58. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

59. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки господарським судом першої інстанції прийнято рішення із дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

60. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

61. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

62. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 у справі № 910/2510/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати.

63. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Паритет" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 у справі № 910/2510/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.08.2020.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко