2/754/5850/20
Справа № 754/9328/20
У Х В А Л А
Іменем України
31 липня 2020 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення середнього заробітку за час затримки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Однак пред`явлений позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового зборку відповідно до закон. Відповідно до п. 1 ч. 1ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути середній заробіток за час затримки в ромірі 68594,37грн за період з 20.03.2019 по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу при звільненні не входить до структури заробітної плати, що обґрунтовується наступним.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (Справа N 910/4518/16, Провадження N 12-301гс18).
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки за вимогу про стягнення середнього заробітку на день подання позовної заяви до суду не сплачено судовий збір.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України, позивачу необхідно надати до позовної заяви докази сплати ним судового збору за подання позовної заяви не майнового характеру або надати допустимі докази щодо права звільнення його від сплати судового збору, відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позив
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення середнього заробітку за час затримки - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бабко В.В.
