ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2020 р. Справа № 911/3042/19
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
до Відділу освіти і науки Таращанської районної державної адміністрації
про стягнення 18 785,45 гривень
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява вих. №102266/08-02 від 04.12.2019 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області/позивач) до Відділу освіти і науки Таращанської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти і науки Таращанської РДА/відповідач) про стягнення 18 785,45 гривень надмірно нарахованої та виплаченої пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами надання відповідачем недостовірної довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого, за доводами позивача, державі заподіяно шкоду в розмірі 18785,45 гривень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2019 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
26.12.2019 та 09.01.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача, у встановлений судом строк, надійшли документи та пояснення з метою усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Київської області 28.01.2020 у справі №911/3042/19 відкрито провадження, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також строк для подання позивачем відповіді на відзив - до 28.02.2020.
Згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення про відкриття провадження у справі та відповідні процесуальні права і обов`язки, строки для їх реалізації і виконання, сторони були повідомлені належним чином.
14.02.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відділ освіти і науки Таращанської РДА просив позовну заяву залишити без задоволення.
02.03.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої ГУ ПФУ в Черкаській області не погодилось із запереченнями відповідача та просило заявлену вимогу задовольнити повністю.
Водночас, разом із відповіддю на відзив позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої вказав на арифметичні помилки у змісті позовної заяви щодо розрахунку переплаченої пенсії, а також, згідно відповідно вірної редакції вимоги, просив стягнути з відповідача 18 785,45 гривень заподіяної шкоди майну у вигляді надміру нарахованих та виплачених пенсійних виплат ОСОБА_1 . Вказані уточнення судом прийнято.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
20.09.2007 ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області із заявою про призначення пенсії за вислугою років.
На підставі виданої Відділом освіти і науки Таращанської РДА довідки №79 про заробіток ОСОБА_1 для обчислення пенсії за період з 01.01.1991 по 31.12.1999 управлінням Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області призначено ОСОБА_1 пенсію з 20.09.2007 у розмірі 511,03 грн, з 01.10.2007 та 15.12.2018 - 511,33 грн щомісячно, про що 23.09.2007 складено та підписано протокол 1170 від 22.09.2007.
Копії вказаних вище заяви від 20.09.2007, довідки та протоколу наявні в матеріалах справи.
Надалі, розпорядженням управлінням Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області від 06.11.2007 пенсійну справу ОСОБА_1 передано до управління Пенсійного фонду України у Звенигородському районі Черкаської області, яке, за доводами позивача, та згодом його правонаступники, зокрема, позивач проводили перерахунки пенсії ОСОБА_1 , а останній такий перерахунок було здійснено позивачем 20.09.2018 та розмір пенсії ОСОБА_1 склав 2268,42 грн. Копії вказаних розпорядження та перерахунків наявні в матеріалах справи.
12.02.2019 відділом контрольно-перевірочної роботи №1 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю головного управління Пенсійного фонду України у Київській області проведено звірку відомостей, поданих для обчислення пенсії ОСОБА_1 (довідка про заробітну плату від 04.09.2007 №79, видана Відділом освіти і науки Таращанської РДА), з первинним документами Відділу освіти і науки Таращанської РДА за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 (особові рахунки по нарахуванню заробітної плати за 1991-1995), про що складено відповідний результат звірки №1326/01, який підписаний провідним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи №1 управління, а також начальником Відділу освіти і науки Таращанської РДА та його бухгалтером. Копія вказаного результату звірки №1326/01 наявна в матеріалах справи.
За результатами вказаної звірки встановлено розбіжність у сумах виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за січень-грудень 1991 року із первинними документами, внаслідок чого загальна сума виплаченої заробітної плати за вказаній місяці склала менше, ніж вказано у довідці відповідача №79, як наслідок відповідачем видано довідку про загробну плату для обчислення пенсії №186 від 26.02.2019, відповідно до якої вказано, що заробітна плата ОСОБА_1 , яка нараховується при обчисленні пенсії, за період з 1991 по 1995 склала 1 528,17.
З огляду вищевказаного позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2017 по 31.05.2019 та встановлено завищення пенсії, виплаченої відповідній особі, на 18 785,45 грн, в підтвердження чого до позовної зави додано копії протоколів індивідуального перерахунку
Звертаючись до господарського суду з позовом у вказаній справі, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначає, що Відділ освіти і науки Таращанської РДА своїми діями по видачі недостовірної довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 завдав державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області матеріальну шкоду в розмірі 18 785,45 грн, яку відповідач повинен відшкодувати згідно ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та згідно ст. ст. 224, 225, 226 Господарського кодексу України.
Заперечуючи проти заявленої позивачем вимоги, відповідач вказав, що позивачем доказово не доведено, що заявлена до стягнення сума є саме шкодою, яка підлягає стягненню відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тоді як стягнення надмірно виплачених коштів врегульовано ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Своєю чергою позивач не погодився з доводами відповідача про відсутність в його діях складу правопорушення, наявність якого є підставою для відшкодування збитків, та вказав на протиправності дій відповідача, які полягають у видачі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 для призначення пенсії, із зазначенням недостовірних (завищених) розмірів заробітної плати.
В розрізі вказаних доводів щодо протиправності дій відповідача позивач, посилаючись на аналіз ст. 49 Кодексу законів про працю України, ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, у тому числі змісту зазначеної у ньому форми довідки (додаток 1), Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України 30.04.2002 N224/30, вказав, що довідка про заробіток складається та видається адміністрацією установи, організації, де працювала особа, яка звернулась за призначенням пенсії, а відомості зазначені в ній повинні відповідати першочерговим документам, тобто бути достовірними.
Позивач вважає, що відповідач погодився із протиправністю своїх дій шляхом підписання акта звірки №126/01 та видачі нової довідки про заробіток ОСОБА_1 .
Також позивач зазначив, що надмірно виплачені ним кошти внаслідок обрахунку пенсії на підставі недостовірних даних про заробітну плату є майном Пенсійного фонду України, що і свідчить про понесення позивачем збитків у вигляді відповідно сплачених коштів.
Що ж до причинно-наслідкового зв`язку між заподіяними збитками та протиправними діями відповідача, позивач вказав, що відповідно до приписів ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою, однією зі складових якої є розмір заробітної плати, визначений відповідно до ст. 40 вказаного закону, а тому розмір заробітної плати має суттєве значення для визначення розміру пенсії і, як наслідок, надання відповідачем довідки з недостовірною інформацією про заробітну плату призвело до нарахування та виплати пенсії у значно більшому розмірі, тобто, на думку позивача, ним витрачено більше коштів, ніж необхідно, що власне і призвело до заподіяння шкоди.
Стосовно вини відповідача, позивач зауважив, що положення ст. ст. 1166 та 1172 ЦК України не визначають конкретну форму вини, тому, на думку позивача, для відшкодування шкоди немає значення чи вчинені правопорушення, що завдали майнової шкоди, умисно чи з необережності.
Отже, за доводами позивача, ним доведено наявність усіх елементів складу підлягає правопорушення для відшкодування шкоди, а до застосування у спірних правовідносинах підлягає ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як спеціальна норма по відношенню до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Дослідивши матеріали справи, подані докази і письмові пояснення сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України, що кореспондують із ст. 22 Цивільного кодексу України, унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.
Поряд з тим, загальні приписи про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв`язок між ними, а також вина.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є важливим елементом доказування наявності реальних збитків та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Водночас, відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Так, позивач стверджує, що внаслідок видачі відповідачем довідки з недостовірними даними управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області та, надалі, позивач нарахували та виплатили фізичній особі пенсію в надмірному розмірі 18 785,45 грн, що свідчить про наявність як протиправних дій відповідача і суми понесеної позивачем шкоди, так і причинного зв`язку між такими діями та відповідно понесеним збитками.
Згідно приписів ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Поряд з тим, згідно статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно ст. ст. 80, 81 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно пп. 7, 17, 38, 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок), в редакції, чинній на момент звернення особи із заявою про призначення пенсії, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу, а починаючи з 01.07.2000 індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Пунктом 43 Порядку встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно наведених вище законодавчих приписів слідує, що остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду та саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів наданих заявником на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії та достовірність наведених в них даних.
Водночас, визначений законом порядок як визначення розміру пенсії, так і надання необхідних для цього документів, у тому числі довідки про заробітну плату (дохід) особи, є таким, що доведений до відома всіх учасників спірних правовідносин, у тому числі органів Пенсійного фонду, які не позбавлені можливості бути обізнаними про документи, необхідні для правильного та вірного прийняття рішення про визначення, призначення пенсії.
Тобто, за змістом вищевказаних норм закону надання відповідачем довідки про заробітну плату (дохід) особи, у складі заяви про призначення пенсії або окремо, та прийняття позивачем рішення про призначення особі пенсії, розмір якої визначений, у тому числі і на підставі показників розміру заробітної плати, опосередковано діями позивача щодо прийняття та перевірки документів і, надалі, прийняття відповідного рішення, форма якого не обмежено лише обов`язковим та автоматичним призначенням пенсії.
Водночас, у виданій відповідачем довідці про заробіток для обчислення пенсій вказано суми заробітку з 01.01.1991 по 31.12.1999 з помісячним розшифруванням у гривні, тоді як за доводами позивача ним виявлено розбіжність сум заробітку за 1991 рік, а саме:
- січень 1991 - у довідці вказано 0,20395, замість вірного - 0,00204;
- лютий 1991 - у довідці вказано 0,35549, замість вірного - 0,00355;
- березень 1991 - у довідці вказано 0,35120, замість вірного - 0,00351;
- квітень 1991 - у довідці вказано 0,27894, замість вірного - 0,00279;
- травень 1991 - у довідці вказано 0,35912, замість вірного - 0,00359;
- червень 1991 - у довідці вказано 0,32200, замість вірного - 0,00322;
- липень 1991 - у довідці вказано 0,34583, замість вірного - 0,00346;
- серпень 1991 - у довідці вказано 0,73577, замість вірного - 0,00736;
- вересень 1991 - у довідці вказано 0,40209, замість вірного - 0,00402;
- жовтень 1991 - у довідці вказано 0,57903, замість вірного - 0,00579;
- листопад 1991 - у довідці вказано 0,288408, замість вірного - 0,00884;
- грудень 1991 - у довідці вказано 1,1536, замість вірного - 0,01154.
Відповідно до пп. 1, 2 Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні" №762/96 від 25.08.1996 проведено, починаючи з 2 вересня, в Україні грошову реформу - введення в обіг визначеної Конституцією та іншим законодавством України національної валюти України, якою є гривня та її сота частина копійка. Українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.
У постанові Кабінету України від 20.11.2003 №1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян" вказано показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, а також щомісячний розмір середньомісячної заробітної плати, зокрема, за 1992-1994рр (у карбованцях) працівників, зайнятих у галузях національної економіки, належний для врахування при призначенні (перерахунку) пенсії (додаток 2 до зазначеної постанови).
Однак, приймаючи та перевіряючи надану відповідачем довідку, орган пенсійного фонду не звернув увагу, що вказані в довідці суми перевищували як розмір середньомісячної заробітної плати (у гривні) за відповідні місяці у 1991 році працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, так і розмір вказаної у довідці відповідача заробітної плати у наступних 1992, 1993 роках, щодо правильності яких позивач порушень не виявив, зазначені невідповідності не викликали сумнівів у відповідальних осіб пенсійного фонду при прийнятті документів та, надалі, прийнятті рішення про призначення пенсії із завищеним коефіцієнтом заробітку, не стали підставою для можливої перевірки цих відомостей із відповідним витребуванням пояснень щодо величини вказаної відповідачем заробітної плати.
З урахуванням вказаного вище, на момент подання ОСОБА_1 заяви про призначення пенсії саме орган, який призначив пенсію, здійснював контрольні функції за дотриманням чинного законодавства при здійсненні її розрахунку і посадові особи вказаного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість поданих документів, необхідних для обчислення пенсії, у тому числі довідки відповідача на відповідність її первинним документам, з витребуванням таких первинних документів.
Судом визнаються неспроможним доводи позивача про вимогу закону щодо достовірності даних в довідці з посиланням на аналіз ст. 49 Кодексу законів про працю України, ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, у тому числі змісту зазначеної у ньому форми довідки (додаток 1), Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N224/30, оскільки вказані доводи є довільним тлумаченням позивачем вказаних законодавчих приписів, які не містять виключного поняття достовірності відомостей та/або виключної їх відповідності певним документам.
До того ж, наказ Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N224/30, на який посилається позивач, станом на момент звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії втратив чинність на підставі Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 02.12.2005 N398/196.
Що ж до посилань позивача на те, що відповідач визнав протиправність своїх дій шляхом підписання акта звірки №126/01 та видачі нової довідки про заробіток ОСОБА_1 , то вказані аргументи оцінюються судом критично, оскільки вказані ані довідка, ані акт звірки не містять посилань щодо обставин зазначення недостовірних відомостей, тоді як в акті вказано лише на встановлену розбіжність, що попри те не спростовує протиправності дій відповідача з видачі довідки про заробітну плату (дохід) особи із невірними даними.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між видачею відповідачем довідки про заробітну плату (дохід) особи із невірними даними та надмірною виплатою позивачем сум пенсій, оскільки остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення і нарахування пенсії приймається саме органами Пенсійного фонду та саме працівників цих органів мають можливість перевірити такі документи при нарахуванні і призначенні пенсії у відповідному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №917/1860/17 та у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі №923/637/19.
Отже, оскільки позивачем не доведено наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 18785,45 гривень заподіяної шкоди майну у вигляді надміру нарахованих та виплачених пенсійних виплат.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) до Відділу освіти і науки Таращанської районної державної адміністрації (09501, Київська обл., м. Тараща, вул. Шевченка, 16, ідентифікаційний код 02143666) про стягнення 18 785,45 гривень заподіяної шкоди майну у вигляді надміру нарахованих та виплачених пенсійних виплат, відмовити повністю.
2. Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 10.08.2020.
Суддя В.А. Ярема
