ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2986/19 пров. № А/857/4990/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівІщук Л.П., Затолочного В.С.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі за її позовом до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Пенсійного фонду України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України, Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанціїНедашківська К.М.,

час ухвалення рішення 13 год 25 хв,

місце ухвалення рішенням. Рівне,

дата складення повного тексту судового рішення 13 березня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просила:

-визнати протиправними дії Міністерства оборони України (далі МО) та військової частини (далі в/ч) НОМЕР_1 щодо відмови у прийнятті рішення про виплату компенсаційних сум;

-визнати за нею право на виплату їй компенсації у зв`язку зі смертю військовослужбовця її чоловіка старшого прапорщика ОСОБА_5 у розмірі 70 000 дол США із врахуванням вже отриманої компенсації, але не менше розміру сум, передбачених для забезпечення компенсаційних виплат відповідними резолюціями ООН у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 290 від 05 травня 1994 року;

-зобов`язати МО подати списки до Пенсійного фонду України (далі ПФУ) на виплату позивачці компенсації у зв`язку зі смертю військовослужбовця її чоловіка старшого прапорщика ОСОБА_5 у розмірі 70000 дол США із врахуванням вже отриманої компенсації, але не менше розміру сум, передбачених для забезпечення компенсаційних виплат відповідними резолюціями ООН у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 290 від 05 травня 1994 року;

-зобов`язати ПФУ виплатити їй компенсацію у зв`язку зі смертю військовослужбовця її чоловіка старшого прапорщика ОСОБА_5 у розмірі 70 000 дол США із врахуванням вже отриманої компенсації, але не менше розміру сум, передбачених для забезпечення компенсаційних виплат відповідними резолюціями ООН у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 290 від 05 травня 1994 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 460/2986/19 у задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачка взагалі не звертався до уповноваженого органу із заявою про призначення та виплату компенсаційних сум відповідно до встановленого порядку, така заява та додані до неї документи не були предметом перевірки та розгляду, то відповідачами не приймалося жодного рішення про відмову у призначенні та виплаті компенсаційних сум, які могли б бути оскаржені нею у судовому порядку.

У апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове по сутті позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її вирішення Зазначає, що суд не дослідив наявності або відсутності правомірності підстав щодо відмови у виплаті компенсації, а лише зазначив що відносини з відповідачами мали заявницький характер і відповідачі не мали обов`язку діяти до закону. На думку скаржника, судом необґрунтовано відмовлено у частині визнання права ОСОБА_1 щодо виплати компенсації, оскільки норми Кодексу адміністративного судочинства України не є вичерпними.

У відзиві на апеляційну скаргу МО зазначило, що підстав для задоволення вимог скаржника немає, оскільки судом вірно встановлено всі обставини справи та підставно відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Звертає увагу апеляційного суду на те, що позивачка до уповноваженого органу про призначення та виплату компенсаційної виплати не зверталася. Окрім того, твердження скаржника про те, що судом не досліджено питання про час виникнення захворювання, яке спричинило смерть, є виключною компетенцією військово-лікарських комісій, а незгода із таким рішенням не є предметом спору у межах цієї адміністративної справи.

Представники позивачки та третіх осіб на її стороні у ході апеляційного розгляду підтримали вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представник МО у судовому засіданні апеляційного суду заперечила обґрунтованість вимог, викладених у апеляційній скарзі, та підтримала доводи, наведені у відзиві на неї. Просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, наказом командира в/ч НОМЕР_2 «Про затвердження Положення про 18 окремий вертолітний загін Місії Організації Об`єднаних Націй зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго» від 13 січня 2016 року № 9 постановлено затвердити Положення про 18 окремий вертолітний загін Місії Організації Об`єднаних Націй зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго; командиру 18 окремого вертолітного загону Місії Організації Об`єднаних Націй зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго на підставі положення визначити основні завдання підрозділів загону, обов`язки і права осіб загону та у місячний термін їх затвердити (а.с. 8 том 1).

Наказом командира в/ч НОМЕР_3 від 09 лютого 2016 року № 35 постановлено зарахувати до списків особового складу частини та вважати таким, що приступив до виконання службових обов`язків за посадою, старшого прапорщика ОСОБА_5 , командира ремонтного взводу (автомобільної техніки) об`єднаної ремонтної майстерні 107 Центру дорожнього забезпечення Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, командиром відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріального забезпечення; встановлено грошову щомісячну винагороду в іноземній валюті у розмірі 2660 доларів США на місяць з виплатою надбавки за проходження служби у важких кліматичних умовах у розмірі 15 відсотків щомісячної грошової винагороди; Державний кордон України перетнув 08 лютого 2016 року; Державний кордон Демократичної Республіки Конго перетнув 09 лютого 2016 року; з 09 лютого 2016 року зараховано на усі види забезпечення; підстава для наказу: витяг з наказу від 27 січня 2016 року № 21 (а.с. 9 том 1).

Наказом командира в/ч НОМЕР_3 від 14 вересня 2016 року № 108 постановлено виключити зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті гіповолемічного шоку, що був викликаний дисимінованим внутрішнім судинним згортанням крові; смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби; підстава: медичне свідоцтво про смерть № 5529, видане місцевим моргом м. Кампала від 14 вересня 2016 року (а.с. 11 том 1).

Командиром в/ч НОМЕР_3 видано наказ від 19 вересня 2016 року № 194 «Про результати проведення спеціального розслідування по факту смерті старшого прапорщика ОСОБА_5 », відповідно до якого старший прапорщик ОСОБА_5 у період з лютого по 13 вересня 2016 року проходив службу у складі 18 окремого вертолітного загону Місії ООН у Демократичній Республіці Конго; 07 вересня 2016 року звернувся у медичний пункт в/ч НОМЕР_3 , коли підвищилася температура тіла (38.3 за Цельсієм), з`явилися недомагання, біль у горлі, біль у лівій підреберній ділянці; з анамзезу відомо, що на протязі трьох днів відчував слабкість при фізичному навантаженні, незначну задишку; 08 вересня 2016 року був направлений на консультацію та обстеження у індійський шпиталь м. Гома, попередній діагноз гостра лейкемія; 09 вересня 2016 року екстрено евакуйований санітарним авіаційним транспортом до шпиталю м. Кампала для подальшого обстеження та лікування; 10 вересня 2016 року у шпиталі Накасеро проведено біопсію кісткового мозку, діагноз підтверджено; 11-12 вересня 2016 року спостерігається покращення самопочуття, інколи турбує головний біль; 13 вересня 2016 року стан різко погіршився, о 05:30 відбулася тимчасова зупинка серця, о 06:05 відбулася остаточна зупинка серця. Комісією встановлено, що під час ротації ОСОБА_5 декілька разів звертався у медичний пункт за медичною допомогою: з 14 липня по 20 липня 2016 року знаходився на стаціонарному лікуванні, з 05 серпня по 09 серпня 2016 року знаходився на стаціонарному лікуванні, 23 серпня 2016 року звертався до стоматолога, 24 серпня 2016 року консультований у індійському шпиталі. Проходив медичний огляд ВЛК ВМКЦ ЗР від 02 грудня 2015 року № 1722, діагноз здоровий, придатний до підготовки та участі у ММО. Крайній медичний огляд проходив перед заступанням в наряд 06 вересня 2016 року у медичному пункті загону, скарг не виявлено. Комісія дійшла до висновку, що смерть ОСОБА_5 настала під час виконання ним військової служби (а.с. 12 том 1).

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 21 листопада 2016 року № 269 старшого прапорщика ОСОБА_5 постановлено вважати таким, що вибув, виключено зі списків складу частини та усіх видів забезпечення; смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби відповідно до пункту 3 частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (а.с. 14 том 1).

Відповідно до Витягу з протоколу засідання ВЛК Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 21 листопада 2016 року № 865: захворювання старшого прапорщика ОСОБА_5 «Гіповолемічний шок, що супроводжувався десимінованою внутрішньо судинною коагулопатією» послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 захворювання, причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН (а.с. 15 том 1).

ОСОБА_6 скерований лист ОСОБА_7 ) від 08 червня 2017 року, де вказано, що стосовно запиту № 33 від 03 квітня 2017 року щодо компенсаційних сум повідомлено: Медичний відділ ООН переглянув усі надані документи і дійшов висновку, що смерть старшого прапорщика ОСОБА_5 не пов`язана з його присутністю у Місії, оскільки він помер від ускладнень гострого лейкозу, у зв`язку із чим запит щодо компенсації не підлягає задоволенню; відповідно до параграфу 7 Керівництва для країн, що надають війська, компенсації за смерть не сплачуються ООН коли така смерть випливає із попереднього існуючого стану здоров`я (а.с. 123 том 1).

Представником МО при Постійному представництві України при ООН оформлено лист від 10 червня 2017 року № 326, адресований начальнику воєнно-дипломатичного управління МО для передачі Начальнику Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України «Щодо відмови у фінансові компенсації родині померлого старшого прапорщика ОСОБА_8 », де вказано, що 09 червня цього року апаратом Представника МО отримано офіційне повідомлення Секретаріату ООН (FBFD/MCMS/MONUSCO/17-01), яким повідомляється про відмову у виплаті компенсаційної суми членам родини старшого прапорщика ОСОБА_5 ; підставою для рішення щодо неможливості виплати компенсаційної суми стали висновки медичного органу штаб-квартири ООН, які вказували на те, що смерть військовослужбовця не пов`язана напряму з його перебуванням у складі національного контингенту України у складі Місії ООН у Демократичній Республіці Конго, а є наслідком довготривалої хвороби (а.с. 16 том 1).

Центральною військово-лікарською комісією сформований лист, адресований тво військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому вказано, що нею розглянуто звернення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання та причин смерті ОСОБА_5 ; постанова ВЛК Західного регіону від 21 листопада 2016 року № 865 є обґрунтованою, підстав для її перегляду немає, так як прояви захворювання виникли за два місяці до смерті (а.с. 127 том 1).

Генеральним штабом Збройних Сил України (Головне управління військового співробітництва та миротворчих операцій) сформований лист на адресу Департаменту фінансів МО від 14 червня 2017 року, де вказано: надсилаємо повідомлення Секретаріату ООН про відмову у виплаті компенсаційної суми членам родини старшого прапорщика ОСОБА_5 , який помер під час проходження служби у складі українського національного контингенту в Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго; підставою для прийняття зазначеного рішення стали висновки медичного органу штаб-квартири ООН, відповідно до яких смерть старшого прапорщика ОСОБА_5 стала наслідком передумов, що існували до направлення у Місію, і не пов`язана із виконанням завдань в Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго (а.с. 128 том 1).

Позивачці ОСОБА_1 видане посвідчення дружини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час військової служби № 002524 (а.с. 129 том 1).

На думку позивачки, відповідачами протиправно не прийняте рішення про виплату компенсаційних сум у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 290 від 5 травня 1994 року «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках», а тому вона звернулася до адміністративного суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Постановою Кабінету Міністрів України № 290 від 05 травня 1994 року затверджено Положення про порядок виплати в Україні компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках (далі Порядок № 290)

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку виплата компенсаційних сум провадиться Пенсійним фондом за рахунок коштів державного бюджету, що перераховуються в кожному конкретному випадку Пенсійному фонду Міністерством оборони та Міністерством внутрішніх справ на підставі списків осіб, які мають право на одержання компенсаційних сум, наданих зазначеними міністерствами.

За правилами пункту 3 Порядку № 290 Міністерство оборони та Міністерство внутрішніх справ через Постійне представництво України при ООН звертається до Секретаріату ООН з проханням відшкодувати як проведені витрати на виплату компенсаційних сум.

Розрахунок цих витрат у конвертованій валюті (доларах США) провадиться Пенсійним фондом.

Приписами пункту 4 Порядку № 290 встановлено, що коло осіб, які мають право на одержання компенсаційних сум за загиблих (померлих) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, визначається відповідно до статей 30 і 31 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. При цьому батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання зазначених компенсаційних сум незалежно від віку та працездатності.

Як передбачено пунктом 5 Порядку № 290, компенсаційні суми виплачуються в разі:

-встановлення інвалідності в межах трьох років з дня поранення, контузії, травми або каліцтва, одержаних під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу;

-загибелі військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу в період виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу або його смерті протягом трьох років внаслідок одержаних в період цієї служби поранення, контузії, травми або каліцтва.

-надходження від Секретаріату ООН коштів для забезпечення виплати компенсаційних сум в інших окремих випадках, які визначаються Організацією Об`єднаних Націй відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 290 компенсаційні суми виплачуються одноразово у таких розмірах: у разі встановлення I групи інвалідності - 43 тис., II групи - 37 тис. і III групи - 27 тис. доларів США, але не менше розміру сум, передбачених для забезпечення компенсаційних виплат відповідними резолюціями ООН; у разі загибелі або смерті військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу - 70 тис. доларів США, але не менше розміру сум, передбачених для забезпечення компенсаційних виплат відповідними резолюціями ООН. В інших окремих випадках - у розмірах фактично отриманих коштів від Секретаріату ООН для забезпечення виплати компенсаційних сум.

Наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей» № 530 від 14 серпня 2014 року було затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі Положення № 530).

Цим Положенням визначається порядок, зокрема:

виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

оформлення документів для виплати компенсаційних сум відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках» (зі змінами) (пункт 1.1 Положення № 530).

Як передбачено пунктом 4.1 Положення № 530, компенсаційні суми виплачуються згідно з Положенням про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН, а також в інших окремих випадках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 (зі змінами), у разі:

установлення інвалідності в межах одного року з дня поранення, контузії, травми або каліцтва, одержаних під час виконання обов`язків військової служби в складі Миротворчих Сил ООН;

загибелі військовослужбовця в період виконання обов`язків військової служби в складі Миротворчих Сил ООН або його смерті протягом одного року внаслідок одержання в період цієї служби поранення, контузії, травми або каліцтва;

надходження від Секретаріату ООН коштів для забезпечення виплати компенсаційних сум в інших окремих випадках, які визначаються Організацією Об`єднаних Націй.

Окремі випадки, за якими здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою компенсаційних сум, визначаються згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 17 червня 1997 року № 51/218 Е та пунктом 142а порядку денного п`ятдесят другої сесії Генеральної Асамблеї ООН від 17 вересня 1997 року № А/52/369.

Виплата компенсаційних сум проводиться Пенсійним фондом України за рахунок коштів державного бюджету в конвертованій валюті (доларах США) або в національній валюті України (за бажанням одержувачів) за офіційним курсом Національного банку України на день виплати, що перераховуються в кожному конкретному випадку Пенсійному фонду України Міністерством оборони України на підставі списків військовослужбовців, які стали інвалідами при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту, або списків військовослужбовців, які загинули при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту.

Як встановлено пунктом 4.2. Положення № 530, коло осіб, які мають право на одержання компенсаційних сум за загиблих військовослужбовців, визначається відповідно до статей 30 і 31 Закону. При цьому батьки і дружина (чоловік) мають право на їх одержання незалежно від віку та працездатності.

Визначення причинного зв`язку загибелі (смерті), травми, поранення, контузії, каліцтва або захворювання здійснюється згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами).

Підпунктом 2 пункту 4.3. Положення № 530 визначено, що для отримання компенсаційних сум до обласного військового комісаріату подаються такі документи членами сімей загиблих (померлих) військовослужбовців: заява (довільної форми) від кожного повнолітнього члена сім`ї загиблого на ім`я Голови правління Пенсійного фонду України про виплату компенсаційної суми згідно з постановою, зазначеною у пункті 4.1 цього розділу (із зазначенням валюти, найменування банку та його місцезнаходження, номера особистого рахунку, на який необхідно перерахувати кошти); копія свідоцтва про смерть; копія документа, який підтверджує факт загибелі військовослужбовця в складі національного контингенту чи національного персоналу; довідка про склад сім`ї загиблого із зазначенням родинного зв`язку з ним; копії сторінок паспортів членів сім`ї (1, 2, 10, 11 та сторінки з відміткою про останнє місце реєстрації); копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія свідоцтва про шлюб; копія свідоцтва про народження померлого; витяг з наказу командира військової частини про настання нещасного випадку із зазначенням дати, місця, причин трагедії, прізвища, імені та по батькові загиблого (померлого); копія довідки командира військової частини або військового комісаріату про проходження служби, у тому числі в складі національного контингенту чи національного персоналу.

Зазначені у підпунктах 1, 2 цього пункту документи мають бути засвідчені в установленому порядку відповідними посадовими особами.

На підставі вищевказаних документів складаються список військовослужбовців, які стали інвалідами при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту, та список військовослужбовців, які загинули при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту (додатки 7 та 8), які підписуються обласним військовим комісаром і начальником відділу соціального забезпечення обласного військового комісаріату та скріплюються печаткою.

Оформлені списки і документи надсилаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Посадові особи, відповідальні за оформлення документів на виплату компенсаційних сум, призначаються наказами обласних військових комісарів.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що вказаними правовими нормами чітко регламентовано порядок призначення та виплати компенсаційних сум, який, передусім, передбачає необхідність звернення членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців з усіма документами згідно із встановленим переліком до обласного військового комісаріату.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, позивачка не зверталася до обласного військового комісаріату із заявою та необхідними документами для розгляду питання щодо призначення та виплати їй спірних компенсаційних сум.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції, що доводи позивачки про протиправність дій МО та в/ч НОМЕР_1 щодо відмови їй у прийнятті рішення про виплату компенсаційних сум є безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та наведеним приписам законодавства.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та члени сім`ї загиблого військовослужбовця зверталися до військового комісаріату із заявами про виплату одноразової грошової допомоги від 28 серпня 2018 року (а.с. 89-91 том 2).

ІНФОРМАЦІЯ_3 сформований лист Директору департаменту фінансів МО від 10 вересня 2018 року, відповідно до якого визнано, що члени сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 мають право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року (а.с. 92 том 2).

Комісією МО прийняте рішення, оформлене протоколом від 26 жовтня 2018 року № 107, про призначення та виплату заявникам одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року (а.с. 93 том 2).

Наказом військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату від 08 листопада 2018 року № 275-АГД «Про виплату одноразової грошової допомоги батькам, дружина та дітям старшого прапорщика ОСОБА_5 » постановлено кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги, перерахувати: батькові ОСОБА_2 120833,33 грн., матері ОСОБА_3 120833,33 грн., дружині ОСОБА_1 483333,34 грн. (а.с. 94).

Щодо правомірності висновків суду першої інстанції у частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права на виплату їй компенсації у зв`язку зі смертю військовослужбовця її чоловіка старшого прапорщика ОСОБА_5 у розмірі 70000 дол США з врахуванням вже отриманої компенсації, але не менше розміру сум, передбачених для забезпечення компенсаційних виплат відповідними резолюціями ООН у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 290 від 05 травня 1994 року, апеляційний суд зазначає таке.

Як встановлено частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що така позовна вимога сформульована позивачкою не у спосіб та порядку, що визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути задоволена адміністративним судом.

Оцінюючи вирішення судом першої інстанції позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання МО подати списки до ПФУ на виплату позивачці компенсації у зв`язку зі смертю її чоловіка, апеляційний суд зазначає, що оскільки такі вимоги є похідними і судом не встановлено факту протиправності дій МО, тому така вимога також не підлягає до задоволення.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 460/2986/19 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням приписів пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук В. С. Затолочний Постанова у повному обсязі складена 10 серпня 2020 року.