ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
Іменем України
10 серпня 2020 року Справа № 923/574/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Херсон),
до відповідача: Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації (м. Генічеськ Херсонської області),
про стягнення 178 697 грн. 14 коп.,
учасники справи не викликались (не повідомлялись).
Позивач 15.06.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 178 697 грн. 41 коп.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою від 16.04.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.
Повне рішення у справі ухвалено 10.08.20.
Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:
головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у Генічеському районі Херсонської області є Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації у Херсонській області;
позивач надавав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, але не отримав відшкодування наданих пільг, відповідно до актів розрахунків сума заборгованості (січень 2018 року - грудень 2019 року (включно)) становить 178 697, 41 грн., які, на думку позивача, підлягають відшкодуванню відповідно до законодавства;
на виконання вимог чинного законодавства позивачем щомісячно надсилався розрахунок видатків за формою « 2-пільга» на паперових та електронних носіях;
позивач просить стягнути з Управління відшкодування витрат за надані послуги зв`язку за період з січня 2018 року по грудень 2019 року включно в сумі 178697 грн. 14 коп, з них - 101344грн 47 коп - за 2018 рік, та 77352 грн. 67 коп. - за 2019 рік;
при цьому позивач вважає, що має право включити до позовних вимог стягнення 101344 грн. 47 коп. відшкодування коштів за надані послуги зв`язку у 2018 році, оскільки, на його думку, у даному позові Позивач змінив підставу позову - оформивши належним чином форму "2-пільга".
Відповідач у відзиві та запереченнях посилається на наступні обставини:
Господарським судом Херсонської області у 2019 році розглядалась позовна заява ПАТ «Укртелеком» в особі Херсонської дирекції ПАТ «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації про стягнення коштів за надані послуги за 2018 рік у сумі 101344 грн. 47 коп. (тобто судом розглядався спір між тими ж сторонами, за тим же предметом позову), рішенням господарського суду Херсонської області від 16 вересня 2019 року, залишеним в силі постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено;
починаючи з червня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року (зі змінами) не передбачається механізм фінансування за надання пільг з послуг зв`язку, зокрема безпровідного доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних абонентських терміналів тому, на думку відповідача, підприємства та організації, що надають послуги, не повинні надавати до структурних підрозділів соціального захисту населення щомісяця на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга», також, структурні підрозділи, починаючи з жовтня 2019 року, не звіряють інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків;
Управління соціального захисту населення заперечує проти твердження позивача про те, що відповідач визнав надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян в період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, включно, оскільки у Законі України «Про Державний бюджет на 2019 рік» відповідні видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не передбачені;
як стверджує відповідач, Управління соціального захисту населення не визначено на 2019 рік головним розпорядником коштів на відшкодування витрат по надання послуг зв`язку окремим категоріям громадян.
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
15.06.20 - позов.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
16.07.20 - відзив.
З`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі за текстом рішення - позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, інших законодавчих актів України.
На виконання вимог статті 102 Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постановку № 256 від 04.03.2002, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256 від 04.03.2002) та визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (пункт 2 Порядку № 256 від 04.03.2002).
Наведене свідчить про те, що обов`язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв`язку), покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 "Положення про Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації", затвердженого розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації № 492 від 19.10.2017, основним завданням управління у межах реалізації державної соціальної політики на території району у сфері соціального захисту населення є, зокрема, виплата компенсацій з оплати послуг зв`язку.
Отже, головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, яке проживає у Генічеському районі Херсонської області, що здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів, є Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації (надалі за текстом рішення - відповідач). Зазначені обставини спростовують аргументи відповідача про те, що він не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, яке проживає у Генічеському районі Херсонської області.
Господарським судом Херсонської області у 2019 році розглядалась справа № 923/530/19 за позовом ПАТ «Укртелеком» в особі Херсонської дирекції ПАТ «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації про стягнення коштів за надані послуги у 2018 році на суму 101344 грн. 47 коп. Рішенням господарського суду Херсонської області у вказаній справі від 16 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Причиною відмови стало надання позивачем розрахунків видатків, пов`язаних з наданням пільг, оформлених неналежним чином.
У позовній заяві у справі № 923/574/20 позивач стверджує, що підписання нових розрахунків належними посадовими особами та долучення їх до позову, на його думку, є зміною підстави позову і просить задовольнити позов у вказаній частині та стягнути з Управління соціального захисту населення за 2018 рік 101344,47 грн.
Судом не приймаються до уваги зазначені аргументи позивача з огляду на наступні обставини.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Судом встановлено, що підстави позову у справі № 923/574/20 не змінились порівняно з підставами позову у справі № 923/530/19, а додані позивачем до позову у справі № 923/574/20 розрахунки видатків, пов`язаних з наданням пільг, оформлені належним чином (аркуші справи 106 - 221, том справи 1) фактично є новими письмовими доказами, які не змінюють підстави позову у зазначеній частині.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
За вказаних обставин, підлягає закриттю провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 101344 грн. 47 коп. за послуги надані у 2018 році.
Крім того, позивач за період з січня місяця по грудень місяць 2019 року надавав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян у Генічеському районі Херсонської області відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Факт надання Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" вказаних послуг відповідачем не оспорюється.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі», з 1 жовтня 2019 року в Україні на державному рівні запроваджено монетизацію пільг тільки на житлово-комунальні послуги.
Відповідно до визначень, наданих у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» та Законі України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги не входять до переліку житлово-комунальних послуг.
Тобто, телекомунікаційні послуги не можуть монетизуватись та компенсуватися пільговим категоріям громадян. Обов`язок надавати телекомунікаційні послуги кореспондується зі ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» як обов`язок оператора телекомунікацій надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені пільги з їх оплати, тому компенсуватися послуги повинні оператору, який надавав телекомунікаційні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова № 256) затверджено порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок № 256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Зокрема, п. 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до п. 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Пунктом 5 Порядку № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг з послуг зв`язку, зокрема безпровідного доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 256 органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг з послуг зв`язку, зокрема безпровідного доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.
Відповідно до п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг населенню, в тому числі на оплату пільг з послуг зв`язку, зокрема безпровідного доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" у період з лютого 2019 р. по лютий 2020 р. зверталося до Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації з листами у яких просило прийняти списки пільговиків, що складалися позивачем щомісячно за формою "2-пільга", та підписати зі своєї сторони акти звіряння (аркуші справи 9 - 39, 44 - 105, том справи 1). Крім того, у зазначених листах позивач пропонував відповідачу звірити відомості, зазначені у вказаних документах, та повідомити про наявність або відсутність в них розбіжностей.
Вищезазначені листи надсилалися позивачем на адресу Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації засобами поштового зв`язку та були отримані останнім, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, між тим від підписання актів звірки розрахунків відповідач відмовився.
Відповідно до розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з січня місяця по грудень місяць 2019 року, складених позивачем за затвердженою формою "2-пільга", загальна сума понесених Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" витрат становить 77352,67 грн, з яких: за січень 2019 року - на суму 2633, 00, за лютий 2019 року - на суму 5055, 92 грн., за березень 2019 року - на суму 8880,63 грн., за квітень 2019 року - на суму 7775, 78 грн., за травень 2019 року - на суму 8513, 69 грн., за червень 2019 р. - на суму 5044, 01 грн., за липень 2019 р. - на суму 7423, 26 грн., за серпень 2019 р. - на суму 6780, 82 грн., за вересень 2019 р. - на суму 6645, 29 грн., за жовтень 2019 р. - на суму 6370, 77 грн., за листопад 2019 р. - на суму 6224,07 грн., за грудень 2019 р. - на суму 6005, 70 грн. (аркуші справи 222 - 251, том справи 1, 1 - 70, том справи 2).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 535 від 04.10.2007, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2007 за № 1172/14439, "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга", та Інструкції про порядок її заповнення" затверджено форму для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга", за якою підприємства та організації, що надають послуги, формують та надають до управлінь праці та соціального захисту населення розрахунки на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, у вигляді файлів DBF або ТХТ-формату.
Відповідно до змісту затвердженої форми "2-пільга" розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, складений за вказаною формою, повинен бути підписаний керівником підприємства (організації), що надає послуги, та головним бухгалтером такого підприємства (організації).
Всі зазначені розрахунки зі сторони Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" підписані керівником та головним бухгалтером.
Предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з компенсації витрат на послуги зв`язку, надані пільговим категоріям населення за період з січня місяця по грудень місяць 2019 року, у розмірі 77352,67 грн.
З огляду на зазначені вище обставини у Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, що виникли у зв`язку з наданням послуг зв`язку особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 Цивільного кодексу України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 Цивільного кодексу України).
Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України, а спірні правовідносини носять змішаний характер і підпадають під правове регулювання не лише Бюджетного кодексу України, який визначає безпосередню процедури сплати грошових коштів, але також регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та відповідними законами України, які визначають правову підставу, в даному випадку для оператора телекомунікаційних послуг, надавати послугу на пільговій умові певним категоріям осіб.
Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації та захисту, незважаючи на те, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" видатків на ці потреби не передбачав, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведеного вище Закону, а з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.
Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення №5-рп/2002 від 20.03.2002, №7-рп/2004 від 17.03.2004, № 20-рп/2004 від 01.12.2004, №6-рп/2007 від 09.07.2007).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).
З огляду на вищевикладене, судом відхиляються твердження відповідача про відсутність у останнього обов`язку здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги за період з січня місяця по грудень місяць 2019 року, через те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік" на відповідний рік не передбачені кошти на ці видатки, оскільки певне право виникає у особи, а у держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання, не із Закону про державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правового акта, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову у частині позовних вимог щодо стягнення 77352 грн. 67 коп. за послуги надані у 2019 році, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, а у частині позовних вимог щодо стягнення 101344 грн. 47 коп. за послуги надані у 2018 році не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Аргументи, наведені відповідачем щодо відсутності підстав для задоволення позову у частині позовних вимог щодо стягнення 77352 грн. 67 коп. за послуги надані у 2019 році, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, а у частині позовних вимог щодо стягнення 101344 грн. 47 коп. за послуги надані у 2018 році, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для низки категорій громадян встановлено такими Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".
За умовами частини третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (далі - Правила № 295 від 11.04.2012), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Вказані приписи законодавства закріплюють державні соціальні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.
Відповідно до частини шостої статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
За змістом підпункту б) пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В силу приписів частин першої, третьої, четвертої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З`ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, у частині позовних вимог щодо стягнення 77352 грн. 67 коп. за послуги надані у 2019 році, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у вказаній частині.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
2680,46 грн. : 178697,14 грн. х 77352,67 грн. = 1160,29 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 175, п. 3 ч. 1 ст. 231, ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації (адреса місцезнаходження: проспект Миру 43, м. Генічеськ, Херсонська обл.,75500; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 03198184) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» (адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, адреса для листування: 73000, м. Херсон, вул. Кримська 124-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 21560766) заборгованість у розмірі 77352 грн. 67 коп., 1160 грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Закрити провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 101344 грн. 47 коп. за послуги надані у 2018 році.
4. Повернути Публічному акціонерному товариству «Укртелеком», в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» (адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, адреса для листування: 73000, м. Херсон, вул. Кримська 124-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 21560766) 1520 грн.17 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 3437 від 12.06.2020 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, після звернення позивача з відповідним клопотанням.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 10.08.20. < Текст >
Суддя Ю.В. Гридасов
