ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2020 рокуСправа № 912/1738/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Безчасної Н.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1738/20
за позовом: Виконувача обов`язків керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, 25006, м. Кропивницький, вул. Є.Чикаленка, 11 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницький, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Мотилчак Андрія Івановича, АДРЕСА_1
про стягнення 33 079,11 грн,
Представники:
від прокуратури - Стамат А.А., посвідчення № 042580 від 30.03.16 від 10.01.20;
від позивача - Лакатош В.І., довіреність № 20 від 10.01.20;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виконувач обов`язків керівника Кіровоградської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницький (далі - Управління, позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Фізичної особи - підприємця Мотилчак Андрія Івановича (далі - ФОП Мотильчак А.І., відповідач) про стягнення 47 248,00 грн орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного майна від 20.04.2015 № 8/17 (зі змінами), з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про невиконання відповідачем зобов`язань по договору оренди індивідуально визначеного майна від 20.04.2015 № 8/17 (зі змінами) в частині сплати орендної плати.
Прокурор зазначає, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, доходи місцевого бюджету у вигляді орендної плати. Органом, на який покладено обов`язок щодо здійснення діяльності у відповідних правовідносинах є Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, якою не здійснено заходів, спрямованих на захист державних інтересів.
Ухвалою від 27.05.2020 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23.06.2020 о 15:30 год.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 04 червня 2020 року № 1723/0/15-20 звільнено суддю Господарського суду Кіровоградської області ОСОБА_1, в провадженні якої перебувала дана справа, у зв`язку з поданням нею заяви про відставку.
Враховуючи викладене, за розпорядженням керівника апарату господарського суду №131 від 09.06.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/1738/20, за результатами якого справу призначено судді Тимошевській В.В.
Ухвалою від 10.06.2020 справу прийнято суддею Тимошевською В.В. до свого провадження та призначено судове засідання на 09.07.2020.
09.07.2020 суд продовжив підготовче засідання за результатами якого закрито підготовче провадження у справі № 912/1738/20 та призначено її до розгляду по суті на 04.08.2020.
04.08.2020 суд відкрив розгляд справи по суті.
В судовому засіданні прийняли участь прокурор та представник позивача.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 04.08.2020 не забезпечив.
На адресу суду органом поштового зв`язку повернуто конверт з вкладенням (ухвала від 09.07.2020) з відміткою "за закінченням терміну зберігання", який направлявся на адресу відповідача.
Разом з цим, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки вказана ухвала направлялась останнім за юридичною адресою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.82-83). Вказана адреса також зазначена позивачем в позовній заяві. В матеріалах справи відсутні відомості щодо іншої адреси відповідача.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, з підстав чого суд відповідно до положень частини 9 ст. 165, частини 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.
З урахуванням положень пунктів 1, 2 частини 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється за відсутності представників учасників судового процесу.
В ході судового засідання 04.08.2020 судом встановлено, що після відкриття провадження у справі № 912/1738/20 відповідачем частково сплачено заборгованість за договором оренди індивідуально визначеного майна від 20.04.2015 № 8/17 в розмірі 14 168,89 грн, про що до матеріалів справи подано відповідні докази, а саме копії квитанцій про здійснені оплати: № 0.0.1790417149.1 від 04.08.2020 на суму 4 743,35 грн, № 0.0.1790418326.1 від 04.08.2020 на суму 4 705,69 грн, № 0.0.1790416461.1 від 04.08.2020 на суму 4 719,85 грн.
Прокурором та представником позивача в судовому засіданні 04.08.2020 підтверджено надходження коштів в розмірі 14 168,89 грн на рахунок Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницький.
Враховуючи викладене, ухвалою від 04.08.2020 провадження у справі №912/1378/20 в частині стягнення 14 168,89 грн основного боргу закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.
Отже, суд розглядає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 33079,11 грн простроченого боргу, з покладенням на відповідача судових витрат.
Прокурором та представником позивача позовні вимоги підтримано.
В судовому засіданні 04.08.2020 судом досліджено докази.
Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у даній справі.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 124 Конституції України регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру":
- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);
- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).
За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України):
- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).
У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в господарському суді) встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються нездатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси чи майно (KOROLEV v. RUSSIA (nо. 2), 5447/03 § 33, ЄСПЛ, від 01.04.2010; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02 § 35, ЄСПЛ, від 15.01.2009).
Згідно зі ст.ст. 5, 7 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні":
місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1 ст. 2);
місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності; поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування (ст. 4);
матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч. 3 ст. 16);
від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16);
територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч. 1 ст. 60).
Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, доходи місцевого бюджету у вигляді орендної плати.
Відповідно до п. 1.5 Положення про управління комунальної власності Управління є спеціально уповноваженим органом управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кропивницький, крім житлового фонду та земельних ділянок, в межах повноважень.
Управління комунальної власності міської ради м. Кропивницького, відповідно до п. 4.1.7 вказаного Положення має право звертатися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття, передбачених чинним законодавством, заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Бути позивачем і відповідачем у судах, виступати цивільним позивачем у кримінальних справах, користатись усіма процесуальними правами.
Всупереч викладеному, Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького протягом 11 місяців не здійснило відповідних дієвих процесуальних дій, в межах своїх повноважень, для захисту інтересів територіальної громади міста щодо належного виконання господарських зобов`язань та наповнення міського бюджету. Лише 24.04.2020, після звернення з запитом місцевої прокуратури, Управлінням на адресу місцезнаходження орендованого майна направлено вимогу про сплату заборгованості.
У даному випадку прокурор звертається до суду в інтересах держави, у зв`язку з тим, що захист цих інтересів не здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
У постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18 вказано, що «нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Разом з тим, відповідний позов самостійно не заявлено уповноваженими органами у порядку господарського судочинства, незважаючи на те, що зазначений суб`єкт владних повноважень усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
У п. 61 постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі №910/11919/17 зазначено, що згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутись із цим позовом до суду.
Також у п. 5.6 постанови Верховного Суду від 16 квітня 2019 року в справі №910/3486/18 вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Аналогічну правову позицію висвітлено і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.04.2020 у справі № 645/7199/18.
Прокурор зазначає, що звернувся до господарського суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган не здійснює свої повноваження, що призвело до неефективного та нераціонального використання комунального майна, ненадходження до міського бюджету коштів від орендної плати за користування комунальним майном.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Прокурор, звертаючись з позовом належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, що мало наслідком підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави та відкриття провадження у справі № 912/1738/20.
При цьому судом з`ясовано, що на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Виконувач обов`язків керівника Кіровоградської місцевої прокуратури попередньо повідомив Управління комунальної власності міської ради м. Кропивицький про звернення до суду з даним позовом (а.с. 30).
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2015 між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Мотильчак А.І. (Орендар) укладено договір № 8/17 оренди індивідуально визначеного майна - приміщення по вул. Гоголя, 61 (далі - Договір, а.с. 18-21), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець, на підставі розпорядження Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради № 68/17-р від 24.03.2015, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене комунальне майно нежитлове приміщення загальною площею 220,0 кв.м, за адресою: м. Кропивницький, вул. Гоголя, 61 для розміщення об`єкта побутового обслуговування населення, яке знаходиться на балансі Житлово-експлуатаційної організації № 1, вартість якого визначено відповідно до звіту про незалежну оцінку майна та складає в розмірі 673 200,00 грн.
Пунктом 3.1. Договору Орендна плата визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням Кіровоградської міської ради.
Згідно п. 3.2. Договору визначено, що орендна плата за базовий місяць оренди становить 2 805,00 грн (без урахування ПДВ) на місяць і перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця (з урахуванням помісячного індексу інфляції) не пізніше останнього числа поточного місяця. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати індексується щомісячно на офіційно встановлений індекс інфляції.
Строк дії Договору визначений до 20.03.2018 (п. 11.1 Договору).
В подальшому, 13.04.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду, якою строк дії Договору пролонгований до 20.03.2021 (а.с. 25).
Крім того, даною додатковою угодою внесено зміни до п.3.2 Договору, в частині зміни розміру орендної плати та визначено, що розмір орендної плати становить 3 488,00 грн на місяць.
Відповідно до п.5.2 Договору, визначено, що Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Сторонами погоджено умови передачі орендованого майна (розділ 2 Договору), амортизаційні відрахування, взаємні права та обов`язки сторін Договору, відповідальність та вирішення спорів за Договором (розділи 4-9 Договору).
Договір та Додаткова угода підписано Орендодавцем та Орендарем та скріплено печатками сторін.
За, підписаним представниками Орендодавця та Орендаря, актом приймання-передавання нежитлового приміщення по вул. Гоголя, 61 від 20.04.2015 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду зазначене приміщення (а.с. 24 на звороті).
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором оренди, правовідносини за яким регулюються главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 29 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
На час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовим актом, яким було врегульовано організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна був Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992р.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містяться і в статті 283 Господарського кодексу України.
Із матеріалів справи вбачається, що Орендодавець свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, передавши в користування Орендарю обумовлене Договором приміщення на підставі акту передачі приміщення від 20.04.2015.
Згідно з положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини 1 статті 284, частини 3 статті 285 Господарського кодексу України, пункту 5.2. Договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.
Проте, за твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання за Договором щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав належним чином, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість з орендної плати.
З причин невиконання зобов`язання за договором оренди, а саме несплати орендної плати, Орендодавець звернувся з позовними вимогами про стягнення з Орендаря заборгованості з орендної плати в сумі 47 248,76 грн.
Ухвалою від 04.08.2020 провадження у справі № 912/1738/20 закрито в частині стягнення 14 168,89 грн заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.
Враховуючи викладене, станом на день розгляду справи суд розглядає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 33 079,11 грн.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
У відповідності до частини 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 3.5 Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла.
Згідно розрахунку позивача, відповідачем не сплачено орендну плату за період з 01.07.2019 по 01.05.2020 в розмірі 33 079,11 грн (з урахування часткової оплати в розмірі 14 168,89 грн) (а.с.28).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів оплати заборгованості суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
Враховуючи вищевказані обставини, приписи закону і те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 8/17 від 20.04.2015 в розмірі 33 079,11 грн є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається повністю на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 250-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мотилчак Андрія Івановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницький (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 37623993) заборгованість з орендної плати в сумі 33 079,11 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мотилчак Андрія Івановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь прокуратури Кіровоградської області (вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25009) на р/р 35215073004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - прокуратура Кіровоградської області, ЄДР 02910025, судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення направити Кіровоградській місцевій прокуратурі електронною поштою: Kirovograd@kir.gp.gov.ua; Управлінню комунальної власності Міської ради міста Кропивницький електронною поштою: vlasnist@krmr.gov.ua; Фізичній особі - підприємцю Мотилчак Андрію Івановичу за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 ; Прокуратурі Кіровоградської області електронною поштою: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua (до відома).
Повне рішення складено 10.08.2020.
Суддя В.В.Тимошевська
