ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4687/20 Справа № 210/1419/18 Суддя у 1-й інстанції - Ступак С. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м.Кривий Ріг

Справа № 210/1419/18

Дніпровський апеляційний суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг",

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів порядкуспрощеного позовногопровадження апеляційнускаргу позивача ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якогодіє представник ОСОБА_2 ,на рішенняДзержинського районногосуду м.Кривого Рогу Дніпропетровськоїобласті від23січня 2020року,яке ухвалено судому складісудді Ступак С.В.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 31 січня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У березні2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), третя особа - Первинна профспілкова організація Всеукраїнська профспілка працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", про поновлення на роботі, оплаті часу вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працював на посаді провідного спеціаліста по оперативній роботі піддільниці «Відділ по оперативній роботі» дільниці «Охорона, режим і оперативна робота» Департаменту з безпеки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Наказом по ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 253/л від 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за скороченням штату, згідно ч. 1 ст. 40 КЗпП України, з 01 березня 2018 року.

Позивач вважає вказане звільнення незаконним, оскільки обґрунтованими Постановами профкому Первинної профспілкової організації ВПП НВФ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 08.02.2018 року та міського комітету Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів від 07.02.2018 року було відмовлено в наданні згоди на звільнення позивача, проте, в порушення ч.7 ст.43 КЗпП України, його було звільнено.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем був порушений порядок його звільнення, так йому під розписку 09.10.2017 року було повідомлено про майбутнє можливе звільнення на підприємстві за скороченням штату та було проінформовано про всі наявні на підприємстві вакансії, на які здійснювався підбір кандидата. 11.10.2017 року на засіданні комісії щодо вивільнення, позивачу було запропоновано можливі варіанти переведення на вакантні місця відповідно до його спеціальності, позивачем було обрано вакантну посаду фахівця адміністрації з маркетингу та збуту.

12.10.2017 року позивач подав до канцелярії відповідача заяву з проханням про переведення на посаду фахівця адміністрації з маркетингу та збуту, однак 08.12.2017 року у відповідь на заяву позивача від 12.10.2017 року його письмово було повідомлено про те, що за результатами співбесіди і додаткового тестування керівництвом адміністрації з маркетингу та збуту був відібраний кандидат для призначення на вказану посаду, який показав більш високий результат в порівнянні з результатом позивача.

Позивач у заяві зазначає, що останній раз він був повідомлений про наявність вакансій керівників та спеціалістів та робочих місць для працевлаштування на іншу роботу 10.01.2018 року, а з 11.01.2018 року і до 28.02.2018 року йому не було запропоновано жодної вільної вакансії на підприємстві, що на його думку є незаконним.

Окрім того, позивач у позові вказує, що в грудні 2016 року на військову службу був призваний ОСОБА_3 , який займав посаду провідного спеціаліста відділу по ОР ДзБ підприємства, згідно вимог ч.3 ст.119 КЗпП України в такому випадку зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві для вказаних осіб, однак позивачу не було запропоновано вказану посаду, як вакантну.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд: визнати наказ №253/л від 28 лютого 2018 року по Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» про звільнення ОСОБА_1 з роботи за скороченням штату, п.1 ст.40 КЗпП України незаконним, зобов`язати відповідача скасувати цей наказ, поновити ОСОБА_1 на попередній роботі, у якості провідного спеціаліста по оперативній роботі піддільниці «Відділ по оперативній роботі» дільниці «Охорона, режим і оперативна робота» Департаменту з безпеки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 01 березня 2018 року, стягнути з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 березня 2018 року до дня поновлення на роботі та стягнути грошову суму у розмірі 15000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне та не всебічне з`ясування обставин справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підстав для скорочення посади провідного спеціаліста відділу з оперативної роботи, яку займав позивач, не було та судом не перевірено чи відбулися зміни в організації виробництва та чи відбулося скорочення посади. Судом не було досліджено питання щодо наявності у позивача переважного права на залишенні на роботі при скороченні штату, передбаченого ст. 42 КЗпП України, та не усунуті протиріччя щодо кількості посад, які підлягали скороченню. Також, на думку позивача, судом не було враховано, що відповідачем не дотримано вимог ст. 49-2 КЗПП України в частині його подальшого працевлаштування. Так, матеріалами справи підтверджено, що на підприємстві була вакантна посада, яка відповідала кваліфікації позивача, а саме посада спеціаліста адміністрації з маркетингу та збуту, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було видано направлення на проходження співбесіди, однак відповідач не перевів його на цю посаду, вказавши, що за результатами тестування була надана перевага іншому спеціалісту, що, на думку позивача, суперечить вимогам ст. 49-2 КЗПП України. Позивач вважає, що суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами відповідача щодо можливості проведення оцінки професійного рівня позивача при переведені на вакантну посаду, оскільки, згідно Закону України «Про професійний розвиток працівників», оцінка професійного рівня може проводитись виключно за результатами атестації, а не будь-яким іншим способом, в тому числі шляхом тестування, яке проводилось відповідачем. Позивач зауважує, що посадова інструкція спеціаліста адміністрації з маркетингу та збуту визначає, що на цю посаду призначаються особи, які мають повну вищу освіту відповідного направлення підготовки без вимог щодо стажу роботи, з базовим рівнем володіння англійською мовою, і позивач, на його переконання, цим вимогам відповідає. Також, позивач зазначає, що останній раз він був повідомлений про наявність вакансій керівників та спеціалістів та робочих місць для працевлаштування на іншу роботу 10.01.2018 року, а з 11.01.2018 року і до 28.02.2018 року йому не було запропоновано жодної вільної вакансії на підприємстві, що на його думку є незаконним. Не погоджується позивач й з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованої відмови профспілки у наданні згоди на його звільнення, оскільки, на переконання позивача, у цій відмові є посилання на правове обґрунтування відмови на звільнення та на неврахування відповідачем фактичних обставин справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Ботвінка О.А., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , з 25.07.2005 року по 28.02.2018 року позивач перебував у трудових відносин з Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» (т. 1 а.с. 8-9).

Наказом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 06 жовтня 2017 року №1223 «Про внесення змін в організаційну структуру департаменту з безпеки», у зв`язку з перерозподілом функцій та задач між спеціалістами департаменту з безпеки, з метою ефективної роботи персоналу в частині контролю проведення заходів з попередження нанесення матеріальної шкоди підприємству, збереження його власності, забезпечення збору інформації та матеріалів щодо виявлення порушень та недопущення їх в подальшому з штатного розпису Департаменту з безпеки було виключено 3 штатні одиниці провідних спеціалістів відділу з оперативної роботи (т. 1 а.с.14-15).

Відповідно до Розпорядження ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 06.10.2017 року №141, відповідачем на виконання Наказу по Товариству від 06.10.2017 року №1223 «Про внесення змін в організаційну структуру департаменту з безпеки», а також для дотримання вимог ст.49-2 Кодексу законів про працю України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці у Департаменті з безпеки, було утворено відповідну комісію (т. 1 а.с.75).

09.10.2017 року ОСОБА_1 був ознайомлений з Наказом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №1223 від 06.10.2017 року, що засвідчив власним підписом (т. 1 а.с.15).

09.10.2017 року ОСОБА_1 ознайомлено з Попередженням №1 про можливе звільнення із запропонуванням іншої роботи (т. 1 а.с. 16).

Відповідно до Акту про надання роботи № 1 від 09.10.2017 року, який складений комісією на виконання наказу по підприємству від 06.10.2017 року №1223 за участі ОСОБА_1 та представника профспілкової організації Гапона С.Г., ОСОБА_1 ознайомився з списком вакантних посад, обрав роботу по професії директора департаменту управління прокатного департаменту та директора управління сталеплавильного департаменту (т. 1 а.с.91).

Відповідно до Акту №4 від 11.10.2017 року, на засіданні комісії щодо вивільнення ОСОБА_1 , останньому було повторно запропоновано розглянути можливість переведення на вакантні робочі місця у відповідності до його спеціальності та кваліфікації, а також іншу роботу, яку б він зміг виконувати з урахуванням перенавчання за рахунок коштів підприємства, а також надано інформацію про наявні вакансії РСС на підприємстві, на які відбувався підбір кандидатур, станом на 11.10.2017 року, що підтверджується списком №55-32 від 11.10.2017 року (т. 1 а.с.92-93, 94-95).

12.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до адміністрації ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» із заявою про переведення його на посаду: директора управління сталеплавильного департаменту, або на посаду директора департаменту управління прокатного департаменту посаду. Також в даній заяві позивач надав згоду і про переведення його на посаду спеціаліста адміністрації з маркетингу та збуту (т. 1 а.с.27-28)

Згідно п.1.1 Посадової інструкції директора прокатного департаменту, на посаду директора департаменту можуть призначатися особи, що мають повну вищу освіту за відповідним направленням підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта у галузі управління. Рівень володіння англійською мовою базовий професійний. Стаж роботи на керівних посадах в області організації виробництва не менше 5 років (т. 1 а.с. 105-116).

Відповідно до п.1.3 Посадової інструкції директора сталеплавильного департаменту, на посаду директора сталеплавильного департаменту можуть призначатися особи, що мають повну вищу освіту за відповідним напрямком підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в області управління. Стаж роботи в області організації виробництва на керівних посадах не менше 5 років (т. 1 а.с. 96-104).

Відповідно до копії дипломів серії НР НОМЕР_2 та серії СК № 33265839, ОСОБА_1 має повну вищу освіту за спеціальністю «Маркетинг» та повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» (т. 1 а.с. 34,35).

ОСОБА_1 було видано Направлення за вихідним № 151-40 від 01.11.2017 року на співбесіду з виконуючим обов`язки начальника управління по маркетингу та збуту адміністрації по маркетингу та збуту ОСОБА_4 з питання працевлаштування на вакантну посаду спеціаліста адміністрації по маркетингу та збуту (т. 1 а.с.117).

За результатами попередньої співбесіди, начальником управління по маркетингу та збуту адміністрації по маркетингу та збуту ОСОБА_4 для прийняття остаточного рішення з питання працевлаштування ОСОБА_1 , останньому було запропоновано пройти повторну співбесіду у Відділі з розвитку персоналу департаменту з персоналу, шляхом тестування, котре також проходив інший кандидат для переведення на посаду спеціаліста адміністрації з маркетингу та збуту.

Згідно Направлення за Вих. № 151-41 від 02.11.2017 року позивачу було видано направлення на повторну співбесіду з датою проходження 03.11.2017 року (т. 1 а.с.118).

03.11.2017 року ОСОБА_1 , шляхом подачі особистої заяви на ім`я Голови комісії з вивільнення, прохав про перенесення повторної співбесіди на іншу дату, вказані обставини підтверджуються заявою від 03.11.2017 року. У зв`язку з чим 21.11.2017 року ОСОБА_1 було видано направлення за вих. № 151-49 від 21.11.2017 року на повторну співбесіду з датою проходження цієї співбесіди у відділі з розвитку персоналу департаменту з персоналу 22.11.2017 року (т. 1 а.с. 119-120).

22.11.2017 року ОСОБА_1 , шляхом подачі особистої заяви на ім`я Голови комісії з вивільнення, прохав про перенесення повторної співбесіди на іншу дату, вказані обставини підтверджуються копією заяви від 22.11.2017 року. У зв`язку з чим 22.11.2017 року ОСОБА_1 було видано направлення за вих. № 151-50 від 22.11.2017 року на повторну співбесіду з датою проходження цієї співбесіди у відділі з розвитку персоналу департаменту з персоналу 23.11.2017 року (т. 1 а.с. 121-122).

23 листопада 2017 року ОСОБА_1 пройшов повторну співбесіду шляхом тестування по п`яти компетенціям: «специфіка роботи (маркетинг, ВЕД та виробництво)», тестування по MS Excel 2013-2016», тест «Інтерпретація цифрової інформації», тест «Інтерпретація вербальної інформації», тест «Абстрактне мислення».

Відповідно до довідки, витребуваної у відповідача ухвалою суду від 29.01.2019 року за вих. №05-02 від 25.02.2019 року за підписом в.о. директора департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Залозних ОСОБА_5 В ОСОБА_6 , встановлено, що діючим законодавством власнику або уповноваженій ним особі при визначенні кандидатури для переведення на вакантну посаду не заборонено у будь-який спосіб здійснювати проведення співбесід та додаткових тестувань (за погодженням з кандидатами, що претендують на призначення на посаду), з метою визначення наявності та ступеню розвитку у них компетенцій, що необхідні для успішного виконання службових обов`язків на цій посаді. Проведення співбесід та тестувань здійснювалось за заявою та добровільною згодою Позивача, їх результати є чинними та ніким не оскаржені, а тому врахування їх результатів при визначенні кандидатури при призначенні на посаду є правомірним (т. 1, а.с.249-250).

Згідно результатів додаткового тестування кандидатур ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на посаду спеціаліста адміністрації з маркетингу та збуту, відповідно до наданих рекомендацій, за результатами проведеного тестування, рекомендовано на вказану посаду ОСОБА_7 , який показав кращі результати в порівнянні з ОСОБА_1 (т. 1 а.с.123-147).

Відповідно долистазапідписом директорадепартаментупоперсоналу завих.№05-3068від07.12.2017року, ОСОБА_1 повідомлено провідсутністьуадміністрації ПАТ«АрселорМітталКривийРіг» підставдлязадоволенняйого клопотанняпропереведенняна посадуспеціалістаадміністраціїз маркетингутазбуту,оскільки,зарезультатом співбесідитадодатковоготестування керівництвомадміністраціїзмаркетингу тазбуту,буввідібраний кандидатдляпризначенняна вакантнупосадуспеціалістаадміністрації змаркетингутазбуту,якийпоказавбільш високірезультатиупорівнянні зрезультатами ОСОБА_1 (т.1а.с.33).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 01.12.2018 року, останній звернувся до адміністрації ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» із заявою про здійснення його переведення на посаду спеціаліста бюро з контролю сторонніх організацій (т. 1 а.с.32).

Листом за підписом директора департаменту по персоналу за вих. №05-3135 від 20.12.2017 року, ОСОБА_1 було повідомлено, що задовольнити прохання про переведення на посаду спеціаліста бюро з контролю сторонніх організацій вантажної служби транспортного Департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не вбачається можливим, через відсутність такої посади у штатному розписі вантажної служби транспортного Департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (т. 1 а.с.180).

Відповідно виписки з Наказу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №621/л від 10.06.2016 року, штатним розкладом вантажної служби транспортного Департаменту передбачена 1 штатна одиниця «спеціаліст бюро з контролю сплати послуг сторонніх організацій», яку з 10.06.2016 року тимчасово займає ОСОБА_8 , призначена на неї у відповідності з наказом по підприємству №621/л від 10.06.2016 року (т. 1 а.с.188).

Відповідно до Акту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №5 від 10.01.2018 року, який складений комісією на виконання наказу по підприємству від 06.10.2017 року №1223 за участі ОСОБА_1 та представника профспілкової організації Гапона С.Г., 10.01.2018 року на засіданні комісії з вивільнення ОСОБА_1 був проінформований про наявність на підприємстві вакансій керівників та спеціалістів, на які здійснювався підбір кандидатур, а також йому було надано список робочих місць для працевлаштування на іншу роботу, яку він зможе виконувати з урахуванням перенавчання за рахунок коштів підприємства, список №55-8; №55-9 від 10.01.2018 року. Від переведення ОСОБА_1 відмовився (т. 1 а.с.148-151).

ОСОБА_1 на підставі його особистих заяв була надана можливість самостійного пошуку нового місця роботи в робочий час, а саме: 23.10.2017 року, 31.10.2017 року, 27.11.2017 року, 28.11.2017 року, 04.12.2017 року, 18.12.2017 року, 02.01.2018 року, 22.01.2018 року, 05.02.2018 року, 26.02.2018 року, зі збереженням середнього заробітку, що підтверджується заявами ОСОБА_1 та Розпорядженнями №№144, 147, 156, 159, 166, 171 за 2017 рік та Розпорядженнями №№4, 14, 19 за 2018 рік (т. 1 а.с. 153-169).

Криворізькою міською організацією профспілки працівників науки, виробництва і фінансів, а також Первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відповідно до Відповідей №2 від 09.02.2018 року та №12 від 09.02.2018 року відповідно, було відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , через те, що на думку профспілкових органів, адміністрацією підприємства при вивільненні ОСОБА_1 було порушено вимоги ст. 43 Конституції України, ст. 40, ст. 42 та ст. 49-2 Кодексу законів про працю України.

Відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» дійшов висновку про безпідставність доводів профспілки щодо відсутності підстав для звільнення позивача та порушення роботодавцем приписів ст. 43 Конституції України, ст.40, ст.42 та ст.49-2 Кодексу законів про працю України, оскільки, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Відповідно до пп.4.2 п.4 Наказу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №1223 від 06.10.2017 року «Про внесення змін в організаційну структуру департаменту з безпеки», у випадку відсутності вакансій або відмови працівників, посади яких підлягають виключення із штатного розпису, від пропонованої роботи, здійснюється вивільнення на підставі п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.

Наказом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №253/л від 28.02.2018 року, ОСОБА_1 було звільнено з підприємства по скороченню штату на підставі п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (т.1 а.с.10-13).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд першої інстанції врахував скорочення штату працівників на ПАТ«АрселорМіттал КривийРіг»та виходив з відсутності порушень процедури звільнення з роботи ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост. 43 Конституції Українигромадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. ст.2,36,40,41 КЗпП України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як вбачається із наведеної норми закону, поняття змін в організації виробництва і праці не вичерпується лише реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників. Власник або уповноважений ним орган вправі на свій розсуд вносити зміни до штатного розпису, в тому числі має право зменшити чисельність посад, здійснити звільнення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Виходячи із наведених вимог закону, право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженого органу підприємства. Власник має право, на свій розсуд, вносити зміни в штатний розпис. Суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у ч. 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ПАТ «АрселорМітталКривий Ріг»від 06жовтня 2017року №1223 «Провнесення змінв організаційнуструктуру департаментуз безпеки»виключено ізштатного розпису Департаментуз безпеки 3 штатні одиниці провідних спеціалістів відділу з оперативної роботи (т. 1 а.с.14-15), а тому колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції щодо проведення підприємством скорочення чисельності штату працівників.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції не перевірив наявності правових підстав для проведення такого скорочення колегією суддів відхиляються, адже, як зазначено вище, суд має перевірити чи дійсно відбулося скорочення чисельності або штату працівників та не вправі обговорювати питання про доцільність таких дій роботодавця.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП в першу чергу пропонується робота: відповідною спеціальністю, а якщо такої роботи немає, інша робота (як вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника, так і вакантна посада, що передбачає виконання роботи більш низької кваліфікації або нижчим рівнем оплати праці).

Судом першої інстанції було встановлено, що про наступне вивільнення ОСОБА_1 персонально було попереджено 09 жовтня 2017 року, наказ про звільнення був виданий 28 лютого 2018 року, тобто відповідач не допустив порушення, передбаченого законодавством 2-х місячного строку попередження.

Отже, ОСОБА_1 був ознайомлений про заплановане вивільнення, та про те, що в разі його незгоди з переведенням на іншу роботу в межах підприємства, він може бути звільнений по п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України, відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 вакансії, що були на підприємстві на момент його вивільнення та відповідали його кваліфікації.

Так, відповідно до Акту про надання роботи № 1 від 09.10.2017 року, ОСОБА_1 ознайомився з списком вакантних посад, обрав роботу по професії директора департаменту управління прокатного департаменту та директора управління сталеплавильного департаменту (т. 1 а.с.91).

Відповідно до Акту №4 від 11.10.2017 року, на засіданні комісії щодо вивільнення ОСОБА_1 , останньому було повторно запропоновано розглянути можливість переведення на вакантні робочі місця у відповідності до його спеціальності та кваліфікації, а також іншу роботу, яку б він зміг виконувати з урахуванням перенавчання за рахунок коштів підприємства, а також надано інформацію про наявні вакансії РСС на підприємстві, на які відбувався підбір кандидатур, станом на 11.10.2017 року, що підтверджується списком №55-32 від 11.10.2017 року (т. 1 а.с.92-93, 94-95).

Відповідно до Акту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №5 від 10.01.2018 року, на засіданні комісії з вивільнення, ОСОБА_1 був проінформований про наявність на підприємстві вакансій керівників та спеціалістів, на які здійснювався підбір кандидатур, а також йому було надано список робочих місць для працевлаштування на іншу роботу, яку він зможе виконувати з урахуванням перенавчання за рахунок коштів підприємства, список №55-8; №55-9 від 10.01.2018 року. Від переведення ОСОБА_1 відмовився (т. 1 а.с.148-151).

Отже, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було тричі запропоновано ОСОБА_1 , на його вибір, всі наявні на підприємстві вакансії, які відповідали кваліфікації позивача, та вакансії, на які останнього може бути переведено за умови перенавчання, а також повідомлено про наявність посад, переведення на які можливо лише після проходження конкурсу.

Крім того, ОСОБА_1 , на підставі його особистих заяв, була надана можливість самостійного пошуку нового місця роботи в робочий час (т. 1 а.с. 153-169).

Разом з тим, ОСОБА_1 не виявив бажання перевестися на іншу посаду на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка відповідала його кваліфікації або на вакансії, на які його можна було перевести за умови перенавчання, надавши згоду на переведення на посаду із списку наявних на підприємстві вакансій керівників та спеціалістів, на які здійснювався підбір кандидатур.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переведення його на посаду: директора управління сталеплавильного департаменту, директора департаменту управління прокатного департаменту, спеціаліста адміністрації з маркетингу та збуту.

При цьому, відповідно до п.1.1 Посадової інструкції директора прокатного департаменту та п.1.3 Посадової інструкції директора сталеплавильного департаменту, на посаду директора управління сталеплавильного департаменту та директора департаменту управління прокатного департаменту можуть призначатися особи, що мають повну вищу освіту за відповідним напрямком підготовки (магістр, спеціаліст), післядипломна освіта в області управління, стаж роботи в області організації виробництва на керівних посадах не менше 5 років, тоді як відповідно до копії дипломів серії НОМЕР_3 та серії СК № 33265839, ОСОБА_1 має повну вищу освіту за спеціальністю «Маркетинг» та повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» (т. 1 а.с. 34,35), однак доказів наявності у нього післядипломної освіти у галузі управління та стажу роботи в області організації виробництва на керівних посадах не менше 5 років суду не надано, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з тим, що ОСОБА_1 не відповідає кваліфікаційним вимогам для зайняття цих посад і відповідач не мав підстав для його переведення на ці посади.

Оскільки, рівень освіти позивача ОСОБА_1 відповідав кваліфікаційним вимогам до посади спеціаліста адміністрації по маркетингу та збуту, останньому неодноразово надавалася можливість проходження співбесіди з питання працевлаштування на вакантну посаду спеціаліста адміністрації по маркетингу та збуту, однак, за результатами тестування кандидатур ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на посаду спеціаліста адміністрації з маркетингу та збуту по п`яти компетенціям: «специфіка роботи (маркетинг, ВЕД та виробництво)», тестування по MS Excel 2013-2016», тест «Інтерпретація цифрової інформації», тест «Інтерпретація вербальної інформації», тест «Абстрактне мислення», ОСОБА_7 показав кращі результати в порівнянні з ОСОБА_1 (т. 1 а.с.123-147), у зв`язку з чим саме його й було рекомендовано для призначення на вказану посаду.

Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не мав правових підстав для тестування позивача, а повинен був, на виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України, перевести його на вакантну посаду спеціаліста адміністрації з маркетингу та збуту, колегією суддів не приймаються, оскільки ця посада не входить до переліку вакансій, які відповідали кваліфікації позивача, та вакансій, на які останнього може бути переведено за умови перенавчання, та була обрана ним свідомо, із погодженням на можливість переведення на таку посаду за результатами конкурсу, що не суперечить вимогам трудового Законодавства.

Отже, відповідач вжив всіх можливих заходів, спрямованих на працевлаштування позивача за спеціальністю, а також за іншими посадами, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що роботодавцем було дотримано вимог ст. 49-2 КЗпП України при звільненні позивача.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення переважного права ОСОБА_1 на залишення на роботі, колегія суддів вважає, що вони не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 42КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці проводиться виключно у випадку скорочення частини рівнозначних посад, тоді як у даному випадку, наказом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 06 жовтня 2017 року №1223 «Про внесення змін в організаційну структуру департаменту з безпеки», з штатного розпису Департаменту з безпеки було виключено три штатні одиниці провідних спеціалістів відділу з оперативної роботи (т. 1 а.с.14-15), тобто всі посади провідних спеціалістів відділу з оперативної роботи, у зв`язку з чим були відсутні підстави для перевірки наявності у позивача переважного права на залишенні на роботі, адже жоден із провідних спеціалістів відділу з оперативної роботи на посаді не залишився.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Здійснюючи у відповідності дост. 263 ЦПК України, перевірку та надаючи юридичну оцінку рішенню виборного органу первинної профспілкової організації, суд вказує, що оцінка обґрунтованості або ж необґрунтованості такого рішення здійснюється з урахуванням загальних принципів, засад цивільного судочинства та виходячи з лексичного значення (тлумачення) самого слова «обґрунтований», яке означає «бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеними фактами». Воно повинно містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Отже, суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтуваннятакої відмови,і лишеуразі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, Криворізькою міською організацією профспілки працівників науки, виробництва і фінансів, а також Первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відповідно до Відповідей №2 від 09.02.2018 року та №12 від 09.02.2018 року відповідно, було відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , через те, що на думку профспілкових органів, адміністрацією підприємства при вивільненні ОСОБА_1 було порушено вимоги ст. 43 Конституції України, ст. 40, ст. 42 та ст. 49-2 Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в рішеннях Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва і фінансів, а також Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Так, рішення профспілкових органів обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 було неправомірно відмовлено у переведенні на вакантну посаду спеціаліста адміністрації по маркетингу та збуту та спеціаліста бюро по контролю оплати послуг сторонніх організації вантажною службою транспортного департаменту, а також те, що з боку адміністрації вчинялися дії щодо схиляння працівника до звільнення за згодою сторін.

Разом з тим, як встановлено вище, правових підстав для переведення позивача ОСОБА_1 на вакантну посаду спеціаліста адміністрації по маркетингу та збуту не було, а доказів щодо наявності на підприємстві вакантної посади спеціаліста бюро по контролю оплати послуг сторонніх організації вантажною службою транспортного департаменту, а також того, що з боку адміністрації вчинялися дії щодо схиляння працівника до звільнення за згодою сторін, суду надано не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок профспілкової організації не може вважатися обґрунтованим, правові підстави для залишення позивача на роботі відсутні, а при його звільненні відповідачем дотриманні вимоги закону й трудові права позивача не порушені, у зв`язку з чим підстав для поновлення позивача на роботі немає.

Погоджується колегія суддів й з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки ч. 2 ст. 235 КЗпП України передбачена можливість стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу лише у разі винесення рішення про поновлення працівника на роботі.

Також, вірним є висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, адже відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо працівником було доведено порушення його законних прав, які призвели до моральних страждань (ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України), а судом не було встановлено порушення трудових прав позивача.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинськогорайонного судум.Кривого Рогу Дніпропетровськоїобласті від23січня 2020року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2020 року.

Головуючий:

Судді: