Справа № 405/3055/20
провадження № 3/405/725/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2020 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючої судді Майданнікова О.І..,
при секретарі Дятел О.В.,
за участю:
прокурора Притули С.М.,
представника ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» Непотенко Г.П.,
засудженого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду клопотання засудженого:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого:
- 10.09.2010 Новгородським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185, ст. 75 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік;
- 27.12.2010 Новгородським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 22.05.2013 Новгородським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 153, КК України до 2 років позбавлення волі;
- 19.11.2013 Новгородським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до 03 років 01 місяців, позбавлення волі;
- 24.12.2013 Новгородським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст.71 КК України до 04 років 03 місяців позбавлення волі. За Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13.03.2014 вважати засудженим за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 03 місяців позбавлення волі. 07.03.2016 року звільнений по відбуттю строку покарання.
- по теперішній справі 06.12.2016 Ленінським районним судом м. Курськ Російської Федерації за ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228-1 КК Російської Федерації до 7 років позбавлення волі. За ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.09.2018 року приведено у відповідність із законодавством України вирок Ленінського районного суду м. Курськ Російської Федерації від 06.12.2016 року та вважати засудженим за ч.3 ст.15, ч.3 ст.307, ч.3 ст.68 КК України до 7 років позбавлення волі . В строк відбування покарання зараховано термін його перебування під вартою з 26.05.2016 по 06.12.2016, а також з 25.05.2016 по 26.05.2016.
про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі, -
встановив:
засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі.
В судовому засіданні засуджений підтримав своє клопотання, просив замінити невідбуту частину покарання більш м`яким.
Прокурор заперечував проти заміни ОСОБА_1 невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі через наявність у останнього великої кількості стягнень та зазначив, що зміна поведінки засудженого, внаслідок якої він отримував заохочення, мала місце тільки після відмови останньому на засіданні адміністративної комісії про застосування ст.82 КК України, що свідчить про те, що засуджений не став на шлях виправлення.
Представник ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» вирішення клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі залишив на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_1 № 79-Т-20 в 2-х томах, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання (п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України).
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.
З матеріалів особової справи вбачається, що вироком Ленінського районного суду м. Курськ Російської Федерації від 06.12.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228-1 КК Російської Федорації до 7 років позбавлення волі (а.о.с. 17-22 Т.1 ч.1). За Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.09.2018 року приведено у відповідність із законодавством України вирок Ленінського районного суду м. Курськ Російської Федерації від 06.12.2016 року та вважати засудженим за ч. 3 ст.15, ч.3 ст.307, ч.3 ст.68 КК України до 07 років позбавлення волі. В строк відбування покарання зараховано термін його перебування під вартою з 26.05.2016 по 06.12.2016, а також з 25.05.2016 по 26.05.2016 (а.о.с. 52-56 Т.1 ч.1).
За ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.04.2020 відповідно до Закону України №838-8 «Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року зарахувати в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 , час перебування під вартою з 25.05.2016 по 17.12.2016 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а саме: 06 місяців 22 дні (а.о.с. 73- 75 Том 1 ч.1).
Початок строку покарання 06.12.2016, кінець строку 03.11.2022. На момент розгляду клопотання засуджений відбув 04 роки 09 місяців 01 день строку покарання, призначеного судом за вчинення злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів. На момент розгляду подання залишилося до відбуття 02 роки 02 місяців 29 днів.
Відповідно до досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи засудженого за № 79-Т-20 в місцях позбавлення волі ОСОБА_1 перебуває з 27.05.2016, за час відбування покарання у Федеральній казенній установі СІЗО (№1) УФСВП Росії в Курській області характеризувався негативно, допустив 24 (двадцять чотири) порушень встановленого режиму утримання, які виражалися у виді недотримання встановленого розпорядку дня та міжкамерного зв`язку, за які притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, з них 7 (сім) разів був поміщений до карцеру. Згідно протоколу №79 від 28.10.2016 цієї установи поставлений на профілактичний облік як особа «схильна до суїциду та членоушкодженню» Заохочень не мав; з 10.01.2017 по 07.09.2019 відбував покарання у ФКУ «виправна колонія № 9» УФСВП Росії в Курській області УФСВП Росії в Курській області. За час відбування покарання в цій установі допустив 3 (три) порушення встановленого порядку відбування покарання, за які притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Порушення виражалися у відмові від роботи (самовільному залишенні робочого місця), нецензурній лайці в бік адміністрації та не виході на перевірку, за що даний засуджений отримав 2 (дві) догани та 1 (один) раз був поміщений до штрафного ізолятора. Згідно протоколу №365 від 11.01.2017 цієї установи поставлений на профілактичний облік як особа «схильна до суїциду та членоушкодження». Працював у швейному цеху установи, потім санітаром туберкульозного легеневого відділення лікувального закладу при установі. За сумлінне ставлення до праці був 3 (три) рази заохочений правами начальника цієї установи; з 21.09.2019 по 01.10.2019 та з 26.12.2019 по 15.04.2020 перебував в ОСОБА_2 . За час перебування порушень встановленого режиму утримання не допускав. Заохочень не мав; з 01.10.2019 по 26.12.2019 та з 15.04.2020 по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Кропивницька виправна колонія (№6)» - за час відбування покарання допустив 1 (одне) порушення встановленого порядку відбування покарання, за яке притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Порушення виражалося у зберіганні заборонених речей (мобільного телефону), за що даний засуджений отримав сувору догану; стосовно скоєного злочину розкаюється; намагається підтримувати рівні взаємовідносини з іншими засудженими; адекватно реагує на критику на свою адресу; працевлаштований на виробництві установи, а саме: в дільниці з виготовлення бетонних виробів; проявляє добросовісне ставлення до праці, вчасно так якісно виконує виробничі завдання, дбайливо ставився до інструменту та інвентарю; правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи намагається дотримуватись; спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд; виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок; не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці; до виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою; залучається до робіт без оплати праці, згідно п. 5 ст. 118 КВК України відпрацював 12 години (а.п. 21); відповідно до ст. 126 КВК України прагне до підвищеного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок; засуджений приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Професія»; приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі; підтримує зв`язки з рідними шляхом телефонних розмов, отримує посилки; відповідно до протоколу №10/19 від 30.10.2019 засідання профілактичної комісії установи поставлений на профілактичний облік, як схильного до вживання та розповсюдження наркотичних та одурманюючих речовин, та як схильного до самогубства (а.п.21); характеризується посередньо (а.п. 21-22, а.о.с.16 Т.2 ч.2).
Також з особової справи засудженого ОСОБА_1 вбачається, що на засіданні адміністративної комісії Кропивницької ВК (№6) розглядалося питання зміни невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі, де ОСОБА_1 було відмовлено в застосуванні ст.82 КК України, як такому, що не став на шлях виправлення (протокол № 15 від 16.07.2020, а.о.с. 55, Т.2 ч.2).
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 2 від 26.04.2012 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» під час розгляду питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким суд ретельно з`ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Однак, клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_1 за № 79-Т-20 не містять достатніх відомостей про те, що засуджений протягом всього часу відбування покарання приймає активну участь у суспільному житті в установі виконання покарань та сумлінно виконує громадські доручення у процесі відбування покарання, прагне своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став.
При оцінці поведінки засудженого, суд відмічає, що засуджений за час відбування покарання неодноразово (28 разів) порушував встановлений порядок відбування покарання, порушення виражалися, не виконував команду «Відбій», між камерний зв`язок, перебував на спальному місці в непередбачений розпорядком дня час, паління у невідведеному для цього місці, відмова від роботи (покинув робоче місце), виражався грубою нецензурною лайкою в бік адміністрації установи, не виходив на вечірню перевірку, , зберіганні заборонених речей, за які він отримував догани, суворі догани, поміщувався на 3,5,6,15 діб до карцеру та 15 діб до ДІЗО.
Суд бере до уваги те, що засуджений 4 рази заохочувався за сумлінну поведінку та ставлення до праці, разом з тим зміна його поведінки, що було підставою для заохочення, відбувалась напередодні виникнення у нього права на отримання заохочувальної норми, а саме - розгляду питання про можливість заміни невідбутої частини покарання більш м`яким та умовно-дострокового звільнення від відбування покарання; при цьому суд відмічає, що поведінка засудженого за більший проміжок часу відбування покарання - більше, ніж 3 роки, - не була позитивним прикладом для інших засуджених та не вказувала на те, що засуджений став на шлях виправлення. Крім того, відповідно до протоколу №10/19 від 30.10.2019 засідання профілактичної комісії установи поставлений на профілактичний облік, як схильного до вживання та розповсюдження наркотичних та одурманюючих речовин, та як схильного до самогубства (а.п.21).
Відповідно до ч.1 ст. 118 КВК України засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Адміністрація зобов`язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею.
З матеріалів подання вбачається, що засуджений ОСОБА_1 дійсно займається суспільно-корисною працею, працює на виробництві установи, а саме: в дільниці з виготовлення бетонних виробів в цеху по виготовленню цвяхів та піддонів, згідно п. 5 ст. 118 КВК України залучався до двохгодинних відпрацювань без оплати праці по благоустрою місць позбавлення волі та за весь час відбування покарання відпрацював 12 години (а.п. 25).
З урахуванням сукупності викладених обставин, суд вважає, що засуджений, який раніше відбував покарання у виді позбавлення волі за умисні злочини, в тому числі і тяжкі, і до погашення або зняття судимості знову вчинив умисний злочин, за які його було засуджено до позбавлення волі, відбув 2/3 строку покарання, призначеного йому судом, за вчинення умисного особливий тяжкого злочину, має позитивне ставленням до праці, однак його поведінка за весь час відбування покарання, як процес виправлення та перевиховання, не є послідовною та взірцевою.
Відповідно до ч. 1 ст.6КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
За таких обставин, судом не встановлено необхідних та достатніх підстав для застосування до засудженого ОСОБА_1 положень статті 82 КК України, а отже, в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
постановив:
в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі відмовити.
Копію ухвали суду направити до ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» для вручення засудженому ОСОБА_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Олексій Іванович Майданніков
