Справа № 464/2485/20

пр.№ 2/464/991/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2020 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Комарницька Р.В.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства ''Львівтеплоенерго'' про стягнення невиплаченої заробітної плати,-

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача невиплачену заробітну плату в сумі 34872 грн. 78 коп., доплату за шкідливі умови праці в розмірі 2789 грн. 54 коп, доплату за роботу в нічний час в розмірі 4354 грн. 29 коп., компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з невиплатою заробітної плати в розмірі в розмірі 53738 грн. 63 коп. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що працює в ЛМКП «Львівтеплоенерго» на посаді апаратника водоочищення 4-ї групи в хімічному цесі. Починаючи з січня 2010 по червень 2015 відповідач здійснював нарахування заробітної плати з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до суттєвого заниження розміру належної її заробітної плати, оскільки при розрахунку її посадового окладу за вказаний період відповідач суттєво занижував розмір мінімальної тарифної ставки, що є порушенням. Просить позов задоволити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує позовні вимоги позивача, покликається на те, що встановити факт порушення підприємством трудових прав позивача можливо лише у випадку встановлення невідповідності законодавству наказів про зміни в оплаті праці працівників, а саме наказів «Про зміни в оплаті праці працівників» від 21.07.2010 р. №186, від 23.04.2012 р. №150, від 29.04.2013 р. №170, від 30.04.2014 р. №176, від 27.06.2014 р. №264, які є чинними, скасованими в установленому порядку не були. Зазначає, що дані накази підприємства належать до правових актів локального характеру, котрі містять норми права, які регулюють конкретні правовідносини і є обов`язковими до застосування на підприємстві, крім того, такі були погоджені первинною профспілковою організацією. На виконання даних наказів, відділом організації праці і заробітної плати ЛМКП «Львівтеплоенерго»: формується тарифна сітка (схема посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника 1 розряду, з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, розмірів тарифних ставок за видами робіт та кваліфікаційних коефіцієнтів; розробляється штатний розклад із врахуванням нової схеми посадових окладів (тарифної сітки) та подається на погодження в Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради; нараховується та виплачується заробітна плата в терміни, встановлені наказом, у відповідності до затвердженого штатного розкладу. Доведення до відома працівників змісту наказів здійснюється шляхом безпосереднього повідомлення керівниками структурних підрозділів підлеглих про їх прийняття та механізм впровадження в дію, а також шляхом розміщення примірників наказів на дошках оголошень. На виконання вимогст.30 Закону України «Про оплату праці»при кожній виплаті заробітної плати підприємство повідомляє працівників, шляхом видачі розрахункових листків. Крім того, покликається на пропуск позивачем трьохмісячного строку звернення до суду з вимогою про виплату недорахованої заробітної плати в порядку ч.1ст. 233 КЗпП, а відтак вважає, що це є підставою для відмови у задоволенні позову. В частині позовної вимоги про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушення строків її виплати та щодо витрат на правову допомогу представник відповідача зазначає, що вони є необґрунтованими, оскільки у випадку задоволення судом позовних вимог нарахована рішенням суду заробітна плата, компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та витрати на правову допомогу підлягають оподаткуванню за ставкою 18% ПДФО та 1,5 % військового збору, про що зазначається в резолютивній частині рішення. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у відповіді на відзив заперечив доводи відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго» та додатково зазначив, що відповідач, власними внутрішніми наказами по підприємству, неправомірно зменшував встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати, на основі якого, проводив розрахунок мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду. Крім того, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року, вказує, що позивачем не пропущено строків звернення до суду. Крім того, щодо відшкодування витрат на правову допомогу вважає, що позиція відповідача є хибною, так як ці витрати не є додатковим благом та не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військоим збором, а є обов`язковим відшкодуванням, передбаченим законом. Просить позов задоволити в повному обсязі, а також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у відсутності позивача та її представника, при цьому зазначив, що позов підтримує, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах із ЛМКП «Львівтеплоенерго» з 18.05.1998 по даний час.Зокрема, 01.09.2007 вона була переведена на посаду апаратника хімводоочищення 4 розряду, згідно наказу №31-к від 31.08.2007, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 28.09.1973 року.

У відповідності дост.43 Конституції Україниправо на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно дост. 96 КЗпП Україниосновою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Статтею 97 КЗпП Українипередбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно із ч.3ст.6 Закону України «Про оплату праці»тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

У відповідності дост.3 Закону України «Про оплату праці»мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Із постановиЗалізничного районногосуду м. Львова від 14.11.2013 року вбачається, що директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1ст.41 КУпАП, а саме за порушення вимог п.2.2 Генеральної, галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2013 роки, ст. ст.96,97 КЗпП Українита ч.3ст.6 Закону України «Про оплату праці», тарифна ставка розраховувалась з 01.07.2010 по 30.04.2012, виходячи з мінімальної зарплати 744 грн. при встановленняЗаконом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 - 907 грн., чим порушено вимогист. 95 КЗпП України. З 01.05.2012 по 30.04.2013, виходячи з мінімальної зарплати 869 грн., при встановленніЗаконом України «Про державний бюджет України на 2012 рік»мінімальної заробітної плати з 01.04.2012 - 1094 грн., чим порушено вимогист. 95 КЗпП України. З 01.05.2013 розрахована, виходячи з мінімальної заробітної плати 922 грн., при встановленніЗаконом України «Про державний бюджет України на 2013 рік»мінімальної заробітної плати з 01.01.2013 - 1147 грн., чим порушено вимогист.95 КЗпП України. Виходячи з наведеного з 01.05.2013 годинна тарифна ставка машиніста берегових насосних станцій ІІ розряду становить 11,59 грн., годинна тарифна ставка старшого машиніста турбінного відділу 5 розряду - становить 16,53 грн., годинна тарифна ставка слюсаря з ремонту паро газотурбінного устаткування 5 розряду - становить 16,23 грн., посадовий оклад начальника зміни станції становить 4199 грн., старший майстер виробничої дільниці 1 гр. - 3986 грн., начальник цеху - 4214 грн., тобто при розробленні тарифної сітки для робітників виробничих підрозділів на підприємстві встановлено мінімальні годинні тарифні ставки робітників виробничих підрозділів у розмірі меншому ніж встановлений Галузевою угодою на 2010-2012 роки та в порушення вимогст.115 КЗпП України,ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується по мірі надходження коштів два рази на місяць, а не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду за який здійснюється виплата.

Окремою ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 26.02.2015 встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» не дотримано умов колективного договору, а саме п. 16.1 Колективного договору на 2012-2013 роки та п.1.1.3 Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2011 роки та п.2 Територіальної угоди на 2012-2014 роки в частині визначення тарифної ставки.

Відповідно до ч.4ст.82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, вищевказаними судовими рішеннями встановлено порушення відповідачем вимог законодавства про оплату праці в період 2010-2015 років в частині визначення розміру тарифної ставки. Отже, ця обставина не потребує додаткового доведення.

Наказами ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідач встановлював мінімальні тарифні ставки робітника першого розряду, на основі яких проводив розрахунок і виплату заробітної плати, однак, визначена відповідачем заробітна плата не відповідалаЗакону України «Про державний бюджет України».

Так, наказом ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 21.07.2010 №186 встановлено з 01.07.2010 мінімальну тарифну ставку робітника І розряду в розмірі 892, 80 грн.; наказом ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 23.04.2012 №150 встановлено з 01.05.2012 мінімальну тарифну ставку робітника І розряду в розмірі 1042, 80 грн.; наказом №170 від 29.04.2013 з 01.05.2013 в розмірі 1 106,40 грн., наказом №176 від 30.04.2014 з 01.05.2014 в розмірі 1 152 грн. (з розрахунку мінімальної заробітної плати 960 грн.), наказом №264 від 27.06.2014 з 01.07.2014 в розмірі 1 204, 80 грн. (з розрахунку мінімальної заробітної плати 1004 грн.)

Разом з тим, Законом України«Про Державнийбюджет Українина 2010рік» передбачено, що мінімальна заробітна плата станом на 01.07.2010 становила 888 грн., Законом України«Про Державнийбюджет Українина 2012рік» передбачено, що мінімальна заробітна плата станом на 01.05.2012 становила 1 094 грн., Законом України«Про Державнийбюджет Українина 2013рік» встановлено мінімальну заробітну плату станом на 01.05.2013 становила 1147 грн., Законом України«Про Державнийбюджет Українина 2014рік» мінімальна заробітна плата станом на травень та липень 2014 року складала 1 218 грн.

Таким чином, наказами ЛМКП «Львівтеплоенерго» «Про зміни в оплаті праці працівників» неправомірно зменшено встановленийЗаконом України «Про Державний бюджет України»розмір мінімальної заробітної плати, чим порушено трудові права позивача, зокрема, право на належний рівень оплати праці, передбачений законодавством.

З розрахунків позивача вбачається, що заборгованість ЛМКП «Львівтеплоенерго» по невиплаті позивачу основної заробітної плати, що складає різницю між посадовим окладом штатного розкладу та посадовим окладом на підставі мінімальної заробітної платити згідно з держбюджетом, за період з січня 2010 року по червень 2015 року становить 34 872 грн. 78 коп., доплата за шкідливі умови праці становить 2789 грн. 54 коп, доплата за роботу в нічний час становить 4354 грн. 29 коп., компенсація втрати частини доходу у зв`язку з невиплатою заробітної плати в розмірі становить 53738 грн. 63 коп. Вказані розрахунки відповідачем не оспорені і не спростовані, а тому суд приймає їх до уваги.

Згідно з ч. 2ст. 100 КЗпП Українина важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я встановлюється підвищена оплата праці.

Відповідно до п.17.8 Колективного договору ЛМКП Львівтеплоенерго» на 2009-2010 роки, п. 17.6 Колективного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» на 2012-2013 роки визначено за роботу у важких і шкідливих умовах праці визначено доплату в розмірі до 12 % тарифної ставки (посадового окладу) та за роботу в нічний час в розмірі 40 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Як вбачається із відомостей, що містяться в розрахункових листках, доплата за шкідливі умови праці встановлена ЛМКП «Львівтеплоенерго» в розмірі 8% від тарифної ставки (посадового окладу) позивача.

Згідно поданого позивачем розрахунку сума невиплачених доплат за шкідливі умови праці становить 2789 грн. 54 коп., доплата за роботу в нічний час становить 4354 грн. 29 коп.

З огляду на те, що встановлений відповідачем розмір тарифної ставки (посадового окладу) був заниженим та не відповідав вимогам чинного законодавства, відтак відповідно заниженим є і розмір надбавки за шкідливі умови праці та за роботу в нічний час, а відтак приходжу до висновку, що з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 , слід стягнути основну заробітну плату у розмірі 34872 грн. 78 коп., доплату за шкідливі умови праці в розмірі 2789 грн. 54 коп, доплату за роботу в нічний час в розмірі 4354 грн. 29 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку з невиплатою заробітної плати, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост.34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, що провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з ст. ст.1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), а саме у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам грошових доходів: пенсії, соціальних виплат, стипендії, заробітної плати (грошового забезпечення тощо).

Таким чином, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем не було вжито жодних заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, суд прийшов висновку про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на корить ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із невиплатою заробітної плати у розмірі 53 738 грн. 63 коп.

Необгрунтованими є доводи представника відповідача про те, що до даних правовідносин не може застосуватися положення ч.2ст.233КЗпП України в частині не обмеження строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 233 КЗпП Україниу разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013надано офіційне тлумачення положень ч. 2ст. 233 КЗпП України, статтям1,2 Закону України «Про оплату праці», зокрема, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заробітної плати, яка не була своєчасно нарахована та виплачена роботодавцем, не обмежуються будь-яким строком.

Крім того,згідно зч.1ст.133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує положення ст. 137 ЦПК України, за якими за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з наданих суду документів, зокрема, акту виконаних робіт від 30.06.2020, складеного на підставі договору про надання правової допомоги від 21.10.2019, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Мандюком О.О., та квитанції №26 від 30.06.2020, сума понесених позивачем витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою у даній справі, складає 3 500 грн., а тому така підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду із позовом звільнений від сплати судового збору у відповідності дост. 5 ЗУ «Про судовий збір». Таким чином, з відповідача на користь держави слід стягнути 840 грн. 80 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст.10,11,12,13,76-81,259,265,273,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задоволити. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (місце знаходження м. Львів, вул. Д.Апостола,1, ЄДРПОУ 05506460) в користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість зневиплаченої заробітноїплати врозмірі 95 755 (дев`яносто п`ять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) 24 коп., з яких основна заробітна плата у розмірі 34 872 (тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 78 коп., доплату за шкідливі умови праці в розмірі 2789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 54 коп, доплату за роботу в нічний час в розмірі 4354 (чотири тисячі триста п`ятдесят чотири) грн. 29 коп., компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з невиплатою заробітної плати в розмірі в розмірі 53738 (п`ятдесят три тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 63 коп.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (місце знаходження м. Львів, вул. Д.Апостола,1, ЄДРПОУ 05506460) в користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (місце знаходження м. Львів, вул. Д.Апостола,1, ЄДРПОУ 05506460) в користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча: