Справа № 161/20569/19

Провадження № 2-о/161/40/20

У Х В А Л А

20 липня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Бондаренка В.Г. ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьк заяву представника заявника Бондаренка Віктора Геннадійовича про відвід судді Ковтуненка В.В.,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває цивільна справа № 161/20569/19 за заявою адвоката Бондаренка Віктора Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи Служба у справах дітей Луцької міської ради, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

Представником заявника Бондаренком В.Г. до суду подано письмову заяву про відвід судді.

Просить суд задовольнити заяву про відвід судді Ковтуненка В.В. від розгляду цивільної справи № 161/20569/19 та передати її на розгляд іншому судді цього ж суду з підстав, викладених в заяві.

Дослідивши письмові матеріали справи та письмові матеріали, які додані до заяви в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Ковтуненка В.В. не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Судом при розгляді заяви встановлено, що в провадженні суду перебуває цивільна справа № 161/20569/19 за заявою адвоката Бондаренка Віктора Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи Служба у справах дітей Луцької міської ради, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому суд звертає увагу представників учасників справи та вказує, що однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, головною метою якого є відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є обґрунтовані сумніви.

Також суд зазначає, що згідно із статтею 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В практиці Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду розмежовується суб`єктивний та об`єктивний аспекти.

При цьому щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників адміністративного процесу.

Також суд звертає увагу представника заявника на те, що у відповідності до положень пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Крім цього суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

В свою чергу, відповідно до положень статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Судом встановлено і це підтверджується ухвалу суду від 17 грудня 2019 року (а.с. 20), представник заявника Бондаренко В. Г. особисто отримав 13 січня 2020 року (а.с. 22).

Однак стороною позивача у встановлений законом строк взагалі до суду не було подано заяви про відвід головуючому судді Ковтуненко В.В., оскільки така заява була подана до суду лише 28 січня 2020 року (а.с. 29).

При цьому, взагалі не заслуговують на увагу суду і не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід твердження представника заявника Бондаренка В.Г . Оскільки такі твердження є його особистими судженнями та незгодою з процесуальними рішеннями судді, зокрема, окремою ухвалою від 23 жовтня 2019 року.

Враховуючи норми чинного законодавства можна зробити висновок, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, а намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання заяви про відвід судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду, що забороняється законом.

Крім того, суд звертає увагу, що підстави для відводу судді, викладені у поданій до суду заяві, були предметом скарги адвоката Бондаренка В.Г. до ВРП на дії судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка В.В., у задоволенні відкритті дисциплінарного провадження за якою було відмовлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і вирішує питання про зупинення провадження у справі.

Керуючись ч. 3 ст. 40, п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту зупинити до вирішення питання про відвід судді Ковтуненка В.В.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала в повному об`ємі складена

27 липня 2020 року.

Суддя В.В. Ковтуненко