Справа № 461/1829/20 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 33/811/690/20 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Маліновської-Микич О.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Квика Володимира Миколайовича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 14 травня 2020 року,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 Митного кодексу України закрито.

Вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №4612/20900/19 від 01 грудня 2019 року товар прийнято реалізувати в порядку, визначному ч.4 ст. 243 МК України.

Згідно з протоколом про порушення митних правил, 01 грудня 2019 року близько 11 години 59 хвилин громадянин ОСОБА_1 в якості водія, рейсовим автобусом марки «VAN HOOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідував по маршруту «Мелітополь - Кельн», через митний кордон України м/п «Грушів» Львівської митниці. В ході проведення письмового декларування ОСОБА_1 подав митну декларацію, в якій вказав товар, а саме: особисті речі, підкрильник БМВ - 1 шт., запчастини до паливного насоса, поплавок 1 шт., кришки до радіатора - 5 шт., продукти, подушки під мотор - 2 шт. колеса 4 шт., ровер і телевізор - 2 шт. Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем № 423», під час проведення митного огляду транспортного засобу у салоні автобуса (без ознак приховування) було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме одяг в асортименті. Про наявність товару ОСОБА_1 під час усного опитування не заявив, в митній декларації не вказав, документів щодо походження чи вартості товару митному органу не надав.

Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковано за ст.472 МК України, як переміщення через митний кордон України вищевказаного товару шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовiрних вiдомостей про товари, обсяги яких перевищують неоподатковувану норму переміщення товарів через митний кордон України.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, представник Галицької митниці Держмитслужби Квик В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 14 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання товару на складі митниці.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог представник митного органу покликається на те, що висновок судді є помилковим та необґрунтованим. На його переконання, у діях ОСОБА_1 наявний склад порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, оскільки, ураховуючи позицію останнього, такий свідомо розуміючи протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав її шкідливі наслідки, не перевірив вміст багажу, який переміщувався в автобусі, адже до митного контролю квитанцію на багаж не пред`явив.

Заслухавши представникаГалицької митниціДержмитслужби напідтримання поданоїапеляційної скарги, ОСОБА_1 , який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За змістом ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, висновки судді, що викладаються у постанові, в силу вимог ст.283 КУпАП повинні ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, та підтверджуватися не лише належними, допустимими доказами, але й у своїй сукупності та взаємозв`язку незаперечними та достатніми доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

На митний орган, як на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративне правопорушення, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів та доведення фактів й обставин, викладених в протоколі. Натомість суд обмежений доводами та доказами, наданими сторонами у справі, та приймає рішення на основі проведеного їх аналізу на оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, митним органом ставиться у провину ОСОБА_1 вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, відповідальність за якою настає у випадку недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

В рішенні «Надточій проти України» Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що «положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції».

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини» в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, митним органом надано суду протокол про порушення митних правил від 01 грудня 2019 року №4612/20900/19 (а.с.1-5), копію контрольного талону ТЕС № 244632 (а.с.8), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу з фототаблицями (а.с.11-12, 13-30), митну декларацію ОСОБА_1 (а.с.31), опис предметів (а.с.32), доповідну записку (а.с.34-35), висновок товарознавчої експертизи від 06 лютого 2020 року №1420003400-0054 (а.с.44-49).

Так, згідно з протоколом про порушення митних правил від 01 грудня 2019 року №4612/20900/19 (а.с.1-5) 01 грудня 2019 року близько 11 години 59 хвилин громадянин ОСОБА_1 повертався рейсовим автобусом марки «VAN HOOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по маршруту «Мелітополь - Кельн» в якості водія через митний кордон України м/п «Грушів» Львівської митниці в напрямку в`їзд в Україну смугою руху «червоний коридор» (контрольний талон для проходження по «червоному коридору» серія ТЕС, номер НОМЕР_2 ). В ході проведення письмового декларування ОСОБА_1 в митній декларації заявив про наявність у нього товару, а саме: особисті речі, підкрильник БМВ - 1 шт., запчастини до паливного насоса, поплавок 1 шт., кришки до радіатора -5 шт., продукти, подушки під мотор - 2 шт. колеса 4 шт., ровер і телевізор 2 шт., загальною вагою 50 кг. та відсутність будь-яких товарів, які обмежені для переміщення, або підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню. Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом ПМК «№423» та ОНП «423» Львівської митниці ДФС в ході проведення митного контролю рейсового автобусу в боксі поглибленого огляду в його салоні було виявлено товар, який не був задекларований за встановленою формою, а саме: сорочка чоловіча з маркуванням «CASA MODA PREMIUM MADE IN EUROPA Art.Nr. 393284200» в кількості 7 шт., вартості однієї сорочки 54,99 євро; сорочка чоловіча з маркуванням «CASA MODA CLUB Art.Nr. 493254200» в кількості 5 шт., вартості однієї сорочки 54,99 євро; сорочка чоловіча з маркуванням «CASA MODA CLUB Art.Nr. 493252700» в кількості 7 шт., вартості однієї сорочки 59,99 євро; сорочка чоловіча з маркуванням «CASA MODA PREMIUM Art.Nr. 393284200» в кількості 7 шт., вартості однієї сорочки 54,99 євро; сорочка чоловіча з маркуванням «CASA MODA SPORT Art.Nr. НОМЕР_3 » в кількості 8 шт., вартості однієї сорочки 44,99 євро; сорочка чоловіча з маркуванням «CASA MODA SPORT Art.Nr. НОМЕР_3 » в кількості 7 шт., вартості однієї сорочки 44,99 євро; сорочка чоловіча з маркуванням «CASA MODA PREMIUM Art.Nr. 383060000» в кількості 11 шт., вартості однієї сорочки 54,99 євро; сорочка чоловіча з маркуванням «CASA MODA Art.Nr. 493254200» в кількості 2 шт., вартості однієї сорочки 59,99 євро; сорочка чоловіча з маркуванням «Pierre cardin DENIM ACADEMY Art.Nr. 5874/000/26983» в кількості 3 шт., вартість буде встановлена додатково; сорочка чоловіча з маркуванням «Pierre cardin DENIM ACADEMY Art.Nr. 53974/000/92322» в кількості 4 шт., вартість буде встановлена додатково; сорочка чоловіча з маркуванням «Pierre cardin DENIM ACADEMY Art.Nr. 5856/000/26976» в кількості 4 шт., вартість буде встановлена додатково; кофта чоловіча з маркуванням «Pierre cardin Art.Nr. 54609/000/92434» в кількості 6 шт., вартість буде встановлена додатково; куртка чоловіча з маркуванням «Pierre cardin REAL DOWN Art./Col. 4590/7000, FA.Nr. 1920/720/137/00/02» в кількості 3 шт., вартість буде встановлена додатково; куртка чоловіча з маркуванням «Pierre cardin Art./Col. 4587/3000, FA.Nr. 1920/720/137/00/02» в кількості 3 шт., вартість буде встановлена додатково; куртка чоловіча з маркуванням «Pierre cardin DENIM ACADEMY Art. 4581 FA.Nr. 1920/720/1858/00/02» в кількості 4 шт., вартість буде встановлена додатково; шапка з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 6 шт., вартості однієї шапки 39,95 євро; шапка з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 6 шт., вартості однієї шапки 29,95 євро; шапка з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 6 шт., вартості однієї шапки 34,95 євро; шапка з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 2 шт., вартості однієї шапки 24,95 євро; шапка з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 4 шт., вартості однієї шапки 15,95 євро; шапка з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 2 шт., вартості однієї шапки 19,95 євро; шарф з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 4 шт., вартості одного шарфа 44,95 євро; шарф з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 4 шт., вартості одного шарфа 39,95 євро; шарф з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 1 шт., вартості одного шарфа 69,95 євро; шарф з маркуванням «bugatti we are europe» в кількості 1 шт., вартості одного шарфа 59,95 євро.

На думку уповноважених осіб митного органу, дії ОСОБА_1 , як водія автобуса, полягали в порушенні процедури декларування та недекларування за встановленою формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про наявність та кількість товару, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для складання протоколу про порушення митних правил стала митна декларація, подана ОСОБА_1 01 грудня 2019 року, та виявлений у автобусі незадекларований товар.

В підтвердження обставин, викладених у протоколі, митним органом долучено до матеріалів справи акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу з фототаблицями до нього (а.с.11-12, 13-30), з якого вбачається, що в ході проведення митного контролю рейсового автобусу у боксі поглибленого огляду в його салоні було виявлено наведений вище товар, який не був задекларований за встановленою формою.

Водночас з вказаного акта та фототаблиць до нього, на яких зафіксовано лише зображення виявленого товару, неможливо встановити конкретне місцерозташування вказаного одягу, натомість в акті огляду є покликання на виявлення товару без ознак приховування в салоні автобуса, який є загальнодоступним для кожного його пасажира.

Згідно з наявною в матеріалах справи митною декларацією ОСОБА_1 (а.с.31), останній задекларував: особисті речі, підкрильник БМВ - 1 шт., запчастини до паливного насоса, поплавок 1 шт., кришки до радіатора -5 шт., продукти, подушки під мотор - 2 шт. колеса 4 шт., ровер і телевізор 2 шт.

Поряд з тим, матеріали справи не містять у собі інших декларацій осіб, які переміщувалися через митний кордон України рейсовим автобусом «VAN HOOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 01 грудня 2019 року, натомість, як вбачається з контрольного талону ТЕС № 244632 (а.с.8) у такому перебувало тридцять п`ять осіб.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, та пояснив, що 01 грудня 2019 року автобус марки «VAN HOOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням та керуванням водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 здійснював міжнародний рейс за маршрутом «Кельн-Мелітополь» та перевозив 30 пасажирів. Прибувши на митний кордон України, водіям та пасажирам дали заповнювати декларації, після чого їх автобус відправили на поглиблений огляд. Пасажири автобуса забирали весь свій багаж для огляду, та коли пасажири рушили у другий відсік, водії запримітили дві великі сумки. Один із водіїв пішов опитувати людей, хто залишив свої сумки, проте ніхто не визнав, що це їх багаж. Опісля водії заїхали на яму поглибленого огляду разом з цими сумками, в яких і виявили нові речі.

Як на місці проведення огляду, складання протоколу про порушення митних правил, так і в суді першої інстанції ОСОБА_1 заперечив належність йому виявленого митним органом незадекларованого товару.

Окрім цього, у судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 , вказав, що є другим водієм автобуса «VAN HOOL», який слідував по маршруту «Мелітополь - Кельн». Товар ОСОБА_1 не належить. Він разом з ОСОБА_1 під час митного оформлення запитували у пасажирів автобуса кому належить товар, однак ніхто з пасажирів не визнав даний товар своєю власністю.

Умови та правила перевезень, відповідальність перевізників, порядок подання претензій та позовів регламентовані Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу, ратифікованою Законом України № 581-XIV ( 581-14 ) від 08.04.1999 року.

Згідно з главою 2 статті 2 п.2 згаданої Конвенції, форма квитка, багажної квитанції та формуляра затверджується державними компетентними органами в галузі автомобільного транспорту перевізника і визнається державними компетентними органами в галузі транспорту інших держав, територіями яких здійснюється перевезення. Державні компетентні органи в галузі автомобільного транспорту розробляють єдині форми квитка, багажної квитанції та формуляра, що затверджуються державними компетентними органами в галузі транспорту держав, територіями яких здійснюється перевезення.

Відповідно до«Правил надання послугпасажирського автомобільноготранспорту»,затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 18лютого 1997року №176,а самеп.147на водіяавтобуса покладеніобов`язки: мати посвідченняводія направо керуваннятранспортними засобамивідповідної категорії; виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації автобуса; мати із собою і пред`являти для перевірки уповноваженим особам передбачені законодавством документи; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса; приймати, розміщувати та видавати багаж пасажирам на передбачених графіком руху зупинках; стежити за виконанням пасажирами своїх обов`язків та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі; здійснювати висадку пасажирів у разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезення; вживати необхідних заходів до забезпечення безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку, а також у разі вимушеної зупинки на залізничному переїзді; перевіряти під час посадки на приміському або міжміському маршрутах наявність в осіб квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу; зупиняти під час виконання рейсу в режимі маршрутного таксі автобус для посадки на вимогу в місцях зупинки громадського транспорту, а також в інших місцях, але не ближче ніж за 100 метрів від місця зупинки громадського транспорту, якщо це не суперечить Правилам дорожнього руху;зупиняти автобусдля посадкита висадкипасажирів навідстані небільше ніж0,05-0,1метра відкраю проїзноїчастини дороги; пройти перед виїздом на маршрут медичний огляд, забезпечити перевірку технічного стану і комплектності транспортного засобу; дотримуватися визначеного законодавством режиму праці та відпочинку; бути охайно одягненим, чемно поводитися з пасажирами; оголошувати найменування і тривалість зупинки; продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса у передбачених законодавством випадках; забезпечити у разі відставання пасажира від автобуса на шляху прямування збереження його ручної поклажі, багажу; у разіздійснення приміських,міжміських абоміжнародних перевезеньнадавати допомогупасажирам зчисла осібз інвалідністюта іншихмаломобільних групнаселення врозміщенні ручноїпоклажі,багажу,крісел колісних,палиць,милиць,ходунків таінших особистих речей,а такожпід часпосадки вавтобус івисадки знього; уразі обслуговуванняпасажирів зчисла осібз інвалідністюта іншихмаломобільних групнаселення перевірятипісля прибуттяїх допункту призначення,чи здійснилитакі пасажиризаплановану висадкута чине забулибагаж та/аборучну поклажу,особисті речі; забезпечувати перевезення багажу в багажних відділеннях автобуса (у разі їх наявності) або розміщення так, щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж салону автобуса та не блокувати доступ до основних і аварійних виходів; надавати допомогу особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення під час посадки в автобус і висадки з нього, у тому числі особисто піднімати та опускати механічні апарелі та механізми з метою створення умов для зручного користування зазначеним транспортним засобом особами, які пересуваються на кріслах колісних.

Таким чином, в обов`язки водіїв не входить перевірка (облік), огляд багажу пасажирів, а отже водії не перевіряють (обліковують) багаж.

Окрім цього,згідно зп.145вказаних Правил,серед числаобов`язків,покладених наперевізника,є обов`язок видавати водіям та іншим працівникам передбачені законом документи.

Відповідно до наявного у матеріалах справи листа директора ТзОВ «Вінев», Міністерством транспорту та зв`язку України (Міністерством інфраструктури України) розроблено єдину форму міжнародного квитка від 25 травня 2006 року, затверджену наказом №503 Кабінету Міністрів України в галузі транспорту держав, якими здійснюється перевезення відповідно до «Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу», ратифікованої Законом України № 581-XIV від 08.04.1999 року. Так, у вартість проїзду входить вартість багажу, а тому, відповідно, не використовується додатково багажна квитанція.

Отже, з вказаного листа та нормативно визначених обов`язків водія та перевізника вбачається, що водій наділений правом видавати пасажирові відповідні проїзні документи у обсягах, наданих самим перевізником, а отже, оскільки самим перевізником не видано додатково водієві багажних квитанцій, такі відповідно не видавалися пасажирам, чим спростовуються твердження апеляційної скарги представника митниці.

Таким чином, судом встановлено, що переміщуваний в рейсовому автобусі «VAN HOOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , багаж пасажирів не був ідентифікований, такий в силу повноважень водія не перевірявся (не обліковувався) та не ідентифікувався, натомість незадекларований товар без ознак приховування був виявлений в салоні автобуса, який є загальнодоступним для кожного його пасажира.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, суддя місцевого суду дійшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, з чим погоджується і апеляційний суд, оскільки досліджені по справі докази приводять до висновку, що вина ОСОБА_1 не доведена і не встановлена митним органом, а матеріали справи не містять інформації щодо пасажирів автобуса, відсутні їх митні декларації та пояснення, тобто за наявності заперечення ОСОБА_1 факту приналежності йому виявленого одягу, жоден з доказів, що містяться у матеріалах справи, не виключає зворотного та не підтверджує факту належності йому незадекларованих товарів, переміщення цих товарів через митний кордон України саме останнім, чи факту вилучення таких саме у нього.

Належних та допустимих доказів, окрім протоколу та акта про проведення митного огляду транспортного засобу, які б беззаперечно свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, до суду першої інстанції митним органом не надано, як і не надано суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідна позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ». Зокрема, у рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

З огляду на наведене, на переконання апеляційного суду, представниками митного органу не надано суду достатніх доказів на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, поза розумним сумнівом.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що суддя районного суду за результатами ретельної перевірки всіх наявних у справі доказів, прийняв законне, обґрунтоване та справедливе рішення, а тому у відповідності до п.1 ч. 8 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, ст. 529 МК України,

п о с т а н о в и в :

постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 14 травня 2020 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 Митного кодексу України закрито, залишити без змін, апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Квика Володимира Миколайовича без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду О.В. Маліновська-Микич