Справа №521/4368/20
Номер провадження 3/521/5949/20
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Граніна В.Л.,
при секретарі Шкребтієнко Г.М.,
за участю:
представника Одеської митниці Держмитслужби Кептене Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Одеської митниці Держмитслужби за протоколом складеним відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 470 МК України,
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №2656/50000/19 від 03.10.2019 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами у відношенні гр. ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України.
З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 03.10.2019 року о 12 годині 41 хвилині в зону митного контролю відділу митного оформлення №2 (міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка») митного поста «Аккерман» Одеської митниці ДФС, напрямком з України до Молдови, смугою руху «Автобусна смуга» прибув автобус марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , (країна реєстрації - UA), сполученням «м. Одеса (Україна) м. Кишинів (Молдова),» під керуванням громадянина України ОСОБА_2 . В якості пасажира у вказаному транспортному засобі слідувала гр. ОСОБА_1 .
В ході перевірки, відповідно до інформації, отриманої з використанням Єдиної автоматизованої інформаційної системи та АСМО «Інспектор» встановлено, що гр. ОСОБА_1 29.09.2018 року о 00 годин 32 хвилини ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Кучурган-Первомайськ» митного поста «Кучурган» Одеської митниці ДФС транспортний засіб особистого користування марки «TOYOTA HIGHLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 , (країна реєстрації GE), в митному режимі «транзит», тобто, оформлений із звільненням від сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів, лише з метою транзиту через митну територію України. Для продовження строку транзиту гр. ОСОБА_1 до митних органів не зверталась.
Таким чином, на думку митного органу, враховуючи норми Митного кодексу України (у редакції Закону України від 08.11.2018 року № 2612-VIII) та вимоги листа Державної фіскальної служби України від 01.08.2019 року № 24927/7/99-99-20-02-02-17, гр. ОСОБА_1 перевищила встановлений ст. 95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля «TOYOTA HIGHLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 , (країна реєстрації GE), що перебував під митним контролем та митне оформлення якого не завершено, більше ніж на тридцять діб.
За вказаних обставин, на підставі ст.ст. 459, 494 МК України, посадовою особою митниці складено протокол про порушення митних правил, за ознаками ч. 6 ст. 470 МК України.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймала, однак приймала участь її захисник, яка надала пояснення та просила провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Представник митниці приймав участь у судовому засіданні, просив розглянути справу та прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши в сукупності зібрані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, виходячи з наступного.
Постановою суду від 24.04.2020 року матеріали справи були повернуті судом до митного органу для проведення додаткової перевірки.
За результатом проведення перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 470 МК України (перевищення встановленого ст. 95 МК України граничного строку доставки транспортного засобу - «TOYOTA HIGHLANDER», р/н НОМЕР_3 , більше ніж на десять діб). За вказаним фактом у відношенні гр. ОСОБА_1 складений протокол про порушення митних правил №0477/50000/19 від 16.02.2019 року, за яким її визнано винною у вчиненні порушення митних правил та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 8 500 гривень. На виконання вказаної постанови гр. ОСОБА_1 сплатила штраф у повному обсязі, що підтверджується наданими квитанціями.
03 жовтня 2019 року відносно гр. ОСОБА_1 було складено інший протокол про порушення митних правил, на підставі вищевикладених обставин, який розглядається судом в рамках даної адміністративної справи.
Подальшою перевіркою встановлено, що відповідно до митної декларації «ІМ» 40 АА №UA901010/2019/015101 від 06.12.2019 року, яка була оформлена Дніпровською митницею Держмитслужби, автомобіль марки «TOYOTA HIGHLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN - код НОМЕР_4 , оформлено у митному відношенні, сплачено належні митні платежі та добровільно внесено до державного бюджету за кодом «093» кошти в сумі, що дорівнює розміру п`ятистам неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8 500 грн.
25 листопада 2018 року набрав чинності ЗУ №2612 від 08.11.2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».
Згідно з вимогами абзацу другого пункту 93 Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України, здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Враховуючи викладене, у разі митного оформлення транспортного засобу, зазначеного у пункті 93 Розділу, з дотриманням умов, визначених абзацом першим пункту 93 Розділу, вчинення порушень митних правил, передбачених статтями 470, 481 та 485 МК України особою, відповідальною за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту такого транспортного засобу, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цими статтями.
При цьому, якщо протокол про порушення митних правил, за ознаками правопорушень, передбачених статтями 470, 481 та 485 МК України, складено, але під час провадження здійснено митне оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим пункту 93 Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України, має розглядатись питання про закриття провадження в справі про порушення митних правил.
У судовому засіданні захисником особи було надано документи на підтвердження того, що транспортний засіб був розмитнений у встановленому законом порядку з сплатою усіх необхідних митних платежів. Дана обставина також було підтверджена представником митниці.
Крім цього, на виконання вимог митного законодавства, в ході здійснення митного оформлення транспортного засобу «TOYOTA HIGHLANDER», р/н НОМЕР_3 , гр. ОСОБА_1 добровільно внесено до державного бюджету за кодом «093» кошти в сумі, що дорівнює розміру п`ятистам неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8 500 грн.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.51КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування ОСОБА_3 "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".
У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження по справі.
Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, ст. ст. 471, 522, 527 МК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України.
Постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Головуючий
