311/3611/19

28.07.2020

Провадження №1-в/311/97/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Василівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Вахненко Н.М. про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно засудженої вироком Василівського районного суду Запорізької області 28.10.2019 року ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника Василівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області Вахненко Н.М. звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з поданням про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону.

Подання вмотивоване тим, що вироком Василівського районного суду Запорізької області від 28.10.2019 року ОСОБА_1 засуджена за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, та відповідно до ст.ст75, 76 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 1 рік.

01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року, яким зменшено межі покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Отже, орган пробації у поданні просить на підставі ч.3 ст.74 КК України, ст.537 КПК України вирішити питання щодо приведення вказаного вище вироку у відповідність з діючим законодавством шляхом вирішення питання про зниження санкції ч.1 ст.185 КК України до максимальної межі покарання.

Засуджена ОСОБА_1 , прокурор, представник Васлівської РВ філії ДУ «Центр пробації» належним чином повідомлені про розгляд подання, в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, згідно ст.539 КПК України їх неявка не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України суд, під час виконання вироків має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 та 3 ст.74 КК України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) по вирішенню питання, пов`язаного із виконанням вироку суду, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.13 ч.1 ст.537 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які

відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII.

Вказаним Законом внесені зміни до ч.1 ст.185 КК України, якими встановлено, що таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років. Отже, відповідно до внесених змін у статтю не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Згідно ч.3 ст.74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч.1 ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Разом з тим, за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 28.10.2019 року ОСОБА_1 засуджена за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, та відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 1 рік, що унеможливлює застосування норми п.13 ч.1 ст.537 КПК України.

Аналізуючи положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення судового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VII від 22.11.2018року, який набрав законної сили 01.07.2020 року, і має зворотню дію в часі в частині санкції ч.1 ст.185 КК України, у зв`язку з виключенням такого виду покарання як позбавлення волі, а також положення ст.ст.72, 74, 75 КК України, суд приходить до висновку, що відділ з питань пробації може звертатися до суду з клопотанням про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року виключно у випадку реального відбування засудженим призначеного вироком покарання. Однак вироком суду до засудженої ОСОБА_1 застосоване положення ст.75 КК України і вона звільнена від відбування покарання з випробуванням, тобто фактично призначене покарання у виді позбавлення волі засудженою не відбувається, а тому вирішення питання щодо приведення вироку суду у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення судового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VII від 22.11.2018 року та застосування положень ч.3 ст.74 та ч.1 ст.72 КК України та зарахування відбутої частини покарання є неможливим.

Крім того, будь-яких негативних наслідків для засудженої не настає, оскільки у випадку виконання нею покладених на неї обов`язків та не вчинення нового злочину після закінчення іспитового строку засуджена звільняється судом від призначеного їй

покарання , в той час як у разі скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженої для відбування призначеного покарання, суд може вирішити питання про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення судового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 72, 74, 75, 78 КК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання заступника начальника Василівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Вахненко Н.М. про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно засудженої ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня отримання ухвали.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.О.Нікандрова