Справа № 158/1921/20
Провадження № 3/0158/676/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2020 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
за ч. 3 ст.126 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 року, судді Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л. було передано для розгляду матеріали адміністративної справи №158/1921/20, провадження №3/0158/676/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
06.08.2020 року суддею Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л. заявлено самовідвід у вищевказаній справі, оскільки до початку судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 є цивільним чоловіком діючого помічника судді Ківерцівського районного суду Волинської області Єндрущак Ю.В.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до ст. 9 даного Закону, суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.
Відповідно до ст. 48 даного Закону, суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді або самовідвід, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід). Однак, відповідно з ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» (від 29 червня 2004 року №1906-IV), чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п.55 Рішення Європейського Суду з прав людини «Гурепка проти України» з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції (995_004), та, відповідно, й статті 2 Протоколу N 7 до Конвенції (994_804) (див. Engel and others v. the Netherlands, judgment of 8 June 1976, Series A no. 22, параграфи 82-83; Ozturk v. Germany, judgment of 21 February 1984, Series A no. 73, параграфи 48-50; Escoubetv. Belgium judgment [GC], no.26780/95, параграф 32, ECHR 1999-VII; Ezeh and Connors v. the United Kingdom [GC], nos.39665/98 and 40086/98, ECHR 2003-X).
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід (самовідвід), порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід), та визначення підсудності. Проте діючий Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає відповідні статті, а тому, при розгляді заяви про відвід (самовідвід), слід застосувати аналогію права.
Відповідно ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Згідно ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75-76 цього Кодексу суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
У справі «Білуха проти України», рішення від 09.11.2006 р., ЄСПЛ зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
У справі «Ветштан проти Швейцарії», рішення від 28.10.1998 р. зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, враховуючи положення ст.245 КУпАП, одним із завдань якої є об`єктивне з`ясування обставин справи та відповідно до ст.248 КУпАП, з метою недопущення сумнівів щодо упередженості та необ`єктивності розгляду даної справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід.
Із змісту ст. 81 КПК України вбачається, що заява про самовідвід може бути подана тим суддею, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження або скарга.
На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 щодо якого до суду надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП є цивільним чоловіком діючого помічника судді Ківерцівського районного суду Волинської області Єндрущак Ю.В., тому з метою усунення обставин, які можуть викликати сумніви у об`єктивності та неупередженості судді, доходжу до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви про самовідвід у даному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 48, 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, ст.8 Конституції України, ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», ст. ст. 75, 81 КПК України, ст. ст. 283, 284 КУАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В
Заяву про самовідвід судді Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л. у справі № 158/1921/20, провадження №3/0158/676/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП - задовольнити.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 158/1921/20, провадження №3/0158/676/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП - передати до канцелярії Ківерцівського районного суду Волинської області для його повторного перерозподілу відповідно до вимог чинного законодавства.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч
.
