ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2020Справа № 910/5399/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙСТРАНС" (вул. Черняховського, 16/30, оф. 1, м. Київ, 03190)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА АЙ ЕН СІ" (просп. Соборності, 15, оф. 1001, м. Київ, 02160)
про стягнення 289 158,75 грн
Представники сторін:
від позивача: Ковбаса В.М.,
від відповідача: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙСТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА ФЙ ЕН СІ" про стягнення 289 158,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати послуг за договором № 05022019/1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.02.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
30.04.2020 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/5399/20 та призначено підготовче засідання на 03.06.2020.
25.08.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовче засідання 03.06.2020 з`явилися представники сторін.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 06.07.2020.
01.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла уточнена позовна заява.
В підготовче засідання 01.04.2020 з`явився представник позивача.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 03.08.2020.
27.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків та відкладення розгляду справи.
В судове засідання 03.08.2020 представник відповідача не з`явився, уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
При цьому, від відповідача до суду надійшло клопотання про продовження процесуальних строків та відкладення розгляду справи.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про продовження процесуальних строків та відкладення розгляду справи у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 03.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
05.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейстранс" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА АЙ ЕН СІ" (замовник) укладено договір № 05022019/1 на транспортно-експедиторське обслуговування (надалі також - договір), за умовами якого Експедитор за оплату та за рахунок Замовника надає Замовникові комплекс послуг з організації та забезпеченім перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника (надалі іменованих «Вантажі») і вантажів Замовника в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів (надалі іменованих «Контейнери з вантажами») від місця, зазначеного Замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту:
розробки оптимального маршруту перевезення контейнерів з вантажами Замовника;
організація доставки (організація перевезення) контейнерів з вантажами Замовника морським та/або річковим видом транспорту;
організація міжнародного авіаперевезення вантажів;
оплати від імені та за рахунок Замовника всіх мит, зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з митним оформленням Вантажів Замовника;
організація страхування вантажів;
організація перевалки контейнерів з вантажами Замовника з одного виду транспорту на інший на території портів, спеціалізованих контейнерних і складських терміналів, у тому числі: організація вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання;
організація стафірування та, консолідації вантажів у контейнери для подальшого відправлення зазначеним видом транспорту або розстафірування контейнерів з вантажем Замовника;
організація надання третіми особами для Замовника послуг, пов`язаних із сепаруванням, кріпленням/спецкріпленням вантажу в транспортному засобі;
організація та сприяння в проведенні митного оформлення вантажів Замовника/контейнерів з вантажами Замовника під час перетину державного кордону України;
організація та сприяння в документальному оформленні вантажу відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів, що діють у морських портах і на окремих видах транспорту;
організація доставки (перевезення) вантажів і контейнерів з вантажами замовника авто або залізничним транспортом;
організація та/або самостійне надання інших послуг, необхідність у яких може виникнути в ході організації та забезпечення комплексу вищезазначених послуг, у тому числі, але не обмежуючись, оформлення документів, контроль місцезнаходження вантажу, організація зберігання, зважування, сканування та ін.
Міжнародне перевезення вантажів Замовника, транспортне експедирування та організацію якого здійснює Експедитор у межах надання послуг, передбачених цим пунктом Договору, оформлюється міжнародним перевізним документом (коносамент (bill of lading) - у разі морського перевезення, міжнародна автомобільна накладна (CMR) - у разі автомобільного перевезення, авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) - у разі повітряного перевезення, залізнична накладна - у разі залізничного перевезення), мультимодальний коносамент (combined bill of lading) - у разі змішаного перевезення, а також іншими міжнародними перевізними документами, передбаченими міжнародними актами, а також чинним законодавством України. Такий міжнародний перевізний документ оформлюється фактичним перевізником, залученим Експедитором до міжнародного перевезення вантажів Замовника.
Відповідно до п. 2.4 договору замовник до початку процесу відвантаження/відправлення партії вантажу узгоджує з Експедитором усі питання та видає Експедитору заявку на перевезення, що містить усі умови транспортування, перевалки, зберігання вантажу, порядок визначення ваги вантажу, вимоги до маркування та тари під час прийому/видачі на/зі склад(у), необхідності та умови стафірування/розстафірування вантажу, порядок відвантаження вантажу з пункту перевалки (Порту), а також усі реквізити щодо оформлення відвантажувальних документів. Заявка на перевезення направляється Замовником Експедитору факсимільним зв`язком або у вигляді сканованої копії електронною поштою в розумний термін (не пізніше 5 (п`яти) робочих днів) до початку відправлення/відвантаження зазначеної в дорученні партії вантажів/контейнерів з вантажем Замовника.
Згідно з п. 4.1 договору вартість, ставки та тарифи виконуваних Експедитором послуг, особливі умови перевезення, залежно від виду/ асортименту вантажів (Винагорода Експедитора), обговорюються сторонами в Заявках та/ або додаткових угодах до цього договору. При цьому. Винагорода Експедитора не включає вартість послуг третіх осіб, залучених Експедитором для виконання цього Договору та заявок Замовника, яка компенсується Замовником окремо.
Встановлена додатковою угодою та/або Заявкою вартість (основна ставка) включає оплату тільки обговорених Сторонами послуг. Будь-які інші послуги, передбачені Сторонами як додаткові, оплачуються Замовником додатково до погодженої вартості (основної ставки) за тарифами, обговореними Сторонами в додаткових угодах та/або Заявках до цього договору або яким-небудь іншим способом у письмовій формі. Замовник також зобов`язується компенсувати всі документально підтверджені витрати Експедитора, необхідність у яких виникла в процесі надання послуг, передбачених цим Договором, зокрема, але не виключно, вартість послу г третіх осіб, які будуть залучені Експедитором для виконання умов цього Договору та заявок Замовника.
За приписами пунктів 4.3-4.5 договору, оплата послуг та компенсація витрат Експедитора проводяться Замовником протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку Експедитором (у тому числі, його передача здійснюється за допомогою електронного зв`язку в порядку, передбаченому цим Договором) на поточний рахунок останнього.
Після закінчення відвантаження партії вантажу та належного оформлення документів приймання-передачі, перевізних документів і актів на виконані додаткові послуги, Експедитором складається Акт прийому-передачі наданих послуг, що є фактом підтвердження, виконання послуг, їх кількості та вартості.
Замовник підписує Акт прийому-передачі наданих послуг, передає його Експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди Замовника з Актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати Експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення Акта та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті договору термін, Акт вважається підписаним Замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими Експедитором і прийнятими Замовником.
Як встановлено у п. 5.16 договору, за несвоєчасну оплату послуг Експедитора, Замовник оплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості та штраф у розмірі 30% від суми заборгованості за користування цими коштами.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного взаєморозрахунку між сторонами за послуги щодо вантажів, відвантажених з порту по 31 грудня 2021 року включно. (п. 8.1 договору)
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору та заявки № 1 від 26.12.2019 позивачем було здійснено перевезення вантажу, однак, відповідачем не було оплачено експедиторські послуги у розмірі 211 525,89 грн. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача вартість цих послуг, а також суму штрафу у розмірі 63 457,76 грн, пені у розмірі 12 506,11 грн та 3% річних у розмірі 1 669,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження надання відповідачу послуг за договором позивач подав заявку № 1 від 26.12.2019, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 34 від 16.01.2020 на суму 211 525,89 грн, рахунок на оплату № 736 від 27.12.2019 на суму 211 525,89 грн, авіаційну вантажну накладну (Air Waybill) № 501-07488843, інвойс та парувальний лист.
27.12.2019 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 736 на суму 211 525,89 грн, а також направив акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 34 від 16.01.2020 на суму 211 525,89 грн.
Вказані обставини відповідач не спростував та не заперечив.
05.03.2020 позивач направив відповідачу претензію № 1 від 05.03.2020 про здійснення оплати рахунку № 736 від 27.12.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком від 05.03.2020.
У пункті 4.5 договору сторони погодили, що замовник підписує Акт прийому-передачі наданих послуг, передає його Експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди Замовника з Актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати Експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення Акта та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті договору термін, Акт вважається підписаним Замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими Експедитором і прийнятими Замовником.
Оскільки будь-якої відповіді чи обґрунтованих заперечень щодо акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 34 від 16.01.2020 відповідачем надано не було, то в силу п. 4.5 договору цей акт вважається підписаним та погодженим замовником, тому є підставою для проведення розрахунків за наведені у ньому послуги вартістю 211 525,89 грн.
У пункті 4.3 договору сторони погодили, що оплата послуг та компенсація витрат Експедитора проводяться Замовником протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку Експедитором (у тому числі, його передача здійснюється за допомогою електронного зв`язку в порядку, передбаченому цим Договором) на поточний рахунок останнього.
Однак, до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем послуг за виставленим рахунком у розмірі 211 525,89 грн.
Отже, суд доходить висновку, що в порушення зазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у розмірі 211 525,89 грн.
Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 12 506,11 грн пені за порушення строків оплати послуг за договором за період прострочки відповідача з 09.01.2020 по 14.04.2020, а також штраф у розмірі 63 457,76 грн.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013)
Як встановлено у п. 5.16 договору, за несвоєчасну оплату послуг Експедитора, Замовник оплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості та штраф у розмірі 30% від суми заборгованості за користування цими коштами.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині визначені правильно, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Поряд з сумою основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 669,00 грн за період прострочки відповідача з 09.01.2020 по 14.04.2020.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині визначені правильно, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Разом з цим, у позові позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано разом з позовом договір № 02032020 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейстранс" та адвокатом Ковбасою Віталієм Михайловичем, ордер серії КВ № 804712, акт № 2 прийому-передачі послуг від 02.03.2020, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Дослідивши вказані документи, суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 про те, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України),
Отже, враховуючи наведене та відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, заявлена позивачем сума витрат позивача на правову допомогу покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА АЙ ЕН СІ" (просп. Соборності, 15, оф. 1001, м. Київ, 02160, ідентифікаційний код 41434447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙСТРАНС" (вул. Черняховського, буд.16/30, оф.1, м. Київ, 03190, ідентифікаційний код 40257243) борг у розмірі 211 525,88 грн, пеню у розмірі 12 506,11 грн, штраф у розмірі 63 457,76 грн, 3% річних у розмірі 1 669,00 грн, судовий збір у розмірі 4 337,38 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06.08.2020
Суддя Т. Ю. Трофименко
