Справа № 439/1127/18 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І.

Провадження № 22-ц/811/2614/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Левик Я.А.,Струс Л.Б.

секретаря: Симця В.І.

за участю: представника Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області - Шпарика Н.Я.,

Бузинарського М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 714 816 грн, завдану в період з листопада 2010 року по жовтень 2018 року, внаслідок порушення його прав у зв`язку з прийняттям Підкамінською селищною радою Бродівського району Львівської області рішення від 20 жовтня 2010 року № 322 «Про продаж земельної ділянки» в частині продажу земельної ділянки площею 0,0676 га ТзОВ «Джерело», незаконність якого підтверджена рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 714 816 грн (сімсот чотирнадцять тисяч вісімсот шістнадцять грн 00 коп.), завдану в період з листопада 2010 року по жовтень 2018 року, внаслідок порушення його прав у зв`язку з прийняттям Підкамінською селищною радою Бродівського району Львівської області рішення від 20.10.2010 № 322 «Про продаж земельної ділянки» в частині продажу земельної ділянки площею 0,0676 га ТзОВ «Джерело», незаконність якого підтверджена рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц.

Рішення суду оскаржила Підкамінська селищна рада Бродівського району Львівської області. В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновок суду щодо належності за позивачем на час прийняття відповідачем рішення №322, а саме - 20.10.2010 права власності на розміщені на земельній ділянці об`єктів нерухомості, є помилковим. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 набув право власності на 1/3 частинки даного майна в порядку спадкування частки його дружини ОСОБА_2 і право на таке виникло з дати його державної реєстрації з 18.01.2011, тобто після прийняття відповідачем рішення №322 від 20.10.2010. Зокрема звертає увагу на те, що суд протиправно застосував спосіб визначення грошового розміру моральної шкоди. Вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення однобічно та з врахуванням виключно лише обставин і аргументів позивача дійшов до такого висновку,також судом знехтувано і залишено без всякого дослідження та оцінки обставин і аргументів, що мають суттєве значення для вирішення спору. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_1 надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.165-166).

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області - Шпарик Н.Я просив апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. ОСОБА_1 просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не повністю відповідає.

Судом установлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 29 вересня 1998 року та від 09 вересня 1998 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерело» з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з іншої сторони, товариство продало, а вказані фізичні особи купили водозабірну скважину, що складає 1/20 ідеальну частку цілісного майнового комплексу цеху безалкогольних напоїв, а також насосну споруду 17,6 м кв. та водонапірну башню, що складає 1/100 ідеальну частку цілісного майнового комплексу цеху безалкогольних напоїв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 28699291 від 18 січня 2011 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3543 від 27 грудня 2010 року є власником 1/3 частки вказаного вище нерухомого майна, а саме: насосної, водонапірної башні, водозабірної скважини, що знаходяться у АДРЕСА_1 .

Вказане вище нерухоме майно на момент його відчуження знаходилось на земельній ділянці площею 0,0676 га, якій у подальшому було присвоєно кадастровий номер 4620355400:10:005:0003.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Установлено також, що Підкамінська селищна рада Бродівського району Львівської області 20 жовтня 2010 року прийняла рішення № 322 «Про продаж земельної ділянки» в частині продажу земельної ділянки площею 0,0676 га кадастровий номер 4620355400:10:005:0003.

На підставі цього рішення 28 жовтня 2010 року між Підкамінською селищною радою з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерело» з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Бродівського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_5 , Підкамінської селищної ради, третіх осіб ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Артеменко Наталії Віталіївни, ОСОБА_3 , про визнання незаконним рішення сесії селищної ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнано незаконним рішення сесії Підкамінської селищної ради від 20 жовтня 2010 року № 322 «Про продаж земельної ділянки» в частині продажу земельної ділянки площею 0,0676 га ТзОВ «Джерело» та скасовано в цій частині; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 жовтня 2010 року, укладений між Підкамінською селищною радою та ТзОВ «Джерело» в частині продажу ТзОВ «Джерело» земельної ділянки площею 0,0676 га кадастровий номер 4620355400:10:005:0003, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги на вищезгадане рішення Бродівського районного суду Львівської області та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2016 року висловила позицію про те, що Підкамінська селищна рада не мала права продавати цю земельну ділянку без з`ясування її правового статусу та забезпечення прав власників об`єктів нерухомого майна, оскільки на момент прийняття рішення та укладення договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки на ній перебували об`єкти нерухомості (насосна, водонапірна башта, водозабірна свердловина), які належать на праві власності трьом фізичним особам, у тому числі ОСОБА_1 , а саме, земельна ділянка перебувала у правомірному користуванні зазначених осіб.

Як убачається з матеріалів справи, позивач для відновлення його порушеного права як користувача земельної ділянки площею 0,0676 га кадастровий номер 4620355400:10:005:0003, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на даний час перебуває у власності ОСОБА_5 , звернувся спільно з іншими співвласниками нерухомого майна, яке розташоване на цій земельній ділянці, із відповідною заявою про витребування майна до Підкамінської селищної ради. Проте, селищна рада відмовилася це робити, тому позивач звернувся з позовом до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Така справа № 439/1026/18 перебуває в провадженні Бродівського районного суду Львівської області.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність завданої позивачу моральної шкоди, протиправність дій Підкамінської селищної ради, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням Підкамніської селищної ради та вини останньої в її заподіянні підтверджена рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц.

Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Проте рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц не встановлено завдання позивачу моральної шкоди діями Підкамінської селищної ради. Позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, та зокрема позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди саме діями відповідача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, що призвело до ухвалення незаконного рішення, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області задовольнити.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року скасувати. Ухвалити нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 04.08.2020

Головуючий

Судді