Дата документу 30.07.2020 Справа № 554/6818/20

Справа №554/6818/2020

Провадження №2/554/2042/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи Шевченківський відділ державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Суми), публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України, акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» про зняття арешту з коштів та рахунків на які нараховувалася заробітна плата , -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ КБ «ПриватБанк» про зняття арешту з коштів та рахунків на які нараховувалася заробітна плата. В якій прохали : зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках ПОУ АТ «Ощадбанк», АТ «Райфайзен Банк Аваль», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», який накладений постановою держвиконавця Шевченківського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області Л.Яресько від 24.09.2019 при примусовому виконанні виконавчого листа №554/537/17-ц, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 10.08.2017 про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 320593 грн. 24 коп., котрий накладений постановою старшого держвиконавця Шевченківського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області Бойко О.В. від 31.07.2019 ВП №59681568 при примусовому виконанні виконавчого листа №554/2514/17-2, виданого Октябрським районним судом м.Полтави 27.11.2014 про стягнення боргу на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 13476 грн. 52 коп., котрий накладений постановою старшого держвиконавця Шевченківського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області Магдою І.Г. 13.02.2019 та постановою від 29.03.2019 ВП №35690460 при примусовому виконанні виконавчого листа №2/1616/1178/2012, виданого Ленінським районним судом м.Полтави 05.11.2012 про стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина по ј частині всіх видів заробітку.

Таким чином, позивач звертається до суду з позовом, оскільки не згоден з діями державних виконавців під час виконання судових рішень.

Відповідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

До п.4 Постанови №6 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до ст.447 ЦПК України, ч.1 ст.12, ч.4 ст.82 ЗУ «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника. На підставі ст.8 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Суди мають ураховувати, що до учасників виконавчого провадження, які мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також представники сторін за законом чи договором, які діють від їх імені.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст.185 ЦПК України , заява повертається у випадках, коли, до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Таким чином, ОСОБА_1 повинен був звернутися до суду зі скаргами в порядку ст.ст.447-453 ЦПК України на дії державних виконавців під час виконання судових рішень.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року вказано, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про повернення позову. Оскільки до позовної заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. В даному випадку, доказів про те, що ОСОБА_1 звертався до суду зі скаргами в порядку ст.ст.447-453 ЦПК України на дії державних виконавців під час виконання судових рішень, не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.185, 447-453 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зняття арешту з коштів та рахунків на які нараховувалася заробітна плата - повернути позивачу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що він має право звернутися до суду зі скаргами на дії, бездіяльність державного виконавця органу державної виконавчої служби під час виконання судових рішень.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її вручення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справиможуть отриматиінформацію уданій справіна офіційномувебпорталі судовоївлади Україниза веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Повний текст ухвали складено 30 липня 2020 року.

Суддя І. О. Блажко