Постанова

Іменем України

04 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 415/3674/16-ц

провадження № 61-34695св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 20 грудня 2017 року у складі судді Коваленко Н. В. та постанову Апеляційного суду Луганської області від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Назарової М. В., Єрмакова Ю. В., Лозко Ю.П.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення невиплачених сум заробітної плати.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області із вказаним позовом до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - Концерн РРТ), вимоги якого згодом збільшив, та в обґрунтування якого посилався на те, що працює на посаді інженера засобів радіо та телебачення 1 категорії РРС-РТС цеху № 2 Концерну РРТ з 2013 року і по теперішній час. На радіорелейній станції працює з 1972 року.

Наказом директора Луганської філії Концерну РРТ від 08 липня 2016 року № 13-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інженера засобів радіо та телебачення 1 категорії ОСОБА_1 » позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани за неналежне виконання службових обов`язків, а саме пунктів 2.5, 2.17 Посадової інструкції інженера засобів радіо та телебачення 1 категорії головної РРС-РТС цеху № 2 від 05 жовтня 2015 року.

Позивач вважає зазначений наказ незаконним, таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства про працю, тому просив його скасувати та стягнути з відповідача на його користь невиплачені йому у зв`язку із оголошенням догани суми заробітної плати - винагороди за вислугу років у розмірі 2 713,20 грн за червень 2016 року, премію за червень 2016 року за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності, разову премію з нагоди державного свята - Дня Конституції України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 20 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Луганської області від 29 березня 2018 року, позов залишено без задоволення.

Залишаючи позов без задоволення, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував це неналежним виконанням позивачем своїх службових обов`язків, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з дотриманням порядку накладення дисциплінарного стягнення та позбавлення премії за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності у повному обсязі за червень 2016 року. До наказу директора Луганської філії Концерну РРТ від 30 червня 2016 року № 43 про одноразове преміювання працівників Луганської філії Концерну РРТ до Дня Конституції України позивача не включено, оскільки не внесено до відповідного списку працівників. Винагороди за вислугу років за червень 2016 року позбавлено за виробничі упущення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, яка надійшла у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 29 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Лисичанськогоміського суду Луганської області.

27 червня 2018 року справу розподілено колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Ступак О. В.

07 липня 2020 року справу повторно розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій формально досліджувалися докази у справі. Відключення передавального обладнання сталося через зміну схеми електроживлення, про що позивач не був повідомлений.

Крім того, позивач зазначає, що його незаконно було позбавлено премій та доплати за вислугу років.

Доводи інших учасників справи

У липні 2018 року Концерн РРТ подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах із Концерном РРТ, працюючи в його Луганській філії на посаді інженера засобів радіо та телебачення 1 категорії РРС-РТС цеху № 2 з 2013 року.

Концерн РРТ постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 82 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» віднесено до переліку вказаних об`єктів.

Згідно посадової інструкції інженера засобів радіо та телебачення 1 категорії головної РРС-РТС цеху № 2, затвердженої директором Луганської філії Концерну РРТ Дриндаком В. М. 05 жовтня 2015 року, інженер засобів радіо та телебачення 1 категорії зобов`язаний: під час зміни правильно, з урахуванням місцевої інструкції, організувати чітку взаємодію працівників всіх РРС по безперервному контролю за роботою апаратури якістю передач, а також за проходженням програм, комутацією і перемиканням програм, передбачених розкладом роботи технічних засобів (пункт 2.5); негайно докладати керівництву підприємства про техзупинки та браки, що трапилися з вини обслуговуючого персоналу та устаткування (пункт 2.17) (т. 1 а. с. 135-140).

29 червня 2016 року на адресу Луганської філії Концерну РРТ надійшли листи про несанкціоноване відключення передаючого обладнання у м. Лисичанську, а саме:

- від ПрАТ «Наше радіо» лист від 29 червня 2016 року № 19д/06-16 - 03 червня 2016 року, 07 червня 2016 року, 11 червня 2016 року, 15 червня 2016 року, 19 червня 2016 року, 23 червня 2016 року, 27 червня 2016 року (т. 1 а. с. 81).

- від ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ-Радіо» від 29 червня 2016 року № 51-д/06-16 - 03 червня 2016 року; 07 червня 2016 року; 11 червня 2016 року; 15 червня 2016 року; 19 червня 2016 року; 23 червня 2016 року; 27 червня 2016 року (т. 1 а. с. 82).

Обидва листи з проханням провести службове розслідування.

Згідно наказу Луганської філії Концерну РРТ № 41 від 29 червня 2016 року про створення комісії з службового розслідування причин несанкціонованого відключення передаючого обладнання, створено комісію по проведенню перевірки причин несанкціонованого відключення передаючого обладнання ПрАТ «Наше радіо» та ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ-Радіо» та відсторонено ОСОБА_1 від роботи (т. 1 а. с. 19).

Згідно Акту службового розслідування факту несанкціонованого відключення передавального обладнання ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ-Радіо» та ПрАТ «Наше Радіо» від 05 липня 2016 року, складеного на підставі протоколів засідання комісії № 1 від 30 червня 2016 року, № 2 від 01 липня 2016 року, № 3 від 02 липня 2016 року, № 4 від 04 липня 2016 року, пояснювальних записок ОСОБА_2 від 01 липня 2016 року, ОСОБА_1 від 02 липня 2016 року, було зроблено висновок про те, що вказані відключення відбулися у зв`язку із неналежним виконанням позивачем своїх обов`язків - пунктів 2.5, 2.17 Посадової інструкції інженера радіозв`язку та телебачення; з урахуванням виробничої характеристики оголосити догану ОСОБА_1 за невиконання посадової інструкції (т. 1 а. с. 28-30).

З наказу № 13-К від 08 липня 2016 року Луганської філії Концерну РРТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інженера засобів радіо та телебачення 1 категорії ОСОБА_1 » вбачається, що у зв`язку із неналежним виконанням пунктів 2.5, 2.17 Посадової інструкції інженера засобів радіо та телебачення 1 категорії головної РРС-РТС цеху № 2 від 05 жовтня 2015 року ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено його премії за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності у повному обсязі за червень 2016 року; ОСОБА_1 ознайомлений з наказом 08 липня 2016 року (т. 1 а. с. 32).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

У відповідності до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Статтею 139 КЗпП України визначено основні обов`язки працівників, відповідно до якої працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Пунктом 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку Концерну РРТ, затверджених 23 квітня 2014 року, встановлені основні обов`язки працівників, серед яких: працювати чесно та сумлінно, додержуватися дисципліни праці, а також виконувати функції, які визначені трудовим договором та посадовими інструкціями; вживати заходів до термінового та своєчасного усунення причин і умов, які перешкоджають або ускладнюють нормальну роботу, інформувати про це відповідне керівництво (т. 2 а. с. 60-66).

Відповідно до пункту 7.1.1 Правил технічної експлуатації засобів мовлення, затверджених наказом № 8 від 13 січня 2015 року Адміністрацією держзв`язку України (із змінами) (далі - Правила) черговий технічний персонал підприємства, що здійснює технічну експлуатацію засобів наземного мовлення зобов`язаний слідкувати за підтриманням у допустимих межах норм показників якості та режиму роботи обладнання, вживати заходів для найшвидшого відновлення нормального режиму в разі відхилення від норм, вести експлуатаційно-технічну документацію, фіксуючи в оперативному журналі чергового технічного персоналу час вмикання та вимикання обладнання, мету вмикання (для телерадіокомпаній, технічних потреб, трансляції, відтворення випробувальних сигналів зображень/звуку), час роботи одним напівкомплектом, час технічної зупинки, роботу з технічним браком, зауваження щодо якості роботи обладнання, а також інші необхідні відомості у відповідних журналах.

Про кожний випадок несправності обладнання, незалежно від того, призвело це до порушень передавання чи ні, черговий персонал має робити запис у оперативному журналі чергового технічного персоналу та у добовому журналі обліку роботи передавача (додаток Б) із зазначенням обставин і причин, що призвели до несправності (пункт 7.2.8 Правил).

Комісією з службового розслідування причин несанкціонованого відключення передаючого обладнання встановлено, що відключення передавального обладнання ТОВ «Телерадіокампанія «НБМ-Радіо» та ПрАТ «Наше Радіо» сталося через відсутність зі сторони ОСОБА_1 контролю за роботою технічних засобів не тільки вказаного обладнання, але і всього обладнання станції.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що ОСОБА_1 , як інженер засобів радіо та телебачення 1 категорії РРС-РТС, зобов`язаний сумлінно виконувати покладені на нього трудові обов`язки таким чином, щоб забезпечити підтримання у допустимих межах норм показників якості та режиму роботи обладнання.

Оскільки жодних записів позивачем за червень 2016 року про будь-які несправності або порушення в роботі обладнання відсутні, тому правильним є висновок судів про неналежне виконання позивачем ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків без поважних причин, у зв`язку з чим винесення наказу № 13-к від 08 липня 2016 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є правомірним.

Стосовно стягнення винагороди за вислугу років за червень 2016 року та разової премії з нагоди державного свята - Дня Конституції України, Верховний Суд зазначає наступне.

Статтею 10 КЗпП України передбачено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Статтею 13 КЗпП України визначений зміст колективного договору. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, щодо нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Відповідно до пункту 5.15 колективного договору від 23 квітня 2014 року за наявності фінансової можливості адміністрація проводить помісячне винагородження працівників Концерну РРТ за вислугу років з урахуванням фактично відпрацьованого часу у звітному місяці у порядку та розмірах, визначених філіями Концерну РРТ та дирекцією Концерну РРТ у Положеннях про виплату винагороди за вислугу років, в межах визначеного та затвердженого фонду оплати праці.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації (стаття 16 КЗпП України).

Положенням про винагородження працівників Концерну РРТ за підсумками роботи за рік, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин в наведеній частині як таке, на яке міститься посилання у Колективному договорі, визначено право адміністрації позбавляти повністю або частково винагороди за допущені працівником недоліки в роботі, порушення виробничої та трудової дисципліни, скоєне розкрадання державного майна (пункт 11).

Верховний Суд також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що під час роботи позивача в червні 2016 року передавачі ТОВ «Телерадіокомпація НБМ-радіо» та ПрАТ «Наше Радіо» не працювали внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків і позивач це не виявив, не зафіксував та не повідомив керівництву належним чином, тому наказом Луганської філії Концерну РРТ № 41 від 29 червня 2016 року було створено комісію з службового розслідування причин несанкціонованого відключення, та наказом № 43 від 30 червня 2016 року Концерну РРТ «Про виплату винагороди за вислугу років за червень 2016 року» ОСОБА_1 позбавлено цієї виплати за виробничі упущення (т. 1 а. с. 180). Вказаний наказ не є предметом оскарження по розглядуваній справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 29 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко І. М. Фаловська