1Справа № 335/3237/20 2/335/1441/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомогу по безробіттю, -
ВСТАНОВИВ:
Запорізький міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомогу по безробіттю.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 02.04.2019 звернувся до Запорізького міського центр зайнятості з метою пошуку роботи. Наказом ЗМЦЗ від 12.04.2019 йому було надано статус безробітного, а з 15.04.2019 року , відповідно до частин 1, 3, 4 статті 22, частини статті 23 Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування н випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533 призначено допомогу по безробіттю.
Наказом ЗМЦЗ від 16.12.2019 реєстрацію відповідача як безробітного припинено 10.12.2019 у зв`язку з встановленням факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до пункту 30 Порядку реєстрації перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 (далі - Порядок № 792).
ОСОБА_1 15.04.2019 ознайомлено, під особистий підпис, з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, 22.08.2019 року він відвідав інформаційний семінар де його ознайомлено з законодавством про зайнятість та наголошено на обов`язковому повідомленні служби зайнятості про всі обставини, які впливають на отримання матеріального забезпечення.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-УІ (далі - Закон № 5067) зареєстровані безробітні зобов"язав інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч.1.ст.45 цього Закону.
Розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування у статусі безробітного виконував обов`язки присяжного 11.09.2019 року у Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя та отримав за це дохід, відповідно до Закону України „ Про судоустрій і статус суддів" про що повідомив Запорізький міський центр зайнятості.
Отже, з моменту початку виконання у суді обов"язків присяжного, а саме: з 11.09.2019 року ОСОБА_1 належав до зайнятого населення та йому необхідно було припинити реєстрацію безробітного.
ОСОБА_1 за період з 11.09.2019 року по 12.11.2019 року отримав допомогу по безробіттю, у розмірі 6 539 грн. 28 коп.
Оскільки, ОСОБА_1 не виконав обов"язок, що був покладений на нього, як на зареєстрованого безробітного, умисно не повідомив про наявність обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, а саме: про виконання обов"язків присяжного 11.09.2019 року у Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя, це призвело до безпідставної виплати допомоги по безробіттю за період з 11.09.2019 по 12.11.2019 у розмірі 6 539 грн. 28 коп.
Відповідач на руки 09.01.2020 року, отримав претензію № 82/07-05 від 08.01.2020, з вимогою щодо повернення вищезазначених коштів. На даний час заборгованість ОСОБА_1 не погасив.
Позивач просить стягнути з відповідача кошти виплачені йому як допомога по безробіттю за період з 11.09.2019 року по 12.11.2019 року у розмірі 6539, 28 гривень.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову повністю у зв`язку з необґрунтованістю .
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 02.04.2019 року звернувся до Запорізького міського центр зайнятості з метою пошуку роботи. Наказом ЗМЦЗ від 12.04.2019 йому було надано статус безробітного, а з 15.04.2019 року , відповідно до частин 1, 3, 4 статті 22, частини статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533 призначено допомогу по безробіттю.
Наказом ЗМЦЗ від 16.12.2019 року реєстрацію відповідача як безробітного припинено 10.12.2019 року у зв"язку з встановленням факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до пункту 30 Порядку реєстрації перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 (далі - Порядок № 792).
ОСОБА_1 15.04.2019 року ознайомлено, під особистий підпис, з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, 22.08.2019 року він відвідав інформаційний семінар де його ознайомлено з законодавством про зайнятість та наголошено на обов`язковому повідомленні служби зайнятості про всі обставини, які впливають на отримання матеріального забезпечення.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-УІ (далі - Закон № 5067) зареєстровані безробітні зобов"язав інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч.1.ст.45 цього Закону.
Згідно акту №256/04-10 розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „ Про зайнятість населення встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування у статусі безробітного виконував обов`язки присяжного 11.09.2019 року у Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя та отримав за це дохід, відповідно до Закону України „ Про судоустрій і статус суддів" про що повідомив Запорізький міський центр зайнятості.
ОСОБА_1 за період з 11.09.2019 по 12.11.2019 отримав допомогу по безробіттю, у розмірі 6 539 грн. 28 коп.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (надалі Закон № 5067-VI), відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншими актами законодавства.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 5067-VI статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з нормами ст. 44 Закону № 5067-VI зареєстровані безробітні мають право на: 1) безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції: послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру; консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії); інформації про свої права та обов`язки як безробітного; відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі; 2) матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до ЗУ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону; 3) збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах; 4) оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи. Зареєстровані безробітні зобов`язані: 1) самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; 2) відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; 3) дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов`язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; 4) інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
Статтею 45 зазначеного Закону визначено вичерпний перелік підстав, за яких реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, а саме у разі: 1) зайнятості особи; 2) поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили; 3) подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; 4) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання; 5) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи за професією (спеціальністю), набутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції; 6) припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин; 7) невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами); 8) встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг; 9) встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); 10) набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням); 11) вступу на навчання за денною формою; 12) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 13) досягнення особою встановленого ст. 26 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років; 14) подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку; 15) смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним; 16) з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновками про визнання особи нездатною до трудової діяльності; 17) з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1533-ІІІ видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 затверджений Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу. Відповідно до вимог зазначеного Порядку припинення реєстрації безробітного - позбавлення особи (втрата особою) статусу зареєстрованого безробітного.
Відповідно до пункту 30 цього Порядку Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного: 1) з дня: початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов`язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів); працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту); укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг); забезпечення роботою самостійно; призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам; призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду; призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку; зайняття іншим видом діяльності згідно із ст. 4 ЗУ «Про зайнятість населення»; видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі; вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера; призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу; набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням); досягнення зареєстрованим безробітним встановленого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років; подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років; подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації; визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із ст. 4 ЗУ «Про зайнятість населення»; припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин; відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації); смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним; подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості; 2) у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості: протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов`язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день); протягом 14 робочих днів з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов`язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (реєстрація припиняється з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов`язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день); протягом 14 робочих днів з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день); протягом 14 робочих днів з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день); 3) з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в абз. 3 п. 28 цього Порядку, індивідуального плану працевлаштування.
Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) відрахування із навчального закладу; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) зміни місця проживання;12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів; 14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 16) смерті безробітного.
Відповідно до ст. 63 ЗУ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону № 1402 присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.
Частиною 1 ст. 67 зазначеного Закону передбачено, що суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.
Нормами ст. 68 цього Закону встановлено, що присяжним за час виконання ними обов`язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України. За присяжними на час виконання ними обов`язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов`язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов`язків у суді не допускається. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов`язків.
З аналізу зазначених норм законодавства суд доходить висновку, що виконання роботи присяжного у суді є обов`язком громадянина, залученого до здійснення правосуддя. Тобто, виконання обов`язків присяжного не є працею за наймом в розумінні приписів ч. 1 ст. 4 Закону №5067. Таким чином, присяжний, який виконує свій обов`язок у суді, не відноситься до зайнятого населення, визначеного ч. 1 ст. 4 Закону №5067.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позову, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомогу по безробіттю - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03 серпня 2020 року.
Суддя А.В. Воробйов
