Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 серпня 2020 р. № 520/5356/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участі:

представника позивача - Орлова О.О.,

представника відповідача - Лютянського М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "СОЛВІ УКРАЇНА" (пр-т. Московський, буд. 142, оф. 602, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 36458141) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство "СОЛВІ УКРАЇНА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000040503 від 03 січня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000050503 від 03 січня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000560503 від 24 березня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно, відтак підлягають скасуванню у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, що викладені у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що фахівцями Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Солві Україна» (код ЄДРПОУ 36458141) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2016 по 30.09.2019.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1051/20-40-05-03-08/36458141 від 06.12.2019 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Солві Україна» (податковий номер 31634491) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2019».

Згідно з висновками акту контролюючим органом встановлені наступні порушення платника податків:

-податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України:

п.103.4, п.103.5, п.103.10 ст. 103, п.137.3. ст. 137, пп. 141.4.2 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в частині неутримання та неперерахування до бюджету суми податку з доходів нерезидентів на 96402 грн., у т.ч. за 2016 рік - 6864 грн., 2017 рік - 36270 грн., 2018 рік - 49521 грн., 9 місяців 2019 року - 3747 грн;

-податок на додану вартість:

пп. б п.185.1 ст. 185, пп. ж п.186.3 ст. 186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, пп. а п.193.1 ст. 193, п.194.1, ст. 194 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1201661 грн., у т.ч.: січень 2017 року - 19383 грн., лютий 2017 року - 23311 грн., березень 2017 року - 61277 грн., квітень 2017 року - 52393 грн., травень 2017 року - 65128 грн., червень 2017 року - 60907 грн., липень 2017 року - 88936 грн., серпень 2017 року - 76621 грн., вересень 2017 - 65898 грн., жовтень 2017 року - 77729 грн., листопад 2017 року - 55208 грн., грудень 2017 - 101702 грн., січень 2018 - 32410 грн., лютий 2018 - 44909 грн., березень 2018 року - 69903 грн., квітень 2018 року - 40497 грн., жовтень 2018 року - 84311 грн., листопад 2018 року - 66271 грн., грудень 2018 року - 114867 грн.;

п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ в частині не складання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 622250 грн., у т.ч. за жовтень 2017 року - 12172 грн., листопад 2017 року - 55208 грн., грудень 2017 - 101702 грн., січень 2018 - 32410 грн., лютий 2018 - 44909 грн., березень 2018 року - 69903 грн., квітень 2018 року - 40497 грн., жовтень 2018 року - 84311 грн., листопад 2018 року - 66271 грн., грудень 2018 року - 114867 грн.

п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 1906,67 грн., у т.ч. на суму ПДВ 1156,66 грн. з порушенням терміну до 15 календарних днів, на суму ПДВ 400 грн. від 31 до 60 календарних днів, на суму ПДВ 350,01 грн. від 61 до 365 календарних днів;

-ЄСВ:

п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464 VI (далі - Закон №2464), а саме - заниження бази нарахування єдиного внеску за березень 2017 рік на суму 499,20 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску за березень 2017 рік у розмірі 109,82 грн.;

неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, згідно чого відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI застосовуються штрафні санкції у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погодившись з висновками акту ПП «Солві Україна» подано письмові заперечення.

За результатами розгляду заперечень на висновки акту перевірки від 06.12.2019 №1051/20-40-05-03-08/36458141 листом №15469/10/20-40-05-03-15 від 27.12.2019 залишено без змін.

На підставі акту контролюючим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№00000030503 від 03 січня 2020 року, відповідно до якого ПП «Солві Україна» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб» сто двадцять тисяч п`ятсот дві гривні п`ятдесят копійок;

№00000040503 від 03 січня 2020 року, відповідно до якого ПП «Солві Україна» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів» на один мільйон п`ятсот дві тисячі сімдесят шість гривень двадцять п`ять копійок;

№00000050503 від 03 січня 2020 року, відповідно до якого ПП «Солві Україна» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів» (не складання та відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних) та штрафні санкції на загальну суму дев`ятсот тридцять три тисячі триста сімдесят п`ять гривень.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням від 17.03.2020 №9608/6/99-00-08-05-01-06 Держаною податковою службою України з формальних підстав скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківської області від 03.01.2020 №00000030503 та зобов`язано ГУ ДПС у Харківської області скласти та надіслати ППР за іншою формою.

Головним управлінням ДПС у Харківській області 24 березня 2020 року прийняте податкове повідомлення-рішення №00000560503.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Зі змісту акту вбачається, що в ході проведення перевірки наданих позивачем первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, аналізу укладених правочинів, які висвітлюють взаємовідносини приватного підприємства «Солві України», відповідачем встановлено, здійснення виплат доходів нерезидентам з джерелом походження з України, а саме, придбання транспортних послуг у нерезидентів за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, на суму 1 606 715,26, занижена сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 201 661 грн. та не складання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 622 250 грн.

Судом встановлено, що ПП «Солві Україна» зареєстровано департаментом реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради 16.07.2009 року, №14801020000044584.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість 28.07.2009, що підтверджується свідоцтвом №100237514 податку на додану вартість.

Основна економічна діяльність відповідно до КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Позивачем були здійснені виплати доходів нерезидентам джерелом походження з України, а саме придбання транспортних послуг у нерезидентів. Вказана обставина не заперечується сторонами.

Відповідно до акту перевірки загальна сума виплат склала 60896,46 євро, або 1606715,26 грн.

Контролюючий орган посилаючись на норми Податкового Кодексу України робить висновок про те, що у зв`язку з ненаданням до перевірки довідки про підтвердження статусу нерезидентів податкового резидента відповідних країн, а також інших документів зазначені виплати повинні оподатковуватися за ставкою 6% як фрахт.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до п.16.1.4. ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 3.2 ст. 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пп. 133.2.1 п.133.2 ст.133 ПК України платниками податку - нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Згідно з пп. 141.4.1 п.141.4 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами в тому числі є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п.103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п.103.2 ст. 103 ПК України).

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Таким чином, право на застосування звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

1)нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

2)нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

3)нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Як вбачається з матеріалів справи, і не заперечується сторонами, ПП «Солві Україна» сплатила наступним нерезидентам такі суми:

дата сплати - 22.04.2016, найменування нерезидента - Firma "WEMINI" (Польша), сума (ЄВРО) - 20,00, сума (грн.) -576,24;

дата сплати - 15.06.2016, найменування нерезидента - PPHU SIAREK (Польша) , сума (ЄВРО) -380,0, сума (грн.) -10627,47;

дата сплати -10.08.2016, найменування нерезидента - Marie Way Sp.z.o.o. (Польша), сума (ЄВРО) -380,0, сума (грн.) -10447,60;

дата сплати - 18.08.2016, найменування нерезидента - Auto Jozefow Wojciech Pauk (Польша), сума (ЄВРО) -600,0, сума (грн.) -16973,98;

дата сплати -23.08.2016, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша), сума (ЄВРО) -400,0, сума (грн.) -11437,67;

дата сплати - 23.08.2016, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша), сума (ЄВРО) -400,0, сума (грн.) -11437,67;

дата сплати -15.10.2016, найменування нерезидента - B&M Trans Wiechetek Mariusz (Польша), сума(ЄВРО) -450,0, сума (грн.) -12990,27;

дата сплати - 21.10.2016, найменування нерезидента - Uslugi Transportowe Marcin Robakiewicz (Польша) , сума(ЄВРО) -320,0, сума (грн.) -9031,21;

дата сплати -25.10.2016, найменування нерезидента - Pakat Sp.z.o.o.Sp.k. (Польша), сума(ЄВРО) -150,0, сума (грн.) -4188,76;

дата сплати - 22.11.2016, найменування нерезидента - Z.P. Geminus (Польша) , сума(ЄВРО)-620,0, сума (грн.) -16994,68;

дата сплати -12.12.2016, найменування нерезидента - Trans Slawex (Польша) , сума(ЄВРО)-355,0, сума (грн.) -9700,73;

дата сплати - 05.01.2017, найменування нерезидента - MD Trans Donat Maluszys (Польша), сума(ЄВРО) -250,0, сума (грн.) -6964,71;

дата сплати -05.03.2017, найменування нерезидента - Wojciech Lechocki (Польша), сума(ЄВРО) -550,0, сума (грн.) -17969,05;

дата сплати - 06.03.2017, найменування нерезидента - Dobry Start Ewelina Wilczynska (Польша) , сума(ЄВРО) -380,0, сума (грн.) -10887,57;

дата сплати -30.03.2017, найменування нерезидента - Febo Logistic (Польша) , сума(ЄВРО)-200, сума (грн.) -5812,54;

дата сплати - 24.05.2017, найменування нерезидента - Markas-Trans uslugi transportowe Matysiak Marcin, сума(ЄВРО) -469,0, сума (грн.) -13835,74;

дата сплати -08.06.2017, найменування нерезидента - PTH Amaro Sarosiek sp.j. (Польша) , сума(ЄВРО) -420, сума (грн.) -12410,33;

дата сплати - 08.06.2017, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -1985,48, сума (грн.) -58460,39;

дата сплати -14.06.2017, найменування нерезидента - Andrzej Smolkowski (Польша), сума(ЄВРО) -258,3, сума (грн.) -7531,73;

дата сплати - 29.06.2017, найменування нерезидента - Com-Trans Lidia i Jacek Tokarczyk Sp.j. (Польша) , сума(ЄВРО) -10194,50, сума (грн.) -350,0;

дата сплати -03.07.2017, найменування нерезидента - EKO-SAM Sp. z o.o (Польша), сума(ЄВРО) -2500, сума (грн.) -74466,96;

дата сплати - 10.07.2017, найменування нерезидента - EJKO SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA SPOLKA KOMANDYTOWA (Польша) , сума(ЄВРО) -155,0, сума (грн.) -4603,10;

дата сплати -03.08.2017, найменування нерезидента - Vasko Bohemia Sp z o.o (Польша), сума(ЄВРО) -2000,0, сума (грн.) -61284,11;

дата сплати - 29.08.2017, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша) , сума(ЄВРО) -400,0, сума (грн.) -12171,02;

дата сплати -30.08.2017, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -1968,69, сума (грн.) -60341,94;

дата сплати - 04.09.2017, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -2038,99, сума (грн.) -62580,83;

дата сплати -21.09.2017, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -2060,82, сума (грн.) -63555,29;

дата сплати - 28.09.2017, найменування нерезидента - FHU Rencars (Польша), сума(ЄВРО)-330,0, сума (грн.) -10256,98;

дата сплати -12.10.2017, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша), сума(ЄВРО) -1900,0, сума (грн.) -59638,93;

дата сплати - 12.10.2017, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша), сума(ЄВРО) -400,0, сума (грн.) -12555,56;

дата сплати -04.12.2017, найменування нерезидента - FTU Transpeed Dziergas Slawomir (Польша), сума(ЄВРО) -1260,0, сума (грн.) -40514,11;

дата сплати - 28.12.2017, найменування нерезидента - Optima Logistics Group Sp. z.o.o.(Польша), сума(ЄВРО) -250,0, сума (грн.) -8311,18;

дата сплати -26.01.2018, найменування нерезидента - Agatka Agata Kurowska (Польша), сума(ЄВРО) -2100,0, сума (грн.) -74894,88;

дата сплати - 30.01.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -4030,70, сума (грн.) -140938,91;

дата сплати -30.01.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -1975,38, сума (грн.) -69071,85;

дата сплати- 02.02.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -1914,11, сума (грн.) -66462,81;

дата сплати -13.02.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -1848,99, сума (грн.) -61403,02;

дата сплати - 20.02.2018, найменування нерезидента -WICHOT TRANSPORT (Польша), сума(ЄВРО) -2150,0, сума (грн.) -72071,86;

дата сплати -23.03.2018, найменування нерезидента - Mariusz Nowak Uslugi transportowe (Польша) , сума(ЄВРО) -180,0, сума (грн.) -5820,12;

дата сплати - 19.04.2018, найменування нерезидента - Robso Robert Sosnowski PPUH (Польша), сума(ЄВРО) -330,0, сума (грн.) -9463,01;

дата сплати - 22.05.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -2272,62, сума (грн.) -69705,17;

дата сплати - 24.10.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -3965,97, сума (грн.) -128140,03;

дата сплати -05.11.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) -3965,91, сума (грн.) -127382,03;

дата сплати - 15.01.2019, найменування нерезидента -1 Ton John Michal Warchol (Польша), сума (ЄВРО) -230,0, сума (грн.) -7390,99;

дата сплати -27.02.2019, найменування нерезидента - PWS AUTO Lukasz Pawlowski (Польша), сума (ЄВРО) -200,0, сума (грн.) -6129,58;

дата сплати - 14.05.2019, найменування нерезидента - HELIOS Sp.z o.o. Fabrika Zarowek, Polska (Польша), сума (ЄВРО) -897,0, сума (грн.) -26339,79;

дата сплати -10.06.2019, найменування нерезидента - ARS PRIORITY PACKET, SL, (Іспанія), сума (ЄВРО) -150,0, сума (грн.) -4497,20;

дата сплати - 06.08.2019, найменування нерезидента - OBSES Miroslaw Brzezinski (Польша), сума (ЄВРО) -300,0, сума (грн.) -8633,08;

дата сплати -19.08.2019, найменування нерезидента - Transjan Janusz Pawlowski (Польша), сума (ЄВРО) -290,0, сума (грн.) -8075,98;

дата сплати - 27.08.2019, найменування нерезидента - GESTION LOGISTIKA Y SERVICIOS EKSTERNOS S.L. (Іспанія), сума (ЄВРО) -50,0, сума (грн.) - 1386,60.

Усього на загальну суму 1 556 652,30 грн.

Листом №13/03/2020 01 від 13.03.2020 з довідками позивач надав до контролюючого органу довідки про нерезиденство вищезазначених осіб.

Проте, вищевказані документи не були визнані відповідачем та визначено податкові зобов`язання з податку на доходи нерезидента за ставкою 6%. як фрахт.

Пунктом 103.4 статті 103 ПК України встановлено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 103.2 статті 103 ПК України визначено, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Таким чином, в момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність резидентності, адже крім такого сертифікату, чинним законодавством не встановлено форми єдиного документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна була б мати особа на момент виплати.

Поняття бенефіціарного власника спочатку виникло в країнах звичайного або британського права з метою визначити кінцевого одержувача платежу. У законодавстві країн «цивільного права», до яких історично належить і Україна, такий термін відсутній. Так, термін «бенефіціарний власник доходу» вперше було запроваджено в статтях щодо податків на доходи та капітал, які стосуються дивідендів, процентів та роялті, регламентованих Модельною Конвенцією Організації економічного співробітництва та розвитку 1977 року (далі - Модельна Конвенція ОЕСР), які хоча і не є джерелом права в Україні, проте є допоміжним джерелом для тлумачення положень конвенцій, що їх уклала Україна із іншими державами. Відтак, якщо міжнародний договір не визначає поняття «бенефіціарного власника», на допомогу має прийти національне законодавство, а також Коментарі до Модельної Конвенції ОЕСР, згідно з яким щодо податків на доходи та капітал зазначено, що вимога про бенефіціарного власника була включена в п.2 ст.11 Модельної Конвенції ОЕСР з метою тлумачення терміну «що сплачуються резиденту» як він використовується в п.1 цієї статті. Вочевидь, держава джерела доходу не повинна відмовлятись від оподаткування процентів тільки тому, що дохід було сплачено резиденту держави, з якої укладено конвенцію.

Отже, визначення поняття «бенефіціарний (фактичний) одержувач (власник) доходу», котре міститься в ПК України, виглядає недостатнім і залишає широкий простір для різних інтерпретацій.

З огляду на викладене, термін «бенефіціарний власник» не використовується у вузькому технічному сенсі, швидше його треба тлумачити в контексті та світлі цілей та мети Конвенції 2012 року, включаючи уникнення подвійного оподаткування та запобігання уникненню оподаткування.

Згідно зі статтею 21 «Усунення подвійного оподаткування» Конвенції 2012 року, якщо резидент Договірної Держави одержує дохід, який згідно із положеннями цієї Конвенції може оподатковуватись в іншій Договірній Державі, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на дохід цього резидента суму, що дорівнює сумі податку на дохід, сплаченій в цій іншій Державі. Такі вирахування у будь-якому випадку не повинні перевищувати ту частину податку з доходу, розраховану до надання вирахування стосовно доходу, який може обкладатись податком в цій іншій Державі (ч.1). Якщо відповідно до будь-якого положення Конвенції одержаний дохід, яким володіє резидент Договірної Держави, звільнено від податку у цій Державі, така Держава може, проте, під час нарахування суми податку на залишок доходу такого резидента, взяти до уваги звільнений від податку дохід (ч.2).

За таких обставин, визначальною ознакою бенефіціарного власника доходу є не стільки юридичне право нерезидента на отримання такого доходу, скільки право нерезидента визначати подальшу економічну долю такого доходу, право розпоряджатись таким доходом на власний розсуд, особиста зацікавленість нерезидента у такому доході. Фактичний отримувач доходу не має тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати відповідно до мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як «уникнення від сплати податків», і з урахуванням таких основних принципів, як «запобігання зловживання положеннями договору». Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як свідчить міжнародна практика застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Таким чином, термін «бенефіціарний власник доходу» є скоріше економічною категорією і при визначені статусу бенефіціарного власника, зокрема, має аналізуватись і фінансова звітність отримувача доходу.

Викладене свідчить про те, що отримувачі доходу є резедентами інших країн з якими укладено міжнародний договір України.

Що стосується заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 201 661 грн., суд зазначає наступне.

У перевіреному період ПП «СОЛВІ Україна» здійснювало діяльність, пов`язану з наданням замовникам транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення міжнародних перевезень вантажів.

Для забезпечення даної діяльності ПП «СОЛВІ Україна» залучено ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) відповідно до агентських договорів № 1/04/15А від 14.04.2015 року, № 1/01/17 від 01.01.2017 року.

Згідно наданих першого числа місяця ПП «СОЛВІ УКРАЇНА» на адресу ФОП ОСОБА_1 заявок для пошуку перевізників по визначеному маршруту та датою вивантаження, агентом протягом місяця здійснюється пошук таких перевізників, результати якого оформлюється у кінці місяця актом наданих послуг та звітом щодо виконаної пошукової роботи, у якого серед іншого зазначено перевізника, маршрут, ціна (винагорода агенту по кожному перевізнику). Всього винагорода складає - 6 008 310,1 грн.

Даним перевізником ПП «СОЛВІ УКРАЇНА» надано послуги з міжнародного перевезення вантажів за єдиним міжнародним перевізним документом. Всього придбано послуг з перевезення -27 223 527,3 грн.

У подальшому ПП «СОЛВІ УКРАЇНА», як посередник, надає транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпечення міжнародних перевезень вантажів на адресу замовників з врахуванням придбаних вище послуг із одночасним закладенням власної винагороди.

Вказане знайшло своє відображення у складених на замовників податкових накладних.

У зв`язку з чим, відповідач робить висновок про те, що дані послуги є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та порядок оподаткування визначено нормами Податкового кодексу України.

Однак, суд не погоджується з такою позицію відповідача виходячи з наступного.

Факт перевезення підтверджується складаними накладними (CMR), які є міжнародним перевізним документом, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Встановлені обставини сторонами не заперечується.

Згідно із пп. а пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, зокрема, міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

В силу ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону; транспортно-експедиторські послуги - послуги, пов`язані з підготовкою та відправленням вантажів, організацією та забезпеченням перевезень, контролем за проходженням і одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та вантажу конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Конвенція вказує на початок перевезення - місце прийняття вантажу для перевезення та на його завершення - місце, передбачене для доставки.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні (ст. 9 Закону Про транспортно-експедиторську діяльність).

Так, відповідно до статі 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні, а саме: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest). Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.

Аналогічна правова позиція викладена в наказі Державної податкової служби України «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності» № 610 від 06.07.2012 р.

Судом встановлено та підтверджено, що за перевіряємий період позивачем надані послуги з надання транспортно-експедиційних послуг за міжнародними маршрутами, що підтверджено єдиними перевізними документами міжнародними автомобільними накладними (CMR).

За таких обставин, до бази оподаткування (транспортно-експедиційних послуг, визначених у актах виконаних робіт, рахунках-фактурах) має застосовуватись нульова ставка до вартості послуг з міжнародного перевезення та основна ставка з податку на додану вартість до суми винагороди експедитора.

Позивачем в ході перевірки надано єдині міжнародні перевізні документи - міжнародні автомобільні накладні (CMR), а також документи, які засвідчували пункти відправлення і призначення вантажу, маршрут і термін експедирування.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позивачем не занижено суму сплати ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за 2016- 2019 роки у сумі 1 201 661,00 гривень.

Вказана позиція суду викладена у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №818/594/17 та від 22 червня 2018 року у справі №804/9197/15.

В силу ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відносно не складання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 622 250 грн., судом встановлено наступне.

Перевіркою встановлено, що згідно актів наданих послуг замовнику та даних податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН, встановлено їх невідповідність, а саме: з 23.10.2017 акт наданих послуг містить суму операції з урахуванням послуг перевезення та агентських послуг, в свою чергу податкова накладна містить лише суму перевезення. Тобто ПП «СОЛВІ Україна» у податкові накладній не враховані суми з реалізації агентських послуг.

З урахуванням викладеного відповідач вважає, що ПП «СОЛВІ УКРАЇНА» порушило пп. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року в частині не складання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 622 250 грн.

Однак, суд не погоджується з вказаною позицією відповідача з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України від 01 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон №1955-IV) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

За змістом частини другої статті 8 Закону №1955-IV транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

У відповідності до статті 9 Закону №1955-IV за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

При цьому, згідно статті 4 Закону №1955-IV експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Статтею 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом «ж» пункту 186.3 статті 186 ПК України визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Наказом Держаної податкової служби України №610 від 06.07.2012 року затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, відповідно до якої визначено терміни, поняття та порядок оподаткування транспортно-експедиційної діяльності, як на території України так і за її межами.

У вищевказаній Узагальнюючій податковій консультації вказано, що базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов`язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (дане правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника - платника ПДВ). Експедитор на дату виникнення податкових зобов`язань виписує податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

Тобто, вказане правило діє щодо виникнення податкових зобов`язань та складання податкових накладних по таких операціях діє у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає платника ПДВ, при цьому у разі якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор виписує податкову накладну лише на вартість винагороди.

Також судом враховано індивідуальну податкову консультацію №16/6/99-00-07-03-02-15/ІПК від 04.09.2019 контролюючого органу, в якій зазначено про те, що при отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов`язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 відсотків, якщо перевізник є резидентом - платником ПДВ, та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 відсотків (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб`єкт господарювання).

У разі, якщо залучені експедитором перевізники та інші суб`єкти господарювання, які надають послуги, допоміжні у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг), не є платниками ПДВ, то вартість наданих ними послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор виписує податкову накладну лише на вартість своєї винагороди.

Аналогічного змісту позиція міститься у рішенні Верховного суду від 21.05.2020 у справі №818/986/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вартість наданих залученими суб`єктами господарювання послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор виписує податкову накладну лише на вартість своєї винагороди у зв`язку з чим у позивача відсутні підстави для включення до податкових зобов`язань з ПДВ вказані суми.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "СОЛВІ УКРАЇНА" (пр-т. Московський, буд. 142, оф. 602, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 36458141) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000040503 від 03 січня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000050503 від 03 січня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000560503 від 24 березня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Приватного підприємства "СОЛВІ УКРАЇНА" (пр-т. Московський, буд. 142, оф. 602, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 36458141) сплачену суму судового збору в розмірі 21020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.