ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1396/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків, до Управління служби безпеки України в Харківській області, м.Харків, про стягнення 140384,73 грн, за участю представників:

позивача - Кіпоть І.Г. (довіреність № ДР-15-0520 від 07.05.2020);

відповідача - Рибалко О.В. (контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України від 13.06.2018, додаткова угода №1 до контракту про проходження військової служби у Службі безпеки України від 02.01.2020);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків, 07.05.2020 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління служби безпеки України в Харківській області про стягнення основного боргу в розмірі 140384,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GB617-666-19 від 21.11.2019 та приписів чинного законодавства, здійснив розрахунки за надані йому в січні-березні 2020 року послуги несвоєчасно та не в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1396/20, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11 червня 2020 року на 11:30 та про розгляд справи повідомлено сторін.

29.05.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов.

04.06.2020 від позивача надійшло клопотання вих. №б/н від 04.06.2020, в якому останній просив долучити до матеріалів справи скріншоти з інформаційної платформи, якими підтверджується обсяг поставленого відповідачу газу, а також оборотно-сальдову відомість, яка не була долучена до позовних матеріалів так, як на їх формування потрібен більш тривалий час.

Протокольними ухвалами від 11.06.2020 задоволене клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов до 01.07.2020, а також відкладено судове засідання на 14.07.2020 о 14:30.

01.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує повністю та вказує на те, що умовами Договору встановлено, що Постачальник зобов`язується передати Споживачу у власність в 2019 році природний газ у розмірі 20 000 куб. м. (листопад - 10 000 куб.м., грудень - 10 000 куб.м.), а Споживач зобов`язується отримати природний газ та сплатити його вартість згідно додатку до договору № 1 на загальну суму 152 772 грн. 60 коп. Згідно додаткової угоди № 3 до вказаного договору внесені зміни щодо істотних умов, а саме зменшений загальний обсяг природного газу з 20 000 куб.м. до 18 656 куб.м., і відповідно загальна сума з 152 772 грн 60 коп. на 152 767 грн 08 коп. Згідно з умовами договору, Управлінням, як споживачем, в повному обсязі виконані зобов`язання за договором, а саме зобов`язання з розрахунку за спожитий газ в листопаді, грудні 2019 р., що підтверджується відсутністю боргу за спожитий природній газ згідно наданих стороною позивача розрахунків. В подальшому сторони договору домовились про внесення змін до істотних умов існуючого договору з метою отримання додаткової кількості газу до укладення нового договору на поставку газу на підставі ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Зокрема, додатковою угодою № 5 від 10.02.2019р. внесені зміни до пункту 3.3 Договору згідно яких сума додаткової закупівлі природного газу визначена у розмірі 30 500 грн, в т.ч. ПДВ 5083, 33 грн, що обрахована згідно ч. 5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", в розмірі 20% від 152 767,08 грн - основної суми договору. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем безпідставно заявлено вимоги щодо стягнення 140384,73 грн за поставлений газ протягом січня-березня 2020.

13.07.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив вих. № б/н від 10.07.2020, в якій позивач вказував на те, що заперечення відповідача, які вказані у відзиві на позов є необґрунтованими та безпідставними, оскільки Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущень-перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді може самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення газопостачання. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачань-природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсязі природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил. Також, Договором № 41GB617-666-19 від 21.11.2019 року (з урахуванням додаткових угод укладеним та підписаним між ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" та Управлінням Служби безпеки України зі Харківській області, а саме п 5.4.5 передбачено, що Споживач зобов`язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з Постачальником. Так, з доданих до позовної заяви актів приймання-передачі природного газу, вбачається, що Відповідач перевищив 20 % від суми визначеній в додатковій угоді. Наданими до суду в якості доказу скриншотами з сайту Інформаційної платформи Оператора ГТС підтверджується, що саме ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ", як постачальник природного газу, здійснив поставку Управлінню Служби безпеки України в Харківській області за січень 2020 р. в обсязі 9989,84 куб.м, за лютий 2020 р. в обсязі 4783,15 куб.м., за березень 2020 р. в обсязі 6095,54 куб.м. Отже, використавши 20% суми, визначеної в договорі, Відповідач не був позбавлений можливості припинити споживання природного газу у надлишковому обсязі, як передбачено п.10 розділу II Правил постачання природного газу.

Протокольною ухвалою від 14.07.2020, за для надання можливості відповідачу ознайомитись з відповіддю на відзив, відкладено судове засідання на 28.07.2020 о 15:00год.

У судовому засіданні 28.07.2020 повноважний представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позові.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, оскільки вважає, що позовні вимоги є безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

21.11.2019 між ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" та Управлінням Служби безпеки України в Харківській області було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GB617-666-19 (далі - Договір).

Відповідно п.1.1 - 1.3 договору постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2019 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 20 000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: 4 квартал, листопад 2019 - 10000 куб.м., грудень 2019 - 10000 куб.м.

Відповідно до п. 1.4 - 1.6 договору, добові планові обсяги постачання газу визначаються шляхом ділення місячного планового обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця. Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів в Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку Споживача, по яких буде здійснюватись постачання газу наведено в Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору. Згідно вказаного додатку Споживачу присвоєно ЕІС-код 56ХS0000K01JR004.

Відповідно до п. 3.1-3.6, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Ціна газу становить 6,823858 грн за куб.м., крім того ПДВ 1,364772 грн, всього з ПДВ 8,188630 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього Договору. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором.

Відповідно до п. 4.1 - 4.3 договору, розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п.11.1 цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01.11.2019 року до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

21.11.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою сторонами визначено викласти в новій редакції: Розділ І "Предмет Договору" п. 1.1. Договору викласти в наступній редакції: "1.1. Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2019 році природний газ (код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо) (далі-газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором". Розділ 1 "Предмет Договору" доповнити пунктом 1.7 : "1.7. Обсяги закупівлі природного газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків". Розділ III "Ціна постачання природного газу" п. 3.6. Договору викласти в наступній редакції: "3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором та на момент підписання складає 152 772,60 грн (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят дві гри. 60 коп.) в т.ч. ПДВ 25462,10 грн". Розділ IV "Порядок та строки проведення розрахунків п. 4.2.1 викласти у новій редакції: "4.2.1. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які навдаються Постачальником".

Додатковою угодою № 2 від 27.11.2019 пункт 6.2.1 розділу VI "Відповідальність Сторін" викладено в новій редакції та виключено п. 6.2.2 - 6.2.3.

29.12.2019 сторонами укладено додаткову угоду № 4, якою визначено, викласти п. 11.1 договору в новій редакції: "Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01 листопада 2019 року до 31 березня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

03.01.2020 відповідач звернувся до позивача з листом № 37 від 03.01.2020, в якому просив забезпечити газом об`єкти відповідача в період проведення процедури закупівлі у відповідності до чинного законодавства.

Додатковою угодою № 5 від 10.02.2020 сторони домовились внести зміни до договору у відповідності до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі": дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, а саме: Відповідно до п. 1.1, статті І "Предмет Договору" в наступній редакції: 1.1 Договору Сторони дійшли згоди викласти п.8.1. Договору в наступній редакції: "Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у січні-березні 2020 року природний газ(далі- газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах та порядку, що визначені Договором" Викласти п. 3.3. статті ІІІ "Ціна постачання природного газу" в наступній редакції: "3.3. Сума договору за 2019 рік становить 152 767.08 грн, з ГІДВ. Сума цього договору з 01.01.2020 року по 31.03.2020 року не перевищує 20% загальної суми договору за 2019 рік і становить 30 500.00 (Тридцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., в т. ч. ГІДВ 5083.33 грн. Сторони дійшли згоди п. 11.1. у розділі XI Договору "Строк дії договору та інші умови" викласти в новій редакції: "Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2020 року до 31 березня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Після підписання додаткової угоди № 5, відповідач листом № 1401 від 19.02.2020 звернувся до позивача, в якому просив сформувати акти про надання послуг щодо поставки газу двома документами згідно додаткової угоди № 5 за період з 01.01.2020 по 15.01.2020 в обсязі 3724,67 куб.м. та з 16.01.2020 по 31.01.2020 в обсязі 6265,17 куб. м.

Як стверджує позивач, останній не дивлячись на умови договору з врахуванням додаткової угоди № 5, продовжував поставляти природний газ до об`єктів відповідача та надав відповідачу послуги щодо постачання газу понаднормово у кількості: січень 2020, обсяг 6265,17 куб.м. вартістю 51303,16 грн; лютий 2020, обсяг 4783,15 куб.м. вартістю 39167,45 грн, березень 2020, обсяг 6095,54 куб.м. вартістю 49914,12 грн, при цьому, якості доказів на підтвердження поставки газу:

- за січень 2020 позивачем надано акт приймання-передачі природного газу №ХОЗ80002851 від 31.01.2020, який підписаний обома сторонами, а також, як вказує позивач скріншот з платформи оператора ГРМ;

- за лютий 2020, акт приймання-передачі природного газу № ХОЗ80002851 від 29.02.2020, який не підписаний відповідачем, а також скріншот з платформи оператора ГРМ;

- за березень 2020, акт приймання-передачі природного газу № ХОЗ80006543 від 31.03.2020, який не підписаний відповідачем, а також скріншот з платформи оператора ГРМ.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач, в порушення умов договору, несвоєчасно здійснив оплату вартості поставленого у січні-березні 2020 року природного газу, у зв`язку з чим, 14.04.2020 звернувся до відповідача з вимогами про сплату вартості поставленого газу за січень-березень 2020 року, які були отримані відповідачем та в яких останній вимагав сплати заборгованості у семиденний строк. Однак відповідач вказані вимоги проігнорував та заборгованості за вказаний строк не сплатив, що стало підставою для звернення останнього до суду з відповідним позовом.

Водночас, заперечення відповідача проти позову зводяться до того, що відповідно до умов договору в редакції додаткової угоди № 5 сторонами визначено, що сума договору за 2019 рік становить 152 767,08 грн, з ПДВ. Сума цього договору з 01.01.2020 року по 31.03.2020 року не перевищує 20% загальної суми договору за 2019 рік і становить 30 500,00 (Тридцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп., в т. ч. ПДВ 5083.33 грн, які, як визнається сторонами, дійсно були сплачені на рахунок відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення грошових коштів в розмірі понад ціни договору є безпідставними.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, які виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору в редакції додаткових угод, зокрема угоди № 1, сторонами відповідно визначено, що Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються Постачальником. (п. 4.2.1 договору) Таким чином, сторонами визначено, що підставою для здійснення оплати вартості поставленого газу є акт приймання-передачі природного газу, який повинен бути підписаний сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Акту № ХОЗ80002851 від 31.01.2020, згідно вказаного акту, який підписаний та скріплений печатками сторін позивачем поставлено а відповідачем отримано 6265,17 куб.м. газу вартістю 51303,16 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений природний газ за січень 2020 згідно актом № ХОЗ80002851 від 31.01.2020 у строки визначені договором, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що сума боргу у розмірі 51303,16 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Водночас, посилання відповідача не необґрунтованість даних вимог, оскільки такі вимоги заявлені понад вартості договору за аналогічний період згідно додаткової угоди № 5, судом оцінюються критично, оскільки спростовуються матеріалами справи. Так, вказаний акт є підписаним повноважною особою відповідача, а листом від 19.02.2020 відповідач повідомляв позивача про необхідність оформлення акту приймання-передачі газу за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 в якості двох актів, що і було зроблено позивачем.

Проте, щодо вимог позивача про стягнення заборгованості у вигляді вартості поставленого природного газу за лютий та березень 2020, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 12 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Отже, постачальник природного газу проводить нарахування за послуги з постачання газу на підставі даних, отриманих від споживача та/або Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) протранспортованого газу.

Вказані положення Правил постачання природного газу знайшли своє відображення у договорі укладеного між сторонами.

Так, відповідно до п.2.7 договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку: За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника у письмовій формі або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Закону України" Про електронний цифровий підпис" та Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведеного, суд зазначає, що у випадку не підписання акту приймання-передачі обсяг поставленого газу визначається Постачальником на підставі даних Оператора ГРМ.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, 14.04.2020 звернувся до відповідача з вимогами щодо оплати вартості поставленого в лютому-березні 2020 газу, які були дійсно отримані відповідачем, при цьому, обсяг поставленого газу визначено позивачем з скриншотів з інформаційної платформи мережі інтеренет. В якості доказів, які на переконання останнього підтверджують поставку природного газу у лютому-березні 2020 позивачем надано акти приймання-передачі №ХОЗ80002851 від 29.02.2020, № ХОЗ80006543 від 31.03.2020, а також скріншоти з мережі інтернет.

Однак, враховуючи наявність заперечень відповідача щодо поставки природного газу за лютий-березень 2020 саме згідно договору, суд здійснюючи оцінку вказаних доказів, дійшов висновку про те, що надані позивачем скріншоти не можуть вважатись належним, допустимим та вірогідним доказом, який би свідчив про поставку позивачем газу дійсну відповідачу, оскільки:

- на вказаних документах відсутні відомості про особу, яка їх склала та підписала;

- відсутні ідентифікуючи ознаки Споживача, Постачальника та Оператора ГРМ, що підтверджують поставку газу саме за цим договором.

Водночас, акти на які посилається відповідач були направлені і отримані відповідачем вже в квітні 2020, що ставить під обґрунтований сумнів дотримання відповідачем процедури визначеної п. 2.7 договору щодо оформлення та направлення вказаних актів Споживачу.

Приймаючи до уваги, що скриншоти з мережі інтернет не є належним, допустимим та вірогідним доказом, який свідчить про обсяги поставки природного газу, зважаючи, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували поставку природного газу за вказаним договором в період лютий-березень 2020, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення 89081,57 грн, а відтак відмовляє в їх задоволенні.

Водночас, доводи позивача про те, що обов`язок щодо припинення постачання газу у випадку споживання газу у надлишковому обсязі покладений саме на відповідача, суд оцінює критично та зазначає, що відповідно до умов договору у позивача наявне дзеркальне право щодо ініціювання припинення поставки газу у випадку наднормового споживання газу.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає вартість поставленого газу за січень 2020 у розмірі 51303,16 грн.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума сплаченого судового збору становить 2102,00 грн, а тому, беручи до уваги те, що позов задоволено частково та враховуючи правила п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору у розмірі 769,55 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Управління служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ: 20001711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (вул. Москалівська, буд. 57/59, м. Харків, 61004; код ЄДРПОУ: 39590621) - основний борг у розмірі 51303,16 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 769,55 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 89081,57 грн у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "03" серпня 2020 р.

Суддя Н.М. Кухар