ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03 серпня 2020 року Справа № 903/217/20
Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД", м. Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпромпак", м.Луцьк
про стягнення 904 675,89 грн.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпромпак", м. Луцьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД", м. Харків
про стягнення 88 000 грн. нанесених збитків
Представники сторін:
від ТзОВ "Мега Пак ЛТД": не прибув;
від ТзОВ "Західпромпак": не прибув;
Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою "Мега Пак ЛТД" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпромпак" про стягнення 904 675,89 грн., з них: 753 325,31 грн. сума основного боргу, 5 448,70 грн. три проценти річних, 138 221,88 грн. курсова різниця та 7 680,00 грн. компенсація вартості неповернутої тари.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №0305171 від 03.05.2017.
Ухвалою суду від 31.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.04.2020, встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов, складеного з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Ухвалою суду від 23.04.2020 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпромпак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" про стягнення 88 000 грн. нанесених збитків та об`єднати його для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 27.04.2020 підготовче засідання відкладено на 18.05.2020, запропоновано сторонам по справі виконати вимоги ухвали суду від 23.04.2020.
Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) через відділ документального забезпечення а контролю суду подав клопотання за вх. №01-57/3099/20 від 12.05.2020, в якому просить долучити до матеріалів наступні докази понесених відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) витрат та врахувати їх при вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат: копію договору про надання правової допомоги №8/20 від 14.04.2020 року; копії платіжних доручень №2115 від 17.04.2020 року, №2159 від 07.05.2020 року; попередній розрахунок понесених відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) судових витрат.
Крім того, через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх. №01-84/34/20 від 12.05.2020 про проведення судової товарознавчої експертизи, в якому просить:
- призначити у справі №903/217/20 товарознавчу експертизу на розгляд та вирішення якої поставити наступні питання: чи відповідає якість товару інформації зазначеній в супровідних документах? чи відповідає якість досліджуваного об`єкта приписам стандартів, визначених згідно Договору поставки №0305171 від 03.05.2017 року, зокрема ТУ-У 25.2-30532250-004-2001? які фактичні характеристики товару? яке значення поверхневої густини товару?
- доручити проведення товарознавчої експертизи ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз", що знаходиться за адресою: 04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 21/корп. 3, оф. 7;
- на час проведення експертизи просить провадження у справі №903/217/20 зупинити.
Ухвалою суду від 18.05.2020, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи строки розгляду справи та завдання господарського судочинства, зважаючи на приписи постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 з відповідними змінами та листа Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20, розгляд справи відкладено на 10.06.2020 на 11:45 год.
Згідно оголошення розміщеного на сайті Судової влади України від 08.06.2020 робота Господарського суду Волинської області з 09.06.2020 тимчасово зупинена з ціллю проведення дезінфекції приміщень і профілактичних заходів, а тому судове засідання 10.06.2020 не відбулось, про що помічником судді складено відповідну довідку про неможливість проведення судового засідання.
У зв`язку з тим, що у Господарському суді Волинської області закінчено проведення санітарно-епідеміологічних та профілактичних заходів, з 16.06.2020 суд відновив роботу у звичайному режимі, однак, із дотриманням окремих карантинних обмежень, зокрема, маскового режиму, температурного скринінгу, обмеженого доступу відвідувачів суду та інше.
Ухвалою суду від 16.06.2020 підготовче засідання призначено на 30.06.2020 на 12.30.
Через відділ документообігу та діловодства суду від ТзОВ "Мега Пак ЛТД" подав:
- відзив на зустрічну позовну заяву за вх. № 01-57/3636/20 від 10.06.2020, в якому вважає, що зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на доводах відповідача про поставку товару неналежної якості. Зауважує, що відповідно до п. 3.8 договору сторони встановили, що претензії щодо якості товару приймаються протягом 3-х днів з моменту поставки товару та обов`язково підтверджується повноважним представником продавця. Товар було поставлено в грудні 2019, а претензії щодо якості товару виставлені в квітні 2020 у зв`язку з чим вважає зустрічний позов необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні;
- відповідь на відзив за вх. №01-57/3637/20 від 10.06.2020 в якому зауважує, що товар було поставлено належної якості, а всі претензії відповідача щодо якості товару вважає безпідставними та умисним затягуванням судового процесу;
- клопотання за вх. №01-57/3638/20 від 10.06.2020 про витребування доказів, у якому просить витребувати у ТзОВ "Західпромпак" наступні документи: платіжні доручення, рахунки-фактури на підтвердження оплати за товар від ТзОВ "Степфор", ПП "Люкс-Ойл", ФОП Кондратюка Анатолія Михайловича; товарно-транспортні накладні на поставку товару ТзОВ "Степфор", ПП "Люкс-Ойл", ФОП Кондратюка Анатолія Михайловича; платіжні доручення на підтвердження повернення грошових коштів за товар ТзОВ "Степфор" від ТзОВ "Західромпак";
- заперечення за вх. №01-57/3639/20 від 10.06.2020 на клопотання про проведення судової товарознавчої експертизи.
26.06.2020 через відділ документообігу суду від ТзОВ "Західпромпак" надійшли додаткові пояснення в яких заперечує отримання товару за видатковою накладною №2261 від 16.12.2019 та ТТН №2261 від 16.12.2019 на суму 753 325, 31 грн. Також відповідач, вважає, що позовна вимога щодо стягнення 138 221, 88 грн. курсової різниці є безпідставною та такою, що суперечить п. 5.3. договору.
У судовому засіданні 30.06.2020 повноважний представник ТзОВ "Західпромпак" подане клопотання за вх. №01-84/34/20 про проведення судової товарознавчої експертизи підтримав, з підстав викладених у клопотанні.
Повноважний представник ТзОВ "Мега Пак ЛТД" у судовому засіданні 30.06.2020 клопотання про призначення судової експертизи заперечив, з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 30.06.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпромпак" вх. №01-84/34/20 від 12.05.2020 про проведення судової товарознавчої експертизи та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" за вх. №01-57/3638/20 від 05.06.2020 про витребування доказів. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 03 серпня 2020 р. на 11:20 год. Повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі 54а, в залі судових засідань № 103.
03.08.2020 представник позивача через відділ діловодства суду звернувся з клопотанням за вх. №01-57/4791/20 про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 03.08.2020 не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлений на електронну адресу info@zahidprompak.in.ua. Додаткових заяв та клопотань не подав.
У зв`язку із встановленням карантину з 12.03.2020 на усій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, з урахуванням приписів пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Усі ці обставини суди мають враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж держави Україна на міжнародному рівні, а й призводить до значних втрат державного бюджету.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.
03.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західпромпак" (покупець) було укладено договір поставки №0305171, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати мішки поліпропіленові, рукав поліпропіленовий (товар) у власність покупця, а покупець - прийняти товар і оплатити за нього встановлену даним договором вартість (а.с. 6- 9).
Пунктами 1.2, 1.3, 1.5 договору сторони погодили, що перехід всіх ризиків на товар (випадкового знищення або ушкодження товару) відбувається в момент передачі товару від продавця покупцеві, що оформлюється належним чином (накладною) у письмовій формі. Місцем передачі товару від продавця до покупця є склад продавця за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна, 9-А. Найменування, кількість товару вказується в накладних та/або у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, та інших товаросупровідних документах.
Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється на складі продавця в порядку, що визначається відповідними інструкціями Держарбітражу СРСР: "Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" №П-6 от 15 червня 1965 р. та " Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству" №П-7 от 25 квітня 1966 р. у частині, що не суперечить законодавству Укрваїни та даному договору . Підтвердженням відповідної якості товару, що поставляється є сертифікат якості. Продавець не несе відповідальності за якість товару у випадку порушення умов його транспортування, зберігання та використання, допущених з боку покупця (перевізника покупця) (п.п. 2.3, 2.4, 2.5 договору).
Сторони у п. 3.6. договору погодили, що передача та прийом товару за кількістю та якістю відбувається за участю повноважних представників продавця і покупця і підтверджується підписанням накладної. Після підписання накладної про передачу та прийом товару обома сторонами претензії щодо якості товару не мають правових наслідків. Претензії щодо якості товару приймаються протягом 3-х днів з моменту поставки товару та обов`язково підтверджуються представником продавця. У разі наявності претензій щодо якості товару покупець має право вимагати заміни неякісного товару або відмовитися від прийняття товару з подальшим поверненням коштів, отриманих продавцем за неякісний товар (п. 3.8 договору).
У пунктах 5.3, 5.4 договору сторони дійшли згоди про те, що вартість одиниці товару та партії товару, що підлягає поставці кожною окремою накладною та/або специфікацією та вказана у цій накладній та/або специфікації не є остаточною і може бути змінена у разі, якщо до моменту оплати зміниться ринкова ситуація (сезонність, зміни собівартості тощо), співвідношення курсу гривні щодо долара США/ЄВРО за НБУ в більшу сторону більш ніж 1%, тощо, порівняно зі станом, який має місце на дату підписання відповідної накладної та/або специфікації. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів у розмірі 100 % попередньої оплати на поточний рахунок продавця на протязі 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку продавцем.
Сторони у п.п. 5.6, 5.7, 5.8 визначили, що покупець зобов`язаний за власний рахунок повернути тару (шпулі металеві) протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару, а продавець зобов`язується протягом 2 (двох) робочих днів з моменту повернення зворотної тари перерахувати на розрахунковий рахунок покупця заставну вартість. У разі якщо після закінчення, терміну повернення зворотної тари зазначеного в п. 5.6 договору поворотна тара (шпулі металеві) не повертаються продавцю, заставна суму переходить у власність продавця, а заставна тара - у власність покупця. У випадку, за попередньою домовленістю сторін, поставки товару на шпулі металевій (тарі) без внесення покупцем заставної вартості, така тара підлягає поверненню покупцеві за власний рахунок на склад продавця, що вказаний у п. 1.3 даного договору на протязі 30 календарних днів з моменту передачі товару, у випадку не повернення тари покупець зобов`язаний компенсувати 100% її вартості протягом 5 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури продавцем.
Відповідно до п. 6.1 цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2017 року. Якщо за 15 діб до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, термін дії даного договору продовжується на тих же і на такий же термін без обмеження кількості разів продовження дії договору.
Договір поставки №0305171 від 03.05.2017 підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд встановив, цивільні права та обов`язки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західпромпак" носять договірний характер, укладений між ними договір поставки №0305171 від 03.05.2017 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач не заперечує обов`язок приймання товару на складі позивача, проте, повідомлення про неможливість прийняття товару не надав.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач здійснив відповідачу поставку товару на суму 753 325,31 грн., що підтверджується видатковою накладною №2261 від 16 грудня 2019 (а.с. 11) та товарно-траспортною накладною №Р2261 від 16 грудня 2019 (а.с. 10).
Відповідно до ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Судом встановлено, що накладна №2261 від 16 грудня 2019 на відпуск позивачем (за первісним позовом) відповідачу (за первісним позовом) товару та його отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Західпромпак" підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток суб`єктів господарювання, відповідає вимогам, встановленими ЗУ «Про Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідачем (за первісним позовом), станом на день розгляд справи не оплачена, протилежного суду не доведено. Згідно договору поставки від 03.05.2017, оплата товару здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів у розмірі 100 % попередньої оплати на поточний рахунок продавця на протязі 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку продавцем.
Разом з тим, з метою забезпечення гарантованого ст. 16 ЦК України права на захист прав і охоронюваних законом інтересів позивача суд вважає за можливим до спірних правовідносин застосувати положення ст. 692 ЦК України.
Зокрема, зі змісту ст. 692 ЦК України слідує, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена негайно після такого прийняття.
Враховуючи ту обставину, що матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем товару за видатковою накладною, а відповідач не надав суду будь-яких доказів в підтвердження того, що він відмовився від прийняття такого товару, суд вважає, що строк оплати відпущеного позивачем відповідачу товару наступив з моменту прийняття відповідачем товару та підписання видаткової накладної. Адже поставка товару без попередньої оплати є правом продавця і не свідчить про вчинення конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору щодо порядку розрахунків за договором, та не звільняє від обов`язку оплатити отриманий товар.
Відтак, на переконання суду, сторони відступили від змісту п. 5.4 договору, відповідно до якого оплата товару здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів у розмірі 100 % попередньої оплати на поточний рахунок продавця на протязі 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку продавцем та прийняли до виконання зобов`язання шляхом поставки та прийняття товару на підставі відповідних накладних, як це визначено ст. 692 ЦК України. А саме позивач (за первісним позовом), на виконання умов договору, передав відповідачу (за первісним позовом) згідно видаткової накладної №2261 від 16 грудня 2019 товар на загальну суму 753 325,31 грн., а відповідач (за первісним позовом) прийняв його шляхом її підписання.
Пунктом 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
Відправка товару позивачем (за первісним позовом) без виконання відповідачем (за первісним позовом) умов договору щодо попередньої оплати, приймання товару, не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема, щодо порядку прийняття товару, оскільки позивач скористався своїм законним правом у зустрічному зобов`язанні.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України №3-78гс14 від 19.08.2014 року, №3-121гс14 від 30.09.2014 року, №33-125гс 14 від 07.10.2014 року.
Поставку товару сторони не заперечують. Спір виник щодо невідповідності частини товару якісним показникам. Відповідач (за первісним позовом), заперечуючи позовні вимоги та звертаючись із зустрічним позовом до ТОВ "Мега Пак ЛТД" про стягнення 88 000,00 грн збитків вказує, що поставлений товар за видатковою накладною № 2217 від 13.12.2017 частково не відповідав за асортиментом та якістю за досягнутими домовленостями, а саме в значенні поверхневої густини в 130 г/м.кв. У зв`язку з чим підприємством було понесено матеріальні збитки в розмірі 88 000,00 грн.
П.3.4 постанови Пленуму ВГС України №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
Таким чином, подальша реалізація товару здійснена ТОВ "Західпромпак" чпісля підписання видаткової накладної № 2261 від 16.12.2019 є подальшим схваленням товариством правочину, окрема, постачання та отримання спірного товару.
У п. 3.6. договору погодили, що передача та прийом товару за кількістю та якістю відбувається за участю повноважних представників продавця і покупця і підтверджується підписанням накладної. Після підписання накладної про передачу та прийом товару обома сторонами претензії щодо якості товару не мають правових наслідків. Претензії щодо якості товару приймаються протягом 3-х днів з моменту поставки товару та обов`язково підтверджуються представником продавця. У разі наявності претензій щодо якості товару покупець має право вимагати заміни неякісного товару або відмовитися від прийняття товару з подальшим поверненням коштів, отриманих продавцем за неякісний товар (п. 3.8 договору).
Разом з тим, з умов договору не вбачається, що сторонами було визначено окремий порядок оформлення приймання-передачі товару по якості, зокрема, складення відповідного двостороннього акту, розписок покупця про отримання тощо, що не виключає мовчазної згоди.
Відповідач (за первісним позовом) стверджує, що товар по якості прийняв не у постачальника, а відповідно до Рекламаційних листів (претензій) від ПП "Люкс-Ойл" від 03.02.2020 та ТОВ "Степфор" від 05.02.2020.
Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Таким чином, при вирішенні спорів, пов`язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості або некомплектних, а також в неналежній тарі (упаковці), господарським судам необхідно керуватись статтями 248-253 Цивільного кодексу України, Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов`язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції (товарів) за якістю, а також договором.
Приймання товару по якості здійснюється на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затверджена постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966 року №П-7, надалі "Інструкція 7").
Пунктом 14 Інструкції встановлено, що приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.).
При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішуванню з іншою однорідною продукцією (п. 17 Інструкції).
Частинами 1, 2 ст. 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Згідно ч. 8 ст. 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Посилання відповідача (за первісним позовом) на результати лабораторного дослідження проведеного ПрАТ "Єдельвіка" щодо виявлених дефектів товару не є визначеним ст. 688 ЦК України повідомленням продавця про порушення умов договору (а.с. 90-92) та не взяті судом до уваги, оскільки не є належними та допустимим доказами. Згідно пояснень позивача (за первісним позовом) про неналежну якість товару дізнався з відзиву на позов.
Згідно п. 8 роз`яснення Вищого арбітражного суду України №01-6/1205 від 12.11.1993 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних" якщо якість продукції (товарів) не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам (еталонам) або умовам договору, покупець (одержувач) має право відмовитись від її прийняття і вимагати заміни (пункти 41 та 34 Положень про поставки продукції і товарів).
Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Доказів відмови відповідача (за первісним позовом) від поставленого товару чи вимога про його заміну в матеріалах справи відсутні.
Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі.
При неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться, зокрема, за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції (п. 20 Інструкції).
Згідно п. 32 Інструкції, акт, що встановлює неналежну якість чи некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п. 20, п. п. а), б) та в) затверджується керівником підприємства-отримувача чи його заступником не пізніше трьохденного строку після складання акту.
Системний аналіз положень Інструкції П-7 та умов укладеного між сторонами договору (п.п. 3.7, 3.8, 5.1, 6.1) дає підстави дійти висновку про те, що саме на покупця покладено обов`язок здійснити прийомку товару та скласти відповідний Акт, що встановлює неналежну якість продукції, у випадку виявлення товару неналежної якості, у тому числі й в процесі його обробки (використання).
Відповідачем не виконано всіх обов`язкових умов щодо складання відповідного акту, що встановлює неналежну якість отриманого товару, а тому відсутні підстави вважати, що поставлений позивачем та використаний відповідачем товар є неналежної якості, оскільки за умови порушення відповідачем вимог Інструкції П-7 щодо складання акту, останній позбавлений права відмовитися від оплати придбаного товару з посиланням на неякісність придбаного у позивача товару за договором.
Крім того, відсутність доказів виклику представника відповідної галузевої інспекції за якістю продукції позбавляє можливості суд перевірити кількість та відповідну якість відвантаженого товару.
Отже, посилання відповідача (за первісним позовом) на невідповідність товару договірним умовам, що зумовило відмову в оплаті поставленої партії товарів, не доводять фактів поставки саме неякісної продукції, що є підставою застосування відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2018 року по справі №904/8494/17.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22.01.2013 у справі № 3-72гс12).
Отже, для відшкодування шкоди необхідна наявність складу правопорушення, а саме:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
г) вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі № 3-72 гс 12).
Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Суд критично ставиться до посилань відповідача (за первісним позовом) стосовно поставки товару неналежної якості, оскільки, відповідно до умов п. 3.8 договору поставки №0305171 від 03.05.2017 претензії щодо якості товару приймаються протягом 3-х днів з моменту поставки товару та обов`язково підтверджується повноважним представником продавця. З моменту відвантаження товару і до відкриття провадження у справі у ТзОВ "Західпромпак" не було жодних претензій щодо якості поставленого товару. Товар було поставлено в грудні 2019, а претензії щодо якості товару виставлені в квітні 2020, тобто після звернення з позовом в суд.
Крім того, суд звертає увагу, що предметом спору (за первісним позовом) є неналежне виконання свої зобов`язань по оплаті поставленого товару за видатковою накладною №2261 від 16.12.2019, а відповідач в своїх запереченнях посилається на видаткову накладну№2217 від 13.12.2019.
Також позивач (за первісним позовом) просить стягнути 7 680,00 грн вартості не повернутої тари.
Сторони у договорі визначили, що у випадку, за попередньою домовленістю сторін, поставки товару на шпулі металевій (тарі) без внесення покупцем заставної вартості, така тара підлягає поверненню покупцеві за власний рахунок на склад продавця, що вказаний у п. 1.3 даного договору на протязі 30 календарних днів з моменту передачі товару, у випадку не повернення тари покупець зобов`язаний компенсувати 100% її вартості протягом 5 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури продавцем.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, їх отримання відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред`явленого позивачем (за первісним позовом) до відповідача (за первісним позовом) позову в частині стягнення заборгованості в сумі 753 325,31 грн. та 7 680,00 грн вартості заставної тари. Сума боргу повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена відповідачем (за первісним позовом).
Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути з відповідача (за первісним позовом) 138 221,88 грн (4 972,01 USD) курсової різниці вартості товару.
Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У пункті 5.3 договору сторони дійшли згоди про те, що вартість одиниці товару та партії товару, що підлягає поставці кожною окремою накладною та/або специфікацією та вказана у цій накладній та/або специфікації не є остаточною і може бути змінена у разі, якщо до моменту оплати зміниться ринкова ситуація (сезонність, зміни собівартості тощо), співвідношення курсу гривні щодо долара США/ЄВРО за НБУ в більшу сторону більш ніж 1%, тощо, порівняно зі станом, який має місце на дату підписання відповідної накладної та/або специфікації.
Звертаючись з позовам первісний позивач не наводить розрахунок, згідно якого загальна вартість товару за рахунок зміни величини курсу гривні відносно долара США зросла на 138 221,88 грн.
У зв`язку з тим, що у договорі поставки від 03.05.2017, видатковій накладній відсутній еквівалент ціни у доларах США, підстави для збільшення різниці вартості товару за рахунок курсової різниці валют відсутні. Пунктом 5.3 договору передбачено коригування ціни по відношенню до зафіксованої на дату формування накладної. Визначений еквівалент в іноземній валюті у видатковій накладній №2261 від 16.12.2019 та акт коригування ціни товару у матеріалах справи - відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.04.2016 року №922/796/15, від 22.03.2017 року №908/1138/15-г, Верховного Суду від 04.06.2018 року №916/1912/17.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог у сумі 138 221,88 грн різниці вартості товару слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 5 448,70 грн річних за період з 19.12.2019 по 16.03.2020.
Перевіривши вказаний розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом, 5 448,70 грн. - 3% річних (в силу положень ст. 625ЦК України).
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову про часткове задоволення первісного позову.
Господарський суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, надавши необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги умови договору поставки від №0305171 від 0305.2017 та порядок його виконання, встановивши, що за своєю суттю претензії позивача (за зустрічним позовом) стосуються саме неналежної якості отриманої ним продукції, проте позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 224 ГК України та зводяться виключно до посилань позивача (за зустрічним позовом) на порушенням відповідачем (за зустрічним позовом) умов договору щодо якості товару; враховуючи, що позивач (за зустрічним позовом) не складав протокол чи акту прийняття продукції, в якому були б описані вади чи інші недоліки продукції; в порушення приписів статті 688 ЦК України позивач (за зустрічним позовом) не повідомив продавця про порушення умов договору щодо якості товару у розумний строк, який, у даному випадку, пов`язується з фактом отримання такого товару (претензії щодо якості товару мали місце після звернення позивача (за первісним позовом) з позовом до суду, тобто більш ніж через 30 днів з дня отримання товару); при цьому експертне дослідження спірної продукції було проведено без повідомлення та присутності представника відповідача (за зустрічним позовом) після спливу тривалого часу (більше місяця з дня отримання продукції), яка знаходилася на зберіганні у позивача (за зустрічним позовом), - суд дійшов висновку про відсутність складу правопорушення в діях відповідача (за зустрічним позовом) та не знаходить правових підстав для задоволення зустрічного позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача (за первісним позовом) пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст. ст. 11, 203, 215, 233, 626, 627, 628, 625, 638, 908, 909, Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 173, 180, 189, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 74, 86, 129, 237-238, 239, 240-241, 331 Господарського процесуального кодексу України,-
вирішив:
1. Первісний позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромпак»" (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд., 3, код ЄДРПОУ 41194076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" (61052, м. Харків, вул. Мала Гончарівка, буд. 28/30, код ЄДРПОУ 39203950) 766 454,01 грн., в т.ч.: 753 325,31 грн. - заборгованості, 5 448,70 грн. - річних, 7 680,00 грн. - компенсації вартості неповернутої тари та 11 496,81 грн. витрат по оплаті судового збору.
3. В решті первісного позову відмовити.
4. В зустрічному позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено
04.08.2020
Суддя В. М. Дем`як
