Єдиний унікальний номер 448/1958/19
Провадження № 2/448/219/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
07.07.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Мриц Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про зняття арешту з майна,
В С Т А Н О В И В:
І.Короткий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 та після її смерті залишилось спадкове майно. Ще за життя, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла їй (позивачці).
Зазначає, що з метою оформлення своїх спадкових прав як спадкоємець за заповітом у встановленому законом порядку звернулася до приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., де дізналася про факт наявності в архівній складовій частині Державного реєстру речових прав на нерухоме майно актового запису про арешт нерухомого майна, власником якого являється ОСОБА_2 . Арешт на майно був накладений 13.12.2011р. постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника старшим державний виконавцем Мостиського ВДВС ГТУЮ у Львівській області Вйонцек А.С. у виконавчому провадженні ВП30363142 з примусового виконання виконавчого листа №2-447/2011 від 06.12.2011р., виданого Мостиським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» 45789, 37 грн. В подальшому виконавче провадження було скеровано за належністю до Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (який перейменовано в Галицький відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)), тобто до відповідача по справі, та виконавчому провадженню був присвоєний номер НОМЕР_1 .
Вказує, що 02.10.2019р. на усне звернення її (позивачки) представник отримав у відповідача інформацію про факт закінчення виконавчого провадження ВП40817980 шляхом фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а також про знищення матеріалів. Однак, на письмову заяву щодо зняття арешту з майна ОСОБА_2 від 04.10.2019р. відповідач листом-відповіддю від 22.10.2019р. повідомив, що виконавче провадження станом на 22.10.2019р. відносно спадкодавця ОСОБА_2 завершене у зв`язку із смертю боржника.
Стверджує, що по даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про арешт майна ОСОБА_2 , що ускладнює їй (позивачці) оформлення спадкових прав.
З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким скасувати арешт з всього майна, що належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника ВП30363142, винесеній 13.12.2011р.
ІІ. Позиція учасників справи.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, натомість подала письмову заяву про здійснення судового розгляду даної цивільної справи за відсутності сторони позивача за наявними матеріалами з вказівкою на те, що заявлені позовні вимоги підтримує та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач (Галицький відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)) про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, представник у судове засідання не з`явився без поважних причин, відзиву не подав, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи судова повістка відповідачу надсилалась рекомендованим листом з повідомленням за адресою місця знаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була вручена уповноваженій особі відповідача. Відомості про будь-яку іншу адресу місця знаходження відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні. Заяв про зміну місця знаходження від відповідача не надходило. Тому на підставі статей 128, 131 ЦПК України суд вважає, що судова повістка відповідачу доставлена і він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, а подав письмову заяву про здійснення судового розгляду даної цивільної справи за його відсутності.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 18.12.2019р. відкрито провадження у даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської областівід 21.01.2020р. задоволено клопотання представника позивача про витребування у Галицького відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) доказів - копій матеріалів виконавчого провадження, заведеного відносно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з примусового виконання виконавчого листа №2-447/2011 від 06.11.2011р., виданого Мостиським районним судом Львівської області.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської областівід 09.06.2020р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської областівід 07.07.2020р. постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, судом вирішено ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 13.12.2011р. старшим державний виконавцем Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Вйонцек А.С. відкрито виконавче провадження ВП30363142 з виконання виконавчого листа від 06.12.2011р. №2-447/2011, виданого Мостиським районним судом Львівської області про стягнення з боржника ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 45789,37 грн. Зазначене виконавче провадження відкрито з накладенням арешту на майно боржника.
11.11.2013р. старшим державним виконавцем Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Бідак О.Є. закінчено зазначене виконавче провадження у зв`язку з направленням за належністю до іншого відділу ДВС (Галицького відділу ДВС Львівського міського управління юстиції).
21.11.2013р. державним виконавцем Галицького відділу ДВС Львівського міського управління юстиції Коблів Л.Р. відкрито виконавче провадження ВП40817980 з виконання виконавчого листа - постанови Мостиського районного суду Львівської області від 06.12.2011р. №2-447/2011 про стягнення з боржника ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 45789,3 грн.
25.06.2014р. державним виконавцем Галицького відділу ДВС Львівського міського управління юстиції Коблів Л.Р. закінчено виконавче провадження ВП40817980 з примусового виконання постанови Мостиського районного суду Львівської області від 06.12.2011р. №2-447/2011 про стягнення з боржника ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 45789,3 грн.
Зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2014р. відомо, що таке закінчене на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» - «фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом» з покликанням на повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з якого слідує, що сума заборгованості ОСОБА_2 повністю виплачена з пенсії боржника.
Постанова державного виконавця Галицького відділу ДВС Львівського міського управління юстиції Коблів Л.Р. про закінчення виконавчого провадження ВП40817980 від 25.06.2014р. затверджена 16.08.2014р. начальником Галицького відділу ДВС Львівського міського управління юстиції Бойко О.В.
Зазначені обставини з приводу підстави закінчення виконавчого провадження підтверджені копією постанови про закінчення виконавчого провадження, яка здобута з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (автоматизованої системи виконавчого провадження) за допомогою ідентифікатора доступу, який вказаний у постанові про відкриття виконавчого провадження, що була надана суду відповідачем на виконання ухвали про витребування доказів.
Таким чином, ще станом на 25.06.2014р. у ОСОБА_2 була відсутня заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» (по виконавчому листу від 06.12.2011р. №2-447/2011, на підставі якого відкривались виконавчі провадження ВП30363142 та ВП40817980), однак арешт, який був накладений на її майно 13.12.2011р. при відкритті первинного виконавчого провадження ВП30363142, при закінченні виконавчого провадження ВП40817980 не був скасований.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла .
Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_2 , та така з метою оформлення своїх спадкових справ звернулася до приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. Однак, нотаріус, вивчивши подані позивачкою документи для видачі Свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належало ОСОБА_2 , повідомив, що у архівній складовій частині Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявний запис про арешт нерухомого майна, власником якого являється спадкодавець та про необхідність звернення до суду у зв`язку з зазначеними обставинами.
Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 , яка міститься в матеріалах справи, слідує, що станом на 10.12.2019р. все нерухоме майно ОСОБА_2 знаходиться під обтяженням, вид обтяження - «арешт нерухомого майна»; підстава обтяження - «постанова старшого державного виконавця Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Вйонцека А.С. від 13.12.2011р. про відкриття виконавчого провадження, ВП 30363142.
Матеріалами справи встановлено, що з 21.11.2013р. по час розгляду даної справи в суді виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 06.12.2011р. №2-447/2011, виданого Мостиським районним судом Львівської області про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» перебуває у віданні відповідача по справі.
У відповідь на звернення представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Каралюса Л.М. до відповідача по справі щодо зняття арешту з майна, належного ОСОБА_2 , - арешт відповідачем не знято.
З часу погашення заборгованості боржника ОСОБА_2 перед стягувачем ПАТ КБ «Приватбанк» та по даний час арешт з її нерухомого майна - не знято.
У зв`язку з відмовою відповідача у задоволенні заяви про зняття арешту з майна, позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
V. Застосовані судом норми права.
До передбачених законом обмежень у здійсненні права власності відносяться заходи примусового виконання судових рішень, які застосовуються в межах виконавчого провадження, в тому числі, арешт майна боржника, як складова звернення стягнення на майно боржника згідно Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно дост.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Арешт майна - тимчасове позбавлення власника права користування та розпорядження майном, тривалість якого встановлюється вповноваженою особою у спосіб, визначений законодавством.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що накладення арешту на майно боржника є винятковим заходом обмеження права власності фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.
Виконавчі провадження №30363142 та №40817980 здійснювались у період з 2011 по 2014 роки, а отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (в редакції, чинній на час закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені ст. 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ст.50 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 06.12.2011р. №2-447/2011, на підставі якого відкривались виконавчі провадження ВП30363142 та ВП40817980: «У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Детальний аналіз зазначених норм законодавства дає змогу зробити висновок, що після закінчення виконавчого провадження, державний виконавець повинен зняти арешти та інші обмеження, які накладаються на майно впродовж виконання виконавчих дій.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.2 ст.1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною 5 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закінчення договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
VI. Висновки суду.
Підсумовуючи, зокрема враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом фактично набула у власність належне спадкодавцю ОСОБА_2 майно, згадане виконавче провадження, де боржником була ОСОБА_2 , - закінчено у зв`язку з «фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом», а підстав для продовження обтяження не встановлено, суд вважає, що прийняті державним виконавцем заходи у вигляді арешту майна боржника втратили свою актуальність та є такими, що порушують право позивачки ОСОБА_1 на вільне розпорядження своїм майном.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Галицького відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника ВП30363142, винесеній 13.12.2011р. старшим державний виконавцем Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Вйонцек А.С.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженка с.Радохінці Мостиського району Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Галицький відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), код ЄДРПОУ - 35009232, місцезнаходження: 79058, м.Львів, просп.В. Чорновола, 39.
Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: АДРЕСА_2
Суддя Ю.В.Кічак
Рішення набрало законної сили «___» ______________ 20 р.
Суддя Ю.В.Кічак
