КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7482/2020

Справа 372/2374/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 серпня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштанове 2007» на рішення Обухівського районного суду Київської області, ухвалене у складі судді Тиханського О.Б. в м. Київ 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштанове 2007» про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, середнього заробітку та моральної шкоди,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

В липні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, середнього заробітку та моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що 09 січня 2008 року з нею був укладений трудовий договір № 1 на виконання обов`язків голови правління ОСББ «Каштанове 2007», за яким встановлені права та обов`язки сторін, визначені умови оплати праці, робочого часу, відпустки тощо, зокрема, п. 6.1 трудового договору їй встановлено відпустку тривалістю 24 календарних дні. 02 липня 2010 року вона була прийнята на посаду голови правління ОСББ «Каштанове 2007». 18 березня 2019 року вона була звільнена з посади за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, однак відповідач розрахунку з нею не провів.

Вказувала, що нею не використано 48 днів щорічної відпустки з 09 березня 2017 року по 18 березня 2019 року, та не виплачено компенсації в сумі 11818,56 грн. без урахування обов`язкових платежів та зборів,а тому в зв`язку зі звільненням 01 квітня 2019 року звернулась з письмовими заявами до відповідача про проведення з нею взаєморозрахунку, однак у задоволенні цих заяв їй було відмовлено.

Неправомірними діями відповідача, які виразились в порушенні її законних прав на працю, їй заподіяно моральних страждань. Моральна шкода, завдана в результаті незаконного звільнення, полягає у тому, що вона втратила душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня життя своєї родини.

На підставі вищевикладеного, збільшивши позовні вимоги у вересні 2019 року (а. с. 93 т. 1), просила стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за 48 днів невикористаної відпустки у розмірі 11818,56 грн., середній заробіток за час невиплати коштів 54726,96 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн. за понесені моральні страждання в зв`язку з порушенням її прав.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 частково задоволено, стягнуто з ОСББ «Каштанове 2007» на користь позивача компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 7219,20 грн., в решті позову відмовлено.

Відповідач ОСББ «Каштанове 2007», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року в частині стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 7219,20 грн.та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що рішення суду в частині стягнення на користь позивача компенсації за невикористані дні відпустки вважає необґрунтованим, ависновки суду, що доводять наявність у позивача невикористаних днів щорічної відпустки за час роботи у ОСББ «Каштанове 2007» такими, що суперечать нормам матеріального права. Суд обійшов аргументацію відповідача та докази у справі, що підтверджують відсутність у позивача невикористаних днів щорічної відпустки та проігнорував аргументи та докази стосовно відсутності заборгованості ОСББ «Каштанове 2007» перед позивачем, а навпаки, наявності суттєвої переплати, здійсненої собі позивачем, стверджуючи, начебто це не має жодного значення для прийняття рішення у справі та таким чином усунувся від виконання обов`язку повного та всебічного з?ясування обставин у справі, а також вмотивованої оцінки аргументів, наданих відповідачем.

У висновку суду, що трудові відносини між сторонами розпочалися з 09 січня 2008 року, проігноровані обставини справи, підтверджені доказами, особливості правового статусу ОСББ та вимоги ЦК України щодо чинності правочину. Так, 08 січня 2008 року відповідно до протоколу № 2 загальних зборів ОСОБА_1 обрано головою правління, проте питання про укладання з нею трудового договору та встановлення їй розмірів оплати праці не виносилося, оскільки у членів об?єднання були відсутні повноваження на його укладання. Разом з тим, на загальних зборах об?єднання 07 травня 2008 року прийнято рішення про укладення договорів на обслуговування будинку та прибудинкової території, вивіз сміття та інше з ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС», і управління майном житлового комплексу до 31 грудня 2010 року здійснювала вказана вище юридична особа за договорами. Управління майном об?єднання через статутні органи розпочалося з часу затвердження загальними зборами, які відбулися 30 січня 2011 року, першого штатного розпису та появи первого кошторису на 2011 рік. Трудовий договір № 1 від 09 січня 2008 року про виконання ОСОБА_1 обов`язків голови правління не відповідає вимогам щодо чинності правочину, визначеним у ч. 2 та 5 ст. 203 ЦК України. Станом на 09 січня 2008 року ОСББ «Каштанове 2007» перебувало на стадії створення, цивільна правоздатність і дієздатність у нього була відсутня, а отже трудовий договір від 09 січня 2008 року є нікчемним правочином та визнання його судом недійсним не вимагається.

Вказував, що документи ОСББ «Каштанове 2007» неодноразово перероблювалися позивачем, зокрема наказ від 09 січня 2008 року про призначення її на посаду голови правління. Позивач систематично вносила завідомо недостовірні дані і у офіційну документацію ОСББ «Каштанове 2007», зокрема щодо свого перебування у щорічних відпустках, а також належним чином не вела обліку використання щорічних відпусток, про що відповідач повідомляв суд з наданням відповідних доказів.

Зазначав, що суд погодився з висновками ревізійної комісії та інших посадових осіб про здійснення переплати позивачем собі заробітної плати, взявши за розрахунок компенсації за невикористану відпустку для ОСОБА_1 суму її місячної заробітної плати 3200 грн. Однак у своєму рішенні суд одночасно приходить до висновку, що заперечення відповідача, що позивач отримала зайві нараховані кошти, внесення таких відомостей у ЄРДР, акти ревізій не спростовують обов`язку відповідача сплатити вказані кошти, хоча позивач безпідставно завищила собі й розмір грошових коштів, виплачених як відпустні у період з 2017 до 18 березня 2019 року. І до такого суд приходить за наявності численних помилок у фінансовій звітності ОСББ «Каштанове 2007» стосовно нарахування та виплат заробітної плати позивачу з ознаками шахрайства, вчинених ОСОБА_1 під час перебування на голови посади правління.

Суд вирішив стягнути з ОСББ «Каштанове 2007» на користь позивача компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, однак при здійсненні розрахунку допустив помилку, врахувавши у вказану суму виплат кошти на сплату єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове пенсійне страхування позивача.

Посилався на інформацію ГУ ПФУ в Київській області щодо нарахованих сум заробітної плати для ОСОБА_1 у період з 01 січня 2008 року до 17 березня 2019 року, яка підтверджує нікчемність трудового договору № 1 від 09 січня 2008 року, адже позивач розпочала нараховувати собі заробітну плату з березня 2009 року, а також вірність даних про розміри заробітної плати ОСОБА_1 , відображені у довідці ОСББ «Каштанове 2007» від 15 січня 2020 року про наявність переплати для позивача заробітної плати у сумі 24212,87 грн.

Від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи, що суд при прийнятті рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права вірно встановив обставини справи, виходячи з пояснень сторін, поданих до суду письмових доказів, а позиція відповідача в апеляційній скарзі ґрунтується на особистих міркуваннях без належної правової оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, суд першої інстанції виходив із того, що сторони перебували в трудових правовідносинах, і в день звільнення позивача відповідач повинен був виплатити їй грошову компенсацію за 47 невикористаних днів щорічної відпустки, чого ним зроблено не було, а тому грошова компенсація в розмірі 7219,20 грн. підлягає стягненню із відповідача на користь позивача. Заперечення відповідача, що позивач отримала зайві нараховані кошти, внесення таких відомостей до ЄРДР, акти ревізій не спростовують обов`язку відповідача провести остаточний розрахунок при звільненні.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «Каштанове 2007» від 08 січня 2008 року обрано головою правління ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 , надано їй повноваження державної реєстрації об?єднання у державного реєстратора Обухівської міської ради (а. с. 197 т. 1).

На а. с. 11 т. 1 знаходиться надана позивачем копія наказу ОСББ «Каштанове 2007» № 1 від 09 січня 2008 року по особовому складу, згідно якого на виконання протоколу № 2 від 08 січня 2008 року загальних зборів ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 приступає до виконання обов`язків голови правління ОСББ «Каштанове 2007» з 09 січня 2008 року згідно штатного розкладу, за відсутності головного бухгалтера його обов`язки приймає на себе; підстава - заява ОСОБА_1 від 08 січня 2008 року, протокол № 2 від 08 січня 2008 року загальних зборів засновників ОСББ «Каштанове 2007».

На а. с. 40, 172 т. 1 знаходиться надана відповідачем копія наказу ОСББ «Каштанове 2007» № 1/к-08 від 09 січня 2008 року про призначення, згідно якого на виконання протоколу № 2 від 08 січня 2008 року загальних зборів об?єднання ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 приступає до виконання обов`язків голови правління ОСББ «Каштанове 2007» з 09 січня 2008 року, вид роботи - за сумісництвом, підстава - протокол № 2 від 08 січня 2008 року загальних зборів ОСББ «Каштанове 2007».

На а. с. 12 - 13 т. 1 знаходиться трудовий договір № 1 від 09 січня 2008 року, укладений між ОСББ «Каштанове 2007» в особі голови правління ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту, і ОСОБА_1 як працівником. Договором встановлено надання працівнику щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні, що оплачується відповідно до чинного законодавства.

На а. с. 14 т. 1 знаходиться копія трудової книжки ОСОБА_1 , згідно записів в якій ОСОБА_1 прийнята на посаду голови правління ОСББ «Каштанове 2007» 02 липня 2010 року на підставі наказу № 9/к-10 від 02 липня 2010 року, і 18 березня 2019 року звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням на пдстав протоколу № 01-2019 від 03 березня 2019 року.

На а. с. 15 т. 1 знаходиться копія особової картки працівника ОСОБА_1 , згідно якої вона із 08 січня 2008 року займає посаду голови правління і використала відпустки за періоди з 09 серпня 2008 року по 09 березня 2017 року, окрім періоду з 09 серпня 2014 року по 03 березня 2016 року, за який їй було виплачено компенсацію.

На а. с. 74 т. 1 знаходиться витяг із ЄДРПОУ, згідно якого ОСББ «Каштанове 2007» зареєстроване 28 січня 2008 року, дата запису в ЄДРПОУ 01 лютого 2008 року.

На а. с. 219 - 221 т. 1 знаходяться копії наказів № 1/к-11 від 04 січня 2011 року та № 6а/к-11 від 01 березня 2011 року, якими затверджено та введено в дію штатний розпис ОСББ «Каштанове 2007» на 2011 рік з 04 січня 2011 року та з 01 березня 2011 року відповідно.

На а. с. 198 - 199 т. 1 знаходиться копія протоколу № 5 загальних зборів ОСББ «Каштанове 2007» від 07 травня 2008 року, на яких вирішено укласти з ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» договір на обслуговування будинку та прибудинкової території та договір на вивезення сміття.

На а. с. 200 - 201 т. 1 знаходиться копія протоколу б/н від 22 листопада 2008 року загальних зборів ОСББ «Каштанове 2007», не завіреного печаткою, про укладення договору на обслуговування будинку з ТОВ «ТРЕЙДОМ».

На а. с. 205 - 218 т. 1 знаходяться копії договорів про утримання будинку, укладених ОСББ «Каштанове 2007» з ТОВ «Трейдом-сервіс» 16 червня 2008 року, 01 листопада 2008 року, 05 січня 2009 року, 01 квітня 2010 року, які від імені ОСББ укладалися головою правлння ОСОБА_1

На а. с. 202 - 204 т. 1 знаходиться копія протоколу загальних зборів ОСББ «Каштанове 2007» від 30 січня 2011 року, яким затверджено тариф на утримання будинку та прибудинкової території на 2011 рік, затверджено штатний розклад на 2011 рік, вирішено питання з приводу вивозу сміття.

На а. с. 37 т. 1 знаходиться копія заяви ОСОБА_1 від 21 лютого 2019 року на ім?я правління ОСББ «Каштанове 2007» про звільнення її з посади голови правління та головного бухгалтера за власним бажанням з 18 березня 2019 року.

На а. с. 17, 19 т. 1 знаходяться копії заяв ОСОБА_1 від 01 квітня 2019 року на ім?я голови правління ОСББ «Каштанове 2007» Бузиля В.В. про проведення розрахунку згідно ст. 116 КЗпП України.

На а. с. 41 - 55 т. 1 знаходяться копія службової записки заступника голови правління ОСББ «Каштанове 2007» О.Кравчука на ім?я правління ОСББ «Каштанове 2007» щодо перебування голови правління ОСОБА_1 у відпустках, у тому числі за кордоном, які не були оформлені належним чином, та надано роздруківки фотографій.

Наказом № 10/к-10 від 03 серпня 2010 року ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 надано щорічну чергову відпустку терміном на 14 календарні дні за період з 09 січня 2008 року по 08 серпня 2008 року з 03 серпня 2010 року по 15 серпня 2010 року (а. с. 59, 189 т. 1).

Наказом № 5/к-14 від 24 травня 2013 року ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 надано щорічну чергову відпустку терміном на 24 календарні дні за період з 09 серпня 2008 року по 08 серпня 2009 року з 27 травня 2013 року по 19 червня 2013 року (а. с. 57, 191 т. 1).

Наказом № 16/к-14 від 24 жовтня 2014 року ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 надано щорічну чергову відпустку терміном на 24 календарні дні за період з 09 серпня 2009 року по 08 серпня 2010 року з 27 жовтня 2014 року по 19 листопада 2014 року (а. с. 56, 193 т. 1).

Наказом № 12/к-16 від 31 жовтня 2016 року ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 надано щорічну чергову відпустку терміном на 24 календарні дні за період з 09 серпня 2010 року по 08 серпня 2011 року з 01 листопада 2016 року по 24 листопада 2016 року (а. с. 65, 195 т. 1).

Наказом № 4/к-18 від 03 грудня 2018 року ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 надано щорічну чергову відпуску терміном на 24 календарних дні за період з 09 серпня 2011 року по 08 серпня 2012 року з 03 грудня 2018 року по 27 грудня 2018 року (а. с. 156 т. 1).

Наказом № 1-к/19 від 02 січня 2019 року ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 надано щорічну чергову відпуску терміном на 24 календарних дні за період з 09 серпня 2012 року по 08 серпня 2013 року з 02 січня 2019 року по 27 січня 2019 року (а. с. 71, 158 т. 1).

Наказом № 2-к/19 від 27 січня 2019 року ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 надано щорічну чергову відпуску терміном на 24 календарних дні за період з 09 серпня 2013 року по 08 серпня 2014 року з 28 січня 2019 року по 20 лютого 2019 року (а. с. 72, 153 т. 1).

Наказом № 3-к/19 від 30 січня 2019 року ОСББ «Каштанове 2007» зараховано голові правління ОСОБА_1 38 календарних днів як дні за використані відпуски за період з 09 серпня 2014 року по 08 серпня 2015 року (24 дні) та з 09 серпня 2015 року по 03 березня 2016 року (14 днів) (а. с. 60 т. 1).

Наказом № 4-к/19 від 21 лютого 2019 року ОСББ «Каштанове 2007» ОСОБА_1 надано щорічну чергову відпуску терміном на 24 календарних дні за період з 09 березня 2016 року по 08 березня 2017 року з 21 лютого 2019 року по 17 березня 2019 року (а. с. 73, 161 т. 1).

На а. с. 154 т. 1 знаходиться наказ № 1-П/17 від 03 січня 2017 року про затвердження штатного розпису, яким зокрема голові правління встановлено посадовий оклад 3200 грн.

На а. с. 58 т. 1 знаходиться копія звіту ревізійної комісії ОСББ «Каштанове 2007»

На а. с. 61, 110 т. 1 знаходиться копія службової записки ОСОБА_1 від 30 січня 2019 року на ім?я правління ОСББ «Каштанове 2007» про зарахування вказаних днів як відпустки.

На а. с. 62 - 63 т. 1 знаходяться копії накладних по оздоровчій установі.

На а. с. 67 т. 1 знаходиться копія листа Обухівського відділення управління виконавчої дирекції фонду у Київській області фонду соціального страхування України від 29 липня 2019 року про те, що ОСОБА_1 отримала путівку в два санаторія, одна з яких використана з порушенням.

На а. с. 69 - 71, 111 - 115 т. 1 знаходяться копії відомостей ОСББ «Каштанове 2007».

На а. с. 103 - 107 т. 1, 145 т. 1 знаходяться відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам відносно ОСОБА_1 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

На а. с. 116 - 125 т. 1 знаходяться акт ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ «Каштанове 2007» від 22 серпня 2019 року відносно діяльності ОСОБА_1 на посаді, довідка про збитки, завдані нею ОСББ «Каштанове 2007», копія витягу з ЄРДР від 06 вересня 2019 року про реєстрацію повідомлення про вчинення злочину за ст. 364 ч. 1 КК України.

На а. с. 151 т. 1 знаходиться довідка ОСББ «Каштанове 2007» про виплати заробітної плати та відпускних для ОСОБА_1 у період з травня 2017 року до березня 2019 року, згідно якої за вказаний період виплачено 4847 грн. відпускних 04 січня 2019 року.

Згідно довідки ОСББ «Каштанове 2007» від 10 січня 2019 року, станом на 18 березня 2019 року (день звільнення) за даними бухгалтерського обліку голова правління ОСОБА_1 не нарахувала собі до виплати суму компенсації за невикористані відпустки в період з 09 березня 2017 року по 18 березня 2019 року.

На а. с. 223, 224, 227 т. 1 знаходяться довідки ОСББ «Каштанове 2007» від 15 січня 2020 року про нарахування, виплати та переплати по всім посадам ОСОБА_1 з 01 січня 2017 року по 18 березня 2019 року, від 11 лютого 2020 року про рух коштів на поточному рахунку, від 11 лютого 2020 року про переплати ОСОБА_1 .

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

До апеляційної скарги ОСББ «Каштанове 2007» додано інформацію щодо нарахованих сум заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 за період з 01 січня 2008 року по 17 березня 2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки відповідачем не надано доказів неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, вони не можуть бути прийняті апеляційним судом.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала його тим, що на час звільнення їй не було виплачено компенсацію за 48 днів невикористаної відпустки.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України (тут і в подальшому наводяться положення закону в редакції, що діяла станом на час спірних правовідносин) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства,установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).Право на відпустки забезпечується:гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки» право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Судом встановлено, що в судовому засіданні між сторонами виник спір щодо дати початку роботи позивача на займаній посаді та кількості використаних днів відпустки і в зв`язку з цим повно та всебічно з`ясовані ці обставини.

Виходячи із системного аналізу тлумачення наведених норм закону, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач уклала з ОСББ трудовий договір 09 січня 2008 року, про що був виданий відповідний наказ, і фактично приступила до виконання трудових обов`язків, що підтверджується зокрема укладеними від її імені договорами 16 червня 2008 року, 01 листопада 2008 року, 05 січня 2009 року, а тому на неї почали поширюватися трудові гарантії працівника, передбачені КЗпП України.

Заперечуючи проти зазначених висновків суду, відповідач вказував в апеляційній скарзі, що у такому висновку проігноровані обставини справи, підтверджені доказами, особливості правового статусу ОСББ, яке лише перебувало на стадії утворення, та вимоги ЦК України щодо чинності правочину, посилався на те, що трудовий договір № 1 від 09 січня 2008 року про виконання ОСОБА_1 обов`язків голови правління ОСББ «Каштанове 2007» не відповідає таким вимогам чинності правочину, визначеним у ч. 2 та 5 ст. 203 ЦК України, як наявність у особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, а також спрямування правочину та реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Апеляційний суд відхиляє вказані доводи апеляційної скарги як необгрунтовані, оскільки Верховним Судом в постанові від 22 травня 2019 року у справі № 757/49315/16-ц викладено правовий висновок, згідно якого наявність між сторонами договору трудових правовідносин, які регулюються нормами трудового й спеціального законодавства, та факт укладення цього договору саме у зв`язку з існуванням трудових правовідносин, свідчить про те, що договір не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, на який поширюються передбачені нормами ст.ст. 203, 215 ЦК України загальні вимоги щодо чинності правочину.

Апеляційний суд враховує, що згідно даних з ЄДРПОУ датою реєстрації ОСББ «Каштанове 2007» є 28 січня 2008 року, дата запису в ЄДРПОУ 01 лютого 2008 року (а. с. 74 т. 1), однак і у цьому випадку перший шестимісячний період роботи ОСОБА_1 , який надає їй право на отримання відпустки пропорційно до відпрацьованого часу, закінчується 01 серпня 2008 року, тобто навіть раніше дати завершення першого періоду, зазначеного в особовій картці позивача (а. с. 15 т. 1 зворот), тобто доводи апеляційної скарги щодо початку роботи ОСОБА_1 до набуття відповідачем статусу юридичної особи в рамках предмету позову є неспроможними та відхиляються апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем вносилися неправдиві відомості до наказів (стосовно коду ЄДРПОУ ОСББ «Каштанове 2007», наявності штатного розпису об?єднання, роботи на посаді за сумісництвом, наявності заяви ОСОБА_1 ) та особової картки (стосовно дати її заповнення і даних, які, на думку відповідача, суперечать ч. 1 ст. 12 Закону України «Про відпустки»), а також доводи відповідача щодо не вирішення загальними зборами 08 січня 2008 року питання укладення трудового договору з ОСОБА_1 та встановлення їй розміру оплати праці, неможливості укладення трудового договору самою з собою та відсутності в трудовому договорі особливостей роботи позивача як сумісника не спростовують обставин фактичного перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджується, зокрема, укладенням нею договорів від імені ОСББ «Каштанове 2007», на що обґрунтовано звернуто увагу судом першої інстанції, та не звільняють відповідача від встановленого ст. 116 КЗпП України обов`язку розрахунку із позивачем за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні.

При цьому апеляційний суд враховує, що тривалість першої щорічної відпустки ОСОБА_1 за період з 08 січня 2008 року до 08 серпня 2008 року становила 14 календарних днів, тобто пропорційно до відпрацьованого часу, що відповідає положенням ст. 10 Закону України «Про відпустки», а отже доводи апеляційної скарги про внесення ОСОБА_1 до наказу від 08 січня 2008 року відомостей про роботу за сумісництвом не мають правового значення в межах позовних вимог та відхиляються апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги, що управління неподільним та загальним майном житлового комплексу до 31 грудня 2010 року здійснювало ТОВ «Трейдом-сервіс» за договорами, а управління через статутні органи розпочалося з часу затвердження загальними зборами 30 січня 2011 року першого штатного розпису та появи першого кошторису, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо перебування позивача в трудових відносинах із відповідачем та представництва його інтересів як голова правління ОСББ, зокрема шляхом укладення вищезазначених договорів із ТОВ «Трейдом-сервіс», та відхиляються апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги, що трудовий договір ОСОБА_1 суперечить рішенням загальних зборів об?єднання від 07 травня 2008 року та 22 листопада 2008 року про укладення договорів та обслуговування будинку та прибудинкової території з ТОВ «Трейдом-сервіс», є нічим не обґрунтованими, нелогічними з точки зору хронології подій (трудовий договір укладений раніше, ніж договори на обслуговування) та відхиляються апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги, що наказом № 3-к/19 від 30 січня 2019 року зараховано ОСОБА_1 38 календарних днів як дні за використані відпустки за період з 09 серпня 2014 року по 08 серпня 2015 року (24 дні) та з 09 серпня 2015 року по 08 березня 2016 року (14 днів) на підставі службової записки, хоча ця службова записка охоплює різні дні за 2011 - 2017 роки, не спростовують висновків суду першої інстанції, що 47 календарних днів щорічної відпустки з 2017 по 2019 роки позивачем використані не були, а отже з відповідача має бути стягнута відповідна грошова компенсація на підставі ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Враховуючи наведене, апеляційний суд не може погодитися із доводами апеляційної скарги, що суд обійшов аргументацію відповідача та докази у справі, що підтверджують відсутність у позивача невикористаних днів щорічної відпустки та проігнорував аргументи та докази стосовно відсутності заборгованості ОСББ «Каштанове 2007» перед ОСОБА_1

Відповідно до п.п. 2, 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Для розрахунку компенсації за невикористану відпустку в розмірі 7219,20 грн. судом взято період 12 місяців, що передував звільненню, з 19 березня 2018 року по 18 березня 2019 року, в якому було 250 робочих днів, та посадовий оклад позивача в розмірі 3200 грн. згідно штатного розпису, який було визнано сторонами.

Оскільки судом першої інстанції при нарахуванні компенсації було використані дані щодо посадового окладу позивача із штатного розпису, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що позивач безпідставно завищила розмір грошових коштів, виплачених, як відпускні, і суд, нехтуючи вимогами ст. 79-80 ЦПК України щодо достовірності та достатності доказів, прийняв розрахунки позивача.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, із яким погоджується апеляційний суд, що доводи позивача в частині отримання позивачем зайвих нарахованих коштів, внесення таких відомостей до ЄРДР, акти ревізій не спростовують обов`язку відповідача сплатити вказані кошти, і з цих же підстав апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо здійснення переплат позивачем.

Апеляційний суд враховує, що відповідач не звертався до суду із зустрічним позовом про встановлення факту початку трудових відносин із ОСОБА_1 з певного часу та відшкодування заподіяної працівником шкоди, яка, згідно його доводів, була заподіяна позивачем безпідставним здійсненням доплат.

Не грунтуються на вимогах закону, нічим не доводяться та відхиляються доводи апеляційної скарги, що при здійсненні розрахунку компенсації суд допустив помилку, врахувавши у вказану суму виплат кошти на сплату єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове пенсійне страхування ОСОБА_1 , із наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обчислюються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

З наведеного вбачається, що не зазначення судом, що сума середнього заробітку вказана без урахування податку та обов`язкових платежів, не є підставою для його скасування, оскільки під час виконання зазначеного рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшиться на суму податків і зборів.

Такі висновки відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 569/3637/19.

Виходячи із встановлених судом першої інстанції обставин і висновків, перевірених під час апеляційного перегляду, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд мав відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за несвоєчасне проведення розрахунку та моральної шкоди не лише з підстав пропуску строку звернення до суду з такими позовними вимогами,зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 щодо офіційного тлумачення ст. 233 КЗпП України, а і у зв`язку з недоведеністю позову.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду в частині відмови в позові, апеляційна скарга не містить і позивачем в цій частині рішення суду першої інстанції також не оскаржується.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштанове 2007» залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді :