Дата документу 22.07.2020 Справа № 554/6179/19
Провадження № 2/554/643/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді - Троцької А.І.,
при секретарі - Зайцевій Я.А.,
за участю представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника відповідача - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визначення розміру часток співвласників та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,-
ВСТАНОВИВ:
10 липня 2019 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом, в якому просила визначити розмір часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,07 га. по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5310137000:15:004:0040 за ОСОБА_6 - 350/700 частин, ОСОБА_4 , - 175/700 частин, ОСОБА_3 - 175/700 частин; стягнути на її користь пропорційно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 9268, 40 грн.
В обґрунтування позову вказувала, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 670900 від 28 лютого 2007 року, земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 з площею 700 кв. м. з цільовим призначенням «землі житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд)» на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Вищевказана земельна ділянка без визначення часток. 21.08.2006 року КП Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» розроблений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_10 та встановлено такі розміри частки власності на житловий будинок за ОСОБА_7 - 1/4, ОСОБА_6 - 1/2, ОСОБА_3 - 1/4. За результатами експертного земельно-технічного дослідження технічно можливий такий розподіл частин земельної ділянки відповідно до часток співвласників: ОСОБА_6 -1/2 із 700 кв.м = 350 кв.м. (зелений колір відповідно додатку № 2 у висновку № 56), ОСОБА_7 - 1/4 із 700 м2 = 77кв.м.(жовтий колір відповідно додатку № 2 у висновку № 56); ОСОБА_3 - 1/4 із 700 кв.м.= 77 кв. м. (фіолетовий колір до додатку №2 у висновку № 56) та у спільне користування 196 кв. м. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (червоний колір відповідно додатку № 2 у висновку № 56). Таким чином, ОСОБА_6 визначено частку в розмірі 350/700 кв.м.. ОСОБА_7 - 77+196/2= 175/700 кв.м., ОСОБА_8 77+196/2= 175/700 кв.м.. що відповідає ідеальним часткам та є рівними відповідно до належних на праві власності частин нерухомого об`єкту.
30 липня 2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
9 жовтня 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою в якій просила встановити порядок користування земельною ділянкою площею 700 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 5310137000:15:004:0040) між співвласниками ОСОБА_6 із часткою 1/2, ОСОБА_3 із часткою 1/4 та ОСОБА_4 із часткою 1/4 у відповідності до висновків судової земельно-технічної експертизи та стягнути з відповідачів судові витрати.
В обґрунтування зустрічного позову вказувала, що дійсно їй та відповідачам належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310137000:15:004:0040. Частки співвласників не визначені. Позивач за первісним позовом в своїх позовних вимогах посилається на висновок за результатами експертного земельно-технічного дослідження №56 від 07.06.2019 року складений судовим експертом Федоровим Д.Ф. на заявою ОСОБА_6 про проведення дослідження щодо розподілу земельної ділянки. У наданому позивачем висновку №56 від 07.06.2019 року не зазначено, що експерт був попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, не зазначено осіб, які були присутні при проведенні експертизи, більше того - зазначено, що дослідження було здійснене за заявою позивачки від 03.06.2019 року, в той час коли обстеження об`єкту дослідження було вже проведено місяцем раніше - 05.05.2019 року о 09 год. 30 хв.. як зазначив у своєму висновку експерт Федоров Д.Ф. , тобто він безпідставно, за власної ініціативи вийшов па місце дослідження та провів його наодинці. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим). Враховуючи, що частки співвласників житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 складаються наступним чином: /1/2 частина ОСОБА_6 , 1/4 частина ОСОБА_4 , 1/4 частина ОСОБА_3 , то відповідно до ст. 89 ЗК, ст. 370, 372 ЦК України, частки співвласників земельної ділянки також мають розподілитись таким же чином. З метою визначення реальної можливості визначення порядку користування має намір клопотати про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою від 09 жовтня 2019 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
29 жовтня 2019 року ОСОБА_6 надала відзив на зустрічну позовну заяву в якому посилаючись на норми ЦК України та практику Європейського суду просила в його задоволенні відмовити.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали первісний позов, просили провести реальний розподіл земельної ділянки відповідно до висновку наданого ним до позовної заяви, у задоволенні зустрічного просили відмовити, оскільки запропоновані варіанти розподілу не відповідають фактичному користуванню та позбавлять можливості доступу до комунікацій.
Відповідач ОСОБА_3 , та її представник ОСОБА_5 проти задоволення первісного позову заперечували, оскільки представники позивача вийшли за межі позовних вимог вимагаючи в судовому засіданні реально розподілити земельну ділянку, а не визначити розмір часток , підтримали зустрічну позовну заяву та другий варіант висновку експерта №08-20.
Відповідач ОСОБА_4 проти задоволення первісного позову не заперечувала, та підтримала зустрічну позовну заяву і другий варіант висновку експерта №08-20.
Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 670900 від 28 лютого 2007 року, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування договорів оренди землі за № 1 -1166 земельна ділянка розташована по АДРЕСА_2 з площею 700 кв. м. з цільовим призначенням «землі житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд)» на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ( а.с.21).
ОСОБА_3 , на підставі договору дарування від 18.08.2004 року (дарувальник ОСОБА_10 ), належить 1/4 частина житлового будинку з господарськими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.11).
ОСОБА_6 , на підставі договору дарування від 22.07.2005 року (дарувальник ОСОБА_11 ), належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.18-19).
Крім того, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25.09.1998 року визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 , а саме: за ОСОБА_11 - на 1/2 частину, за ОСОБА_12 - на 1/4 частину, за ОСОБА_4 - на 1/4 частину ( а.с.25-26).
Відовідно до копії витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП ПБТІ «Інвентаризатор» №8112214 від 19.08.2005, № 8112073 від19.08.2005, №45380-37 від 25.08.2004, будинок АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності належить: ОСОБА_6 -1/2 частина, ОСОБА_4 - 1/4 частина, ОСОБА_3 - 1/4 частина ( а.с.40, 41, 42).
21.08.2006 року КП Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» розроблений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_10 та встановлено такі розміри частки власності на житловий будинок за ОСОБА_7 - 1/4, ОСОБА_6 - 1/2, ОСОБА_3 - ј (а.с.45-47).
Як вбачається із листа Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, внесено зміни в назви вулиць і провулків, зокрема змінено вулицю Белінського на провулок Белінського ( а.с.48-49).
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, позивач за первісним позовом ОСОБА_6 просить суд визначити розмір часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,07 га. по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5310137000:15:004:0040 за ОСОБА_6 - 350/700 частин, ОСОБА_4 , - 175/700 частин, ОСОБА_3 - 175/700 частин.
На підтвердження позовних вимог надала висновок експерта № 56 від 07.06.2019 року, відповідно до якого технічно можливий такий розподіл частин земельної ділянки відповідно до часток співвласників: ОСОБА_6 - 1/2 із 700 кв.м = 350 кв.м. (зелений колір відповідно додатку № 2 у висновку № 56), ОСОБА_7 - 1/4 із 700 м2 = 77кв.м.(жовтий колір відповідно додатку № 2 у висновку № 56); ОСОБА_3 - 1/4 із 700 кв.м.= 77 кв. м. (фіолетовий колір до додатку №2 у висновку № 56) та у спільне користування 196 кв. м. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (червоний колір відповідно додатку № 2 у висновку № 56).
Даним висновком ОСОБА_6 визначено частку в розмірі 350/700 кв.м.. ОСОБА_7 - 77+196/2= 175/700 кв.м., ОСОБА_8 77+196/2= 175/700 кв.м.. що відповідає ідеальним часткам та є рівними відповідно до належних на праві власності частин нерухомого об`єкту.
Разом із тим, суд не може взяти даний висновок за основу рішення суду, оскільки ОСОБА_6 не ставить позовною вимогою визначення ідеальних часток земельної ділянки, та реальний розподіл, а лише визначення розміру часток. Крім того вказаний висновок виготовлений на замовлення ОСОБА_6 а тому не містить відомостей, як це передбачено ст. 102 ЦПК України, про попередження експерта про дачу завідомо не правдивого висновку.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з врахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
В даному випадку законом встановлена саме спільна сумісна власність на спірну земельну ділянку, оскільки в державному акті на право власності на земельну ділянку не визначені частки співвласників.
Згідно ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності із визначенням частки кожного з учасників власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Згідно з до ч. 1.2 ст. 158 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно роз`яснень, викладених у п. 21 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за №7 від 16.04.2004 року, «якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та за можливе визначити розмір часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,07 га. по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5310137000:15:004:0040 за ОСОБА_6 - 1/2 частин, ОСОБА_4 , - 1/4 частин, ОСОБА_3 - 1/4 частин.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідачів за первісним позовом підлягає стягнення судовий збір в розмірі 384, 20 грн., тобто по 192, 10 грн. з кожного.
У стягненні витрат на проведення земельно-технічної експертизи слід відмовити, оскільки висновок експерта № 56 від 07.06.2019 року не має відношення до позовних вимог ОСОБА_6 .
Окрім того, позивач просила стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу в розмірі 6500 грн..
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вказаної вимоги суду було надано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, ордер і копія квитанції за юридичні послуги на 4000 грн.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Варто зазначити, що для цілей компенсації судових витрат немає значення, чи адвокат здійснював представництво інтересів клієнта на підставі довіреності, чи ордера, як передбачено ч. 4 ст. 6 ЦПК України. Проте відсутність повноцінного договору на надання правової допомоги унеможливить визначення розміру та подальшу компенсацію гонорару адвоката.
Разом з тим позивачем або його представником не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг.
За урахуванням вище викладеного, та відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, якою встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Стосовно зустрічного позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено судам, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити не можливо.
Частиною 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до статей 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку (частина 1). Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Відповідно до статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (ч. 4).
Отже, за загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то особа, яка набула права власності на будівлю, стає користувачем земельної ділянки, на якій ця будівля розміщена, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Таким чином, право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між цими власниками.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правдивості.
Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року призначено у справі проведення судової земельно-технічної експертизи.
На виконання вказаної ухвали суду судовий експерт Авдєєв А.К. надав висновок № 08-20, який містить два варіанти розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 вважали найбільш доцільним другий варіант визначений експертом, оскльки він найбільше враховує інтереси сторін з урахуванням можливості окремого користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 та встановлення порядку користування земельною ділянкою визначеного судовий експертом у висновку №08-20 варіант №2.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідачів за зустрічним позовом підлягає стягненню судовий збір в сумі 768, 40 грн., тобто по 384, 20 грн. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81,259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визначення розміру часток співвласників - задовольнити частково.
Визначити розмір часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,07 га. по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5310137000:15:004:0040 за ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1/2 частин, ОСОБА_4 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) - 1/4 частин, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) - 1/4 частин.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 384, 20 грн., тобто по 192, 10 грн. з кожного.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про встановлення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,07 га. по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5310137000:15:004:0040 між співвласниками відповідно до варіанту №2 висновку експерта №08-20 від 26.02.2020 року судової земельно-технічної експертизи.
У спільному володінні ОСОБА_3 та ОСОБА_7 залишити земельну ділянку площею 164 м2 (на плані жовтого кольору під частиною житлового будинку, ділянкою навколо будинку для його обслуговування, під гаражем літ. «Г» та під проїздом) згідно частини 2 ст.372 ЦКУ і частини 5 ст.89 ЗКУ.
ОСОБА_3 виділити в особисте володіння земельну ділянку площею 93 м2 (на плані зафарбована в зелений колір). Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земель Полтавської міської ради (вул. Белінського) довжина межової лінії складає: 0.22м., 11.49м; з боку земельної ділянки, що пропонується виділити в особисте володіння ОСОБА_6 довжина межової лінії складає: 4.14м., 5.67м, 6.7м, 0.97м.; з боку земельної ділянки спільного користування довжина межової лінії складає: 4.3м, 14.22м.
В даному випадку площа безпосередньо відокремленої частини земельної ділянки складає 93 м2, а 1/2 частина площі земельної ділянки спільного володіння складає 82 м2 (164/2). ОСОБА_3 виділяється земельна ділянка площею 175 м2 (93+82), що відповідає ідеальній частці 1/4 (175/700).
ОСОБА_7 виділити в особисте володіння земельну ділянку площею 93 м2 (на плані зафарбована в синій колір). Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки по АДРЕСА_4 довжина межової лінії складає: 4.62м, 12.27м, 1.19м, 7.85м; з боку земель Полтавської міської ради ( АДРЕСА_4 ) довжина межової лінії складає: 1.60м., 2.1м; з боку земельної ділянки спільного користування довжина межової лінії складає: 9.07м., 1.2м., 2.9м., 2.9м., 1.6м., 12.62м.
В даному випадку площа безпосередньо відокремленої частини земельної ділянки складає 93 м2, а 1/2 частина площі земельної ділянки спільного володіння складає 82 м2 (164/2). ОСОБА_7 виділяється земельна ділянка площею 175 м2 (93+82), що відповідає ідеальній частці 1/4 (175/700).
ОСОБА_6 виділити в особисте володіння земельну ділянку площею 350 м2 (на плані зафарбована в червоний колір). Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земель Полтавської міської ради (вул. Белінського) довжина межової лінії складає: 1.58м., 2.64м, 2.41м, 2.20м; з боку земельної ділянки по АДРЕСА_6 » довжина межової лінії складає: 9.24м., 11.22м, 2.34м, 15.77м; з боку земельної ділянки спільного користування довжина межової лінії складає: 3.06м, 3.85м, 2.75м, 2.3м, 0.6м, 2.68м, 1.41м, 1.0м; з боку земельної ділянки, що пропонується в особисте володіння ОСОБА_3 довжина межової лінії складає: 0.97м., 6.7м, 5.67м, 4.14м..
В даному випадку ОСОБА_6 виділяється земельна ділянка площею 350 м2, що відповідає ідеальній частці 1/2 (350/700).
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 768, 40 грн., тобто по 384, 20 грн. з кожного.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_6 , АДРЕСА_3 .
Представників позивача:
ОСОБА_2 , АДРЕСА_7 .
ОСОБА_1 , АДРЕСА_8 .
Відповідачі:
ОСОБА_4 , АДРЕСА_1
ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: ОСОБА_5 , АДРЕСА_9 .
Повний текст рішення виготовлено 31.07.2020 року.
Суддя Октябрського
районного суду м.Полтави Троцька А.І.
