Справа № 428/9074/19

Провадження № 2/428/1154/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості із середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі за текстом - ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот») про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості із середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 04.05.2018 року вона була поновлена на роботі рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.05.2018 року у справі № 428/360/2018. Рішенням суду була нарахована заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 12.12.2017 по 03.05.2018 у розмірі 24078,78 грн. Однак розрахунок по заробітній платі відповідачем з порушенням було проведено не в день поновлення, а лише 24.05.2019 року.

Позивач просила суд стягнути з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на свою користь середній заробіток за час затримки виплати заборгованості із середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 68 050, 43 грн. та понесений нею судовий збір.

На виконання ухвали суду від 27.09.2019 представником відповідача Селіховою Г.А. було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги відповідач не визнає у повному обсязі. Відповідачем Рішення Сєвєродонецького міського суду від 03.05.2018 року по справі № 428/360/18, в частині його негайного виконання, було виконане негайно, про що свідчить наказ Голови Правління ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ АЗОТ» № 0077-КП від 04.05.2018 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати їй середнього заробітку за вимушений прогул за один місяць. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства. ОСОБА_1 була поновлена на роботі та допущена до її виконання на наступний день (04.05.2018 року) після винесення рішення Сєвєродонецьким міським судом (03.05.2018 року), а тому її вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку середньої заробітної плати за вимушений прогул, засновані на нормі статті 236 КЗпП України, є незаконними.

Що стосується вимог позивачки щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, то слід зазначити наступне.

Вимоги ОСОБА_1 про індексацію суми вимушеного прогулу в сумі 24078,78 грн., яка стягнута з ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ АЗОТ» за рішенням і Сєвєродонецького міського суду від 03.05.2018 року суперечить чинному законодавству.

Позивач безпідставно посилається на Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», який розповсюджується на випадки затримки виплати нарахованої заробітної плати. Але, вказана у рішенні суду від 03.05.2018 року сума в розмірі 24078,78 грн. не є сумою нарахованої заробітної плати, а є сумою плати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Тобто, зазначена сума є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, має разовий характер та за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою. Отже, вимоги ОСОБА_1 щодо індексації оплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за судовими рішеннями є незаконними, так як оплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за судовими рішеннями не належить до об`єктів індексації грошових доходів населення.

Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що вважає аргументи відповідача необґрунтованими і непереконливими.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про день час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

В судове засідання представник відповідача ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними повідомлення про вручення поштового відправлення ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот».

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» по 11.12.2017.

Трудові відносини припинились 11.12.2017 за скороченням чисельності працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Згідно з копією рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.05.2018 позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано неправомірним та скасовано наказ Голови правління Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» № 0483-КП(ув) від 08 грудня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера Лабораторії неорганічних виробництв Центральної лабораторії Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот». Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2017 року по 03 травня 2018 року, яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів, в розмірі 24078 грн. 78 коп. Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допущене негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

В подальшому з 04.05.2018 ОСОБА_1 була поновлена на роботі наказом голови правління ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» Бугайова Л.С. № 0077КП від 04.05.2018, що підтверджується копією відповідного наказу та записом у трудовій книжці позивача від 04.05.2018.

Отже, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.05.2018 року по справі № 428/360/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі у ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» було виконано боржником 04.05.2018 року.

Згідно з копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 57035994 від 20.08.2018, Сєвєродонецьким міським судом 19.07.2018 виданий виконавчий лист № 428/360/18 про стягнення з ПрАТ «СО Азот» на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 12.12.2017 по 03.05.2018 року, яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів, у розмірі 24 078, 78 грн.

24.05.2019 ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» виплатило ОСОБА_1 заборгованість із середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у повному обсязі у сумі 24 078, 78 грн., що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача.

Отже, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.05.2018 року по справі № 428/360/18 в частині виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу було виконано боржником 24.05.2019 року.

Відповідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як було встановлено у судовому засіданні, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.05.2018 року по справі № 428/360/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі у ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» допущене до негайного виконання, у зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 мала бути поновлена на роботі не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення, а відповідач зобов`язаний був видати наказ (розпорядження) про поновлення ОСОБА_1 на роботі та фактично допустити її до виконання попередніх обов`язків, що відповідачем і було виконано. Така позиція суду узгоджується та відповідає п. 23 Правових позицій Верховного Суду України від 04 серпня 2010 року у справі № 6-11, згідно з яким, виходячи зі змісту ст. 24, 31, ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 76 3акону України «Про виконавче провадження» негайне виконання рішення суду означає обов`язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі та фактично допустити його до виконання попередніх обов`язків.

У даному випадку рішення суду про поновлення на роботі позивача ОСОБА_1 було виконано боржником наступного дня після проголошення судового рішення у добровільному порядку, відповідачем був виданий наказ про поновлення позивача на роботі та вона була допущена до роботи на наступний день після ухвалення рішення, а саме 04.05.2018.

Таким чином, діями відповідача не було порушено право ОСОБА_1 на своєчасне поновлення на роботі за рішенням суду.

Разом з тим, позивачем ставиться питання про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості із середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки позивачка вважає, що має право на отримання такої компенсації.

Водночас суд звертає увагу на те, що статтею 236 КЗпП України передбачена відповідальність власника або уповноваженого ним органу за затримку виконання рішення суду саме про поновлення на роботі. Ані вказаною статтею, ані будь-якою іншою нормою трудового законодавства не передбачена відповідальність власника або уповноваженого ним органу за затримку виконання рішення суду про виплату позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Отже, не заперечуючи того факту, що рішення суду про виплату позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу при незаконному звільненні дійсно виконано відповідачем з затримкою більш ніж у 12 місяців, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, адже стягнення будь-якої компенсації у цьому випадку не передбачено діючим законодавством.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 233, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості із середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач: Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5, код ЄДРПОУ 33270581.

Суддя І. С. Посохов