ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5350/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат": Єршова Олександра Юріївна, довіреність №52-16/35 від 12.02.2020 року, представник;

від ТОВ "ЛАНОРІН": Буря Олександр Євгенович, довіреність №01 від 02.12.2019 року, адвокат;

представник апелянта у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2020 року (повний текст складено 04.06.2020 року) у справі № 904/5350/19 (суддя Ліпинський О.В.)

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг

до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланорін", м. Дніпро

про зобов`язання припинити виплату дивідендів за простими акціями,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2020 року у справі № 904/5350/19 в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Рішення мотивовано тим, що предмет заявленого позову не знаходиться у взаємозв`язку з підставою його пред`явлення; позивачем обрано неналежний і неефективний спосіб захисту порушеного права, який не призведе до відновлення порушених прав позивача внаслідок не здійснення відповідачем викупу належної йому акції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає на неповне з`ясування господарським судом обставин справи, що згідно ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Ланорін" спростовує доводи апелянта, просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2020 року по справі № 904/5350/19 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у відзиві на апеляційну скаргу вважає, шо апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Представник апелянта у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про зобов`язання припинити виплату дивідендів за простими акціями до моменту виконання зобов`язання щодо обов`язкового викупу акцій.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що на загальних зборах 18.10.2019 року позивач голосував проти прийняття рішень порядку денного, зокрема, щодо зміни типу товариства, у зв`язку з чим набув право вимоги обов`язкового викупу товариством належних йому акцій.

На думку позивача, зазначені обставини відповідно до ст. 31 Закону України "Про акціонерні товариства" перешкоджають здійсненню виплат дивідендів. Проте, через наявність судових справ щодо стягнення заборгованості з виплати прибутку товариства на користь інших акціонерів, позивач був змушений звернутись до суду.

З матеріалів справи дійсно вбачається, що позивач є власником однієї простої іменної акції Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується випискою від 30.10.2019 року про стан рахунку в цінних паперах на 30.10.2019 року (а.с. 9).

18.10.2019 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", про що складено протокол (а.с. 23-29).

Відповідно до порядку денного, позачерговими загальними зборами розглянуто, зокрема, питання про прийняття рішення про зміну типу товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство; запропоновано змінити тип товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, доручити Генеральному директору товариства здійснити всі дії, необхідні для державної реєстрації змін, що вносяться, відповідно до вимог законодавства (питання №4 порядку денного).

З цього питання на позачергових загальних зборах акціонерів товариства 18.10.2019 року більш як трьома чвертями голосів вирішено: змінити тип товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство; доручено Генеральному директору товариства здійснити всі дії, необхідні для державної реєстрації змін, що вносяться, відповідно до вимог законодавства.

Рішення набрало чинності з моменту складення протоколу про підсумки голосування на позачергових загальних зборах.

Як вбачається з протоколу від 18.10.2019 року, за прийняття рішення по питанню №4 голосувало "за" - 1 426 247 268 голосів, що складає 99,99908088%, "проти" проголосувало 10 253 голосів, що складає 0,00071887%, "утрималось" - 2 856 голосів, що складає 0,000200247%.

Позивач на позачергових загальних зборах акціонерів 18.10.2019 року голосував проти прийняття рішення про зміну типу товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, що не заперечується відповідачем.

В повідомленні вих. № 52-16/830 від 24.10.2019 року відповідач роз`яснив позивачу його право вимагати обов`язкового викупу товариством простих іменних акцій за ціною 1 акція - 7,98 грн. (а.с.13).

06.11.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. б/н від 30.10.2019 року (а.с. 15) про викуп належних йому простих іменних акцій ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у кількості одна штука за ціною, не нижчою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" (а.с.15).

Листом вих. б/н від 01.11.2019 року відповідач повідомив позивача, що він не має правових підстав для задоволення вимоги, оскільки: по-перше, до неї не додані копії паспорта та ідентифікаційного номера, а також відсутня згода на оброблення персональних даних акціонера; по-друге, звернення акціонера адресоване Генеральному директору Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с.15).

Порядок та умови здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій регулюється розділом ХІІ Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно з п.2 ч.1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" викуп акцій - це придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій.

За приписами п. 11 ч.1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства", обов`язковий викуп акцій - це обов`язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій.

За змістом п. 13 ч.2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства", прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 66 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій.

При цьому частина перша статті 66 Закону України "Про акціонерні товариства" містить вимоги до змісту рішення загальних зборів, а також закріплює обов`язок товариства придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій, за ціною, вказаною в рішенні загальних зборів.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, акціонерне товариство зобов`язане викупити належні акціонерові акції (ч. 3 статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства").

Частиною першою ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про вчинення товариством значного правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 31 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо товариство має зобов`язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону.

Суд першої інстанції встановив, що предметом позову у даній справі є зобов`язання відповідача припинити виплати дивідендів за простими акціями у відповідності до ст. 31 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. При цьому визначений вказаними статтями перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком у названих статтях, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно матеріалів справи, позивач вбачає порушення свого права саме у не викупі відповідачем належної йому акції та не сплаті її вартості. Між тим, позов пред`явлено не про зобов`язання відповідача здійснити викуп акції та укладення відповідного договору, а про зобов*язання відповідача припинити виплату дивідендів за простими акціями іншим акціонерам, які здійснюються на підставі раніше прийнятого рішення загальних зборів АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

На думку колегії суддів, суд в оскаржуваному рішенні вірно зазначив, що предмет позову не знаходиться у взаємозв`язку з підставою його пред`явлення, а позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, який не призведе до відновлення порушених прав позивача внаслідок не здійснення відповідачем викупу належної йому акції.

Крім того, здійснення відповідачем виплат дивідендів за простими акціями іншим акціонерам, навіть за умов існування заборони, встановленої статтею 31 Закону України "Про акціонерні товариства", безпосередньо не стосується прав та інтересів позивача, порушення яких і є необхідною передумовою для судового захисту особи та задоволення позову в силу ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В апеляційній скарзі апелянтом не зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при ухваленні рішення по справі №904/5350/19.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Проте, в апеляційній скарзі скаржник зазначає лише про незгоду з винесеним рішенням.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Так, позивач вважає, що господарський суд Дніпропетровської області безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, більш того не повно та не всебічно з`ясував обставини справи. Проте, зазначене спростовується наступним:

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не конкретизує, які саме докази не були досліджені та не враховані судом першої інстанції.

Таким чином, твердження скаржника, які викладені в апеляційній скарзі не грунтуються на нормах діючого законодавства.

Позивачем, як акціонером, не вчинено усіх дій, необхідних для набуття відповідачем права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагав.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає відхиленню, оскільки не містить доводів про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а зводиться лише до переоцінки доказів. Крім того, апелянт не спростовує доводи оскаржуваного рішення щодо невірно обраного позивачем способу захисту порушеного права, що є визначальним при вирішенні даного спору.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2020 року у справі № 904/5350/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 03.08.2020 року.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков