Справа № 738/766/20
№ провадження 2/738/270/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М ЕН ЕМ УК РА ЇН И
29 липня 2020 року Менський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого судді: Савченка О.А.
з участю
секретаря: Лях Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до Покровської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно. Позовні вимоги мотивувала наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, спадкоємцем якої першої черги за законом та за заповітом є позивачка донька спадкодавця ОСОБА_1 . Фактично прийнявши спадщину, позивач звернулася до Корюківської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки. Проте в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на домоволодіння по АДРЕСА_1 спадкоємцеві було відмовлено, через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. В зв`язку з цим, позивач звернулася до Менського районного суду Чернігівської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на нерухоме майно за заповітом, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача Покровської сільської ради Менського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають. В установлений в ухвалі строк не надали суду відзив на позов, а також будь яких заперечень щодо заявлених позовних вимог, що дає підстави суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рейментарівка Корюківського району, Чернігівської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Рейментарівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області (а.с.5).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, спадкоємцем якої першої черги за законом та за повітом є позивачка дочка спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про укладення шлюбу, а також заповітом, посвідченим секретарем Рейментарівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області (а.с.6-7).
Згідно із законом УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" кожна сільська рада вела за встановленими формами по господарські книги (ст. 13 даного закону).
Відповідно до довідки № 189/03-09 від 09.06.2020, виданої сільським головою Покровської сільської ради Менського району Чернігівської області зазначено, що згідно погосподарського обліку станом на 15.04.1991, житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_2 , мав статус колгоспного двору, головою колгоспного двору була ОСОБА_2 . Станом на 15 квітня 1991 року дане домоволодіння мало статус «колгоспний двір». В домоволодінні, крім ОСОБА_2 ніхто не був зареєстрований. (а.с.39-40).
Згідно п. 6 (а) постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що не втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Отже, право власності на майно колгоспного двору, що розташоване в АДРЕСА_1 збереглось за ОСОБА_2 .
Таким чином, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на домоволодіння по АДРЕСА_1 , спадкоємцем якої першої черги за законом та за заповітом є позивачка ОСОБА_1 ..
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як слідує з матеріалів спадкової справи № 54/2009, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємець першої черги за законом та за заповітом позивач ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулася до Корюківської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 , отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, які розташовані на території Рейментарівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області. Проте позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.41, 51-60).
Оскільки, у судове засідання надана довідка, відповідно до якої житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_2 був колгоспним двором станом на 15 квітня 1991 року, то відносини мають регулюватися положеннями Цивільного кодексу Української радянської соціалістичної республіки у редакції 1963 року (далі ЦК УРСР).
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року зазначено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР в редакції 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок" право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.
З введенням в дію Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу України в редакції 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвалися згідно діючого на той час законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно таїх обтяження,що виниклидо набраннячинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Згідно довідки № 37, виданої 05.02.2020 КП Чернігівське МБТІ, станом на 31.12.2012 право власності за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.11).
Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлено 04 лютого 2020 року (а.с.12-16).
Згідно із звітом про оцінку майна, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 має загальну вартість 20558 грн. 00 коп. (а.с.17-35).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої матері ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 16, 328, 1218, 1233-1235, 1268, 1296, 1297 ЦК України 2003 року, ст.ст. 4, 12, 13, 76-80, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року), суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Покровської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове нерухоме майно за заповітом, що відкрилось після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 , вартістю 20 558,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О.А.Савченко
