ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/1237/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія"

на рішення Господарського суду Хмельницької області

(головуючий суддя - Муха М.Є.)

від 13.02.2020

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Бучинська Г.Б.; судді: Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)

від 18.05.2020

у справі № 924/1237/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія"

до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС"

про зобов`язання забезпечити проведення аудиту,

за участю представників учасників справи:

позивача - Шевченко Д.В.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про зобов`язання забезпечити аудитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Олеся" можливість проведення аудиту фінансово-господарської діяльності (перевірки бухгалтерського обліку за 2016-2019 роки, наявності активів та зобов`язань, доходів отриманих та витрат понесених за 2016-2019 роки) Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" за 2016-2019 роки на замовлення акціонера - Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" шляхом надання протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням у даній справі законної сили письмової відповіді з інформацію, де визначена дата початку аудиторської перевірки.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статей 25, 75, 76 Закону України "Про акціонерні товариства", статті162 Цивільного кодексу України, статті 7 Закону України "Про аудит та аудиторську діяльність".

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.02.2020 у позові відмовлено.

2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.02.2020 скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Суд зобов`язав Публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС" забезпечити аудитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Олеся" можливість проведення аудиту фінансово-господарської діяльності за період з 12.06.2019 Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на замовлення акціонера - Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" шляхом надання протягом десяти днів з дати набрання даним судовим рішенням законної сили письмової відповіді з інформацією, де визначена дата початку аудиторської перевірки. В решті позову відмовлено.

2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи.

Відповідно до Статуту ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", затвердженого рішенням загальних зборів № 7 від 25.04.2019, ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями (п. 1.1).

Згідно з п. 2.1 Статуту основною метою діяльності товариства є одержання прибутку для наступного його розподілу між акціонерами товариства шляхом здійснення виробничо-господарської, інвестиційної, комерційної та іншої підприємницької діяльності, виробництво та реалізація товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, організація та здійснення закупівлі товарів та продуктів та інше.

Пунктом 4.5 Статуту передбачено, що акціонери товариства зобов`язані дотримуватись Статуту, інших внутрішніх документів товариства.

Відповідно до п. 11.5, товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених частинами 1-3, 5-11, 13, 14, 16-21 п.11.1 цього статуту, а акціонеру, який володіє значним пакетом акцій, - також доступ до будь-яких інших документів Товариства, що містять відомості про фінансово - господарську діяльність цього Товариства. У разі якщо в зазначених документах наявна інформація з обмеженим доступом, Товариство та акціонер зобов`язані забезпечувати дотримання режиму користування та розкриття такої інформації, вставленого законом. Документи надаються акціонеру лише за той період, коли він був акціонером.

Згідно з Випискою про операції з цінними паперами з 12.06.2019 ПАТ "Міжнародна енергетична компанія" стало акціонером ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС". Позивач є власником пакета акцій ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" в розмірі 47390 простих документарних іменних акцій, що складає 11,5286% від загальної кількості акцій ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", що підтверджується випискою про операції із цінними паперами та про стан рахунку в цінни. паперах станом на 07.08.2019.

Між Приватним акціонерним товариством "Міжнародна енергетична компанія" та ТОВ "Аудиторська фірма "Олеся" 27.09.2019 укладено договір про ініціативний аудит щодо проведення аудиторської перевірки фінансово - господарської діяльності ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", а саме: здійснити перевірку бухгалтерського обліку за 2016-2019 рр.; здійснити перевірку наявності активів та зобов`язань; здійснити перевірку доходів отриманих та витрат понесених за 2016-2019 р.р.

Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" 30.10.2019 з метою реалізації правомочностей, закріплених ст. 162 ЦК України та ст.75 Закону України "Про акціонерні товариства" звернулося до відповідача із запитами про проведення аудиторської перевірки діяльності ПАТ "УБ ХАЕС" за період 2016 - 2019 роки. Для цього просило забезпечити протягом 10 днів ТОВ "Аудиторська фірма "Олеся" можливість проведення аудиторської перевірки та надати відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки. Вказаний лист отримано відповідачем 08.11.2019, що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошта.

Аналогічного змісту запит був направлений позивачем на адресу відповідача 06.11.2019, який отриманий відповідачем 07.11.2019 (згідно з штемпелем вхідної кореспонденції).

Відповідач листами № 1203/129 від 21.06.2019 та №1203/281 від 19.08.2019 надав свою згоду на проведення аудиторської перевірки, але лише за той час, з якого ПАТ "Міжнародна енергетична компанія" набуло право власності на акції.

2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що корпоративні відносини між сторонами виникли 12 червня 2019 року, тобто з моменту, коли позивач став акціонером ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС". Оскільки вимога проведення аудиту товариства відноситься до правомочності на участь в управлінні товариством, то відповідно виникає саме з дати виникнення корпоративного права. Тобто, вимога проведення аудиту за період, коли позивач не був акціонером не порушує корпоративних прав ПрАТ "МЕК" як акціонера у період 2016 року- перша половина 2019 року.

Також суд першої інстанцій дійшов висновку про передчасність вимоги позивача про проведення аудиторської перевірки за 2019 рік, оскільки відповідно до положень статті 90 Господарського кодексу України та частини 1 статті 75 Закону України "Про господарські товариства" аудитор перевіряє річну фінансову звітність, натомість Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" зверталось із запитами до відповідача про проведення аудиторської перевірки до закінчення фінансового року.

2.5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині вимоги про проведення аудиту за період з 2016 року - перша половина 2019 року. Проте в іншій частині вважав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки частина 5 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" даної статті є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства, та ні статутом, ні законом не обмежується будь-яким періодом часу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.02.2020 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020, Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3.2. Як на підставу касаційного оскарження Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в абзаці 2 пункту 2.33 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин", а саме: учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Водночас закон не встановлює обмежень щодо періоду часу, за який учасник товариства має право отримувати інформацію. Не врахувавши викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що позивач, після того як став власником більше 10 відсотків голосуючих акцій відповідача, не має права отримувати документи від відповідача за періоди, коли позивач не був власником більше 10 відсотків голосуючих акцій відповідача.

Також, відповідно до доводів скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували висновок, викладений у пункті 22 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", а саме: у разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону. З огляду на наведене, суди не врахували, що положення пункту 11.5 статті 11 Статуту ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (в частині обмеження права акціонера на отримання документів, а саме: документи надаються акціонеру лише за той період, коли він був акціонером) явно суперечить вимогам частини 1 статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства".

Окрім того, з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини 5 статті 75, частини 1 статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо права акціонера після набуття статусу акціонера вимагати проведення аудиторської перевірки товариства за період, що передував часу набуття позивачем статусу акціонера.

3.3. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-суди попередніх інстанцій безпідставно дійшли висновку, що пункт 11.5 Статуту ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (в частині обмеження права акціонера на отримання документів, а саме: документи надаються акціонеру лише за той період, коли він був акціонером) не суперечить вимогам Закону України "Про акціонерні товариства", як наслідок не правильно застосували статті 75, 78 Закону України "Про акціонерні товариства". Також суди не дали належної оцінки листу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.01.2020 № 26/04/911, в якому роз`яснено, що відповідно до положень чинного законодавства акціонер, який є власником більше ніж 10 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства, має право вимагати проведення аудиту акціонерного товариства та отримувати інформацію про господарську діяльність акціонерного товариства за період, коли такий акціонер не був власником більше 10 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства.

3.4. На адресу суду 07.08.2020 від ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій товариство зазначає, господарські суди помилково не залучили до участі в справі аудитора, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про зобов`язання забезпечити аудитору можливість проведення аудиту фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" за 2016-2019 роки, тобто за період, коли позивач не був акціонером Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС": з 2016 року - перша половина 2019 року та за період, після набуття ним статусу акціонера, з 12.06.2019.

4.3. Підставою касаційного оскарження Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" визначило відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в абзаці 2 пункту 2.33 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" та у пункті 22 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги в цій частині, оскільки постанова пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" та постанова пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 не є постановами Верховного Суду в розумінні пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.4. Також скаржник відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини 5 статті 75, частини 1 статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо права акціонера після набуття статусу акціонера вимагати проведення аудиторської перевірки товариства за період, що передував моменту набуття позивачем статусу акціонера.

Проаналізувавши практику Верховного Суду з даного питання, колегія суддів встановила, що питання щодо аудиторської перевірки товариства викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 904/2194/17, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/783/17, від 29.05.2018 у справі № 921/505/17-г/18 та від 29.04.2020 у справі № 922/1859/19.

Разом з тим висновок щодо застосування норми частини 5 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" в контексті права акціонера після набуття статусу акціонера вимагати проведення аудиторської перевірки товариства за період, що передував моменту набуття позивачем статусу акціонера, відсутній, а отже доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

4.5. Формулюючи правовий висновок, Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено права акціонерів - власників простих акцій, а саме:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Згідно з частиною 2 статті 162 Цивільного кодексу України аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов`язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій.

Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.

Відповідно до частини 5 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає (укладають) з визначеним ним (ними) аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.

Згідно з частиною 6 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" Товариство зобов`язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору (аудиторській фірмі) можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.

Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником більше ніж 10 відсотків голосуючих акцій товариства, може проводитися не частіше двох разів на календарний рік.

У разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства, виконавчий орган товариства на вимогу такого акціонера (акціонерів) зобов`язаний надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів протягом п`яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту аудитора (аудиторської фірми).

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 904/2194/17 зазначено, що шляхом пред`явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки учасник (акціонер) товариства реалізує своє корпоративне право, пов`язане з діяльністю й управлінням справами товариства.

Стаття 75 Закону України "Про акціонерні товариства" є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства. При цьому, право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб або доцільності проведення такої перевірки, натомість обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає відповідно до прямої вказівки закону (до таких висновків дійшов Верховний Суду у п. 5.2.2 постанови від 14.02.2018 у справі № 910/783/17).

Аналогічні правові позиції викладені і в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 922/1859/19.

Крім того, колегія суддів враховує, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Отже, право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства, яке є корпоративним правом, пов`язаним з діяльністю й управлінням справами товариства, виникає в акціонера з моменту набуття ним права власності на акції АТ, оскільки саме з цього моменту особа стає носієм корпоративних прав. Відмова товариства в задоволенні вимоги про проведення аудиту за період, коли позивач не був акціонером, відповідно не може порушувати його корпоративних прав як акціонера.

Оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій, згідно з Випискою про операції з цінними паперами ПАТ "Міжнародна енергетична компанія" стало акціонером ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" з 12.06.2019, то колегія суддів погоджується з висновком господарських судів про відмову в задоволенні позовних вимог про проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства за період до 12.06.2019.

Щодо посилання скаржника на те, що суди не дали належної оцінки листу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.01.2020 № 26/04/911, то колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив, що в даному листі йдеться про акціонера, який хоча і володів меншою кількістю акцій, однак був учасником товариства. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що роз`яснення, наведені в даному листі, мають рекомендаційний характер.

При цьому колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовної вимоги за період з 12.06.2019, оскільки частина 5 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства, та ні статутом, ні законом не обмежується будь-яким періодом часу.

4.6. Разом з тим у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 921/505/17-г/18 наголошено на тому, що не слід ототожнювати поняття одержання інформації про діяльність товариства, з поняттям призначення аудиторської перевірки діяльності товариства, як права позивача на управління товариством.

З врахуванням викладеного, оскільки право на інформацію та право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства, є різними корпоративними правами, які регулюються різними матеріальними нормами - статтею 78 та 75 Закону України "Про акціонерні товариства" відповідно, а спірні правовідносини в даній справі виникли саме щодо реалізації права вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства, а не права на інформацію, колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги в частині необхідності надання висновку щодо застосування норми частини 1 статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства", а також спростовуються висновки судів попередніх інстанцій в частині застосування до спірних правовідносин положення пункту 11.5 статуту (про надання інформації) та роз`яснень, викладених в пункті 2.33 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

4.7. Доводи відповідача, наведені у відзиві на касаційну скаргу, про незалучення господарськими судами до участі в справі аудитора, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що спірні правовідносини склалися між учасником товариства та самим товариством, оскільки стосуються реалізації учасником товариства його корпоративного права вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.2. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, а його висновки у зв`язку із застосуванням до спірних правовідносин пункту 11.5 статуту (про надання інформації) не призвели до ухвалення незаконного рішення, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі № 924/1237/19 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко