ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_______________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"28" липня 2020 р. м.Рівне Справа № 918/792/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участі секретаря судового засідання Оліфер С. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу на дії державного виконавця у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" до Приватного підприємства-фірма "Торгбуд-Сервіс", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про усунення перешкод в користуванні майном шляхом його звільнення

у засіданні приймали участь:

від позивача (скаржник) не з`явився

від відповідача - Гуль Наталія Віталіївна, ордер серія ВК № 1004867 від 24.03.20,

від державної виконавчої служби - Іщук Наталія Володимирівна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 09.04.2019 року позов задоволено, зобов`язано Приватне підприємство-фірму "Торгбуд-Сервіс" усунути перешкоди в користуванні виробничим підрозділом "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" будівлею пункту обігріву площею 41,2 кв.м та площадкою великотоннажних контейнерів площею 4500 кв.м, розташованими у місті Рівному по вулиці Білій, 18-В, шляхом звільнення цього майна та його передачі Виробничому підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" шляхом підписання акту приймання-передачі, стягнути з Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.08.2019 року Апеляційну скаргу Приватного підприємства-фірма "Торгбуд-Сервіс" на рішення господарського суду Рівненської області від 09.04.19 року у справі №918/792/18 залишено без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції без змін.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постановою від 21.02.2020 року касаційну скаргу Приватного підприємства-фірми Торгбуд-Сервіс залишила без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 09.04.2019 року у справі № 918/792/18 залишила без змін.

На виконання рішення видані відповідні накази.

Ухвалою суду від 26.03.2020 року у задоволенні скарги Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" на дії (бездіяльність) державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Рогозіна Б. С. відмовлено.

15 травня 2020 року на адресу суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" виробничо структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" надійшла скарга на постанову держаного виконавця про закінчення виконавчого провадження №60468654.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року вказану скаргу прийнято до розгляду, призначено розгляд скарги на дії державного виконавця у судовому засіданні на 26.05.2020 року. Цією ухвалою суд зобов`язав державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного регіонального управління Міністерства юстиції Рогозіна Б.С. надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №60468654, а сторонам по справі та Рівненському міському відділу державної виконавчої служби Західного регіонального управління Міністерства юстиції надати суду до 25.05.2020 року письмові пояснення по суті скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" виробничо структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління".

Розгляд скарги за клопотаннями сторін неодноразово відкладався у зв`язку з із запровадженням на території України карантину. Ухвалою суду від 26.05.2020 року розгляд скарги відкладено на 23.06.2020 року. Ухвалою суду від 23.06.2020 року розгляд скарги відкладено на 28.07.2020 року.

Представник позивача та третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання 28.07.2020 року не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (про що в матеріалах справи містяться відповідні докази).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Оскільки, неявка на судове засідання представника скаржника не перешкоджає розгляду скарги, суд вважає за необхідне розглядати зазначену скаргу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються, безпосередньо дослідивши докази, які надані сторонами, заслухавши в судовому засіданні представника Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного регіонального управління Міністерства юстиції та представника відповідача, оглянувши оригінали виконавчого провадження №60468654 суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.04.2019 року позов задоволено, зобов`язано Приватне підприємство-фірму "Торгбуд-Сервіс" усунути перешкоди в користуванні виробничим підрозділом "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" будівлею пункту обігріву площею 41,2 кв. м та площадкою великотоннажних контейнерів площею 4500 кв. м., розташованими у місті Рівному по вулиці Білій, 18-В, шляхом звільнення цього майна та його передачі Виробничому підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" шляхом підписання акту приймання-передачі, стягнути з Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Вказане рішення постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.08.2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 року залишено без змін.

На виконання рішення суду від 09.04.2019 року Господарським судом Рівненської області 12.09.2019 року видано відповідні накази.

Як встановлено судом, на підставі заяви стягувача державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Рогозіним Б. С. винесено постанову ВП №60468654 від 15.11.2019 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №918/792/18 від 12.09.2019 року.

Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рогозіним Б.С. від 28.04.2020 року закінчено виконавче провадження № 60468654.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зокрема вказує на те, що за результатами виходу на місце 22.04.2020 року з метою перевірки фактичного виконання вищенаведеного судового рішення, 28.04.2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав фактичного виконання у повному обсязі виконавчого документа. Скаржник не погоджується з даною постановою про закінчення виконавчого провадження, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з наступним.

Скаржник зазначає, що згідно резолютивної частини вищенаведеного судового рішення, примусове виконання якого є предметом судового наказу, фактичне його виконання поставлено у залежність не тільки від самого факту усунення перешкод у користуванні майном, переданим ППФ «Торгбуд- Сервіс» за договором оренди від 07.02.2013 року № 1069-2013, шляхом виселення, а й від способу такого усунення перешкод у вигляді підписання Акту приймання-передачі відповідного нерухомого майна. Наголошує, що значення має зміст Акту приймання-передачі підписання якого за виконавчим документом підтверджує фактичне виконання судового рішення.

Так, у постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем здійснено посилання на факт підписання ППФ «Торгбуд-Сервіс» Акту приймання-передачі до Договору оренди від 07.02.2013 року № 1069-2013 та на обставини, встановлені державним виконавцем Актом від 22.04.2020 року, складеним за результатом виходу на місце з метою перевірки стану виконання судового наказу.

У свою чергу, Актом від 22.04.2020 року державним виконавцем встановлено безпідставну відмову представників АТ «Укрзалізниця» від підписання Акту приймання- передачі нерухомого майна з власного боку.

При цьому, на думку скаржника таке твердження є безпідставним, відповідні висновки державного виконавця - такими, що не відповідають дійсності, а відмова стягувача від підписання Акта приймання- передачі - обґрунтованою.

У відповідності до п. 3 Акту приймання-передачі, отримання якого від ППФ «Торгбуд- Сервіс» державний виконавець пов`язує з фактичним виконанням судового рішення, підтверджує - відсутність претензій у сторін відносно об 'єкта оренди, в тому числі і майнових».

Скаржник - АТ «Укрзалізниця» наголошує на невідповідності наведеного пункту Акта приймання- передачі дійсності виходячи з наступного.

Так, у провадженні Господарського суду Рівненської області, починаючи з 30.09.2019 року перебуває господарська справа № 918/688/19 за позовом АТ «Укрзалізниця» до ППФ «Торгбуд-Сервіс» про стягнення заборгованості за вищенаведеним договором оренди нерухомого майна в сумі 501 831.38 грн.

Водночас, скаржник в скарзі зазначає, що встановлення державним виконавцем факту виконання рішення по справі № 918/792/18 на підставі Акта приймання-передачі, що містить зазначення про відсутність з боку АТ «Укрзалізниця» до ППФ «Торгбуд-Сервіс» майнових вимог стосовно об`єкта оренди, на переконання АТ «Укрзалізниця» не можна вважати належним виконанням судового рішення по цій судовій справі з огляду на невідповідність змісту Акту приймання-передачі дійсним відносинам, що склались між сторонами договору, та можливий негативний вплив погодження Товариства з таким змістом Акта приймання-передачі на результати розгляду позовної заяви у справі № 918/688/19 про стягнення заборгованості за договором.

Крім того, оскаржувана постанова від 28.04.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 60468654 містить на думку скаржника безпідставні та недостовірні посилання державного виконавця на факт звільнення належного АТ «Укрзалізниця» майна, необхідність чого передбачена виконавчим документом, зокрема, у вигляді площадки великовантажних контейнерів площею 4 500 кв.м від майна ППФ «Торгбуд-Сервіс».

Так, у момент виходу державного виконавця та представників сторін по справі на місце за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В представником АТ «Укрзалізниця» заявлена вимога про необхідність фіксування ним перебігу виробничого процесу на території АТ «Укрзалізниця» та розташування на території належного їй майна вантажного транспорту з маркуванням «Inter-Beton». Також зазначає, що згідно змісту офіційного веб-сайту inter-beton.ua зазначена торговельна марка належить саме ППФ «Торгбуд-Сервіс», а розділ «Контакти» сайту містить посилання на місцезнаходження підприємства у м. Рівне саме за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В. Однак скаржник зазначає, що державним виконавцем проігноровано необхідність фіксування знаходження на території належної АТ «Укрзалізниця» площадки великовантажних контейнерів численного вантажного транспорту ППФ «Торгбуд-Сервіс», і не вчинено жодних дій зі встановлення належності відповідного вантажного транспорту боржнику.

З огляду на викладене інформація стосовно звільнення ППФ «Торгбуд- Сервіс» майна АТ «Укрзалізниця» від власного майна, наведена у постанові про закінчення виконавчого провадження, не відповідає дійсності, що підтверджує не тільки невиконання ППФ «Торгбуд-Сервіс» вимог судового рішення та виконавчого документа, а й протиправність винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим скаржник просить суд визнати дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рогозіна Б.С. та скасувати постанову № 60468654 від 28.04.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 60468654.

При цьому, Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) подано суду письмові заперечення згідно яких останній вважає скаргу необґрунтованою, доводи наведені в ній - надуманим.

Щодо вказаних тверджень скаржника суд зазначає, наступне.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Порядок виконання рішень за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Згідно з положеннями статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню. - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, посилання скаржника на необхідність виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 918/792/18 від 12.09.2019 року в порядку, визначеному статтею 66 Закону України «Про виконавче провадження» є помилковим, оскільки на виконанні у відділі ДВС перебував виконавчий документ не про виселення, а про усунення перешкод в користуванні майном, що по своїй суті не може виконуватись в порядку іншому, ніж той, що встановлений статтею 63 Закону.

Крім того, суд зазначає, що виконання рішення в порядку статті 66 Закону неможливо, оскільки стаття 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначає заходи примусового виконання рішень, серед яких, зокрема, вказано: інші заходи примусового характеру, передбачені цим законом.

Таким чином, якщо у виконавчому документі не вказано такого заходу примусового виконання рішення, як виселення боржника, в державного виконавця відсутні підстави для вчинення виконавчих дій, передбачених статтею 66 Закону.

При цьому, відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, при виконанні наказу Господарського суду Рівненської області № 918/792/18 від 12.09.2019 року про усунення перешкод в користуванні майном виконавець був зобов`язаний здійснити перевірку виконання рішення боржником.

Як вбачається із Акту, державним виконавцем, при виході за адресою заходження майна, перешкоди в користуванні яким необхідно усунути, а саме м. Рівне, вул. Біла, 18-В було встановлено, що будівля пункту обігріву площею 41,2 кв.м. та площадка великовантажних контейнерів площею 4500 кв. м. вільна від майна боржника.

Щодо акту прийому-передачі суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями закону про виконавче провадження та змісту виконавчого документа особою, яка має здійснити виконання судового рішення є боржник. В разі , якщо боржник самостійно не виконує рішення суду, його виконання покладається на органи державної виконавчої служби.

При цьому, відповідно до наказу Господарського суду Рівненської області № 918/792/18 від 12.09.2019 року визначено спосіб виконання рішення в тому числі шляхом підписання акту приймання-передачі.

Як вбачається із пояснень ДВС, при перевірці виконання рішення 22.04.2020 року боржником було надано 2 примірники акту приймання-передачі, підписані ним.

По при це, у виконавчому документі зміст акту приймання-передачі не визначений, а відтак встановити його відповідність інтересам стягувача державний виконавець був позбавлений можливості. Як зазначено державним виконавцем у своїх поясненнях та це прослідковується із матеріалів справи, під час проведення виконавчих дій представники стягувача, які надали свої довіреності та були уповноважені на здійснення представництва інтересів стягувача, не надали своїх заперечень щодо дій державного виконавця.

Крім того, в період з 22.04.2020 року (день проведення виконавчих дій) по 28.04.2020 року (день закінчення виконавчого провадження) стягувач не звертався до державного виконавця з приводу незгоди зі змістом акту приймання - передачі майна.

Державний виконавець у своїх письмових запереченнях зазначає, що при відсутності у виконавчому документі вимоги щодо змісту акту приймання - передачі майна державний виконавець не вправі самостійно, без участі сторін та без їх заяв, визначити чи складений акт правильно.

Щодо посилання скаржника на відмову у підписанні такого акту та негативний вплив його при розгляді справи № № 918/688/19 за позовом АТ «Укрзалізниця» до ППФ «Торгбуд-Сервіс» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна в сумі 501 831.38 грн. суд зазначає, що державний виконавець не володіє інформацією про наявність інших судових справ між сторонами виконавчого провадження та не зобов`язаний враховувати таку інформацію при вчиненні виконавчих дій по виконавчому провадженню, якого ці судові справи не стосуються.

Щодо, майна інших осіб, яке знаходиться на території скаржника.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

На підставі викладеного, суд зазначає, що виконавець при виконанні виконавчого документа має обов`язок перевіряти виконання рішення немайнового характеру виключно боржником, а не іншими особами, які не є боржником у виконавчому провадженні.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи (а.с.136-137) під час вчинення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що майно, яке знаходиться на території площадки великовантажних контейнерів площею 4500 кв.м за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, не належить боржнику, а належить іншій юридичній особі, яка не є боржником.

В свою чергу, представниками стягувача висловлюється позиція про необхідність звільнення площадки від будь якого майна, в тому числі й того, на якому вказана назва торгової марки, яка в свою чергу належить боржнику. Однак, чи належить таке майно боржнику стягувач не повідомляє суду. Крім того, в момент проведення виконавчих дій 22.04.2020 року на території площадки великовантажних контейнерів площею 4500 кв.м за адресою: м.Рівне, вул, Біла, 18-В як зазначає виконавець - великовантажного транспорту зафіксовано не було. Така позиція, як обґрунтування скарги на предмет неправомірності дій державного виконавця, є помилковою, оскільки виконавець не має повноважень на вчинення виконавчих дій щодо майна, яке не належить боржнику.

За результатами перевірки виконання рішення суду встановлено, що будівля пункту обігріву площею 41,2 кв. м. та площадка великовантажних контейнерів площею 4500 кв. м. вільна від майна боржника. Таким чином боржник фактично звільнив об`єкти зазначені у виконавчому документі та підписав акт приймання - передачі майна.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як унормовано статтею 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги АТ "Українська залізниця" на дії (бездіяльність) державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рогозіна Б.С. та скасуванні постанови від 28.04.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 60468654.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 339-342 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги АТ "Українська залізниця" на дії (бездіяльність) державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рогозіна Б.С. та скасуванні постанови від 28.04.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 60468654 -відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає оскарженню відповідно до ст. ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Церковна Н.Ф.