Справа № 372/1985/16-к

Провадження № 1-кп-3/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015110230000078 від 02.10.2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, працюючого на посаді начальника Українського водопровідно-каналізаційного підприємства виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015110230000078 від 02.10.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 .

16.07.2020 року представник цивільного позивача Української міської ради Обухівського району Київської області подав до суду заяву про відмову позивача від цивільного позову у межах кримінального провадження № 42015110230000078 відносно ОСОБА_5 .

Захисник в судовому засіданні подав клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, клопотання обґрунтовує тим, що злочини, інкриміновані ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акту вчинені ним у 2014 році. Відповідно до ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції станом на момент події кримінального правопорушення) службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або без такого. Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України (в редакції станом на момент події кримінального правопорушення) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більш п`яти років. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разу вчиненні злочину середньої тяжкості. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність. За таких обставин, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження підлягає закриттю. Також просив закрити провадження за цивільним позовом у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Прокурор щодо клопотання захисника про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття провадження не заперечила, щодо закриття провадження по цивільному позову заперечила.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання захисника про звільнення його від кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження та про закриття кримінального по цивільному позову в повному обсязі, просив клопотання задовольнити.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно роз`яснень, які містяться вПостанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи зобов`язаний переконатися, що наявні всі підстави звільнення від кримінальної відповідальності передбаченіКК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 7статті 284 КПК Українипередбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Згідно з ч. 4ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3ст. 288 КПК Українисуд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разу вчиненні злочину середньої тяжкості.

Відповідно до п.7Постанови № 12 від 23 грудня 2005 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»за наявності передбачених уст. 49 КК Українипідстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є правом суду.

Таким чином, для застосуванняп. 3 ч. 1 ст. 49 ККнеобхідно встановити, що після вчинення особою злочину, минуло п`ять років.

Судом встановлено, ОСОБА_5 , будучи згідно розпорядження Української міської ради Обухівського району Київської області № 51-К від 23.05.2005 призначеним на посаду начальника КП «Українське водопровідно-каналізаційне підприємство», розташованого за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, пл. Шевченка 1 допустив службову недбалість, тобто неналежно виконав свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, що завдало істотну шкоду та тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , будучи службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, оскільки був наділений Українською міською радою організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в ході виконання своїх посадових обов`язків, які регламентовані контрактом, укладеним між Українською міською радою (орган управління майном) в особі Голови міської ради ОСОБА_6 та керівником підприємства КП «Українське водопровідно-каналізаційне підприємство» ОСОБА_5 , який щороку оновлюється та підписується сторонами контракту, і з яким належним чином був ознайомлений, ОСОБА_5 , в період часу з 01.01.2013 по 05.08.2015 року, всупереч діючому законодавству та порушуючи ст. ст. 15, 16, 19 Кодексу України «Про надра», де чітко вказано, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам, лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, порядок отримання якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року, ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків неналежного виконання даних обов`язків, маючи обов`язок і можливість їх передбачити, ігноруючи покладені на нього організаційно-розпорядчі обов`язки, не вжив достатніх заходів для отримання спеціального дозволу на використання надр, внаслідок чого, використовуючи 15 свердловин на території міста Українка, Обухівського району Київської області здійснив незаконне видобування та використання води з підземних джерел.

Так, достовірно знаючи про необхідність отримання спеціального дозволу на використання надр ОСОБА_5 не вживав достатніх заходів до його отримання, оскільки допускав випадки затягування та неналежного оформлення документації, необхідної для отримання спеціального дозволу на видобування надр за наступних обставин.

Між ОСОБА_5 та в.о. генерального директора ДП «Українська геологічна компанія» ОСОБА_7 01.07.2013 укладено договір №76/13-к на проведення робіт, а саме підготовку гідрогеологічних матеріалів для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) УВКП в

м. Українка Обухівського району Київської області. Згідно договору строк виконання робіт 60 днів з моменту авансування. ОСОБА_5 , не дотримуючись умов договору та залишивши хід виконання умов вказаного договору без контролю, отримав гідрогеологічні матеріали для отримання спеціального дозволу на користування надрами лише в січні 2014 року, тобто у термін більше 5 місяців. При цьому ОСОБА_5 не вживались жодні заходи для активізації та прискорення виконання умов договору, досудовий або судовий порядок примусового виконання договору обвинуваченим ОСОБА_5 не застосовувався.

В подальшому, при підготовці та поданні документів, необхідних для отримання дозволу ОСОБА_5 допускалась повна бездіяльність, а саме умисне затягування процесу отримання вищевказаної документації. Зокрема, ОСОБА_5 , після отримання у січні 2014 року гідрогеологічних матеріалів для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) УВКП в м. Українка Обухівського району Київської області лише 24.03.2014 за вих..№064 подано звернення до Обухівської районної ради про надання згоди на видобування підземних вод для отримання спеціального дозволу на користування надрами. Таким чином, ОСОБА_5 в період з січня 2014 року по 24.03.2014 року, тобто впродовж двох місяців, недбало ставився до своїх службових обов`язків, неналежним чином виконував дії для отримання спеціального дозволу, а саме допускав затягування звернення до уповноважених органів, що унеможливлювало в подальшому отримання спеціального дозволу на користування надрами.

ОСОБА_5 , будучи начальником КП «Українське водопровідно-каналізаційне підприємство», уповноваженим на підписання офіційних документів та на представлення інтересів очолюваного ним комунального підприємства, внаслідок недбалого ставлення до своїх обов`язків, допустив бездіяльність, а саме затягування подання документів, необхідних для отримання дозволу на спеціальне використання надр. Так, отримавши рішення Обухівської районної ради про надання Українському водопровідно-каналізаційному підприємству погодження на видобування корисних копалин (підземних вод) на території Української міської ради для отримання спеціального дозволу на користування надрами 20.06.2014, лише 17.07.2014 за вих..№141 звернувся з заявою-клопотанням про надання спеціального дозволу на користування надрами до Київської обласної ради. Таким чином, ОСОБА_5 в період з 20.06.2014 по 17.07.2014 недбало ставився до своїх службових обов`язків, неналежним чином виконував дії для отримання спеціального дозволу, а саме допускав затягування звернення до уповноважених органів, що унеможливлювало в подальшому отримання спеціального дозволу на користування надрами.

В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи допускати факти службової недбалості в ході процедури отримання спеціального дозволу на видобування надр, маючи можливість передбачити наслідки своїх дій, неналежним чином сформував пакет документів, необхідних для отримання спеціального дозволу та скерував його до Міністерства екології та природних ресурсів України, а саме листом від 17.07.2014 за вих..№140. Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Мінприроди України щодо розгляду заяви на погодження матеріалів на отримання спеціального дозволу на користування надрами Українським водопровідно-каналізаційним підприємством документи повернуто заявнику Українському водопровідно-каналізаційному підприємству у зв`язку з відсутністю у переліку документів плану підземних запасів копалин, не завірення належним чином копії протоколу засідання, надання копій документів, а не їх оригіналів. Так, відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 30.05.2011 №615 вказано чіткий перелік документів, необхідних для отримання дозволу на використання надр із зазначенням відомостей про необхідність подання належним чином завіреної копії таких документів, або ж оригіналу. Так, ОСОБА_5 , допустив несумлінне ставлення до своїх службових обов`язків та не забезпечив подання до уповноваженого державного органу належної документації, що потягло за собою відмову у наданні спеціального дозволу та повернення документів заявнику для доопрацювання.

В подальшому, ОСОБА_5 , після отримання листа Мінприроди за вх.. №137 від 27.10.2014 про повернення документів на доопрацювання, лише 11.12.2014 повторно подано пакет документів, необхідних для отримання спеціального дозволу на використання надр до Міністерства екології та природних ресурсів України. Таким чином, ОСОБА_5 в період з 27.10.2014 по 11.12.2014 недбало ставився до своїх службових обов`язків, неналежним чином виконував дії, спрямовані на отримання спеціального дозволу, а саме допускав затягування подання доопрацьованого пакету документів до уповноважених органів, що унеможливлювало в подальшому отримання спеціального дозволу на користування надрами.

На вищевказане звернення на адресу Українського водопровідно-каналізаційного підприємства надійшов лист Міністерства екології та природних ресурсів від 29.01.2015 про відмову у видачі дозволу та повернення поданого пакету документів на доопрацювання. Одночасно листом Міністерсва екології та природних ресурсів на запит Українського водопровідно-каналізаційного підприємства повідомлено про недоліки поданих документів, що унеможливили погодження надання дозволу, а саме вказано на те, що на документах відсутній підпис керівника та печатка підприємства, що прямо вказує на недбалість ОСОБА_5 при здійсненні ним своїх службових обов`язків як директора комунального підприємства.

Одночасно ОСОБА_5 не вживались жодні заходи, спрямовані на прискорення процедури отримання дозволу на спеціальне видобування надр, не оскаржувались рішення про відмову у видачі дозволу в адміністративному та судовому порядках, що прямо вказує на згоду ОСОБА_5 з рішенням уповноваженого органу про відмову у наданні дозволу на спеціальне використання надр.

Відповідно до акту №10 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 05.08.2015, проведеної Державною екологічною інспекцією у Київській області за період з 01.01.2013 по 05.08.2015, КП «Українське водопровідно-каналізаційне підприємство» здійснено видобуток води в розмірі 2300778 м3.

Згідност. 19 Кодексу України про надра, останні надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно дост. 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Згідност. 56 Кодексу України про надраосновними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища та інші.

Згідност. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»одним із принципів охорони навколишнього природного середовища є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідност. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»- природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно дост. 40 зазначеного Закону Українивикористання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 року підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічною інспекцією у Київській області від 05.08.2015 року складено розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел Українським водопровідним підприємством в період часу з 01.01.2013 по 05.08.2015 року, відповідно до якого самовільним використанням води з підземних джерел Українським водопровідним підприємством в період часу з 01.01.2013 по 05.08.2015 року заподіяно збитки Державі в розмірі 28603272,10 гривень.

Відповідно до висновку судової комісійної інженерно-екологічної експертизи № 18450/15-48 від 25.01.2016 розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел Українським водопровідно-каналізаційним підприємством в період з 01.01.2013 по 05.08.2015 року, виконаний з урахуванням акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 05.08.2015 на суму 28603272, 10 гривень можна вважати вірним та документально підтвердженим.

ОСОБА_5 обвинувачується у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 367 КК України.

Так ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, що відповідно дост. 12 КК Україниє злочином середньої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, а також він надав суду свою згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_5 на підставіст. 49 КК Українислід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 367 КК Україниу зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки для цього є всі передбачені законом підстави, а кримінальне провадження щодо нього закрити.

Цивільний позов заступника начальника відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області, Української міської ради Обухівського району Київської області до комунального підприємства «Українське водопровідно-каналізаційне підприємство» про відшкодування збитків слід залишити без розгляду, оскільки Українською міською радою він не підтриманий, інший позивач до суду не з`явився, свою позицію щодо позову не повідомив, а кримінальне провадження підлягає закриттю.

Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого в повному обсязі.

Керуючись ст. 49 КК України, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України.

Закрити кримінальне провадження № 42015110230000078 від 02.10.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов заступника начальника відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області, Української міської ради Обухівського району Київської області до комунального підприємства «Українське водопровідно-каналізаційне підприємство» про відшкодування збитків залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 8 601 гривня 60 копійок.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1