ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2020Справа № 910/4424/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної

системи України»

про стягнення 26.296.380,21 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Пасічник О.В., адвокат за довіреністю № 2020-02 від 05.02.2020

від відповідача Хромов О.І., адвокат за довіреністю № 275 від 30.01.2020

СУТЬ СПОРУ:

30.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор гозотранспортної системи України» 26.296.380,21 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір транспортування природного газу № 1907000347 від 01.11.2019, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов`язання щоденно оприлюднювати на своєму веб-сайті маржинальну ціну придбання природного газу. За даними, які було оприлюднено відповідачем, середньозважена маржинальна ціна станом на січень 2020 року за 1000 м3 природного газу складала 7.277,00 грн. Проте 11.02.2020 відповідачем було змінено раніше опубліковану маржинальну ціну за газовий місяць - січень 2020 року, а саме середньозважена ціна за 1000 м3 природного газу склала 5.792,00 грн. Згідно акту врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-1907000347 вартість придбаного у позивача природного газу склала 98.447.054.56 грн, а відповідно до акту врегулювання щодобових небалансів № 01-202-1907000347 - 124.709.957,47 грн. Враховуючи викладене, відповідачем було змінено суттєві умови договору, а саме ціну, за якою природний газ вже був придбаний відповідачем, що призвело до спричинення позивачу збитків у розмірі 26.296.380,21 грн (різниця між двома актами).

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4424/20 від 02.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

16.04.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/4424/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.05.2020.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.04.2020 було 25.04.2020 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473346601 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01010, м. Київ, Кловський узвіз, 7, поверх 16, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 31.03.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 14.02.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 28.04.2020, що підтверджується інформацією з сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трек-кодом № 0105473346601.

15.05.2020 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 26.296.380,21 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року.

15.05.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

21.05.2020 відповідачем подано заперечення на заяву про зміну предмета позову, оскільки вважає, що позивачем одночасно змінено і підстави і предмет позову, що є недопустимим.

В підготовчому засіданні 21.05.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.05.2020.

25.05.2020 відповідачем до суду подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

25.05.2020 відповідачем до суду подано додаткові пояснення до заперечення на заяву про зміну предмета позову.

26.05.2020 позивачем до суду подано відповідь на заперечення щодо заяви про зміну предмета позову, в яких зазначає, що позивачем змінено лише предмет позову, а не підстави.

В підготовчому засіданні 26.05.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову з огляду на наступне

Стаття 46 Господарського процесуального кодексу України (ч. 3) передбачає, що позивач до закінчення підготовчого провадження має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2018 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Позивачем у поданій заяві дотримано вказані вище вимоги та доповнено позов новими обставинами, які не свідчать про зміну підстав позову.

В підготовчому засіданні 26.05.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому (ч. 5 п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд розглянувши подане клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг відмовляє в його задоволенні, оскільки прийняття рішення з даного господарського спору, не може вплинути на права або обов`язки вказаної особи щодо відповідачів.

В підготовчому засіданні 26.05.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.06.2020.

11.06.2020 на електрону пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

11.06.2020 на електрону пошту суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних носіїв.

11.06.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що між сторонами не укладалось договорів купівлі-продажу чи постачання природного газу, а лише договір транспортування природного газу. На виконання умов договору відповідачем було направлено позивачу акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-1907000347 від 31.03.2020 в електронній формі, скріплений електронним підписом. Будь-якого іншого чи змінено акту на адресу позивача не направлялось. У зв`язку із зменшенням ціни газу за договорами, укладеними між відповідачем та НАК «Нафтогаз України», відповідачем на підставі договору № 1907000347 сформовано маржинальні ціни продажу та придбання природного газу в січні 2020 року, виходячи з реальних витрат відповідача на придбання природного газу в січні 2020 року. Вважає, що позивачем не підтверджено понесення збитків, а також відсутні всі складові які необхідні для відшкодування збитків. Вказує на те, що на позивача покладений обов`язок по вчасному збалансуванню свого порт фоліо балансування, що не було вчинено позивачем. Вважає безпідставними посилання позивача на зміну ціни в договорі після його виконання з посиланням на ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України.

11.06.2020 відповідачем до суду подано клопотання про здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних носіїв.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 відзив та клопотання відповідача, що надіслані на електрону пошту суду, повернуто на підставі ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не скріплені електронним підписом.

15.06.2020 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу (COVID-19), зростанням кількості захворювань COVID-19, відсутність послаблень карантинних обмежень у м. Києві, що унеможливлює направлення представника.

16.06.2020 позивачем до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які отримано позивачем лише 12.06.2020.

В підготовчому засіданні 16.06.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.07.2020.

07.07.2020 позивачем подано відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 07.07.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.07.2020.

16.07.2020 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу (COVID-19), зростанням кількості захворювань COVID-19, відсутність послаблень карантинних обмежень у м. Києві, неможливістю направити представника.

В судовому засіданні 16.07.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.07.2020.

17.07.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

21.07.2020відповідачем до суду подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи для з`ясування обставин щодо визначення маржинальної ціни природного газу в січні 2020 року на підставі якої розраховано розмір вартості недоотриманого позитивного небалансу позивачем в січні 2020 року.

В судовому засіданні 21.07.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про залишення без розгляду клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи з огляду на наступне

Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому проваджені або в інший строк, визначений судом.

Суд заслухавши наведені відповідачем причини пропуску строку на звернення із клопотанням про призначення судово-економічної експертизи не вбачає їх поважності, тому відповідне клопотання залишається судом без розгляду.

Позивач в судовому засіданні 21.07.2020 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 21.07.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 21.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (оператор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (замовник, позивач) укладено договір транспортування природного газу № 1907000347 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Спір виник внаслідок того, що оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було придбано у січні 2020 року, внаслідок чого позивач недоотримав вартість позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року, тобто виникла заборгованість в заявленому розмірі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» здійснює постачання природного газу згідно з постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 730 від 01.06.2017.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про природні монополії» Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» є суб`єктом природної монополії на ринку послуг транспортування природного газу.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначаються Законом України «Про ринок природного газу», стаття 3 якого встановлює принцип недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб`єктів ринку природного газу, у тому числі суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання державної форми власності.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

Транспортування природного газу здійснюється на підставах та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 та іншими нормативно-правовими актами (стаття 32 Закону).

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з 01.01.2020 зобов`язане належно виконувати усі функції оператора газотранспортної системи, в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначені обов`язки оператора, до яких належить в тому числі:

своєчасне надання послуг належної якості;

розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;

здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Згідно з п. 4.2 договору замовник має право:

- отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки;

- замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;

- отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором;

- передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором;

- отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим догвормо;

- користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 9.1 договору у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Відповідно до абз. 2 п. 9.2 договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Згідно з п. 9.4 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

Пунктом 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час вчинення балансуючих дій оператор газотранспортної системи має дотримуватись, зокрема, таких принципів: балансуючі дії мають вчинятися на недискримінаційній основі; балансуючі дії мають ураховувати обов`язки оператора газотранспортної системи щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи.

Згідно з інформацією, оприлюдненою на веб-сайті оператора ГТС та даними інформаційної платформи, у період січня 2020 року маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу формувалася у порядку, визначеному пунктом 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Закону України «Про ринок природного газу» оператор ГТС зобов`язаний розміщувати на своєму веб-сайті, зокрема, таку інформацію: перелік послуг, що надаються таким оператором, інформацію про тарифи та інші умови надання таких послуг, включаючи технічні умови для отримання доступу та приєднання до газотранспортної системи.

Згідно з п. 7.1 договору вартість послуг розраховується:

- розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

- транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

- балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.

Згідно з п. 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:

-маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

-маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Водночас інформація щодо маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу оприлюднюється на веб-сайті оператора ГТС за принципом «сьогодні за вчора». Дані на поточну та наступну газову добу на веб-сайті оператора ГТС відсутні.

Відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:

-маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;

-маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до положень Кодексу ГТС ТОВ «Оператор газотранспортної системи» протягом січня 2020 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/. За даними, оприлюдненими на сайті щоденно, середньозважена маржинальна ціна природного газу у січні 2020 року склала 7.277,00 грн з ПДВ за 1000 куб. м.

Отже, за результатами оприлюдненої щоденно ціни природного газу для небалансу у січні 2020 року, вартість придбаного відповідачем у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 124.709.957,47 грн.

Разом з цим, 11.02.2020 - через 11 днів після завершення газового місяця та періоду постачання, відповідачем було змінено маржинальну ціну придбання природного газу за весь газовий місяць - січень 2020 року. Відповідач змінив середньозважену маржинальну ціну та встановив її у розмірі 5.792,00 грн з ПДВ за 1000 куб. м.

14.02.2020 відповідач направив позивачу акт № 01-2020-1907000347 (датований 31.01.2020), врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року, у якому вартість придбаного у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 98.447.054,56 грн.

Відтак різниця складає 26.296.380,21 грн.

В акті врегулювання щодобових небалансів відповідач вказав, що оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 7, п. 11, п. 14, п. 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.

Водночас при визначенні щоденної вартості балансуючих дій відповідач зазначив ціну за 1000 куб. м природного газу, яка існувала не в момент вчинення балансуючих дій, а по завершенню періоду - після 31.01.2020, тобто після неправомірного оновлення таких цін відповідачем на інформаційній платформі.

Матеріалами справи підтверджується, що оператор ГТС заднім числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року.

З огляду на викладене суд встановив, що після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано. Слід зауважити, що ціна, яка була оприлюднена 11.02.2020 була внесена до акту врегулювання щодобових небалансів, датованого 31.01.2020.

Такі дії відповідача суперечать принципу та суті запровадженого добового балансування, та свідчать про порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов договору в односторонньому порядку.

Умови договору в частині взаємовідносин, які виникають згідно з п. 9.1 договору, по суті мають ознаки договору купівлі-продажу, отже щодо визначення ціни товару (природного газу) мають бути застосовані положення Цивільного кодексу України, зокрема, ст.ст. 632, 691 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

В силу ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

З огляду на положення ст. 4 Цивільного кодексу України положення саме цього кодексу мають пріоритет у застосуванні, однак, в порушення цих вимог закону відповідачем було змінено ціну після фактичного придбання природного газу за раніше опублікованою вартістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно з частиною 8 цієї статті відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідач є особою, яка складає та оформлює відповідно до умов договору акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць, а отже, з урахуванням викладеного, саме відповідач несе відповідальність за недостовірність відображених в акті даних, зокрема, щодо цін природного газу при вартості балансуючих дій.

Таким чином, вартість газу за позитивний небаланс, який мав місце у січні 2020 року складається за цінами природного газу які існували на кожен день надання балансуючих дій, а не за цінами, зміненими після закінчення вказаного періоду.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.4 договору відповідач мав сплатити вартість позитивного небалансу на користь позивача протягом 5 робочих днів з дня повідомлення про такий небаланс, відображений в акті.

Позивач зазначає, що відповідач згідно платіжного доручення від 02.03.2020 сплатив на рахунок позивача кошти в сумі 98.447.054,56 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не навів заперечень щодо вказаної позивачем обставини про сплату відповідачем позивачу коштів в сумі 98.447.054,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З огляду на викладене, суд вважає доведеною ту обставину, що відповідачем перераховано позивачу кошти в сумі 98.447.054,56 грн.

Враховуючи викладене, неоплаченою залишається сума у розмірі 26.296.380,21 грн, яка є простроченою сумою боргу відповідача, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (01010, м. Київ, Кловський узвіз, 7, поверх 16, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (01021, м. Київ, пров. Рильський, 4, код ЄДРПОУ 36716332) 26.296.380 (двадцять шість мільйонів двісті дев`яносто шість тисяч триста вісімдесят) грн 21 коп. недоотриманої вартості позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року та 394.445 (триста дев`яносто чотири тисячі чотириста сорок п`ять) грн 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.07.2020.

СуддяВ.В. Сівакова