Справа № 128/1113/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання: Славич К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Вінницягаз Збут» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ. У позовній заяві викладеній у новій редакції позивачем викладено наступну позицію: відповідачка є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються позивачем з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, із врахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2496. Розділом ІІІ вказаних Правил передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 року. Договір постачання природного газу побутовим споживачам природного газу укладається з врахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті НКРЕКП та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Постачальники зобов`язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам. За умовами договору постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість природного газу у розміри, строки та порядку визначені договором. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником. Окрім того, відповідачка надала позивачу боргову розписку про сплату заборгованості, згідно якої сторони домовилися, що у разі несплати споживачем природного газу заборгованості за спожитий природній газ , боржник не заперечує проти припинення газопостачання та стягнення суми заборгованості в судовому порядку. Також зазначає, що відповідач взяла на себе зобов`язання сплатити заборгованість в сумі 3687,61 грн., яка утворилася станом на 01.10.2018 на показник лічильника 11264 м3 в термін до 10.11.2018, одночасно споживач зобов`язався регулярно сплачувати й поточну абонентську плату. Однак умови розписки відповідачем не виконані, зобов`язання боржником не виконано, що й слугувало підставою звернення до суду із даним позовом. Станом на 01.04.2020 на показник лічильника 12333 м3 сума заборгованості за послуги з газопостачання складає 6424,65 грн.. Заборгованість виникали за період з 01.10.2018 по 01.04.2020. В добровільному порядку відповідач заборгованість за спожитий природний газ не сплачує, чим порушує умови договору, а тому просить стягнути із відповідача на користь позивача 6424,65 грн. заборгованість за спожитий природний газ, 289,00 грн. - 3% річних, 517,37 грн. - інфляційні та 2102,00 грн. понесених судових витрат (а.с.29-33)

Позивач клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не подавав.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідачем не подано.

Представник позивача Рибак В.В. в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій позов підтримав за викладених в позовній заяві обставин, просив його задоволити (а.с. 68)

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій вказала, що позов визнає частково, просить справу розглянути у її відсутність (а.с. 67)

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 04.05.2020 позовну заяву ТОВ «Вінницягаз Збут» залишено без руху, визначено її недоліки порядок та строк їх усунення (а.с. 19).

Ухвалою суду від 22.05.2020 позовну заяву ТОВ «Вінницягаз Збут» прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 59).

Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, докази, оцінивши їх в сукупності, судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , є побутовим споживачем природного газу, у неї відкрито абонентський рахунок НОМЕР_5.

16.10.2018 року відповідачкам ОСОБА_1 надала позивачу ТОВ «Вінницягаз Збут» розписку, відповідно до якої зобов"язалася у термін до 10.11.2018 сплати борг за спожитий природній газ в сумі 3687,61 грн., що утворився станом на 16.10.2018 на показник лічильника 11264м3 (а.с. 5). У разі несплати заборгованості за спожитий природний газ в зазначені терміни і непроведення в подальшому поточних платежів не заперечує проти припинення газопостачання без попередження та стягнення визнаного нею боргу в судовому порядку.

Проте, заборгованість за спожитий природний газ та поточні платежі відповідачкою сплачено не було.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 (а.с. 6) сума заборгованості за період з січня 2018 року по березень 2020 року становить 6424,65 грн.

Відповідно до розрахунку інфляційних та 3% річних (а.с. 7) відповідачу на суму заборгованості (6424,00 грн.) позивачем нараховано 289,00 грн. - 3% річних та 517,37 грн. - інфляційних.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилаються сторони, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Вказаний спір регулюється положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, на які посилались і сторони у заявах по суті.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків.

Пунктом 2 Розділу ІІІ зазначених Правил визначено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Постачальники зобов`язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам. Постачальники із спеціальними обов`язками, на яких в установленому порядку покладені обов`язки постачати природний газ побутовим споживачам (далі - постачальник із спеціальними обов`язками), додатково розміщують редакцію договору в друкованих виданнях, що публікуються в межах їх території ліцензованої діяльності (п. 3 Розділу ІІІ Правил).

Оплата побутовим споживачем за надані послуги з газопостачання може провадитися: за квитанціями абонентської книжки постачальника; за платіжними документами, які виписуються постачальником. Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором на постачання природного газу через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб (п. 12 Розділу ІІІ Правил).

Періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку (п. 14 Розділу ІІІ Правил).

У разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи неоплати поточних платежів постачальник має право у порядку, визначеному цим розділом та договором постачання природного газу, припинити або обмежити постачання природного газу на об`єкт споживача до повного погашення заборгованості (п. 15 Розділу ІІІ Правил).

Припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов`язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ (п. 19 Розділу ІІІ Правил).

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, і яке, згідно ст.11 Цивільного кодексу України, виникає в тому числі і з договорів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Підпунктом 5 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зокрема, обов`язком споживача також є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовки та укладання зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умова його виконання.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог договору та норм ЦК України, не виконала взятого на себе зобов`язання, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Разом із тим, враховуючи, що відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, суд не бере до уваги заяву відповідача про часткове визнання позову, адже відповідач не зазначила, в якій саме частині позову вона його визнає, а в якій - не визнає.

Таким чином, зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вінницяга Збут» підлягає стягненню заборгованість з за спожитий природний газ за період з 01.10.2018 року по 01.04.2020 року в розмірі 6424,65 грн., 3% річних в сумі 289,00 грн., інфляційні втрати в сумі 517,37 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. (а.с. 11,12)

Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 625, 633, 634, 639, 641, 642 ЦК України, ст.ст. 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року, ст.ст. 1, 10, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ «перехідні положення» ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (і.н. НОМЕР_2 ), зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (21012, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 23, код ЄДРПОУ 39593306, рахунок НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 39593306) заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.10.2018 року по 01.04.2020 року в розмірі 6424 (шість тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (і.н. НОМЕР_2 ), зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (21012, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 23, код ЄДРПОУ 39593306, рахунок НОМЕР_4 в АБ «Клірінговий дім», МФО 300647) 3% річних в сумі 289,00 (двісті вісімдесят дев`ять) гривень, індексу інфляції в сумі 517 (п`ятсот сімнадцять) гривень 37 копійок, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 3 розділу ХІІ Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Л.П. Шевчук