ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5593/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Орєшкіної Е.В.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Булгаков В.С., довіреність № 16-04-263 від 17.02.2020 р., адвокат;

від відповідача: Чередниченко А.В., довіреність №54-03/3д від 16.06.2020 р., представник;

від відповідача: Оніщенко В.М., довіреність №54-03/5д від 16.06.2020 р., представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020, ухвалене суддею Ліпинським О.В. (повний текст якого підписаний 11.03.2020, м. Дніпро) у справі № 904/5593/19

за позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

про скасування рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відповідач) про скасування рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Заявлені вимоги Позивач обґрунтовує порушенням Відповідачем строків розгляду справи № 54/13-19 про порушення ДПП "Кривбаспромводопостачання" законодавства про захист економічної конкуренції, а також неправомірним визначенням розміру штрафу на підставі даних про дохід (виручку) Позивача, інформація про який, від нього не вимагалася.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 у справі №904/5593/19 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, яке виразилось у неправильному тлумаченні норм закону, та процесуального права, зокрема нез`ясування обставин справи, просить рішення суду від 03.03.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції надав неправильне тлумачення ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки законом чітко визначено, що обов`язковою умовою застосування штрафу у розмірі більшому за 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000,00 грн.) є або відсутність доходу (виручки) або ненадання ДПП "КПВП" на вимогу АМК України інформації щодо розміру доходу (виручки).

Однак, всупереч вищевказаному, матеріали справи не містять, а в суді першої інстанції Відповідачем не було спростовано того факту, що він не звертався до ДПП "КПВП" із вимогою надати вказану інформацію. Натомість, Територіальне відділення АМК України, не дотримавши вимог абз. 1 ч. 5 ст. 52 Закону щодо направлення вимоги про запит інформації до ДПП "КПВП" одразу звернулося до податкових органів. Таке звернення не відповідало вимогам закону, оскільки воно мало бути здійснено тільки у разі потреби (абз 2 ч. 5 ст. 52 Закону). Потреба у даному випадку з урахуванням абз. 1 ч. 5 ст. 52 Закону мала б обґрунтовуватися лише ненаданням підприємством Позивача інформації про дохід (виручку) на вимогу Відповідача. Однак, всупереч вищевказаному, Територіальне відділення АМК України ні у запиті до податкового органу, ні при розгляді справи господарським судом жодним чином не обґрунтувало "потребу" в отриманні цієї інформації з інших джерел, а саме, - від податкових органів.

Крім того, апелянт не може погодитися з тлумаченням судом першої інстанції положень п. 19 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (надалі - Правила розгляду), а саме що строк, зазначений в даному пункті, встановлений лише для прийняття відповідного процесуального рішення: про залишення без розгляду; про відмову у розгляді; про відкриття провадження та прийняття рішення про початок розгляду справи.

Зазначає, що у розумінні Закону та Правил розгляду, поняття "строк розгляду заяви та її розгляд" тотожний із "строком розгляду справи", оскільки в розділі VII "розгляд справи" як і в цілому в Правилах розгляду та в Законі відсутні посилання на процесуальний строк розгляду справ органами Антимонопольного комітету України. А тому ДПП "КПВМ" вважає, що строк, визначений в п.19 Правил розгляду, і є розумним строком розгляду справ органами Антимонопольного комітету України.

Якщо застосовувати за аналогією приписи ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які встановлюють двомісячний строк притягнення до відповідальності винних осіб і, відповідно, накладення стягнення, то навіть даний строк був пропущений Відповідачем при прийнятті рішення про накладення штрафу на ДПП "КПВМ".

При визначенні обсягу штрафу під час прийняття рішення №54/15-р/к від 26.09.2019 про притягнення ДПП "КПВП" до відповідальності, вбачається недотримання Відповідачем принципів недискримінаційності та розумності, оскільки не враховано всіх індивідуальних та фактичних обставин справи при визначенні розміру штрафу, а фактично його шаблонно продубльовано зі справ із тяжчими порушеннями.

Відповідач, Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а, відтак, і суму) стягуваних штрафу та/або пені чи звільняти від їх сплати (у разі їх правомірного нарахування).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 (у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (головуючий, доповідач), Антоніка С.Г., Березкіної О.В.) відкрито апеляційне провадження за скаргою Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 у справі №904/5593/19; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 08.07.2020.

В судовому засіданні 08.07.2020 оголошено перерву до 20.07.2020.

20.07.2020 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/5593/19 у зв`язку з відпусткою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020, справу №904/5593/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В., якою дану справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 20.07.2020 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

17.05.2019 Головою Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на адресу Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" була направлена вимога за вих. №54-02/1005 від 17.05.2019 року "Про надання інформації" (а.с. 10-11), яка отримана останнім 23.058.2019 (а.с. 56).

Позивачу необхідно було в двадцятиденний строк із дня отримання Вимоги надати територіальному відділенню визначену у Вимозі інформацію. Одночасно у Вимозі зазначалося, що відповідно до пунктів 13,14,15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, а також подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього Закону.

Строк надання інформації на Вимогу (20 днів з дня отримання) сплинув 12.06.2019 року. Станом на 12.06.2019, запитувану у Вимозі інформацію Позивачем не надано до територіального відділення.

Адміністративна колегія Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Адміністративна колегія), розглянула подання з попередніми висновками від 20.08.2019 №163 та матеріали справи №54/13-19 розпочатої розпорядження адміністративної колегії від 21.11.2016 №К-359/0/5-16 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

26.09.2019 Адміністративна колегія Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення №54/15-р/к по справі №54/13-19 (а.с. 12-14), яким:

- визнала дії Позивача щодо неподання інформації на вимогу про давання інформації від 17.05.2019 №54-02/1005 у встановлений головою територіального відділення строк порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки;

- наклала на ДПП "Кривбаспромводопостачання" штраф у розмірі 68 000,00 грн. за це порушення.

Після винесення рішення адміністративною колегією від 26.09.2019 №54/15-р/к, до Підприємства було надіслано повторну Вимогу про надання інформації від 26.09.2019 №54-02/2030 (Вимога-2), з таким же переліком питань (17 питань), що зазначалися у Вимозі-1.

Листом від 02.10.2019 №01.04.1359 ДПП "Кривбаспромводопостачання" було надіслано відповідь на Вимогу 2.

Не погоджуючись з прийнятим Адміністративною колегією рішенням позивач просить його скасувати, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що запитувана інформація була занадто об`ємна та різнопланова, а обсяг запитуваної інформації виходив за межі змістовного кола самої вимоги, що стосувалася ціни реалізації технічної води, що унеможливлювало відповідь у стислі строки, протягом 20 днів. Крім того, оскільки Позивач не надавав Відповідачу відділенню інформацію про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2018 рік, а також дана інформація не витребувалась для розгляду справи №54/13-19 від 18.07.2019, штраф в розмірі 68 000,00 грн. не відповідає розміру встановленому ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренція" та не повинен перевищувати 34 000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, зокрема, що про занадто об`ємний та різноплановий обсяг витребуваної інформації, Позивач не повідомляв. Також, до Відділення не надходило клопотання від ДПП "Кривбаспромводопостачання" про продовження строку надання відповіді.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що дії Позивача щодо неподання інформації Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу відділення у встановлений у вимозі строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Відповідачем в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренція" визначений розмір доходу на підставі адміністративної інформації, отриманої від Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, що не суперечить вимогам законодавства.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції Відповідачем накладено на позивача штраф у розмірі 68 000,00 грн., що не перевищує одного відсотка доходу (виручки) Позивача за 2018 рік, тобто за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні відносини пов`язані із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції регулюються Конституцією України, Господарським кодексом України, Законами України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", іншими нормативно правовими актами, прийнятими у відповідності до цих Законів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно ст.257 Господарського кодексу України справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у порядку, встановленому законом.

Статтею 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією.

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Позивачем дотримано такий строк при зверненні із даним позовом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з частинами першою та другою статті 22-1 цього Закону України "Про Антимонопольний комітет України":

- суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції;

- документи, статистичну та іншу інформацію, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно;

- вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Органи Антимонопольного комітету України не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов`язок з надання інформації передбачено ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

За таких обставин, з огляду на положення Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Відповідач мав право витребувати у позивача відповідну інформацію у встановлені головою територіального відділення строки.

Обов`язок надання інформації на вимогу уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Комітету справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.

Неподання суб`єктом господарювання необхідної інформації на вимогу органів Антимонопольного комітету України є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу.

При цьому, Позивача було повідомлено про правові наслідки неподання інформації на вищезазначену вимогу територіального відділення.

Клопотання з приводу продовження строку надання відповіді на вимогу з боку Позивача не надходило.

В розумінні ст. 1 цього Закону інформація це - відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп`ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Матеріалами справи підтверджено, що вимога про надання певної інформації направлялась Позивачу (а.с. 10), але в установлений законодавством строк не виконана.

Дана обставина не оскаржувалася й представником Позивача у судовому засіданні.

Одним з видів порушень законодавства про захист економічної конкуренції, які встановлені п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що дії Позивача щодо неподання інформації Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу відділення у встановлений у вимозі строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Відповідно до частини 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання.

За порушення, передбачені пунктами 9, 13 - 18 статті 50 цього Закону, встановлено, що штрафи накладаються у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону).

Доход (виручка) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до групи, яка визнається суб`єктом господарювання відповідно до статті 1 цього Закону.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 1 ч. 5 ст. 52 Закону).

Таким чином, розмір штрафу за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 цього Закону, не може перевищувати двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000,00 грн.) лише у таких випадках: