СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12003/17

пр. № 2/759/163/20

05 червня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: П`ятничук І.В.,

при секретарі: Медвідчук В.В., Дрозі Т.О.,

з участю позивача : ОСОБА_1 ,

представника позивача : ОСОБА_2 ,

представника відповідача : ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Житлово-експлуатаційна дільниця №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Головне Київське міське управління з захисту прав споживачів про зобов`язання відповідачів надати якісні послуги та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 09.08.2017 р. звернулись до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до Житлово-експлуатаційна дільниця №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Головне Київське міське управління з захисту прав споживачів про зобов`язання відповідачів надати якісні послуги та відшкодування матеріальної та моральної шкоди та з урахуванням уточнених 26.04.2018 р. вимог просили суд постановити рішення, яким зобов`язати Житлово-експлуатаційну дільницю №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» провести поточний ремонт інженерного обладнання ( труб водовідведення), стягнути з солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь позивачів матеріальні збитки завдані залиттям квартири в розмірі 47585 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що вони - позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , починаючи з 2014 р. мають місця неодноразові залиття належної їм квартири мешканцями квартири АДРЕСА_2 - відповідачами по справі, що змушувало їх неодноразово звертатись до Житлово-експлуатаційної дільниці №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» з приводу складання актів про залиття належної їм квартири. Відповідно до яких неодноразово встановлено факт залиття належної позивачам квартири внаслідок дій відповідачів, щодо незадовільного відношення до утримання та експлуатації інженерного обладнання у квартирі АДРЕСА_2 , відповідно до локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 на оздоблювальні роботи (поточний ремонт приміщень кухні, ванни, туалету) квартири АДРЕСА_1 становить 47585 грн. також позивачі просили стягнути з відповідачів і моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., та витрати зі сплати судового збору.

10 серпня 2017 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 18.05.2018 р. задоволено заяву про забезпечення позову та в порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 20.08.2018 р. за клопотанням представника відповідача ОСОБА_6 адвоката Сподар А.В. по справі призначено будівельно-технічну експертизу, та зупинено провадження по справі.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 29.11.2018 р. поновлено провадження у справі.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 05.03.2019 р. по справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_6 адвоката Загоруйко С.Ю. по справі призначено будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 02.09.2019 р. за клопотанням представника відповідача ОСОБА_6 адвоката Сподар А.В. по справі призначено додаткову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 31.01.2020 р. поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні 22.04.2020 р. закінчено підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви з проханням розгляду справи в їх відсутності.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Самойленко А.В. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в уточненій позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Судові повістки про виклик відповідачів в судове засідання в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Представник відповідача Житлово-експлуатаційної дільниці №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва», в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, вказуючи на необгрунтованість заявлених вимог в частині зобов`язання вказаного відповідача проведення поточного ремонту іженерного обладнання.

Представник третьої особи Головного Київського управління захисту прав споживачів у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності вказаного представника третьої особи та не з`явившихся відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.10.2004 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є власниками Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . власником іншої Ѕ частини вказаної квартири відповідно до договору дарування частини квартири від 24.05.2002 р. є ОСОБА_4 .

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_9 ј частина, ОСОБА_7 Ѕ частина, ОСОБА_6 ј частина.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 неодноразово за період з 2015-2017 р. зверталась до Житлово-експлуатаційної дільниці №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва», з приводу залиття квартири АДРЕСА_1 квартири АДРЕСА_2 , згідно до наданих на дані звернення відповідей встановлено, що факт залиття мав місце неодноразово, про що складались відповідні акти обстеження.

Згідно до локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 на оздоблювальні роботи (поточний ремонт приміщень кухні, ванни, туалету) квартири АДРЕСА_1 становить 47585 грн.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не скористалися процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно до висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 складеного ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» на виконання ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 05 березня 2019 р. про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що ринкова вартість проведення відновлювального ремонту ( з податком на додану вартість) становить 21800 грн.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експерта є повним, обґрунтованим, під час проведення експертизи досліджувались всі обставини щодо залиття квартири, висновки експерта містять докладний опис отриманих експертами матеріалів, та відомостей, які встановлені при дослідженні об`єктів експертизи, обґрунтування даних про причини залиття та розміру матеріальних збитків. На кожне з поставлених судом питань надано відповіді по суті, які є повними, зрозумілими, вичерпними та науково обґрунтованими.

За таких обставин, підстав для відхилення висновку експерта судом не встановлено.

Позивачі просять про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ст. 541 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_9 ј частина, ОСОБА_7 Ѕ частина, ОСОБА_6 ј частина, таким чином за встановлених обставин та з урахуванням часток відповідачів у праві власності суд приходить висновку про стягнення з відповідачів на користь позивачів у відшкодування шкоди завданої залиттям квартири відповідно до їх часток у власності в розмірі з ОСОБА_7 - 10900 грн. ( 21800:1/2), ОСОБА_9 - 5450 грн. ( 21800:1/4), ОСОБА_6 5450 грн. ( 21800:1/4).

Також позивачами заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку вони оцінюють у 10 000,00 грн.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Стаття 23 ЦК України передбачає підстави моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв`язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральна шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указується, зокрема, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 цієї постанови обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що діями відповідачів спричинені позивачам моральні страждання.

При визначенні розміру відшкодування, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності та розмірами часток відповідачів у праві власності, суд приходить висновку про стягнення з відповідачів на користь позивачів у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 5 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., таким чином слід стянути з ОСОБА_7 - 2500 грн. ( 5000:1/2), з ОСОБА_9 - 1250 грн. ( 5000:1/4), ОСОБА_6 1250 грн. ( 5000:1/4).

В решті заявлених вимог щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Щодо заявлених вимог в яких позивачі просять зобов`язати Житлово-експлуатаційну дільницю №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» провести поточний ремонт інженерного обладнання ( труб водовідведення), суд вважає що в задоволенні вимог в цій частині слід відмовити з наступних підстав.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право за судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Згідно статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», під утриманням будинків і прибудинкових територій розуміється господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Вказана стаття також визначає, що виконавцем послуг є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Стаття 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», визначає, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе, зокрема, обслуговування внутрішньобудинкових мереж та поточний ремонт.

Крім того, Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Правилами передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Судом встановлено, що відповідачем ЖЕД неодноразово складено акти щодо залиття квартири позивачів, однак всі акти свідчать про вину в даних залиттях віддповідачів - власників кв. АДРЕСА_2 .

За змістом статті 21 цього Закону, яка визначає права і обов`язки виконавця, як учасника відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. (пункт 2, 7 частини 2).

Однак, в даному випадку позивачем заявлено вимоги про зобов`язання Житлово-експлуатаційної дільниці №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» провести поточний ремонт інженерного обладнання ( труб водовідведення), тоді як жодним чином не вказано адресу за якою слід провести ремонт, межі даного ремонту.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку про відмву в задоволенні вимог в частині зобов`язання Житлово-експлуатаційну дільницю №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» провести поточний ремонт інженерного обладнання ( труб водовідведення).

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в сумі 704,80 грн. та судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 704,80 грн., відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачів підлягає стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 грн., 355 грн. 92 коп., 711 грн. 85 коп. відповідно до їх часток у праві власності на вказану квартиру.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 18.05.2018 р. задоволено заяву про забезпечення позову та в порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Однак, оскільки в даному випадку судом приймається рішення, щодо часткового задоволення заявлених позовних вимог, в розмірі 21800 грн., то з урахуванням розміру відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири та співвідношення його з заходами забезпечення позову застосованими відопвідно до ухвали суд є доцільним скасування вжитих відповідно до ухвали суду від 18.05.2018 р. заходів забезпечення позову.

Як зазначено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 за №9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Статтею 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час змінились обставини, що зумовили його застосування забезпечення даного позову, суд вважає наявними та достатніми всі підстави для скасування заходів забезпечення позову які застосовані відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 18.05.2018 р.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 544, 1166, 1167 ЦК України, п.п. 3, 5, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Житлово-експлуатаційна дільниця №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Головне Київське міське управління з захисту прав споживачів про зобов`язання відповідачів надати якісні послуги та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 10900 грн., у відшкодування моральної (немайнової) шкоди - 2500 грн., в всього 13400 ( тринадцять тисяч чотриста) грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 5450 грн., у відшкодування моральної (немайнової) шкоди - 1250 грн., в всього 6700 ( шість тисяч сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 5450 грн., у відшкодування моральної (немайнової) шкоди - 1250 грн., в всього 6700 ( шість тисяч сімсот) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 витрати зі сплати судового збору в розмірі 853 грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 витрати зі сплати судового збору в розмірі 426 грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 витрати зі сплати судового збору в розмірі 426 грн. 95 коп.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.

Заходи забезпечення позову вжиті відовідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 18 травня 2020 р. у вигляді накладення арешту на квариру АДРЕСА_2 - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони:

Позивач ( стягувач) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

Позивач ( стягувач) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,

Позивач ( стягувач) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3

Відповідач ( боржник) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач ( боржник) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована в АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Відповідач ( боржник) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована в АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Суддя : І.В.П`ятничук