ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р. Справа№ 910/16555/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі Островерха В.Л.

за участю представників

від позивача: Ворон С.В., Цвілій І.В.

від відповідача: Почерняк І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Житлово-будівельного кооперативу "Імені 45-річчя Радянської армії"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020

у справі № 910/16555/19 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Імені 45-річчя Радянської армії"

про стягнення 34 046 грн 57 коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Імені 45-річчя Радянської армії" про стягнення 34 046, 57 грн. з яких: 29 415 грн 92 коп. основного боргу, 588 грн 19 коп. інфляційних втрат, 291 грн 39 коп. 3% річних, 2 280 грн 27 коп. пені, 1 470 грн 80 коп. штрафу, покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором № 06432/4-01 від 09.03.2006 про надання послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, в частині оплати водопостачання та водовідведення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі № 910/16555/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Імені 45-річчя Радянської армії" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість у розмірі 23 924 грн 20 коп., 3% річних в розмірі 196 грн 53 коп., інфляційні втрати в розмірі 472 грн 81 коп., пеню в розмірі 1 663 грн 10 коп., штраф в розмірі 1 196 грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 536 грн. 80 коп В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив "Імені 45-річчя Радянської армії" подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 по справі № 910/16555/19, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 по справі № 910/16555/19, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2020 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Імені 45-річчя Радянської армії" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Корсака В.А., Демидової А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2020 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі № 910/16555/19 та поновлено Житлово-будівельному кооперативу "Імені 45-річчя Радянської армії" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Імені 45-річчя Радянської армії" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі №910/16555/19, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі №910/16555/19 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

15.05.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів, яке судом апеляційної інстанції задоволено на підставі ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем доведено суду апеляційної інстанції наявність об`єктивних причин, які не залежали від нього для їх подання до суду першої інстанції.

Відповідачем у апеляційній скарзі зазначено, що він не був обізнаний про наявність судової справи при її розгляді в суді першої інстанції, оскільки не був належно повідомлений судом, а тому не мав можливості надати документи при розгляді справи судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно наявної у справі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є адреса: 03127, м. Київ, провулок Коломиївський, будинок 11.

З матеріалів справи вбачається, що відправлення ухвали про відкриття провадження у справі від 27.11.2019 судом першої інстанції було здійснено відповідачу за адресою 03127, м. Київ, провулок Коломиївський, будинок 11, кв. 53 , яка не відповідає адресі його місцезнаходження.

Вказана ухвала разом з конвертом була повернута до суду з позначкою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Вищевикладене, свідчить про наявність об`єктивних причин, які не залежали від відповідача, не повідомленого належним чином про відкриття провадження у справі, що позбавило його можливості подати суду першої інстанції докази в обґрунтування не погодження з заявленими позовними вимогами.

19.05.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києві від 27.01.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Водночас Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2020 призначено розгляд апеляційної скарги по справі № 910/16555/19 на 16.06.2020.

10.06.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про приєднання доказів, яке відхилено судом апеляційної інстанції з вищенаведених підстав.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці з 16.06.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/16555/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 прийнято апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Імені 45-річчя Радянської армії" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі № 910/16555/19 до провадження вказаною колегією суддів.

16.06.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що представник відповідача не зможе прийняти участь в судовому засіданні 16.06.2020, оскільки буде занятий в іншому засіданні в Печерському районному суді міста Києва, яке призначено на 12год.30 хв. 16.06.2020.

Враховуючи викладене, для забезпечення всебічного, повного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, дотримання принципів рівності, змагальності, суд апеляційної інстанції задовольнив подане клопотання, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 розгляд справи № 910/16555/19 відклав на 21.07.2020.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

09.03.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (в подальшому змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (далі - постачальник, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Імені 45-річчя Радянської армії» (далі - абонент, відповідач) укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі № 06432/4-01 (далі - Договір) за умовами якого, постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994 за № 165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється: за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показами лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої води для поливу може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно з п. 2.1.2 Договору, зняття показань з лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки, згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента зі стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Покази лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Пунктом 2.1.4 Договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків, у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Відповідно до п. 2.1.6 Договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за завітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту Договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими абонентом.

Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення, тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами, відповідно із чинним законодавства та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах, без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів (п. 2.2.1 Договору).

За умовами пункту 2.2.2 Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Згідно з п.п. 2.2.3, 2.2.4 Договору, у разі не отримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Пунктом 3.3.5 Договору визначено, що абонент зобов`язується сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

Цей договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним Договором (п. 7.1 Договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним належним чином виконувалися зобов`язання за Договором в підтвердження чого позивачем надано акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку), розшифровки рахунків абонента. Вартість наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення, оплачені відповідачем лише частково, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.04.2018 по 30.06.2019 за кодом 1-394 у розмірі 23 924 грн 20 коп. та за період з 01.12.2018 по 30.06.2019 за кодом 1-50394 у розмірі 5 491 грн 72 грн.

Місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягають частковому задоволенню. Стягнув з Житлово-будівельного кооперативу "Імені 45-річчя Радянської армії" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість у розмірі 23 924 грн 20 коп., 3% річних в розмірі 196 грн 53 коп., інфляційні втрати в розмірі 472 грн 81 коп., пеню в розмірі 1 663 грн 10 коп., штраф в розмірі 1 196 грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 536 грн. 80 коп. В іншій частині позову відмовив.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду враховуючи наступне.

Причиною спору у справі є питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 06432/4-01 про постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 09.03.2006 за період з 01.04.2018 по 30.06.2019 (за кодом 1-394 питна вода (холодна) та її водовідведення) та за період з 01.12.2018 по 30.06.2019 (за кодом 1-50394 питна (холодна) вода для виготовлення гарячої води та водовідведення гарячої води), а також нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються у період спірних правовідносин з 01.04.2018 по 30.04.2019 Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004, який втратив чинність з 01.05.2019 у зв`язку з веденням в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, який розповсюджує свою дію на послуги надані з 01.05.2019 по 30.06.2019 та на теперішній час, а також Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виходячи з положень пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) послуги з централізованого постачання холодної, централізованого постачання гарячої води та водовідведення за своїм функціональним призначенням належать до житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоуправління, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги"(в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 02.10.2012 року N 5400-VI) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

26.04.2014 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 N 1198-VII, яким, зокрема, внесено зміни до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, враховуючи внесені Законом України від 10.04.2014 N 1198-VII зміни, стаття 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" (на момент спірних правовідносин з 01.04.2018 по 30.04.2019) встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Також, вказаним Законом № 1198-VII від 10.04.2014 були внесені зміни до статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» шляхом її доповнення частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець комунальної послуги зобов`язаний: підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Тому саме на виконавця послуг покладено обов`язок укладати зі споживачами договори про надання житлово-комунальних послуг.

Отже, з 26.04.2014 з огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198-VII від 10.04.2014 існує законодавча заборона для суб`єктів господарювання, які не провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та не є ліцензіатами у цій сфері, виступати виконавцями цих послуг за відсутності відповідної ліцензії та заборона на укладення з власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем багатоквартирного будинку договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Разом з цим, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 279 від 10.08.2012 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", яка діяла до 18.05.2017 включно, та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 р. N 2047-VIII) передбачено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення. Споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"(в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 N 2047-VIII) суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Частина 6 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Позивачем не надані суду всупереч статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України належні та допустимі докази в обґрунтування того, що відповідач є балансоутримувачем житлового та не житлового фонду, зокрема будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, Коломиївський провулок, 11, тоді як відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 6, 19 та 191 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Член житлово-будівельного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Позивачем не надані суду всупереч статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України належні та допустимі докази в обґрунтування того, що квартири у будинку, що знаходяться за адресою: м. Київ, Коломиївський провулок, 11 перебувають у власності відповідача - Житлово-будівельного кооперативу «Імені 45-річчя Радянської армії», а не його мешканців та, наявності у кооператива, як власника квартир (будинку) права споживати надані позивачем за укладеним між ними договором комунальні послуги по водопостачанню та водовідведенню та, відповідно наявності права виступати стороною цього договору, тоді як відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила). Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими, виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил).

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.13 Правил суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Відповідач не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, не є підприємством питного водопостачання, у розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення, про що свідчить дані відображені у відкритому доступі на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулюванні у сферах енергетики та комунальних послуг (http://www.nerc.gov.ua/), відносно чого не заперечує позивач, а укладений між сторонами договір не регулює відносини постачання питної води для виготовлення гарячої води.