Справа № 645/399/20

Провадження № 2/645/808/20

РІШЕННЯ

іменем України

08 липня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі - Проневич Д.О., за участі: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської медичної академії післядипломної освіти про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, виплату компенсації, треті особи: Національне агентство з питань запобігання корупції, ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади професора кафедри ортопедичної стоматології 1 Харківської медичної академії післядипломної освіти (далі - ХМАПО) та поновити його на вказаній посаді; визнати противоправними та скасувати накази ректора ХМАПО № 203-к від 13.12.2019 р., № 204-к від 13.12.2019 р., № 206-к від 13.12.2019 р., а також п. 1.1. наказу № 595-з від 19.11.2019 року стосовно застосування до професора кафедри ортопедичної стоматології 1 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин); визнати противоправним та скасувати рішення Вченої Ради ХМАПО від 13.11.2019 р. (протокол № 9) в частині застосування до професора кафедри ортопедичної стоматології 1 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин); стягнути з ХМАПО на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.10.2018 р. по день поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., витрати на правничу допомогу адвоката та компенсацію у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває в трудових відносинах з ХМАПО за двома контрактам: директора (в статусі декана факультету) навчально-наукового інституту стоматології ХМАПО (в статусі факультету) та професора кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих ХМАПО (за внутрішнім сумісництвом).

18.04.2016 року ОСОБА_1 був призначений, приступив до роботи і працював професором (за сумісництвом) кафедри ортопедичної стоматології ХМАПО.

09.01.2020 р. він отримав наказ ректора ХМАПО № 203-к від 13.12.2019 р. та наказ № 204-к від 13.12.2019 р. стосовно накладання дисциплінарного стягнення на професора кафедри ортопедичної стоматології 1 ОСОБА_1 та його звільнення з цієї посади.

Вказані накази та звільнення з посади професора за сумісництвом вважає незаконним з урахуванням наступного:

Підставою наказу ректора ХМАПО ОСОБА_3 . № 204-к від 13.12.2019 р. були наступні документи:

- наказ № 203-к від 13.12.2019 р;

- протокол № 9 Вченої Ради ХМАПО від 13.11.2019 р.

- наказ ректора ХМАПО від 19.11.2019 р. № 595-з

- акт про відмову від надання письмових пояснень причин відсутності на роботі від 12.11.2019 р.

- акт про відмову з`явитися до відділу кадрів від 28.11.2019 р.

Проте з 01.10.2019 р. по 26.11.2019 р. позивач знаходився у щорічній відпустці на підставі наказу ректора ХМАПО № 61-В від 30.09.2019 р., про що було відомо завідувачу кафедри ортопедичної стоматології 1 ОСОБА_4 , тому протокол № 9 Вченої Ради ХМАПО від 13.11.2019 р. та наказ ХМАПО від 19.11.2019 р. № 595-з є незаконними. З цієї ж причини також є незаконним акт відділу кадрів ХМАПО про відмову від надання письмових пояснень причин відсутності на роботі від 12.11.2019 р.

Оскільки він знаходився у щорічній відпустці з 01.10.2019 р. по 26.11.2019 р., позивач не отримував жодного запрошення на засідання кафедри ортопедичної стоматології 1 ХМАПО, на якому було прийнято рішення про його звільнення з посади професора цієї кафедри, а також запрошення на засідання Вченої Ради ХМАПО від 13.11.2019 р., на якому було прийнято рішення про його звільнення з посади професора кафедри ортопедичної стоматології 1 ХМАПО.

Вказаний вище акт від 28.11.2019 р. стосується виключно пропозиції з`явитися ОСОБА_1 до канцелярії ХМАПО для отримання відповіді на звернення та не має жодного відношення до явки ОСОБА_1 до відділу кадрів ХМАПО.

Крім того, на думку позивача, наказ № 203-к від 13.12.2019 р. та наказ № 204-к від 13.12.2019 р. є спробою ректора ХМАПО ОСОБА_3 приховати факт тиску на ОСОБА_1 як викривача корупції в ХМАПО та ввести в оману НАЗК. Так, головуючим на засіданні Вченої Ради ХМАПО був ректор ОСОБА_3 , який отримав припис від НАЗК за зверненням позивача, та перед Вченою Радою ХМАПО з ініціативою про звільнення професора ОСОБА_1 виступив завідувач кафедри ортопедичної стоматології 1 ХМАПО ОСОБА_4 , фігурант звернення позивача до НАЗК. Саме за вказівкою ректора ХМАПО ОСОБА_3 професор ОСОБА_1 ніяким чином не був задіяний у навчальному процесі на кафедрі ортопедичної стоматології 1 ХМАПО, тобто йому умисно перешкоджали у його викладацькій діяльності, умисно не закріпляли лекційне та семінарське навантаження.

Другою підставою незаконного звільнення позивач зазначає порушення вимог трудового законодавства та умов укладеного з відповідачем трудового контракту. Так, 18.04.2016 року ОСОБА_1 був призначений, приступив до роботи і працював директором Навчально-наукового інституту стоматології ХМАПО, як за основним місцем роботи.

16.04.2018 року наказом по ХМАПО № 60-К він був звільнений з цієї посади.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 травня 2019 року по справі № 645/2856/18 визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади директора Навчально-наукового інституту стоматології ХМАПО та поновлено на цій посаді, стягнуто з ХМАПО на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.04.2018 року по 29.05.2019 року включно у розмірі 211 075,20 грн., відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. та судові витрати у розмірі 2134,85 грн.; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Хоча з 16.04.2018 р наказом № 60-К позивач був незаконно звільнений з ХМАПО, як з основної роботи, в той же час він працював в ХМАПО на 0,5 ставки професором за сумісництвом. Однак наказом № 172-з від 25.04.2018 р. ректор ХМАПО реорганізував кафедру, на якій позивач працював за сумісництвом, шляхом утворення кафедри ортопедичної стоматології 1 і кафедри ортопедичної стоматології 2.

0,5 ставки посади професора кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих, яку позивач займав за сумісництвом, було визначено штатним розписом на кафедрі ортопедичної стоматології 1 на базі КЗОЗ «Харківська обласна стоматологічна поліклініка».

11.06.2018 р. і 25.06.2018 р. позивач звертався до ректора ХМАПО ОСОБА_3 та вказував на те, що наказ № 172-з від 25.04.2018 г. порушує його право на працю.

В результаті проведених перевірок ГУ Держпраці в Харківській області встановило, що наказом № 172-з від 25.04.2018р. були порушені вимоги КЗпП України та стосовно ректора ХМАПО ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.41 КУпАП.

Крім того, вважає, що відповідачем порушено вимоги закону України «Про запобігання корупції» та його незаконне звільнення є порушенням прав викривача корупції.

Так, 13.11.2017 р. позивач звернувся до НАЗК з інформацією про конфлікт інтересів на стоматологічних кафедрах ХМАПО, таким чином, надавав допомогу НАЗК у запобіганні та протидії корупції, тобто виступив у ролі викривача. На підставі цієї інформації, рішеннями № 2502 та № 2503, прийнятими на засіданні НАЗК від 02.11.2018 р., внесено приписи ректору ХМАПО ОСОБА_3 і в.о. міністра охорони здоров`я України У. Супрун щодо порушень у діяльності ректора ХМАПО частин третьої і четвертої ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» .

03.06.2020 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій позивач виклав свої додаткові пояснення щодо розрахунку суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.12.2019 р. та про виплату компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку (т.2 а.с.3).

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з*явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про поважність причини неявки суд не сповістили.

Представник третьої особи - НАЗК надав суду пояснення та просив про розгляд справи у його відсутність, що суд вважає за можливе.

Оскільки позивач не заявив клопотання про ухвалення заочного рішення, суд ухвалює рішення на підставі наявних матеріалів справи, в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18.04.2016 року між ХМАПО в особі ректора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений Контракт з науково-педагогічним працівником ХМАПО, за яким позивача призначено (прийнято) на посаду професора кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих (0,5 ставки), на строк з 18.04.2016 р. по 30.06.2021 р. Робоче місце позивача, згідно п.3.4 Контракту, визначено Навчально-науковий інститут стоматології ХМАПО (м.Харків, Салтівське Шосе, 268).

а.с.26

При цьому основним місцем роботи ОСОБА_1 була посада директора Навчально-наукового інституту стоматології ХМАПО, відповідно до умов контракту, укладеного 18.04.2016 р. між Харківською медичною академією післядипломної освіти в особі ректора ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Наказом ректора ХМАПО № 172-з від 25.04.2018 р. кафедра ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих, на якій позивач працював на посаді професора (0,5 ставки), була реорганізована шляхом створення кафедри ортопедичної стоматології №1 та кафедри ортопедичної стоматології №2 (а.с.52).

Наказом ректора ХМАПО № 129-к від 13.08.2018 р., з цього дня позивач був переміщений на посаду професора кафедри ортопедичної стоматології №1 ХМАПО (т.1 а.с.107).

Як вбачається з повідомлення ректора ХМАПО від 04.09.2018 р. на запит позивача, 0,5 ставки професора кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих, яку ОСОБА_1 займає за сумісництвом, визначено на кафедрі ортопедичної стоматології №1, основною клінічною базою якої є КЗОЗ «Харківська обласна стоматологічна поліклініка», яка розташована за адресою: м.Харків, вул.Трінклера, 6 (а.с.79, 82).

Проте відповідні зміни до Контракту щодо робочого місця позивача, яке згідно п.3.4 Контракту було визначено: Навчально-науковий інститут стоматології ХМАПО (м.Харків, Салтівське Шосе, 268), в установленому порядку внесені не були.

Даних про педагогічне навантаження позивача як професора кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих, його індивідуальний план роботи, розклад лекцій та семінарів, занять у групах, дані про заміну професора ОСОБА_1 іншими викладачами кафедри - відповідач суду не надав.

16.04.2018 р. ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Навчально-наукового інституту стоматології згідно наказу ректора ХМАПО № 60-к від 16.04.2018 р., але рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.05.2019 року його було поновлено на вказаній посаді, із стягненням середнього заробітну за час вимушеного прогулу з 16.04.2018 р. по 29.05.2019 р. включно у розмірі 211 075,20 грн. (а.с.49, 50 ).

З 01.10.2019 р. по 26.11.2019 р. ОСОБА_1 як директор Навчально-наукового інституту стоматології знаходився у відпустці, згідно наказу ректора ХМАПО № 61-В від 30.09.2019 р. (а.с.34).

Про своє перебування у відпустці в період з 01.10.2019 р. по 26.11.2019 р. ОСОБА_1 07.10.2019 р. повідомив завідувача кафедри ортопедичної стоматології №1 ОСОБА_8 , у підпорядкуванні якого перебував як професор вказаної кафедри (0,5 ставки за сумісництвом)

а.с.35

12.11.2019 р. помічником ректора ХМАПО ОСОБА_6 , заступником ректора ОСОБА_9., фахівцями відділу кадрів ОСОБА_10. та ОСОБА_7 було складено Акт щодо відмови ОСОБА_1 від надання письмових пояснень щодо його відсутності на робочому місці з 27.09.2019 р. (а.с.31)

Згідно змісту Витягу з протоколу №9 засідання Вченої Ради ХМАПО від 13.11.2019 р., цього дня ухвалено рішення про застосування до професора кафедри ортопедичної стоматології №1 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин)

а.с.30

Відповідно до наказу ректора ХМАПО № 595-з від 19.11.2019 року про введення в дію рішення Вченої ради ХМАПО від 13.11.2019 р. (протокол №9), серед іншого, у п. 1.1. до професора кафедри ортопедичної стоматології №1 ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи згідно з пунктом 2 ст. 147 КЗпП України за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин).

а.с.29

Наказом ректора ХМАПО № 203-к від 13.12.2019 р., ухваленого на підставі рішення Вченої Ради ХМАПО від 13.11.2019 р. (протокол № 9), для ОСОБА_1 як професора кафедри ортопедичної стоматології №1, дні відсутності на робочому місці з 27.09.2018 р. визнано днями прогулів без поважних причин, за які не нараховано заробітну плату, та наказано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.27)

Наказом ректора ХМАПО № 204-к від 13.12.2019 р. професор кафедри ортопедичної стоматології №1 ОСОБА_1 , працюючого на 0,5 ставки за сумісництвом, звільнено 13.12.2019 р. за прогули без поважних причин (п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.28)

Згідно наказу ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти № 206-к від 13.12.2019 р., з цього дня, тобто з 13.12.2019 р. достроково розірвано контракт від 18.04.2016 р. з ОСОБА_1 , професором кафедри ортопедичної стоматології №1, за прогули без поважних причин (п.4 ст.40 КЗпП України)

а.с.190

Положеннями п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При цьому не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (ч.3 ст.40 КЗпП України).

Враховуючи, що позивач у період з 01.10.2019 р. по 26.11.2019 р. перебував у відпустці за основним робочим місцем директора Навчально-наукового інституту стоматології ХМАПО, його відсутність в цей період на робочому місці професора кафедри ортопедичної стоматології №1, яка базується в КЗОЗ «Харківська обласна стоматологічна поліклініка», не можна вважати прогулом без поважних причин.

Що стосується відсутності позивача на кафедрі ортопедичної стоматології №1 27.09.2019 р. по 01.10.2019 р. - суд зазначає, що в цей період робочими днями були 27.09.2019 р. (п`ятниця) та 30.09.2019 р. (понеділок). Враховуючи, що основним місцем роботи позивача на той час була посада директора Навчально-наукового інституту стоматології ХМАПО (м.Харків, Салтівське Шосе, 268), а даних про лекційне та семінарське навантаження відповідача як професора кафедри ортопедичної стоматології №1 (0,5 ставки), розклад його занять саме 27.09.2019 р. та 30.09.2019 р., тощо, - відповідач суду не надав, виходячи з неможливості будь-якої фізичної особи бути присутньою одночасно у двох різних місцях, рішення Вченої Ради ХМАПО від 13.11.2019 р. щодо застосування до професора кафедри ортопедичної стоматології №1 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин) суд вважає протиправним.

Крім того, звільнення є найбільш тяжкий вид стягнення, який може бути накладений на працівника за вчинення ним проступку, проте в матеріалах справи відсутні дані про те, що при обранні стягнення відносно ОСОБА_1 власник або уповноважений ним орган враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу позивача, відповідно до положень ч.3 ст.149 КЗпП України.

Оскільки ухвалення вказаного рішення Вченої Ради ХМАПО потягло за собою ухвалення низки інших актів стосовно ОСОБА_1 , в кожному з яких мається таке ж твердження про здійснення позивачем прогулів без поважних причин у період з 27.09.2019 р. (п.1.1 наказу ректора ХМАПО № 595-з від 19.11.2019 року, № 203-к від 13.12.2019 р., № 204-к від 13.12.2019 р., № 206-к від 13.12.2019 р.), внаслідок чого він був незаконно звільнений з посади професора кафедри ортопедичної стоматології №1.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки позивач був незаконно звільнений з посади професора кафедри ортопедичної стоматології №1, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання його звільнення незаконним та поновлення на роботі підлягають задоволенню.

Щодо інших вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу ректора ХМАПО № 129-к від 13.08.2018 р., професору ОСОБА_1 встановлений посадовий оклад по 19 тарифікаційному розряду.

Згідно розрахунку позивача, розмір щомісячного середнього заробітку розрахований, виходячи з даних про заробітну плату позивача за травень-червень 2018 р., та становить 12654,60 грн.,і вказаний розмір відповідачем не ос порений ( т.2 а.с.235).

Відповідно, середньоденна заробітна плата позивача як професора становить 308,65 грн. (12654,60 грн. : 41 робочих днів).

На підставі Постанови КМ України №36 від 23.01.2019 р. та наказом ректора ХМАПО від 28.12.2019 р. №219/1-к «Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників» у ХМАПО, і з 01.01.2019 р., і з 01.01.2020 р. відбулися підвищення посадових окладів співробітників на 11 відсотків за кожен рік.

Таким чином, корегована згідно з п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на посаді професора кафедри ортопедичної стоматології №1 у 2019 році для обчислення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 14 378 грн. (7 189 грн. + 7 189 грн.), та відповідно, середньоденна заробітна плата буде складати 350, 68 грн. (14 378 : 41).

Корегована згідно з п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на посаді професора кафедри ортопедичної стоматології №1 у 2020 році для обчислення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 15 980 грн. (7980 грн. + 7980 грн.), та, відповідно, середньоденна заробітна плата буде складати 389, 27 грн. (15 960 : 41).

На час розгляду справи період вимушеного прогулу з 13.12.2019 року (час звільнення) по 08.07.2020 р. (час ухвалення судового рішення) складає:

-10 робочих днів у грудні 2019 року;

-128 робочих днів у 2020 році: 21 день у січні 2020 року, 20 днів у лютому 2020 року, 21 день у березні 2020 року, 21 дні у квітні 2020 року, 19 днів у травні 2020 року, 17 днів у червні 2020 року та 6 днів у липні 2020 р.

Тобто, середній заробіток ОСОБА_1 на посаді професора кафедри ортопедичної стоматології №1 ХМАПО за час вимушеного прогулу за 10 робочих днів 2019 р. становить 3506,80 грн. (10 днів х 350, 68 грн.), та за 128 робочих днів у 2020 р. становить 49826,56 грн. (128 днів х 389, 27 грн.), усього за період з 13.12.2019 р. по 08.07.2020 р. середній заробіток ОСОБА_1 на посаді професора кафедри ортопедичної стоматології №1 складає 53 333, 36 грн. (3 506,80 грн. + 49826,56 грн.)

Таким чином, у зв`язку із визнанням звільнення ОСОБА_1 незаконним, на його користь підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з часу звільнення 13.12.2019 року, а не з 01.10.2018 р., і по день ухвалення судового рішення, у сумі 53 333, 36 грн.

Крім того, суд вважає переконливими доводи позивача про причинення йому діями відповідача моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, пов`язаних з протиправним позбавлення позивача права на працю, необхідністювнаслідок протиправних дій відповідача докласти додаткові зусилля для організації свого життя.

Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки внаслідок незаконного звільнення позивача йому було завдано моральну шкоду, суд вважає розумних та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку - суд відмовляє у її задоволенні за недоведеністю.

Крім того, згідно ч.7 ст.53-4 Закону України «Про запобігання корупції», грошова компенсація у розмірі шестимісячного середнього заробітку може бути виплачена працівникові, звільненому у зв`язку із здійсненим ним, його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, у разі наявності підстав для поновлення його на роботі та його відмови від такого поновлення.

В даному випадку підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі маються, але він не відмовився від такого поновлення.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з положень ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст.2, 3, 4, 10, 12, 13, 76-81, 82, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги - задовільнити частково.

Визнати противоправним та скасувати рішення Вченої Ради Харківської медичної академії післядипломної освіти від 13.11.2019 р. (протокол № 9) в частині застосування до професора кафедри ортопедичної стоматології 1 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин).

Визнати противоправними та скасувати накази ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти ОСОБА_3. № 203-к від 13.12.2019 р., № 204-к від 13.12.2019 р., № 206-к від 13.12.2019 р. та п.1.1 наказу № 595-з від 19.11.2019 р. стосовно застосування до професора кафедри ортопедичної стоматології 1 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин).

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади професора кафедри ортопедичної стоматології 1 Харківської медичної академії післядипломної освіти та поновити ОСОБА_1 на посаді професора кафедри ортопедичної стоматології 1 Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Стягнути з Харківської медичної академії післядипломної освіти на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.12.2019 р. по 08.07.2020 р. у розмірі 53 333 грн. 36 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Стягнути з Харківської медичної академії післядипломної освіти на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. як відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 17.07.2020 р.

Позивач: ОСОБА_1 , місцепроживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Харківська медична академія післядипломної освіти, місцезнаходження: м.Харків, вул.Амосова, буд.58, код ЄДРПОУ - 01896872.

Суддя -